Площа Липнева (Львів)

Площа Липнева — площа у Франківському районі міста Львова, недалеко від головного залізничного вокзалу (двірця) та поряд Привокзального ринку. Сполучає між собою вулиці Героїв УПА та Федьковича.

Площа Липнева Львів
Вигляд на пл. Липневу (від вул. Героїв УПА) Вигляд на пл. Липневу (від вул. Героїв УПА)
Місцевість	Привокзальна
Район	Франківський
Колишні назви
пляц Берестейської унії, Кляйнемаркт, площа Берестейської унії
польського періоду (польською)	plac Unii Brzeskiej
радянського періоду (українською)	площа Берестейської унії
радянського періоду (російською)	площадь Берестейской унии
Загальні відомості
Координати	49°50′04″ пн. ш. 24°00′08″ сх. д. / 49.8345167° пн. ш. 24.00222° сх. д. / 49.8345167; 24.00222
поштові індекси	79018
Транспорт
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення	ВПЗ № 18 (вул. Городоцька, 151)
Забудова	класицизм, віденська сецесія
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2636317
Мапа

Історія та забудова

Від 1898 року площа мала назву Берестейської унії, на честь об'єднання 1596 року Східної Церкви з Католицькою на соборі у Бересті. На часі німецької окупації площа називалася Кляйнермаркт (Маленький ринок). Сучасна назва від грудня 1944 року, на честь 27 липня 1944 року — дати вступу радянських військ до Львова під час другої світової війни.

Площа забудована переважно триповерховими кам'яницями у стилях класицизм та віденська сецесія.

№ 2 — від 1950-х років тут була майстерня з ремонту меблів. Наприкінці 2000-х років тут містилися турфірма «Петбо» та магазин «Госптовари».

№ 4 — тут міститься аптека, яка за польських часів мала назву «Під білим лебедем», а власником її був Куркевич.

№ 6 — від 1950-х років була чайна, нині тут відділення «А-Банку». В будинку до 1939 року мешкав український архітектор Лев Левинський.

№ 9 — за польських часів містилася цукерня «Краківська» Торчинської, Наприкінці 2000-х років тут містилося відділення банку «Фінанси та кредит», а нині — магазин-салон «Вікна-Перфект».

№ 10 (інша адреса — вул. Федьковича, 23) — за польських часів був магазин кухонного посуду Зільбер та фотоательє Бляуштайна, на часі німецької окупації — ресторан Найди і Мигаля, від часів СРСР міститься магазин «Сільгосппродукти». Нині тут міститься відділення «Приватбанку».

Транспорт

У 1950—1960-х роках на площі була автостанція, у 1970—1980-х роках — кінцева зупинка міських автобусних маршрутів «Пл. Липнева — ЛАЗ» та «Пл. Липнева — Рудне».

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 4 серпня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
2. Мельник І. (7 вересня 2016). Архітектор Лев Левинський. zbruc.eu. Збруч. Процитовано 28 грудня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Джерела

• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Липнева площа // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 337—338. — .
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 35, 94, 108, 123. — .
• Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. (пол.)

Посилання

• Проєкт «Вулиці Львова»: площа Липнева. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 28 грудня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()