Апамея (на Оронті) або Апамея Сирійська (лат. Apamea, араб. أفاميا, грец. Ἀπάμεια τῆς Συρίας) — місто античної доби в північній Сирії на річці Оронт. Було головним містом регіону Апамене, пізніше входило до складу римської провінції Друга Сирія.
Координати 35°25′04″ пн. ш. 36°23′52″ сх. д. / 35.418000000027774377° пн. ш. 36.39800000002777836° сх. д.Координати: 35°25′04″ пн. ш. 36°23′52″ сх. д. / 35.418000000027774377° пн. ш. 36.39800000002777836° сх. д.
Апамея у Вікісховищі |
Історія
Первинно поселення мало назву Фарнакес. Після завоювання Александром Македонським місто здобуло назву Пелла на честь головного міста Македонії. Наприкінці IV століття до н. е. місто здобуло нову назву на честь дружини Селевка I Нікатора. У місті карбувались монети Селевкідів.
У I столітті до н. е. місто зруйнував Гней Помпей Великий. За століття місто було заново відбудовано. Під час перепису, який проводив правитель Сирії Квіріній на початку нашої ери, в Апамеї проживали 117 000 вільних, що означає, що в цілому населення міста становило близько півмільйона жителів — місто було одним з найбільших на стародавньому Сході. В Апамеї була відома філософська школа середніх платоніків () і стоїків (Посідоній).
За Юстиніана I у місті побудовані нові мури. Уродженцем міста був святий Павсекакій. 540 року місто розграбували перси, а у VII столітті його зруйнували мусульмани. До наших днів від стародавнього міста збереглась , одна з найкращих у сенсі збереження пам'яток такого роду.
Персоналії
- Павсекакій Синадський (? — † 606) — єпископ синадської церкви у Сирії, християнський святий, монах та аскет.
Джерела
- Janine Balty (ed.): Apamée de Syrie: bilan des recherches archéologiques, 1965—1968 ; actes du colloque tenu à Bruxelles les 29 et 30 Avril 1969. Bruxelles 1969
- Jean Ch. Balty: Guide d'Ápamée. Bruxelles 1981
- Janine Balty (ed.): Apamée de Syrie: bilan des recherches archéologiques 1973—1979 ; aspects de l'architecture domestique d'Apamée; actes du colloque tenu à Bruxelles les 29, 30 et 31 mai 1980. Bruxelles 1984
- Апамея // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Princeton Encyclopedia of Classical Sites
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apameya na Oronti abo Apameya Sirijska lat Apamea arab أفاميا grec Ἀpameia tῆs Syrias misto antichnoyi dobi v pivnichnij Siriyi na richci Oront Bulo golovnim mistom regionu Apamene piznishe vhodilo do skladu rimskoyi provinciyi Druga Siriya Apameya dav gr Ἀpameia Koordinati 35 25 04 pn sh 36 23 52 sh d 35 418000000027774377 pn sh 36 39800000002777836 sh d 35 418000000027774377 36 39800000002777836 Koordinati 35 25 04 pn sh 36 23 52 sh d 35 418000000027774377 pn sh 36 39800000002777836 sh d 35 418000000027774377 36 39800000002777836 Krayina Siriya SiriyaAdminodinicya Es Sukejlyabiya rajon Data zasnuvannya 300 do n e Geografichna zona dGeoNames 173146 ApameyaApameya Siriya Apameya u VikishovishiIstoriyaPervinno poselennya malo nazvu Farnakes Pislya zavoyuvannya Aleksandrom Makedonskim misto zdobulo nazvu Pella na chest golovnogo mista Makedoniyi Naprikinci IV stolittya do n e misto zdobulo novu nazvu na chest druzhini Selevka I Nikatora U misti karbuvalis moneti Selevkidiv U I stolitti do n e misto zrujnuvav Gnej Pompej Velikij Za stolittya misto bulo zanovo vidbudovano Pid chas perepisu yakij provodiv pravitel Siriyi Kvirinij na pochatku nashoyi eri v Apameyi prozhivali 117 000 vilnih sho oznachaye sho v cilomu naselennya mista stanovilo blizko pivmiljona zhiteliv misto bulo odnim z najbilshih na starodavnomu Shodi V Apameyi bula vidoma filosofska shkola serednih platonikiv i stoyikiv Posidonij Za Yustiniana I u misti pobudovani novi muri Urodzhencem mista buv svyatij Pavsekakij 540 roku misto rozgrabuvali persi a u VII stolitti jogo zrujnuvali musulmani Do nashih dniv vid starodavnogo mista zbereglas odna z najkrashih u sensi zberezhennya pam yatok takogo rodu PersonaliyiPavsekakij Sinadskij 606 yepiskop sinadskoyi cerkvi u Siriyi hristiyanskij svyatij monah ta asket DzherelaJanine Balty ed Apamee de Syrie bilan des recherches archeologiques 1965 1968 actes du colloque tenu a Bruxelles les 29 et 30 Avril 1969 Bruxelles 1969 Jean Ch Balty Guide d Apamee Bruxelles 1981 Janine Balty ed Apamee de Syrie bilan des recherches archeologiques 1973 1979 aspects de l architecture domestique d Apamee actes du colloque tenu a Bruxelles les 29 30 et 31 mai 1980 Bruxelles 1984 Apameya Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Princeton Encyclopedia of Classical Sites