Королівство Дублін (ірл. Ríocht Baile Átha Cliath, Ríocht Dubhlinn, норв. Kongerike Dyflin) – королівство, створене вікінгами, що існувало на території Ірландії в середньовіччя у 853—1170 роках.
Dyflin / Duibhlinn Королівство Дублін | ||||
| ||||
Столиця | Дублін | |||
Мови | Давньоскандинавська мова, Ірландська мова | |||
Релігії | Християнство | |||
Форма правління | Монархія | |||
Король | ||||
- 853–871 | ||||
- ×1170 (last) | ||||
Історія | ||||
- Засновано | 839 | |||
- Ліквідовано | 1171 | |||
Історія
Норвезькі вікінги вдерлися на територію Ірландії в районі Дубліна у ІХ столітті, заснували там свою колонію, що перетворилася у королівство Дублін. Вікінги нападаючи на британські острови утвори чимало дрібних королівств, що були часто свого роду піратськими гніздами: королівство острова Мен, королівство на Гебридських островах (так зване Королівство Островів) та інші. В Ірландії крім королівства Дублін вікінги заснували невеликі королівства Вексфорд, Ватерфорд, Лімерік, Корк. Але королівство Дублін було наймогутнішим з них.
Територія королівства охоплювала крім самого міста Дублін, який вікінги перетворили на добре укріплену фортецю і торговий центр, територію майбутнього (і нинішнього) графства Дублін. Вікінги назвали королівство Діфлін (норв. – Dyflin), що було перекрученою ірландською назвою місцевості і поселення – Дув Лінн (ірл. — Dubh Linn) – Темна (Чорна) Гавань. Першу згадку про довгочасний табір вікінгів в Ірландії ми знаходимо у «Літописі Ольстера» — запис за 841 рік: «Язичники зупинились на березі Лох-Ней». Мова, очевидно, йшла не про набіг чи піратський наскок з метою грабунку, бо подібні набіги траплялись і раніше, а про довгочасний військовий табір – поселення. Вважається, що саме в цей період вікінги закладають пристані-фортеці в Ірландії як бази для своїх походів – так звані лонгфорти (норв. – longphort). І першими таким поселеннями була зимівля вікінгів в Ірландії у 840—841 роках. Фактичне місцезнаходження лонгфорта Дублін є предметом дискусій. Норвезькі королі Дубліна це часто були співправителі, а іноді і королі Йорвіка – колонії вікінгів у нинішньому Йоркширі (Англія).
З часом Дублін з військового форту перетворювався на справжнє місто – центр торгівлі, ремесла. Правителі Дубліна все більше «ірландизувалися» — переймали кельтську мову, звичаї, культуру. Мав місце гельсько-скандинавський культурний синкретизм.
Розміри королівства постійно змінювалось – то ірландські вожді кланів відбирали в вікінгів землю, то навпаки. У більщ-менш мирні періоди королівство простягплося до Віклоу (норв. – Wykinglo) на півдні, до Глен-Дін, до Блессінгтону, до Лейксліпа (Лакс Хлаупа) на заході, до Скерріс (Скере) на півночі. Місцевість Фінгал на північ від Дубліна була названа на честь вікінгів, що жили там.
У 988 році верховний король Ірландії Маел Сехнайлл мак Домнайлл (ірл. — Máel Sechnaill mac Domnaill) розбив вікінгів і взяв Дублін під свій контроль. Тому інколи пишуть, що Дублін був заснований 988 році, відштовхуючись від дати, коли Дублін став належати ірландським королям. Хоча поселення на місті Дубліна існувало ще за 1000 років до цього – задовго до того, як цю територію захопили вікінги. Маел Сехнайлл мак Домнайлл був скинутий з престолу новим верховним королем Ірландії Бріаном Бору (1002—1014 роки правління). Бріан Бору розбив вікінгів в битві під Клонтарфі і пануванню вікінгів в королівстві Дублін прийшов кінець. Але королівство Дублін продовжило існування, але вже під повним контролем ірландських королів – верховних королів Ірландії та королів східноірландського королівства Ленстер. Після розгрому вікінгів королі ірландців навіть дозволили лишатися на престолі королю вікінгів Дубліна Сітріку Шовкова Борода, хоч він уже був під повним контролем ірландців. Після 1046 року королівством Дублін правили виключно ірландські королі — як за походженням так і по суті. Останній король Дубліна був вбитий англійськими завойовниками у 1171 році. Але населення міста ще довго зберігало свою самобутність.
