О́стрів Петра́ I (норв. Peter I Øy) — ненаселений вулканічний острів у морі Беллінсгаузена, майже повністю вкритий льодом. Розташований на відстані 450 км на північний схід від Берега Ейтса, що в Західній Антарктиді. Острів належить Норвегії, згідно із законодавством котрої він спільно із Землею Королеви Мод і островом Буве складають залежні території цієї держави в арктичному та субарктичному регіонах. Площа острова становить 154 км², він простягається на 19 км у довжину, й 11 км в ширину. Найвища точка — Пік Ларса Крістенсена (1640 метрів). Острів Петра I оточений дрейфівним льодом та вкритий льодовиком, що робить його недоступним протягом майже цілого року. Тут мешкають лише птахи й тюлені.
Острів Петра I | |||
| |||
Положення о. Петра I в Антарктиці | |||
Столиця (та найбільше місто) | country H G O | ||
Офіційні мови | немає | ||
---|---|---|---|
Форма правління | Заморські території Норвегії | ||
- Адміністрація | Міністерство юстиції та громадської безпеки Норвегії | ||
Територія Норвегії | |||
- Проголошено | 2 лютого 1929 | ||
- Анексовано | 6 березня 1931 | ||
- Володіння | 24 березня 1933 | ||
- Антарктичний договір | 23 липня 1961 | ||
Площа | |||
- Загалом | 154 км² | ||
Населення | |||
- оцінка 2015 | 0 (0) | ||
- Густота | 0/км² | ||
Часовий пояс | 0 | ||
Домен | .no | ||
|
Острів відкрили під час російської експедиції під командуванням Фабіана Готтліба фон Беллінсгаузена, який назвав його на честь Петра I Олексійовича. Суцільний лід, що вкривав море, унеможливив висадку екіпажу. Вперше людська нога ступила на нього 2 лютого 1929 року, коли експедиція Ларса Крістенсена на кораблі Norvegia, очолювана Нільсом Ларсеном і Ола Олстадом, досягла своєї мети. Вони оголосили острів володінням Норвегії, котра підтвердила це у 1931 та долучила до своїх володінь у 1933. 23 червня 1961 року острів Петра I потрапив під дію Договору про Антарктику. З 1987 року на ньому працює автоматична метеорологічна станція. Острів часто відвідують, переважно з туристичною метою.
Історія
Вперше острів Петра I побачив 21 січня 1821 року Фабіан Готтліб фон Беллінсгаузен, котрий командував шлюпами Восток і Мирний під прапором Російської імперії. Він назвав острів на честь Петра I. Дрейф льоду внеможливив намагання Беллінсгаузена підійти ближче, аніж на 25 кілометрів до острова. Це була перша земля, помічена на південь від полярного кола, і, таким чином, найпівденніша земля на час відкриття. У січні 1910 року французька експедиція на чолі з Жаном-Батистом Шарко і його кораблем (Пуркуа Па) підтвердила відкриття Беллінсгаузена, але вони також не зійшли на берег, зробивши зупинку на відстані 5 кілометрів від острова.
У 1926 і 1927 роках норвежець Ейвінд Тофте обійшов і оглянув острів на Odd I. Однак, він також не висадився. Власник норвезького китобійного корабля Ларс Крістенсен фінансував декілька експедицій у Антарктику, зокрема, для дослідження земель для Норвегії. Це було викликано британським оподаткуванням китобійних станцій в Антарктиці, і Крістенсен сподівався, що зможе заснувати норвезьку станцію аби отримати привілеї і заробити податки для своєї рідної країни. Перша експедиція на острові була другою експедицією Крістенсена на кораблі Norvegia, очолювана Нільсом Ларсеном і Ола Олстадом. Вони зійшли на берег 2 лютого 1929 року й оголосили, що острів є володінням Норвегії. Ларсен спробував повернутися 1931 року, але йому стали на заваді льодовики. 6 березня 1931 року Норвезька королівська прокламація оголосила норвезький суверенітет і 23 березня 1933 острів був оголошений залежним.
Наступні відвідини сталися 10 лютого 1948 року. То був корабель Ларсена Brategg. Біологічні, геологічні та гідрографічні дослідження тривали протягом трьох днів. Експедиція побудувала хатинку і залишила всередині копію суверенітетнього документу. 23 червня 1961 року острів Петра I був включений до Договору про Антарктику, підписаного Норвегією 1959 року. Відтоді відбулося декілька туристичних експедицій та наукових досліджень.
