Садарак або Седерек (азерб. Sədərək) — місто і найбільший за населенням пункт Садарацького району Нахчіванської Автономної Республіки Азербайджан. Знаходиться на північний схід від районного центру, на Садарацькій рівнині. Населення займається хліборобством, виноградарством і тваринництвом. Є виноробні заводи, філія Нахчіванської швейної фабрики, дві загальноосвітні школи, початкова школа, дитячі садки, центр технічної творчості, будинок культури, клуб, бібліотека, дитяча музична школа, лікарня, санепідемстанція, телевізійний передавач та три мечеті. Населення становить 7260 осіб.
|
Етимологія
Найімовірніше назва «Седерек» походить від арабського слова Sədər (табір) з додатковим суфіксом -ək. Припускають, що місто було засноване на території колишнього військового містечка.
Історія
Античність
Печера Седерек, поховальні пам'ятки бронзової доби, руїни циклопічної будівлі під назвою «Div hörən» (збудована гігантом) дозволяють припустити, що ця місцевість здавна заселена людьми. Дослідники підтвердили, що середня течія річки Аракс, а саме Седерецька рівнина, у різний час входили до складу Ванського, Мідійського, Ассирійського царств. У ранньому середньовіччі територія перебувала під впливом Сасанідської імперії, Візантійської імперії, Арабського халіфату, а пізніше держав [en], Кара-Коюнлу і Ак-Коюнлу. У період Сефевідів Седерек входив до Чухурсадської провінції разом з нинішньою територією Нахічеванської Автономної Республіки.
Середньовіччя
Середньовічне поселення Седерек займало значну територію на лівому березі річки Аракс, на південному сході однойменного міста сучасності. Розташований на перехресті торгових і караванних шляхів Седерек, здобув статус міста в середні віки, тут прокладено водопровід із глиняними трубами.
З 18 століття
З початку 18 століття Седерек перебував під контролем османів. За Туркменчайським договором 1828 року [en] та [en] ханства разом із Седереком були приєднані до Росії.
Примітки
- ANAS, Azerbaijan National Academy of Sciences (2005). Nakhchivan Encyclopedia. Т. volume II. Baku: ANAS. с. 252. ISBN .
- Encyclopedic dictionary of Azerbaijan toponyms. Volume I. p. 304. Baku: «East-West». 2007. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Садарак
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadarak abo Sederek azerb Sederek misto i najbilshij za naselennyam punkt Sadarackogo rajonu Nahchivanskoyi Avtonomnoyi Respubliki Azerbajdzhan Znahoditsya na pivnichnij shid vid rajonnogo centru na Sadarackij rivnini Naselennya zajmayetsya hliborobstvom vinogradarstvom i tvarinnictvom Ye vinorobni zavodi filiya Nahchivanskoyi shvejnoyi fabriki dvi zagalnoosvitni shkoli pochatkova shkola dityachi sadki centr tehnichnoyi tvorchosti budinok kulturi klub biblioteka dityacha muzichna shkola likarnya sanepidemstanciya televizijnij peredavach ta tri mecheti Naselennya stanovit 7260 osib Sadarak azerb Sederek Koordinati 39 42 00 pn sh 44 51 36 sh d 39 7000000000277779577118054 pn sh 44 86000000002777455 sh d 39 7000000000277779577118054 44 86000000002777455 Koordinati 39 42 00 pn sh 44 51 36 sh d 39 7000000000277779577118054 pn sh 44 86000000002777455 sh d 39 7000000000277779577118054 44 86000000002777455 Krayina Azerbajdzhan AzerbajdzhanAdminodinicya Sadarackij rajon d Sharurskij rajonVisota centru 864 mOficijna mova azerbajdzhanskaNaselennya 9306 osib 2009 Chasovij poyas UTC 4GeoNames 147282OSM 3789859 R Sadarackij rajon Erivansky Uyezd Sharurskij rajon SadarakSadarak Azerbajdzhan EtimologiyaNajimovirnishe nazva Sederek pohodit vid arabskogo slova Seder tabir z dodatkovim sufiksom ek Pripuskayut sho misto bulo zasnovane na teritoriyi kolishnogo vijskovogo mistechka IstoriyaAntichnist Pechera Sederek pohovalni pam yatki bronzovoyi dobi ruyini ciklopichnoyi budivli pid nazvoyu Div horen zbudovana gigantom dozvolyayut pripustiti sho cya miscevist zdavna zaselena lyudmi Doslidniki pidtverdili sho serednya techiya richki Araks a same Sederecka rivnina u riznij chas vhodili do skladu Vanskogo Midijskogo Assirijskogo carstv U rannomu serednovichchi teritoriya perebuvala pid vplivom Sasanidskoyi imperiyi Vizantijskoyi imperiyi Arabskogo halifatu a piznishe derzhav en Kara Koyunlu i Ak Koyunlu U period Sefevidiv Sederek vhodiv do Chuhursadskoyi provinciyi razom z ninishnoyu teritoriyeyu Nahichevanskoyi Avtonomnoyi Respubliki Serednovichchya Serednovichne poselennya Sederek zajmalo znachnu teritoriyu na livomu berezi richki Araks na pivdennomu shodi odnojmennogo mista suchasnosti Roztashovanij na perehresti torgovih i karavannih shlyahiv Sederek zdobuv status mista v seredni viki tut prokladeno vodoprovid iz glinyanimi trubami Z 18 stolittya Z pochatku 18 stolittya Sederek perebuvav pid kontrolem osmaniv Za Turkmenchajskim dogovorom 1828 roku en ta en hanstva razom iz Sederekom buli priyednani do Rosiyi PrimitkiANAS Azerbaijan National Academy of Sciences 2005 Nakhchivan Encyclopedia T volume II Baku ANAS s 252 ISBN 5 8066 1468 9 Encyclopedic dictionary of Azerbaijan toponyms Volume I p 304 Baku East West 2007 ISBN 978 9952 34 155 3 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sadarak