Королі Дубліна (зазначено роки правління)
- (норв. — Amlaíb Conung) (853—871) – співправитель, мав титул в Ірландії «король іноземців» у 863 році.
- Імар (норв. — Ímar) (857—873) – співправитель, мав титул в Ірландії «король іноземців» у 863 році та носив титул «Король норвежців та всієї Ірландії та Британії».
- (норв. — Auisle) (863—867) – співправитель, мав титул в Ірландії «король іноземців» у 863 році.
- Остін мак Амлайб (ірл. Oistin mac Amlaíb) (873—875) – сумнівно, можливо, співправитель, про нього мовчать ірландські літописи.
- Барід (норв. — Bárid) (873—881) – сумнівно, можливо, був королем і співправителем, в Ірландії був названий «вождь північних людей».
- Албанн (ірл. Albann) (875—877) – оголошений був королем Дубліна, але ніколи не правив королівством.
- (ірл. Sichfrith mac Ímair) (881—888)
- Сітрюк мак Імайр (ірл. Sitriuc mac Ímair) (888—893/896) – на титул і правління претендує Сітрюк Ярл у 893 році.
- Сіхфріх Ярл (норв. — Sichfrith Jarl) (893 — ?) – заявив, що він є королем дДубліна у 893 році, але не ясно, чи взагалі правив.
- Глуніаранн (ірл. Glúniarann) (?) – сумнівно, в літописах не однозначно названий королем, можливо, реально правив Сітрюк.
- Імар ва Імар (ірл. Ímar ua Ímair) (? – 902) – вигнаний з Дубліна у 902 році ірландцями.
- Сіхрік ва Імайр або Сіхрік Кех (ірл. Sihtric ua Ímair, Sihtric Cáech) (917—921) – воював з ірландським королем Ніаллом Глундубом (ірл. Niall Glundub) та королем вікінгів Йорвіком (норв. — Jórvík).
- Гофрайд ва Імайр (ірл. Gofraid ua Ímair) (921—934) – внук Імара.
- Олаф ІІІ Ґухфріхсон (ірл. Olaf III Guthfrithson) (934—941) – син Гофрайда ва Імайра.
- Блакайре мак Гофріх (ірл. Blácaire mac Gofrith) (941—945)
- Сігтігг (норв. – Sigtrygg, ірл. — Sitric) (941—943) — ?
- Амлайб Куаран (ірл. Amlaíb Cuarán) (945—947)
- Блакайре мак Гофріх (947—948) – вдруге.
- Гофрайд мак Сітрюк (ірл. Gofraid mac Sitriuc) (948—951)
- Амлайб Куаран (952—980) – вдруге.
- Глуніайрн (ірл. Glúniairn) (980—989)
- Івар Ватерфордський чи Сігтірр Шовкова Борода (норв. — Ivar Waterford чи Sigtrygg Silkbeard) (989—993)
- Івар Ватерфордський (норв. — Ivar Waterford) (994—995)
- Сігтірр (Сітрік) Шовкова Борода (норв. – Sigtrygg (Sitric) Silkbeard) (995—1036)
- Ехмарках мак Рагнайлл (ірл. Echmarcach mac Ragnaill) (1036—1038)
- Імар мак Арайлт (ірл. Ímar mac Arailt) (1038—1046)
- Ехмарках мак Рагнайлл (1046—1052) – вдруге.
- Мурхад мак Діармата мак Маел на м-Бо (ірл. Murchad mac Diarmata mac Mael na mBo) (1052—1070)
- Діармайт мак Майл на м-Бо (ірл. Diarmait mac Mail na mBo) (1070—1072).
- Тойрделбах Ва Бріайн (ірл. Toirdelbach Ua Briain) (1072) – належав до клану Ві Бріайн, захопив владу в королівстві Дублін після смерті Діармайта, дозволив правити в королівстві Гофрайду мак Амлайбу мейк Рагнайллу під своїм котролем.