1987 року п'ять вчених Норвезького полярного інституту пробули на острові одинадцять днів. Вони склали точну карту острова, провели морські, геологічні, біологічні та інші дослідження. Команда також побудувала автоматичну метеостанцію. Три радіоекспедиції були відправлені на острів у 1987, 1994 і 2006 роках. Станом на 2005 рік на острові Петра I побувало приблизно 600 людей. 2004 року тут була проголошена Вестарктика.
Географія
Острів Петра I це вулканічний острів, розташований на відстані 450 км від Землі Елсворта континентальної Антарктиди. Його площа становить 154 км². Острів майже повністю вкритий льодовиком, який займає близько 95 % поверхні.
Острів оточує 40-метровий лід і прямовисні скелі. Довгі ділянки криги доповнюються оголеннями гірських порід. Висадка можлива тільки в короткий літній період і лише в трьох місцях. Це майданчики на західному боці (мис Інгрід), на півострові, який розділяє затоки Норвегія і Саннефіорд. На мисі є вузькі смуги пляжу, які підходять для висадки. На пляжі в затоці Норвегія є природна арка Тсарпортен (шириною 4 метри). На західній стороні є плато, у той час як північний і південний береги оточені шельфовими льодовиками. Східний бік найкрутіший, із двома скелями.
Острів це щитовий вулкан, хоча й не відомо, активний він, чи ні. Пік Ларса Крістенсена являє собою круговий кратер завширшки 100 метрів. Його висота 1640 метрів, названо його на честь Ларса Крістенсена.
Природа
Острівний клімат дуже суворий, із сильними вітрами й низькими температурами. Часті снігопади є причиною бідної рослинності, яка представлена виключно мохами та лишайниками. На острові мешкає кілька видів морських птахів, зокрема , океанники Вільсона й антарктичні крячки. Пінгвіни Аделі, антарктичні та інші пінгвіни зрідка відвідують острів, утім, тут численні ластоногі, з яких особливо поширені крабоїди, морські леопарди, менше — південні морські слони.
Політика
Острів Петра I — одна з двох територій, на які належать Норвегії в Антарктиці (інша — Земля Королеви Мод). Острів Петра I — єдина претензія між 90° і 150° західної довготи, а також єдина, яка не є сектором. Острів уключено до Договору про Антарктику, яким забезпечується вільний доступ на нього з науковою метою, а використання обмежене лише з мирною метою. Норвегія, Австралія, Франція, Нова Зеландія і Велика Британія взаємно визнають претензії одне одного в Антарктиді.
Норвезька адміністрація острова здійснюється відділом Полярних справ Міністерства юстиції та громадської безпеки, розташованого в Осло. Належність острова регулюється Законом про Залежності від 24 березня 1933 року. Він встановлює, що норвезьке кримінальне право, приватне право і процесуальне законодавство застосовується до острова на додаток до інших законів, котрі явно вказують, що вони чинні на острові. Він також встановлює, що вся земля належить державі, і забороняє ядерні вибухи та зберігання ядерних продуктів.
Згідно норвезького закону від 5 травня 1995 року вся діяльність норвезьких громадян на острові має відповідати міжнародному праву щодо навколишнього середовища в Антарктиці. Усі норвезькі громадяни, які планують відвідини острова, мають повідомити Норвезький полярний інститут, який може заборонити невідповідну діяльність.
Див. також
Примітки
- . Norwegian Climate and Pollution Agency. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 29 серпня 2011.
- Rubin (2005): 180
- Barr (1987): 67
- Kyvik et.al (2008): 52
- (Norwegian) . Lovdata. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 29 серпня 2011.
- . Secretariat of the Antarctic Treaty. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 29 серпня 2011.
- Barr (1987): 79
- Barr (1987): 68
- . Peter One. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 29 серпня 2011.
- . Peter One. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 29 серпня 2011.
- . Peter One. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 29 серпня 2011.
- The Grand Duchy of Westarctica (West-Antarctica) [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] Columbus Magazine. By Mariska van Brederode, June 2010
- Barr (1987): 65
- . Norwegian Polar Institute. Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 29 серпня 2011.
- . Adventure Life. Архів оригіналу за 30 червня 2009. Процитовано 29 серпня 2011.
- . Global Volcanism Program. Архів оригіналу за 12 жовтня 2004. Процитовано 29 серпня 2011.
