Частина інформації в цій статті застаріла. (липень 2020) |
Медве́дівці — село в Україні, у Трибухівській сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Вільховець, на півночі району.
село Медведівці | |
---|---|
Каплиця святого Миколая | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Трибухівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060390030063318 |
Облікова картка | Медведівці |
Основні дані | |
Населення | 1 280 |
Територія | 2.990 км² |
Густота населення | 428.09 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48414 |
Телефонний код | +380 3544 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°05′29″ пн. ш. 25°26′38″ сх. д. / 49.09139° пн. ш. 25.44389° сх. д.Координати: 49°05′29″ пн. ш. 25°26′38″ сх. д. / 49.09139° пн. ш. 25.44389° сх. д. |
Водойми | Вільховець |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48431, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Трибухівці, вул. Горішня,46 |
Карта | |
Медведівці | |
Медведівці | |
Мапа | |
Медведівці у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Трибухівської сільської громади.
Відстань від села до Тернополя 67 км, до Івано-Франківська 70 км. Неподалік села проходить дорога державного значення Тернопіль — Івано-Франківськ.
Розташоване з двох берегів р. Вільховець, за 3 км від найближчої залізничної станції Пишківці. Населення 1297 осіб (2003).
Географія
Із південного заходу на північний схід, на віддалі від села 1,2 км, розташована магістраль Івано-Франківськ — Тернопіль. Через село проходить шосейна дорога, що з'єднує село з сусідніми селами Пилявою та Мартинівкою.
Ґрунти села чорноземні.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки .
Згадується (Myedczwyedzowcze) 1 листопада 1456 року в книгах галицького суду.
Відоме від 17 ст. Назва села Медведівці походить від основного заняття перших його жителів — пасічників. Кажуть, що тут колись добре «мед водився», та й зараз жителі Медведівців мають досить цього смачного солодкого продукту.
Інша версія. На околицях села ріс дубовий ліс, площею 466 моргів, який був вирубаний австро-угорськими вояками під час Першої світової війни. Існує повір'я, що назва поселення походить від слова «медведі», яких було багато в цьому лісі.
Правда, слова «медвідь» в українській мові немає, є «ведмідь», тому самі вирішуйте, яка версія точніша.
Австрійський період
Поміщику належали найкращі родючі землі. В його користуванні були 959 моргів орної землі, 144 морги лугів і городів, 35 моргів пасовиськ і 466 моргів лісу. В користуванні селян було 1650 моргів орної землі, 195 моргів лугів і городів, 47 моргів пасовиськ. Селяни-бідняки працювали на поміщицьких землях за мізерну плату. В 1880 році в селі налічувалося 1055 мешканців, з них 137 працювали наймитами в пана. Населення в селі зростало, більше ставало малоземельних і безземельних селян. Становище селян було нестерпне. Змушені були платити великі податки та різні штрафи.
Власник маєтку Владислав Чайковський був у 1892—1895 роках (VI-та каденція[] обраний послом до Галицького Сейму від округу № 30 Бучач — Монастириська
На 1 січня 1915 року населення становило 1622 чоловіки. У користуванні поміщика Чайковського було 1050 моргів орної землі, 400 моргів лісу, 150 моргів сінокосу. Купці масово закуповували землі в розорених селян. Так, Бучацькому купцеві Ашкеназе на території села Медведівці належало 350 моргів орної землі і 50 моргів сінокосів. В селі не було ні клубу, ні бібліотеки, тільки однокласна школа.
До 1914 р. в селі діяли читальня «Просвіти» і читальня ім. Качковського, була одна корчма.
На початку 20 століття посилюється еміграція в Пруссію, Канаду та США.
Перша світова війна
У Першій світовій війні у 1914 р. 1 особа була в Талергофі за москвофільство, населення було виселене, 90 % господарств знищено; за Австрію згинуло 24 особи, 4 інваліди.
У боях за Україну, 1918—1920, брали участь Михайло Когут, Михайло Ґаздевич, Іван Вельґан, Онуфрей Вельґан, Федорій Бабій, Петро Гикавчук, Василь Мельник, Василь Давидяк, Микола Ганкевич, Степан Гриньків.
Польський період
В 1925 році на території села був побудований млин, який належав панові Чайковському, у цьому селі працював один чоловік.
В 1930 році в селі відкрили польську бібліотеку, у якій нараховувалося 42 книги. В 1939 році земля в селі розподілялася так:
- поміщик мав 1250 моргів орної землі, крім того 50 моргів сінокосу;
- куркулі — 140 моргів орної землі;
- селяни-середняки — 520 моргів;
- селяни-бідняки — 400 моргів.