- Гофрайд мак Амлайб мейк Рагнайлл (ірл. Gofraid mac Amlaíb meic Ragnaill) (1072—1075) – належав до клану Мейк Рагнайлл (Ві Імайр), правив під верховенством Тойрделбаха, був вигнаний з королівства Тойрделбахом у 1075 році, можливо він же – Гофрайд мак Сітрюк – король Островів.
- Домналл мак Мурхада (ірл. Domnall mac Murchada) (1075) – належав до клану Ві Хейннселайг, отримав корону після вигнання Гофрайда. Захопив владу без згоди клану Ві Бріайн. Помер в тому ж році.
- Муйрхертах Ва Бріайн (ірл. Muirchertach Ua Briain) (1075—1086) – належав до клану Ві Бріайн. Поставлений на чолі королівства батьком – верховним королем Ірландії на ймення Тойрделбах Ва Бріайн.
- Доннхад мак Домнайлл Ремайр (ірл. Donnchad mac Domnaill Remair) (1086—1089) – належав до клану Ві Хейннселайг. Захопив владу після смерті Тойрделбаха. Убитий у 1089 році.
- Гофрайд Кробан (ірл. Gofraid Crobán) (1091—1094) – можливо, родич Імара мак Арайлта, тоді він належав до клану Ві Імайр. Засновник династії Крован. Вигнаний королем Муйрхертахом.
- Домналл мак Тайдк (ірл. Domnall mac Taidc) (?) – належав до клану Ві Бріайн. На престол посадив його дядько – король Муйрхертах.
- Домналл Геррлавах (ірл. Domnall Gerrlámhach) (?) — належав до клану Ві Бріайн. На престол посадив його батько – король Муйрхертах.
- Магнус Берлетр (норв. — Magnús Berfœttr) (1102—1103) – король Норвегії. Намагався захопити Дублін та низку островів – Оркнейські, Гебридські та ін. Королем на ці території він хотів поставити свого сина Сігурда. Спроба була невдалою.
- Домналл Геррлавах (?) – вдруге.
- Діармайт мак Енна мейк Мурхада (ірл. Diarmait mac Énna meic Murchada) (до 1117) — належав до клану Ві Хейннселайг. Помер у 1117 році.
- Домналл Геррлавах (1117—1118) – втретє.
- Тойрделбах Ва Конхобайр (ірл. Toirdelbach Ua Conchobair) (1118) – належав до клану Ва Конхобайр. Скинув попереднього короля.
- Енна мак Мурхада (ірл. Énna Mac Murchada) (1122—1126) — належав до клану Ві Хейннселайг.
- Конхобар Ва Конхобайр (ірл. Conchobar Ua Conchobair) (1126—1127) – належав до клану Ві Конхобайр. На престол поставлений батьком королем Тойрделбахом.
- Оттар мак мейк Оттайр (ірл. Ottar mac meic Ottair) (1142—1148) – з перервами.
- Рагналл мак Торкайлл (ірл. Ragnall mac Torcaill) (1144—1146)
- Бродар мак Торкайлл (ірл. Brodar mac Torcaill) (до 1160) – вбитий у 1160 році.
- Аскалл мак Рагнайлл (ірл. Ascall mac Ragnaill) (до 1170) – вбитий у 1171 році.
Джерела
- Downham, Clare, Viking Kings of Britain and Ireland: The Dynasty of Ívarr to A.D. 1014. Edinburgh. 2007.
- Forte, Angelo, Oram, Richard, & Pedersen, Frederik, Viking Empires. Cambridge University Press. 2005 .
- Hudson, Benjamin T., Viking Pirates and Christian Princes: Dynasty, Religion, and Empire in the North Atlantic. Oxford. 2005 .
- Larsen, Anne-Christine (ed.), The Vikings in Ireland. Roskilde: The Viking Ship Museum. 2001.
- Todd, James Henthorn (ed. and tr.), Cogadh Gaedhel re Gallaibh: The War of the Gaedhil with the Gaill. Longmans. 1867.