- LeMasurier (1990): 512
- Kyvik et.al (2008): 57
- National Research Council (U.S.). Polar Research Board (1986). . National Academies Press. с. 370. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 6 вересня 2015.
- . Norwegian Ministry of the Environment. Архів оригіналу за 8 серпня 2011. Процитовано 29 серпня 2011.
- . Norwegian Ministry of the Environment. Архів оригіналу за 8 серпня 2011. Процитовано 29 серпня 2011.
Література
- Barr, Susan (1987). Norway's Polar Territories. Oslo: Aschehoug. ISBN .
- Kyvik, Helga, ред. (2008). Norge i Antarktis. Oslo: Schibsted Forlag. ISBN .
- LeMasurier, W. E.; Thomson, J. W., ред. (1990). Volcanoes of the Antarctic Plate and Southern Oceans. American Geophysical Union. ISBN .
- Rubin, Jeff (2005). Antarctica. Lonely Planet. ISBN .
Координати: 68°51′00″ пд. ш. 90°35′00″ зх. д. / 68.85000° пд. ш. 90.58333° зх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O striv Petra I norv Peter I Oy nenaselenij vulkanichnij ostriv u mori Bellinsgauzena majzhe povnistyu vkritij lodom Roztashovanij na vidstani 450 km na pivnichnij shid vid Berega Ejtsa sho v Zahidnij Antarktidi Ostriv nalezhit Norvegiyi zgidno iz zakonodavstvom kotroyi vin spilno iz Zemleyu Korolevi Mod i ostrovom Buve skladayut zalezhni teritoriyi ciyeyi derzhavi v arktichnomu ta subarktichnomu regionah Plosha ostrova stanovit 154 km vin prostyagayetsya na 19 km u dovzhinu j 11 km v shirinu Najvisha tochka Pik Larsa Kristensena 1640 metriv Ostriv Petra I otochenij drejfivnim lodom ta vkritij lodovikom sho robit jogo nedostupnim protyagom majzhe cilogo roku Tut meshkayut lishe ptahi j tyuleni Ostriv Petra I Peter I Oy Prapor Roztashuvannya Norvegiyi Polozhennya o Petra I v Antarktici Stolicya ta najbilshe misto 68 50 pd sh 90 35 zh d country H G O Oficijni movi nemaye Forma pravlinnya Zamorski teritoriyi Norvegiyi Administraciya Ministerstvo yusticiyi ta gromadskoyi bezpeki Norvegiyi Teritoriya Norvegiyi Progolosheno 2 lyutogo 1929 Aneksovano 6 bereznya 1931 Volodinnya 24 bereznya 1933 Antarktichnij dogovir 23 lipnya 1961 Plosha Zagalom 154 km Naselennya ocinka 2015 0 0 Gustota 0 km Chasovij poyas 0 Domen no Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ostriv Petra I Ostriv vidkrili pid chas rosijskoyi ekspediciyi pid komanduvannyam Fabiana Gottliba fon Bellinsgauzena yakij nazvav jogo na chest Petra I Oleksijovicha Sucilnij lid sho vkrivav more unemozhliviv visadku ekipazhu Vpershe lyudska noga stupila na nogo 2 lyutogo 1929 roku koli ekspediciya Larsa Kristensena na korabli Norvegia ocholyuvana Nilsom Larsenom i Ola Olstadom dosyagla svoyeyi meti Voni ogolosili ostriv volodinnyam Norvegiyi kotra pidtverdila ce u 1931 ta doluchila do svoyih volodin u 1933 23 chervnya 1961 roku ostriv Petra I potrapiv pid diyu Dogovoru pro Antarktiku Z 1987 roku na nomu pracyuye avtomatichna meteorologichna stanciya Ostriv chasto vidviduyut perevazhno z turistichnoyu metoyu IstoriyaVpershe ostriv Petra I pobachiv 21 sichnya 1821 roku Fabian Gottlib fon Bellinsgauzen kotrij komanduvav shlyupami Vostok i Mirnij pid praporom Rosijskoyi imperiyi Vin nazvav ostriv na chest Petra I Drejf lodu vnemozhliviv namagannya Bellinsgauzena pidijti blizhche anizh na 25 kilometriv do ostrova Ce bula persha zemlya pomichena na pivden vid polyarnogo kola i takim chinom najpivdennisha zemlya na chas vidkrittya U sichni 1910 roku francuzka ekspediciya na