Хосе́ Ко́мас Сола́ (кат. Josep Comas Solà; 19 грудня 1868, Барселона — 2 грудня 1937, Барселона) — іспанський каталонський астроном, член Барселонської королівської академії наук і мистецтв (1901).
Хосе Комас Сола | |
---|---|
Ім'я при народженні | ісп. José Comas y Solá |
Народився | 17 грудня 1868[4][3] Барселона, Іспанія |
Помер | 2 грудня 1937[1][3] (68 років) Барселона, Іспанія |
Країна | Іспанія |
Діяльність | астроном |
Alma mater | Барселонський університет |
Знання мов | каталанська і іспанська |
Заклад | Обсерваторія Фабра |
Членство | d і Q11949989? |
Нагороди | |
|
Закінчив Барселонський університет. Керував будівництвом і оснащенням обсерваторії Фабра (поблизу Барселони), в 1904 очолив її.
Основні наукові роботи присвячені наглядовій астрономії. У 1885 опублікував результати своїх спостережень метеорних потоків Бієлід і Андромедід. У 1890 почав спостереження Марса, які продовжував під час всіх подальших протистоянь планети. У 1894 створив карту Марса. Успішно проводив також фізичні спостереження Юпітера, які згодом використовував А.С. Вільямс при побудові своєї теорії течій в атмосфері цієї планети. Вивчав Меркурій, Венеру, супутники Юпітера, підтвердив існування полярних білих плям у третього супутника Юпітера, Ганімеда. Першим прийшов до висновку, що на найбільшому супутнику Сатурна, Титані, може бути щільна атмосфера: у 1907 відмітив, що краї диска супутника темніші за центр, спостерігав світлі плями, що міняють форму і положення, і інтерпретував їх як хмари в атмосфері. Особливу відомість принесли Комасу Сола проведені ним дослідження комет. Відкрив дві комети, (одна з яких періодична) (1927 III, період дорівнює 8,5 років). Цю комету він також спостерігав повторно під час її повернення до Сонця в 1935. Розробив метод чисельного розрахунку збурень кометних орбіт. Відкрив 11 малих планет (зокрема Іспанію, Барселону, Альфонсину).
Низка робіт належить до сейсмології. Розробив метод розрахунку глибини епіцентру землетрусу, вивчав землетруси на півдні Франції, виверження Везувію в 1906. Проводив велику науково-популяризаторську роботу.
Заснував (1911) в Барселоні Астрономічне товариство Іспанії і Америки, що в наш час[] існує під назвою Іспанське астрономічне товариство (SEA).
Премія ім. П.Ж.С.Жансена Французького астрономічного товариства (1905) і премія Барселонської королівської академії наук і мистецтв.
Ім'я Комаса Соли отримали два відкриті ним астероїда:
- 1102 Пепіта (від Pepito — неформального імені астронома)
- 1655 Комас Сола
і комета:
- (32P/Комас Сола)
Виноски
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Enciclopèdia de l'esport català — Grup Enciclopèdia, 2012.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- http://w151.bcn.cat/opac/doc?q=(++naixements++1868+)+&start=3&rows=1&sort=msstored_fld81%20asc
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. . Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 10 березня 2010. 2003.
Джерела
- Астронет [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- (ісп.)
- http://www.plicht.de/chris/files/c.htm#ComasSola [ 31 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Іспанське астрономічне товариство[недоступне посилання з травня 2019] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Ko mas Sola kat Josep Comas Sola 19 grudnya 1868 Barselona 2 grudnya 1937 Barselona ispanskij katalonskij astronom chlen Barselonskoyi korolivskoyi akademiyi nauk i mistectv 1901 Hose Komas SolaIm ya pri narodzhenniisp Jose Comas y SolaNarodivsya17 grudnya 1868 1868 12 17 4 3 Barselona IspaniyaPomer2 grudnya 1937 1937 12 02 1 3 68 rokiv Barselona IspaniyaKrayina IspaniyaDiyalnistastronomAlma materBarselonskij universitetZnannya movkatalanska i ispanskaZakladObservatoriya FabraChlenstvod i Q11949989 Nagorodipremiya Zhulya Zhansena 1905 Mediafajli u Vikishovishi Zakinchiv Barselonskij universitet Keruvav budivnictvom i osnashennyam observatoriyi Fabra poblizu Barseloni v 1904 ocholiv yiyi Osnovni naukovi roboti prisvyacheni naglyadovij astronomiyi U 1885 opublikuvav rezultati svoyih sposterezhen meteornih potokiv Biyelid i Andromedid U 1890 pochav sposterezhennya Marsa yaki prodovzhuvav pid chas vsih podalshih protistoyan planeti U 1894 stvoriv kartu Marsa Uspishno provodiv takozh fizichni sposterezhennya Yupitera yaki zgodom vikoristovuvav A S Vilyams pri pobudovi svoyeyi teoriyi techij v atmosferi ciyeyi planeti Vivchav Merkurij Veneru suputniki Yupitera pidtverdiv isnuvannya polyarnih bilih plyam u tretogo suputnika Yupitera Ganimeda Pershim prijshov do visnovku sho na najbilshomu suputniku Saturna Titani mozhe buti shilna atmosfera u 1907 vidmitiv sho krayi diska suputnika temnishi za centr sposterigav svitli plyami sho minyayut formu i polozhennya i interpretuvav yih yak hmari v atmosferi Osoblivu vidomist prinesli Komasu Sola provedeni nim doslidzhennya komet Vidkriv dvi kometi odna z yakih periodichna 1927 III period dorivnyuye 8 5 rokiv Cyu kometu vin takozh sposterigav povtorno pid chas yiyi povernennya do Soncya v 1935 Rozrobiv metod chiselnogo rozrahunku zburen kometnih orbit Vidkriv 11 malih planet zokrema Ispaniyu Barselonu Alfonsinu Nizka robit nalezhit do sejsmologiyi Rozrobiv metod rozrahunku glibini epicentru zemletrusu vivchav zemletrusi na pivdni Franciyi viverzhennya Vezuviyu v 1906 Provodiv veliku naukovo populyarizatorsku robotu Zasnuvav 1911 v Barseloni Astronomichne tovaristvo Ispaniyi i Ameriki sho v nash chas koli isnuye pid nazvoyu Ispanske astronomichne tovaristvo SEA Premiya im P Zh S Zhansena Francuzkogo astronomichnogo tovaristva 1905 i premiya Barselonskoyi korolivskoyi akademiyi nauk i mistectv Im ya Komasa Soli otrimali dva vidkriti nim asteroyida 1102 Pepita vid Pepito neformalnogo imeni astronoma 1655 Komas Sola i kometa 32P Komas SolaVinoskiGran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Enciclopedia de l esport catala Grup Enciclopedia 2012 d Track Q23759491d Track Q18696256 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 http w151 bcn cat opac doc q naixements 1868 amp start 3 amp rows 1 amp sort msstored fld81 20asc Lutz D Schmadel International Astronomical Union Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 10 bereznya 2010 2003 DzherelaAstronet 25 grudnya 2010 u Wayback Machine isp http www plicht de chris files c htm ComasSola 31 travnya 2009 u Wayback Machine angl Ispanske astronomichne tovaristvo nedostupne posilannya z travnya 2019 angl