Радянська і німецька окупація
В 1939 році на територію села прийшла радянська окупація, конфіскувала поміщицькі землі, розвинула тваринництво. Малоземельния селянам було роздано 220 га землі, 80 голів великої рогатої худоби, 27 голів свиней, 70 голів коней, 350 голів птиці. Був націоналізований і переданий державі спиртзавод, який належав панові.
Першим головою сільської Ради було обрано Малярського Миколу. 1939—1941 роки кожне селянське господарство працювало одноосібно, на своєму клаптику землі.
23 червня 1941 року село захопили німецько-нацистські окупанти. Під час окупації було зруйновано: спиртзавод, млин.
У 1944 році гітлерівці евакуювали все населення села в тил. Селянам заборонялося брати з собою їхні речі. Нацисти піддали село небаченому грабежу: вирізали 85 голів худоби, пограбували домашнє майно селян. Кілька місяців стояв фронт за 3-и км на схід від села. Відступаючи, німці спалили село. Із 480 дворів було спалено і зруйновано 450. 25 липня 1944 року Радянська Армія «визволила» село.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610167, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 947 виборців, явка 48,15%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 49,78%, за «Європейську Солідарність» — 8,71%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 7,81%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 29,32%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 28,41%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 10,68%.
Населення
Населення:
- 1841 р. — 762 українців.
- 1880 р. — 951 (78,7 %) українців, 230 (19,0 %) поляків, 28 (2,3 %) євреїв.
- 1900 р. — 1167 (85,6 %) українців, 183 (13,4 %) поляків, 14 (1,0 %) євреїв.
- 1939 р. — 1350 (78,0 %) українців, 375 (21,7 %) поляків, 5 (0,3 %) євреїв.
(В числі 375 поляків є 40 колоністів).
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, ПАП «Медведівці», медпункт.
У селі є млин, 2 ставки, українська православна і католицька церковні громади, 4 магазини, бар, універсам.
Релігія
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1827, мурована, реставрована 1995, ПЦУ),
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1725, мурована, УГКЦ).
Пам'ятки
Споруджений пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), стелу на честь воїна-афганця Б. Гриньківа (1984), встановлений пам'ятний хрест на честь 3-ї річниці незалежності України та відродження УГКЦ (1993, Проект: Ганкевича В. В., Висота 1,80, Червоний камінь), місійний хрест (1999), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1996), Фігура Божої Матері (2004, Скульптор: Кульчицький М. Й., Висота 6,00, Залізобетон).
Відомі люди
Народилися
- парох села Мшана Городоцького району Львівщини о. Лук'ян Січинський.
- український лікар-педіатр, професор, завідувач кафедри педіатрії факультету вдосконалення лікарів Львівського медичного інституту Коржинський Степан Іванович
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.245, № 2778 [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- [pl], (пол.)
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Б. Мельничук. Січинський Лукіян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 561. — .
Джерела
- М. Бігус, Н. Когут. Медведівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 484–485. — .
- Гриньнів Я., Мизак Н., Уніят В. Медведівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 621—622. — .
- Діловодство сільської Ради села Медведівці // Справа № 4. — С. 1−8.
- Діловодство сільської Ради села Медведівці // Справа № 8. — С. 1.
- Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України: Науково-поп. видання. — Либідь, 2001. — С. 97.
- Медведівці // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 581.
- Медведівці. Історико-краєзнавча довідка. — Бучач, 2004.
- Пастернак Ярослав. Перша бронзова доба в Галичині. — ТОДА. Ср № 3376. — С. 100.
- Medwedowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 231. (пол.) — S. 231. (пол.)