choli z Zhanom Batistom Sharko i jogo korablem Purkua Pa pidtverdila vidkrittya Bellinsgauzena ale voni takozh ne zijshli na bereg zrobivshi zupinku na vidstani 5 kilometriv vid ostrova Pershi doslidniki u 1929 roci U 1926 i 1927 rokah norvezhec Ejvind Tofte obijshov i oglyanuv ostriv na Odd I Odnak vin takozh ne visadivsya Vlasnik norvezkogo kitobijnogo korablya Lars Kristensen finansuvav dekilka ekspedicij u Antarktiku zokrema dlya doslidzhennya zemel dlya Norvegiyi Ce bulo viklikano britanskim opodatkuvannyam kitobijnih stancij v Antarktici i Kristensen spodivavsya sho zmozhe zasnuvati norvezku stanciyu abi otrimati privileyi i zarobiti podatki dlya svoyeyi ridnoyi krayini Persha ekspediciya na ostrovi bula drugoyu ekspediciyeyu Kristensena na korabli Norvegia ocholyuvana Nilsom Larsenom i Ola Olstadom Voni zijshli na bereg 2 lyutogo 1929 roku j ogolosili sho ostriv ye volodinnyam Norvegiyi Larsen sprobuvav povernutisya 1931 roku ale jomu stali na zavadi lodoviki 6 bereznya 1931 roku Norvezka korolivska proklamaciya ogolosila norvezkij suverenitet i 23 bereznya 1933 ostriv buv ogoloshenij zalezhnim Nastupni vidvidini stalisya 10 lyutogo 1948 roku To buv korabel Larsena Brategg Biologichni geologichni ta gidrografichni doslidzhennya trivali protyagom troh dniv Ekspediciya pobuduvala hatinku i zalishila vseredini kopiyu suverenitetnogo dokumentu 23 chervnya 1961 roku ostriv Petra I buv vklyuchenij do Dogovoru pro Antarktiku pidpisanogo Norvegiyeyu 1959 roku Vidtodi vidbulosya dekilka turistichnih ekspedicij ta naukovih doslidzhen 1987 roku p yat vchenih Norvezkogo polyarnogo institutu probuli na ostrovi odinadcyat dniv Voni sklali tochnu kartu ostrova proveli morski geologichni biologichni ta inshi doslidzhennya Komanda takozh pobuduvala avtomatichnu meteostanciyu Tri radioekspediciyi buli vidpravleni na ostriv u 1987 1994 i 2006 rokah Stanom na 2005 rik na ostrovi Petra I pobuvalo priblizno 600 lyudej 2004 roku tut bula progoloshena Vestarktika GeografiyaBeregova liniya u 1994 roci Ostriv Petra I ce vulkanichnij ostriv roztashovanij na vidstani 450 km vid Zemli Elsvorta kontinentalnoyi Antarktidi Jogo plosha stanovit 154 km Ostriv majzhe povnistyu vkritij lodovikom yakij zajmaye blizko 95 poverhni Ostriv otochuye 40 metrovij lid i pryamovisni skeli Dovgi dilyanki krigi dopovnyuyutsya ogolennyami girskih porid Visadka mozhliva tilki v korotkij litnij period i lishe v troh miscyah Ce majdanchiki na zahidnomu boci mis Ingrid na pivostrovi yakij rozdilyaye zatoki Norvegiya i Sannefiord Na misi ye vuzki smugi plyazhu yaki pidhodyat dlya visadki Na plyazhi v zatoci Norvegiya ye prirodna arka Tsarporten shirinoyu 4 metri Na zahidnij storoni ye plato u toj chas yak pivnichnij i pivdennij beregi otocheni shelfovimi lodovikami Shidnij bik najkrutishij iz dvoma skelyami Ostriv ce shitovij vulkan hocha j ne vidomo aktivnij vin chi ni Pik Larsa Kristensena yavlyaye soboyu krugovij krater zavshirshki 100 metriv Jogo visota 1640 metriv nazvano jogo na chest Larsa Kristensena PrirodaOstrivnij klimat duzhe suvorij iz silnimi vitrami j nizkimi temperaturami Chasti snigopadi ye prichinoyu bidnoyi roslinnosti yaka predstavlena viklyuchno mohami ta lishajnikami Na ostrovi meshkaye kilka vidiv morskih ptahiv zokrema okeanniki Vilsona j antarktichni kryachki Pingvini Adeli antarktichni ta inshi pingvini zridka vidviduyut ostriv utim tut chislenni