- Woolf, Alex, «Age of Sea-Kings: 900—1300», in Donald Omand (ed.), The Argyll Book. Edinburgh. 2004. pp. 94–109.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivstvo Dublin irl Riocht Baile Atha Cliath Riocht Dubhlinn norv Kongerike Dyflin korolivstvo stvorene vikingami sho isnuvalo na teritoriyi Irlandiyi v serednovichchya u 853 1170 rokah Dyflin Duibhlinn Korolivstvo Dublin 839 1171 Dublin istorichni kordoni na karti Stolicya Dublin Movi Davnoskandinavska mova Irlandska mova Religiyi Hristiyanstvo Forma pravlinnya Monarhiya Korol 853 871 1170 last Istoriya Zasnovano 839 Likvidovano 1171IstoriyaNorvezki vikingi vderlisya na teritoriyu Irlandiyi v rajoni Dublina u IH stolitti zasnuvali tam svoyu koloniyu sho peretvorilasya u korolivstvo Dublin Vikingi napadayuchi na britanski ostrovi utvori chimalo dribnih korolivstv sho buli chasto svogo rodu piratskimi gnizdami korolivstvo ostrova Men korolivstvo na Gebridskih ostrovah tak zvane Korolivstvo Ostroviv ta inshi V Irlandiyi krim korolivstva Dublin vikingi zasnuvali neveliki korolivstva Veksford Vaterford Limerik Kork Ale korolivstvo Dublin bulo najmogutnishim z nih Teritoriya korolivstva ohoplyuvala krim samogo mista Dublin yakij vikingi peretvorili na dobre ukriplenu fortecyu i torgovij centr teritoriyu majbutnogo i ninishnogo grafstva Dublin Vikingi nazvali korolivstvo Diflin norv Dyflin sho bulo perekruchenoyu irlandskoyu nazvoyu miscevosti i poselennya Duv Linn irl Dubh Linn Temna Chorna Gavan Pershu zgadku pro dovgochasnij tabir vikingiv v Irlandiyi mi znahodimo u Litopisi Olstera zapis za 841 rik Yazichniki zupinilis na berezi Loh Nej Mova ochevidno jshla ne pro nabig chi piratskij naskok z metoyu grabunku bo podibni nabigi traplyalis i ranishe a pro dovgochasnij vijskovij tabir poselennya Vvazhayetsya sho same v cej period vikingi zakladayut pristani forteci v Irlandiyi yak bazi dlya svoyih pohodiv tak zvani longforti norv longphort I pershimi takim poselennyami bula zimivlya vikingiv v Irlandiyi u 840 841 rokah Faktichne misceznahodzhennya longforta Dublin ye predmetom diskusij Norvezki koroli Dublina ce chasto buli spivpraviteli a inodi i koroli Jorvika koloniyi vikingiv u ninishnomu Jorkshiri Angliya Z chasom Dublin z vijskovogo fortu peretvoryuvavsya na spravzhnye misto centr torgivli remesla Praviteli Dublina vse bilshe irlandizuvalisya perejmali keltsku movu zvichayi kulturu Mav misce gelsko skandinavskij kulturnij sinkretizm Rozmiri korolivstva postijno zminyuvalos to irlandski vozhdi klaniv vidbirali v vikingiv zemlyu to navpaki U bilsh mensh mirni periodi korolivstvo prostyagplosya do Viklou norv Wykinglo na pivdni do Glen Din do Blessingtonu do Lejkslipa Laks Hlaupa na zahodi do Skerris Skere na pivnochi Miscevist Fingal na pivnich vid Dublina bula nazvana na chest vikingiv sho zhili tam U 988 roci verhovnij korol Irlandiyi Mael Sehnajll mak Domnajll irl Mael Sechnaill mac Domnaill rozbiv vikingiv i vzyav Dublin pid svij kontrol Tomu inkoli pishut sho Dublin buv zasnovanij 988 roci vidshtovhuyuchis vid dati koli Dublin stav nalezhati irlandskim korolyam Hocha poselennya na misti Dublina isnuvalo she za 1000 rokiv do cogo zadovgo