Юзеф Сосновський (пол. Józef Sosnowski ? — 1783) — державний діяч Речі Посполитої, шляхтич гербу Наленч. Писар польний литовський в 1764—1771 роках, воєвода смоленський в 1771—1775 роках, польний гетьман литовський в 1775—1780 роках, воєвода полоцький з 1781 року, маршалок елекційному сейму з 1764 року.
Юзеф Сильвестр Сосновський | |
---|---|
Народився | 1710[1][2] |
Помер | 31 грудня 1783[1] |
Країна | Велике князівство Литовське Річ Посполита |
Діяльність | дипломат |
Посада | писар польний литовський[d][3], Полоцький воєвода, смоленський воєвода[4], польний гетьман литовський[5], Великий писар Литовський[6], посол Сейму Речі Посполитої[d], Маршалок Сейму Речі Посполитої, Q66200811?, d[2] і d |
Рід | d |
Батько | d |
Мати | Q65933436? |
У шлюбі з | d[1][2][4] |
Діти | d і Q122500258? |
Нагороди | |
|
Біографія
Вступивши в литовське військо, пов'язав себе з партією кандидата на престол і його двоюрідного брата, майбутнього короля Станіслава Августа Понятовського. Завдяки підтримці Чорторийських став послом від Холмщини на сейм, потім був обраний маршалком елекційного сейму, зіграв важливу роль у виборах останнього правителя Речі Посполитої.
Незабаром після цього — як нагороду за вірність — отримав посаду писаря польного литовського, потім в 1771 році став воєводою смоленським, через 10 років — воєводою полоцьким.
У 1775 році королівським привілеєм був призначений польним гетьманом литовським. Через 5 років відмовився від посади на користь Людвіка Тишкевича.
Вважаючи себе магнатом, постійно прагнув до примноження своїх володінь, хоча таким не був. Мав маєтності в Шаргороді, які виграв у карти в київського воєводи Станіслава Любомирського (1704—1793).
Близько 1782 року передав василіянам Шаргорода для розвитку монастиря і школи-бурси руїни замку і виділив необхідні кошти. Після третього поділу Польщі в 1795 році монастир в Російській імперії став православним. В монастирі була влаштована духовна семінарія, потім — училище. Навчальний заклад при Свято-Миколаївському монастирі вважався одним з найкращих навчальних закладів Поділля. У його стінах здобули освіту поет Степан Руданський та письменник Михайло Коцюбинський.
Всіляко сприяв Тадеушу Костюшку: допоміг зі вступом до елітного Корпусу кадетів, надавав йому багато послуг, часто приймаючи в родовому маєтку Сосновіце.
Був одружений з Теклею Деспот-Зенович, з якою мав двох дочок — Катажину і Людвіку (1751 — 6 грудня 1836). Увійшов в історію відмовою дати згоду на шлюб своєї дочки Людвіки з Т.Костюшком. На прохання Костюшка видати за нього дочку, відповів: «Голубка сизокрила — не для горобця, а дочка магнатська — не для дрібного шляхтича». Чоловіком Людвіки став обраний батьком багатий князь Юзеф Любомирський (київський каштелян, 1751 — липень 1817, Рівне). Згідно з поширеною думкою, одруження стало можливим через домовленості між ним та київським воєводою Станіславом Любомирським після програшу останнім в карти маєтку в Шаргороді, який став посагом Людвіки.
У 1762 році став кавалером Ордена Білого Орла, в 1765 році був нагороджений Орденом Святого Станіслава.
Примітки
- Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: 2018. — С. 241. —
- Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 185. —
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 286.
- Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 4, Ziemia smolenśka i województwo smolenśkie XIV-XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2003. — С. 220. — 412 с. —
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 158.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 280.