Посилання
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2020 Medve divci selo v Ukrayini u Tribuhivskij silskij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Vilhovec na pivnochi rajonu selo Medvedivci Kaplicya svyatogo MikolayaKaplicya svyatogo Mikolaya Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Tribuhivska silska gromada Kod KATOTTG UA61060390030063318 Oblikova kartka Medvedivci Osnovni dani Naselennya 1 280 Teritoriya 2 990 km Gustota naselennya 428 09 osib km Poshtovij indeks 48414 Telefonnij kod 380 3544 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 05 29 pn sh 25 26 38 sh d 49 09139 pn sh 25 44389 sh d 49 09139 25 44389 Koordinati 49 05 29 pn sh 25 26 38 sh d 49 09139 pn sh 25 44389 sh d 49 09139 25 44389 Vodojmi Vilhovec Misceva vlada Adresa radi 48431 Ternopilska obl Chortkivskij r n s Tribuhivci vul Gorishnya 46 Karta Medvedivci Medvedivci Mapa Medvedivci u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Medvedivci Kaplicya svyatogo Mikolaya 1725 Starij cvintar v Medvedivcyah Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Tribuhivskoyi silskoyi gromadi Vidstan vid sela do Ternopolya 67 km do Ivano Frankivska 70 km Nepodalik sela prohodit doroga derzhavnogo znachennya Ternopil Ivano Frankivsk Roztashovane z dvoh beregiv r Vilhovec za 3 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Pishkivci Naselennya 1297 osib 2003 GeografiyaIz pivdennogo zahodu na pivnichnij shid na viddali vid sela 1 2 km roztashovana magistral Ivano Frankivsk Ternopil Cherez selo prohodit shosejna doroga sho z yednuye selo z susidnimi selami Pilyavoyu ta Martinivkoyu Grunti sela chornozemni IstoriyaPoblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki Zgaduyetsya Myedczwyedzowcze 1 listopada 1456 roku v knigah galickogo sudu Vidome vid 17 st Nazva sela Medvedivci pohodit vid osnovnogo zanyattya pershih jogo zhiteliv pasichnikiv Kazhut sho tut kolis dobre med vodivsya ta j zaraz zhiteli Medvedivciv mayut dosit cogo smachnogo solodkogo produktu Insha versiya Na okolicyah sela ris dubovij lis plosheyu 466 morgiv yakij buv virubanij avstro ugorskimi voyakami pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Isnuye povir ya sho nazva poselennya pohodit vid slova medvedi yakih bulo bagato v comu lisi Pravda slova medvid v ukrayinskij movi nemaye ye vedmid tomu sami virishujte yaka versiya tochnisha Avstrijskij period Medvedivci na mapi fon Miga XVIII st Pomishiku nalezhali najkrashi rodyuchi zemli V jogo koristuvanni buli 959 morgiv ornoyi zemli 144 morgi lugiv i gorodiv 35 morgiv pasovisk i 466 morgiv lisu V koristuvanni selyan bulo 1650 morgiv ornoyi zemli 195 morgiv lugiv i gorodiv 47 morgiv pasovisk Selyani bidnyaki pracyuvali na pomishickih zemlyah za mizernu platu V 1880 roci v seli nalichuvalosya 1055 meshkanciv z nih 137 pracyuvali najmitami v pana Naselennya v seli zrostalo bilshe stavalo malozemelnih i bezzemelnih selyan Stanovishe selyan bulo nesterpne Zmusheni buli platiti veliki podatki ta rizni shtrafi Vlasnik mayetku Vladislav Chajkovskij buv u 1892 1895 rokah VI ta kadenciya dzherelo obranij poslom do Galickogo Sejmu vid okrugu 30 Buchach Monastiriska Na 1 sichnya 1915 roku naselennya stanovilo 1622 choloviki U koristuvanni pomishika Chajkovskogo bulo 1050 morgiv ornoyi zemli 400 morgiv lisu 150 morgiv sinokosu Kupci masovo zakupovuvali zemli v rozorenih selyan Tak Buchackomu kupcevi Ashkenaze na teritoriyi sela Medvedivci nalezhalo 350 morgiv ornoyi zemli i 50 morgiv sinokosiv V seli ne bulo ni klubu ni biblioteki tilki odnoklasna shkola Do 1914 r v seli diyali chitalnya Prosviti i chitalnya im Kachkovskogo bula odna korchma Na pochatku 20 stolittya posilyuyetsya emigraciya v Prussiyu Kanadu ta SShA Persha svitova vijna U Pershij svitovij vijni u 1914 r 1 osoba bula v Talergofi za moskvofilstvo naselennya bulo viselene 90 gospodarstv znisheno za Avstriyu zginulo 24 osobi 4 invalidi U boyah za Ukrayinu 1918 1920 brali uchast Mihajlo Kogut Mihajlo Gazdevich Ivan Velgan Onufrej Velgan Fedorij Babij Petro Gikavchuk Vasil Melnik Vasil Davidyak Mikola Gankevich Stepan Grinkiv Polskij period V 1925 roci na teritoriyi sela buv pobudovanij mlin yakij nalezhav panovi Chajkovskomu u comu seli pracyuvav odin cholovik V 1930 roci v seli vidkrili polsku