lastonogi z yakih osoblivo poshireni kraboyidi morski leopardi menshe pivdenni morski sloni PolitikaMapa ostrova Ostriv Petra I odna z dvoh teritorij na yaki nalezhat Norvegiyi v Antarktici insha Zemlya Korolevi Mod Ostriv Petra I yedina pretenziya mizh 90 i 150 zahidnoyi dovgoti a takozh yedina yaka ne ye sektorom Ostriv uklyucheno do Dogovoru pro Antarktiku yakim zabezpechuyetsya vilnij dostup na nogo z naukovoyu metoyu a vikoristannya obmezhene lishe z mirnoyu metoyu Norvegiya Avstraliya Franciya Nova Zelandiya i Velika Britaniya vzayemno viznayut pretenziyi odne odnogo v Antarktidi Norvezka administraciya ostrova zdijsnyuyetsya viddilom Polyarnih sprav Ministerstva yusticiyi ta gromadskoyi bezpeki roztashovanogo v Oslo Nalezhnist ostrova regulyuyetsya Zakonom pro Zalezhnosti vid 24 bereznya 1933 roku Vin vstanovlyuye sho norvezke kriminalne pravo privatne pravo i procesualne zakonodavstvo zastosovuyetsya do ostrova na dodatok do inshih zakoniv kotri yavno vkazuyut sho voni chinni na ostrovi Vin takozh vstanovlyuye sho vsya zemlya nalezhit derzhavi i zaboronyaye yaderni vibuhi ta zberigannya yadernih produktiv Zgidno norvezkogo zakonu vid 5 travnya 1995 roku vsya diyalnist norvezkih gromadyan na ostrovi maye vidpovidati mizhnarodnomu pravu shodo navkolishnogo seredovisha v Antarktici Usi norvezki gromadyani yaki planuyut vidvidini ostrova mayut povidomiti Norvezkij polyarnij institut yakij mozhe zaboroniti nevidpovidnu diyalnist Div takozhSpisok vulkaniv AntarktikiPrimitki Norwegian Climate and Pollution Agency Arhiv originalu za 28 veresnya 2011 Procitovano 29 serpnya 2011 Rubin 2005 180 Barr 1987 67 Kyvik et al 2008 52 Norwegian Lovdata Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 29 serpnya 2011 Secretariat of the Antarctic Treaty Arhiv originalu za 22 kvitnya 2009 Procitovano 29 serpnya 2011 Barr 1987 79 Barr 1987 68 Peter One Arhiv originalu za 28 veresnya 2011 Procitovano 29 serpnya 2011 Peter One Arhiv originalu za 21 lipnya 2012 Procitovano 29 serpnya 2011 Peter One Arhiv originalu za 25 chervnya 2018 Procitovano 29 serpnya 2011 The Grand Duchy of Westarctica West Antarctica 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Columbus Magazine By Mariska van Brederode June 2010 Barr 1987 65 Norwegian Polar Institute Arhiv originalu za 29 travnya 2011 Procitovano 29 serpnya 2011 Adventure Life Arhiv originalu za 30 chervnya 2009 Procitovano 29 serpnya 2011 Global Volcanism Program Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2004 Procitovano 29 serpnya 2011 LeMasurier 1990 512 Kyvik et al 2008 57 National Research Council U S Polar Research Board 1986 National Academies Press s 370 ISBN 978 0 309 03640 5 Arhiv originalu za 12 lipnya 2014 Procitovano 6 veresnya 2015 Norwegian Ministry of the Environment Arhiv originalu za 8 serpnya 2011 Procitovano 29 serpnya 2011 Norwegian Ministry of the Environment Arhiv originalu za 8 serpnya 2011 Procitovano 29 serpnya 2011 LiteraturaBarr Susan 1987 Norway s Polar Territories Oslo Aschehoug ISBN 82 03 15689 4 Kyvik Helga red 2008 Norge i Antarktis Oslo Schibsted Forlag ISBN 82 516 2589 0 LeMasurier W E Thomson J W red 1990 Volcanoes of the Antarctic Plate and Southern Oceans American Geophysical Union ISBN 0 87590 172 7 Rubin Jeff 2005 Antarctica Lonely Planet ISBN 1 74059 094 5 Koordinati 68 51 00 pd sh 90 35 00 zh d 68 85000 pd sh 90 58333 zh d 68 85000 90 58333