- Шаргород [ 19 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- J.Kowiecki. Lubomirski Józef herbu Szreniawa (1751—1817) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1973.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XVIII/1, zeszyt 76. S. 27-28. (пол.) S. 27
- Lubomirscy (02) [ 27 листопада 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
Посилання
- Józef Sosnowski (zm. 1783) — niedoszły teść Naczelnika [ 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuzef Sosnovskij pol Jozef Sosnowski 1783 derzhavnij diyach Rechi Pospolitoyi shlyahtich gerbu Nalench Pisar polnij litovskij v 1764 1771 rokah voyevoda smolenskij v 1771 1775 rokah polnij getman litovskij v 1775 1780 rokah voyevoda polockij z 1781 roku marshalok elekcijnomu sejmu z 1764 roku Yuzef Silvestr SosnovskijNarodivsya1710 1 2 Pomer31 grudnya 1783 1783 12 31 1 Krayina Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaDiyalnistdiplomatPosadapisar polnij litovskij d 3 Polockij voyevoda smolenskij voyevoda 4 polnij getman litovskij 5 Velikij pisar Litovskij 6 posol Sejmu Rechi Pospolitoyi d Marshalok Sejmu Rechi Pospolitoyi Q66200811 d 2 i dRiddBatkodMatiQ65933436 U shlyubi zd 1 2 4 Ditid i Q122500258 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sosnovskij BiografiyaPrivilej na posadu polnogo getmana litovskogo polkovniku Yu Sosnovskomu Korolivskij rukopis Avgusta III pechatka velika litovska kancler Yuzef Dulenba 12 lipnya 1754 roku Privatna kolekciya Gerb Nalench Vstupivshi v litovske vijsko pov yazav sebe z partiyeyu kandidata na prestol i jogo dvoyuridnogo brata majbutnogo korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo Zavdyaki pidtrimci Chortorijskih stav poslom vid Holmshini na sejm potim buv obranij marshalkom elekcijnogo sejmu zigrav vazhlivu rol u viborah ostannogo pravitelya Rechi Pospolitoyi Nezabarom pislya cogo yak nagorodu za virnist otrimav posadu pisarya polnogo litovskogo potim v 1771 roci stav voyevodoyu smolenskim cherez 10 rokiv voyevodoyu polockim U 1775 roci korolivskim privileyem buv priznachenij polnim getmanom litovskim Cherez 5 rokiv vidmovivsya vid posadi na korist Lyudvika Tishkevicha Vvazhayuchi sebe magnatom postijno pragnuv do primnozhennya svoyih volodin hocha takim ne buv Mav mayetnosti v Shargorodi yaki vigrav u karti v kiyivskogo voyevodi Stanislava Lyubomirskogo 1704 1793 Blizko 1782 roku peredav vasiliyanam Shargoroda dlya rozvitku monastirya i shkoli bursi ruyini zamku i vidiliv neobhidni koshti Pislya tretogo podilu Polshi v 1795 roci monastir v Rosijskij imperiyi stav pravoslavnim V monastiri bula vlashtovana duhovna seminariya potim uchilishe Navchalnij zaklad pri Svyato Mikolayivskomu monastiri vvazhavsya odnim z najkrashih navchalnih zakladiv Podillya U jogo stinah zdobuli osvitu poet Stepan Rudanskij ta pismennik Mihajlo Kocyubinskij Vsilyako spriyav Tadeushu Kostyushku dopomig zi vstupom do elitnogo Korpusu kadetiv nadavav jomu bagato poslug chasto prijmayuchi v rodovomu mayetku Sosnovice Buv odruzhenij z Tekleyu Despot Zenovich z yakoyu mav dvoh dochok Katazhinu i Lyudviku 1751 6 grudnya 1836 Uvijshov v istoriyu vidmovoyu dati zgodu na shlyub svoyeyi dochki Lyudviki z T Kostyushkom Na prohannya Kostyushka vidati za nogo dochku vidpoviv Golubka sizokrila ne dlya gorobcya a dochka magnatska ne dlya dribnogo shlyahticha Cholovikom Lyudviki stav obranij batkom bagatij knyaz Yuzef Lyubomirskij kiyivskij kashtelyan 1751 lipen 1817 Rivne Zgidno z poshirenoyu dumkoyu odruzhennya stalo mozhlivim cherez domovlenosti mizh nim ta kiyivskim voyevodoyu Stanislavom Lyubomirskim pislya prograshu ostannim v karti mayetku v Shargorodi yakij stav posagom Lyudviki U 1762 roci stav kavalerom Ordena Bilogo Orla v 1765 roci buv nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Stanislava PrimitkiUrzednicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego Spisy t V Ziemia polocka i wojewodztwo polockie XIV XVIII wiek za red H Lulewicz Warszawa 2018 S 241 ISBN 978 83 65880 49 9 d Track Q120756022d Track Q22114975 Urzednicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego Spisy t VIII Ziemia brzeska i wojewodztwo brzeskie XIV XVIII wiek za red A Rachuba Warszawa 2020 S 185 ISBN 978 83 65880 89 5 d Track Q11686050d Track Q122406341 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 286 d Track Q123243396 Urzednicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego spisy T 4 Ziemia smolenska i wojewodztwo smolenskie XIV XVIII wiek za red A Rachuba Warszawa Wydawnictwo DiG 2003 S 220 412 s ISBN 83 7181 279 5 d Track Q123694190d Track Q9379197d Track Q11686050 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 158 d Track Q123243396 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 280 d Track Q123243396 Shargorod 19 serpnya 2013 u Wayback Machine ros J Kowiecki Lubomirski Jozef herbu Szreniawa 1751 1817 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1973 Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk Tom XVIII 1 zeszyt 76 S 27 28 pol S 27 Lubomirscy 02 27 listopada 2014 u Wayback Machine pol PosilannyaJozef Sosnowski zm 1783 niedoszly tesc Naczelnika 27 veresnya 2015 u Wayback Machine pol