do togo yak cyu teritoriyu zahopili vikingi Mael Sehnajll mak Domnajll buv skinutij z prestolu novim verhovnim korolem Irlandiyi Brianom Boru 1002 1014 roki pravlinnya Brian Boru rozbiv vikingiv v bitvi pid Klontarfi i panuvannyu vikingiv v korolivstvi Dublin prijshov kinec Ale korolivstvo Dublin prodovzhilo isnuvannya ale vzhe pid povnim kontrolem irlandskih koroliv verhovnih koroliv Irlandiyi ta koroliv shidnoirlandskogo korolivstva Lenster Pislya rozgromu vikingiv koroli irlandciv navit dozvolili lishatisya na prestoli korolyu vikingiv Dublina Sitriku Shovkova Boroda hoch vin uzhe buv pid povnim kontrolem irlandciv Pislya 1046 roku korolivstvom Dublin pravili viklyuchno irlandski koroli yak za pohodzhennyam tak i po suti Ostannij korol Dublina buv vbitij anglijskimi zavojovnikami u 1171 roci Ale naselennya mista she dovgo zberigalo svoyu samobutnist Koroli Dublina zaznacheno roki pravlinnya norv Amlaib Conung 853 871 spivpravitel mav titul v Irlandiyi korol inozemciv u 863 roci Imar norv Imar 857 873 spivpravitel mav titul v Irlandiyi korol inozemciv u 863 roci ta nosiv titul Korol norvezhciv ta vsiyeyi Irlandiyi ta Britaniyi norv Auisle 863 867 spivpravitel mav titul v Irlandiyi korol inozemciv u 863 roci Ostin mak Amlajb irl Oistin mac Amlaib 873 875 sumnivno mozhlivo spivpravitel pro nogo movchat irlandski litopisi Barid norv Barid 873 881 sumnivno mozhlivo buv korolem i spivpravitelem v Irlandiyi buv nazvanij vozhd pivnichnih lyudej Albann irl Albann 875 877 ogoloshenij buv korolem Dublina ale nikoli ne praviv korolivstvom irl Sichfrith mac Imair 881 888 Sitryuk mak Imajr irl Sitriuc mac Imair 888 893 896 na titul i pravlinnya pretenduye Sitryuk Yarl u 893 roci Sihfrih Yarl norv Sichfrith Jarl 893 zayaviv sho vin ye korolem dDublina u 893 roci ale ne yasno chi vzagali praviv Irlandiya u 1014 roci Pokazani osnovni korolivstva ta korolivstva vikingiv u tomu chisli korolivstvo Dublin Gluniarann irl Gluniarann sumnivno v litopisah ne odnoznachno nazvanij korolem mozhlivo realno praviv Sitryuk Imar va Imar irl Imar ua Imair 902 vignanij z Dublina u 902 roci irlandcyami Sihrik va Imajr abo Sihrik Keh irl Sihtric ua Imair Sihtric Caech 917 921 voyuvav z irlandskim korolem Niallom Glundubom irl Niall Glundub ta korolem vikingiv Jorvikom norv Jorvik Gofrajd va Imajr irl Gofraid ua Imair 921 934 vnuk Imara Olaf III Guhfrihson irl Olaf III Guthfrithson 934 941 sin Gofrajda va Imajra Blakajre mak Gofrih irl Blacaire mac Gofrith 941 945 Sigtigg norv Sigtrygg irl Sitric 941 943 Amlajb Kuaran irl Amlaib Cuaran 945 947 Blakajre mak Gofrih 947 948 vdruge Gofrajd mak Sitryuk irl Gofraid mac Sitriuc 948 951 Amlajb Kuaran 952 980 vdruge Gluniajrn irl Gluniairn 980 989 Ivar Vaterfordskij chi Sigtirr Shovkova Boroda norv Ivar Waterford chi Sigtrygg Silkbeard 989 993 Ivar Vaterfordskij norv Ivar Waterford 994 995 Sigtirr Sitrik Shovkova Boroda norv Sigtrygg Sitric Silkbeard 995 1036 Ehmarkah mak Ragnajll irl Echmarcach mac Ragnaill 1036 1038 Imar mak Arajlt irl Imar mac Arailt 1038 1046 Ehmarkah mak Ragnajll 1046 1052 vdruge Murhad mak Diarmata mak Mael na m Bo irl Murchad mac Diarmata mac Mael na mBo 1052 1070 Diarmajt mak Majl na m Bo irl Diarmait mac Mail na mBo 1070 1072 Tojrdelbah Va Briajn irl Toirdelbach Ua Briain 1072 nalezhav do klanu Vi Briajn zahopiv vladu v korolivstvi Dublin pislya smerti Diarmajta dozvoliv praviti v korolivstvi Gofrajdu mak Amlajbu mejk Ragnajllu pid svoyim kotrolem Gofrajd mak Amlajb mejk Ragnajll irl Gofraid mac Amlaib meic Ragnaill 1072 1075 nalezhav do klanu Mejk Ragnajll Vi Imajr praviv pid verhovenstvom Tojrdelbaha buv vignanij z korolivstva Tojrdelbahom u 1075 roci mozhlivo vin zhe Gofrajd mak Sitryuk korol Ostroviv Domnall mak Murhada irl Domnall mac Murchada 1075 nalezhav do klanu Vi Hejnnselajg otrimav koronu pislya vignannya Gofrajda Zahopiv vladu bez zgodi klanu Vi Briajn Pomer v tomu zh roci Mujrhertah Va Briajn irl Muirchertach Ua Briain 1075 1086 nalezhav do klanu Vi Briajn Postavlenij na choli korolivstva batkom verhovnim korolem Irlandiyi na jmennya Tojrdelbah Va Briajn Donnhad mak Domnajll Remajr irl Donnchad mac Domnaill Remair 1086 1089 nalezhav do klanu Vi Hejnnselajg Zahopiv vladu pislya smerti Tojrdelbaha Ubitij u 1089 roci Gofrajd Kroban irl Gofraid Croban 1091 1094 mozhlivo rodich Imara mak Arajlta todi vin nalezhav do klanu Vi Imajr Zasnovnik dinastiyi Krovan Vignanij korolem Mujrhertahom Domnall mak Tajdk irl Domnall mac Taidc nalezhav do klanu Vi Briajn Na prestol posadiv jogo dyadko korol Mujrhertah Domnall Gerrlavah irl Domnall Gerrlamhach nalezhav do klanu Vi Briajn Na prestol posadiv jogo batko korol Mujrhertah Magnus Berletr norv Magnus Berfœttr 1102 1103 korol Norvegiyi Namagavsya zahopiti Dublin ta nizku ostroviv Orknejski Gebridski ta in Korolem na ci teritoriyi vin hotiv postaviti svogo sina Sigurda Sproba bula nevdaloyu Domnall Gerrlavah vdruge Diarmajt mak Enna mejk Murhada irl Diarmait mac Enna meic Murchada do 1117 nalezhav do klanu Vi Hejnnselajg Pomer u 1117 roci Domnall Gerrlavah 1117 1118 vtretye Tojrdelbah Va Konhobajr irl Toirdelbach Ua Conchobair 1118 nalezhav do klanu Va Konhobajr Skinuv poperednogo korolya Enna mak Murhada irl Enna Mac Murchada 1122 1126 nalezhav do klanu Vi Hejnnselajg Konhobar Va Konhobajr irl Conchobar Ua Conchobair 1126 1127 nalezhav do klanu Vi Konhobajr Na prestol postavlenij batkom korolem Tojrdelbahom Ottar mak mejk Ottajr irl Ottar mac meic Ottair 1142 1148 z perervami Ragnall mak Torkajll irl Ragnall mac Torcaill 1144 1146 Brodar mak Torkajll irl Brodar mac Torcaill do 1160 vbitij u 1160 roci Askall mak Ragnajll irl Ascall mac Ragnaill do 1170 vbitij u 1171 roci DzherelaDownham Clare Viking Kings of Britain and Ireland The Dynasty of Ivarr to A D 1014 Edinburgh 2007 Forte Angelo Oram Richard amp Pedersen Frederik Viking Empires Cambridge University Press 2005 ISBN 0 521 82992 5 Hudson Benjamin T Viking Pirates and Christian Princes Dynasty Religion and Empire in the North Atlantic Oxford 2005 ISBN 0 19 516237 4 Larsen Anne Christine ed The Vikings in Ireland Roskilde The Viking Ship Museum 2001 Todd James Henthorn ed and tr Cogadh Gaedhel re Gallaibh The War of the Gaedhil with the Gaill Longmans 1867 Woolf Alex Age of Sea Kings 900 1300 in Donald Omand ed The Argyll Book Edinburgh 2004 pp 94 109