biblioteku u yakij narahovuvalosya 42 knigi V 1939 roci zemlya v seli rozpodilyalasya tak pomishik mav 1250 morgiv ornoyi zemli krim togo 50 morgiv sinokosu kurkuli 140 morgiv ornoyi zemli selyani serednyaki 520 morgiv selyani bidnyaki 400 morgiv Radyanska i nimecka okupaciya V 1939 roci na teritoriyu sela prijshla radyanska okupaciya konfiskuvala pomishicki zemli rozvinula tvarinnictvo Malozemelniya selyanam bulo rozdano 220 ga zemli 80 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 27 goliv svinej 70 goliv konej 350 goliv ptici Buv nacionalizovanij i peredanij derzhavi spirtzavod yakij nalezhav panovi Pershim golovoyu silskoyi Radi bulo obrano Malyarskogo Mikolu 1939 1941 roki kozhne selyanske gospodarstvo pracyuvalo odnoosibno na svoyemu klaptiku zemli 23 chervnya 1941 roku selo zahopili nimecko nacistski okupanti Pid chas okupaciyi bulo zrujnovano spirtzavod mlin U 1944 roci gitlerivci evakuyuvali vse naselennya sela v til Selyanam zaboronyalosya brati z soboyu yihni rechi Nacisti piddali selo nebachenomu grabezhu virizali 85 goliv hudobi pograbuvali domashnye majno selyan Kilka misyaciv stoyav front za 3 i km na shid vid sela Vidstupayuchi nimci spalili selo Iz 480 dvoriv bulo spaleno i zrujnovano 450 25 lipnya 1944 roku Radyanska Armiya vizvolila selo PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 610167 roztashovana u primishenni klubu Rezultati zareyestrovano 947 viborciv yavka 48 15 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 49 78 za Yevropejsku Solidarnist 8 71 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 7 81 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Mikola Lyushnyak samovisuvannya 29 32 za Igorya Sopelya Sluga narodu 28 41 za Stepana Bracyunya Kongres ukrayinskih nacionalistiv 10 68 NaselennyaNaselennya 1841 r 762 ukrayinciv 1880 r 951 78 7 ukrayinciv 230 19 0 polyakiv 28 2 3 yevreyiv 1900 r 1167 85 6 ukrayinciv 183 13 4 polyakiv 14 1 0 yevreyiv 1939 r 1350 78 0 ukrayinciv 375 21 7 polyakiv 5 0 3 yevreyiv V chisli 375 polyakiv ye 40 kolonistiv Socialna sferaPracyuyut zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv klub biblioteka FAP PAP Medvedivci medpunkt U seli ye mlin 2 stavki ukrayinska pravoslavna i katolicka cerkovni gromadi 4 magazini bar universam Religiyacerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1827 murovana restavrovana 1995 PCU cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1725 murovana UGKC Pam yatkiSporudzhenij pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1968 stelu na chest voyina afgancya B Grinkiva 1984 vstanovlenij pam yatnij hrest na chest 3 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini ta vidrodzhennya UGKC 1993 Proekt Gankevicha V V Visota 1 80 Chervonij kamin misijnij hrest 1999 nasipano simvolichnu mogilu Borcyam za volyu Ukrayini 1996 Figura Bozhoyi Materi 2004 Skulptor Kulchickij M J Visota 6 00 Zalizobeton Vidomi lyudiNarodilisya paroh sela Mshana Gorodockogo rajonu Lvivshini o Luk yan Sichinskij ukrayinskij likar pediatr profesor zaviduvach kafedri pediatriyi fakultetu vdoskonalennya likariv Lvivskogo medichnogo institutu Korzhinskij Stepan IvanovichPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 245 2778 8 grudnya 2015 u Wayback Machine lat pl pol Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 B Melnichuk Sichinskij Lukiyan Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 561 ISBN 978 966 528 318 8 DzherelaM Bigus N Kogut Medvedivci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 484 485 ISBN 966 528 199 2 Grinniv Ya Mizak N Uniyat V Medvedivci Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 621 622 ISBN 978 966 457 228 3 Dilovodstvo silskoyi Radi sela Medvedivci Sprava 4 S 1 8 Dilovodstvo silskoyi Radi sela Medvedivci Sprava 8 S 1 Koval A P Znajomi neznajomci Pohodzhennya nazv poselen Ukrayini Naukovo pop vidannya Libid 2001 S 97 Medvedivci Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 581 Medvedivci Istoriko krayeznavcha dovidka Buchach 2004 Pasternak Yaroslav Persha bronzova doba v Galichini TODA Sr 3376 S 100 Medwedowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 231 pol S 231 pol PosilannyaPortal Ternopilshina Zhniborodi Buchachchina Ternopillya 12 travnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi