Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дрозда Валентин Федорович нар 1 квітня 1939 село Пільний Олексинець Городоцький район Хмельницька область доктор сільськ

Дрозда Валентин Федорович

Дрозда Валентин Федорович

Дрозда Валентин Федорович (нар. 1 квітня 1939, село Пільний Олексинець, Городоцький район, Хмельницька область) — доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений винахідник України. Один із засновників Інституту оздоровлення і відродження України (неурядова самоврядна структура); завідувач відділу проблем біорізноманіття і сталого розвитку Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Дрозда Валентин Федорович
Народився1 квітня 1939(1939-04-01) (85 років)
село Пільний Олексинець Городоцький район Хмельницька область
Місце проживанняКиїв
Країнаimage Україна
Alma materЗаліщицький плодоовочевий технікум, Українська с/г академія
Галузьекологія, ентомологія, шовківництво, синергетика, технології інтегрованого захисту сільськогосподарських рослин та лісових насаджень, біотехнології, масове вирощування і використання лабораторних культур ентомофагів.
ЗакладІнституту оздоровлення і відродження України (не урядова самоврядна структура); Національний університет біоресурсів і природокористування України.
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор сільськогосподарських наук
Відомий завдяки:фахівець в галузі створення технологій масового лабораторного вирощування корисних шовкопрядів. Ним вперше запропонована замкнута технологія утилізації продуктів гренажного виробництва для отримання оригінальних мікробіологічних препаратів на основі вірусів та мікроспорідій.
Нагородизолота медаль — 1989 р., срібні медалі — 1990 р. та 1991 р.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дрозда.

Біографія

Народився у селі Пільний Олексинець, Городоцького району, Хмельницької області. Закінчив з відзнакою Заліщицький плодоовочевий технікум (1960) та Українську с/г академію (1968).

З 1971 р. працював в Інституті захисту рослин на посаді ст. наукового співробітника, зав. відділом біометоду. У 1983 р. закінчив Вищі державні курси підвищення кваліфікації керівних, інженерно-технічних та наукових співробітників з питань патентування та винахідництва у структурі Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань винахідництва.

Нагороджений золотою та двома срібними медалями ВДНГ СРСР (1989 р., 1990 р., 1991 р.) З 2004 року працює зав. відділом біометоду Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК при НАУ.

Впродовж тривалого часу веде курс лекцій та практичних занять бакалаврам, магістрам та аспірантам на факультетах захисту рослин, біотехнологій, екології та лісівництва НУБіП України. На запрошення ректорів Університетів Алмати та Астани республіки Казахстан читає курс лекцій і практичних занять з проблем сучасних технологій захисту агроценозів, інтелектуальної власності, біоценології і синергетики викладачам, докторантам та аспірантам.

Наукова діяльність

В. Ф. Дрозда — автор фундаментальних досліджень з проблем популяційної екології, ентомології, шовківництва, синергетики, технологій інтегрованого захисту сільськогосподарських рослин та лісових насаджень.

В. Ф. Дрозда також автор ряду пріоритетних досліджень в галузі біотехнології, масового вирощування і використання лабораторних культур ентомофагів. Вченим запропоновано оригінальні технології отримання та використання біопрепаратів на основі ентомопатогенних мікроспоридій, грибів та вірусів. В. Ф. Дрозда — автор закінчених технологій біологічного захисту плодово-ягідних, зернових, технічнгих і овочевих культур для господарств різних форм власності.

Вченим протягом багатьох років інтенсивно досліджується напрямок, пов'язаний з пошуком нативних популяцій ентомопатогенних грибів, мікроспорідій та вірусів виділення найбільш перспективних штамів, що дозволило отримати ряд мікробіологічних препаратів, зокрема Мікроспорідин, Аегерин, Вірин МВ, Вірин КД та Меривал для захисту рослин від шкідливих організмів в агроценозах плодово-ягідних, овочевих культур та лісових насаджень.

У 1980 році започатковує в Інституті дослідження з нової тематики — роль та значення фітогормонів в регулюванні сезонної програми розвитку комах. Започатковує також дослідження з вивчення сутності та фізіологічних механізмів, що формують діапаузу комах. На моделі лабораторної культури дубового шовкопряда, вперше показав принципову можливість вирощувати в лабораторному режимі трихограму — вид T. evanescens Wstw. та інші види цього роду в яйцях дубового шовкопряда Antheraea pernyi G.M. (Авторське свідоцтво СРСР № 1619453)

На підставі всебічного аналізу широкого експериментального матеріалу В. Ф. Дрозда вперше обґрунтував нову наукову закономірність суть якої полягає у вирішальній регуляторній ролі фітогормонів у сезонній програмі розвитку комах (Авторське свідоцтво СРСР № 1132880, Доповіді АН УРСР, 1987. — № 1). Вперше обґрунтовано узагальнений механізм переведення екологічної інформації факторів навколишнього середовища у фізіологічну, яка кодується видовим складом та концентрацією фітогормонів. Встановлено, що таким чином здійснюється синхронізація сезонного розвитку рослин і комах. Така структура забезпечує найбільш вигідну форму інформаційного контакту з середовищем. Ці дослідження стали підвалиною для розробки нових підходів до проблеми регулювання чисельності шкідливих організмів в агроценозах.

На основі фундаментальних досліджень В. Ф. Дрозда сформулював біоценотичну концепцію ролі ентомофагів та ентомопатогенів, як визначального фактору, що матеріалізує процеси негативного зворотнього зв'язку в екосистемах та агроценозах.

Такі агроценози функціонують згідно законів термодинамічно відкритих систем на основі максимальної самоорганізації та саморегуляції. Саме на такій основі обґрунтовано принципи використання ентомофагів в системах захисту плодових та овочевих культур. Суть їх полягає у тому, що чисельність, біотичний потенціал та динаміка популяцій фітофагів програмуються екосистемою в цілому на певному відрізку сукцесії, які обумовлюються особливостями штучного формування агроценозу. Популяції фітофагів не контролюються ентомофагами та ентомопатогенами, які є представниками більш високого трофічного рівня і самі регулюються трофічною базою їх існування. Такі загальні методологічні принципи дозволили по — новому розглядати роль лабораторних культур ентомофагів в агроценозах.

Крім того, значний науковий доробок автора полягає в тому, що детально формалізовані закономірності динаміки чисельності популяцій фітофагів на основі таких категорій як речовина, енергія та інформація, що дозволило автору сформулювати новий науковий напрямок — артропосинергетика. Матеріальною частиною еволюційного процесу є комплекс членистоногих з їх життєвими стратегіями, які оцінюються на осі r- і К-континууму. При цьому оцінюється не лише екологічні ніші, життєві стратегії, але й біологічна продуктивність в екосистемах та агроценозах різного рівня антропічного навантаження.

Визначальними параметрами функціонування агроценозів, згідно цього напрямку як термодинамічно відкритих систем є енергія, інформація в трофічних ланцюгах — потік енергії в живильному ланцюгу спрямований за градієнтом його розсіювання: від автотрофів до фітотрофів, від фітофагів до ентомофагів. Аналогічним чином орієнтований і вектор управління між компонентами в екосистемах. В системі «паразит-господар» енергія переходить від господаря до паразита. Проте, основний інформаційний пул і контроль стабільності екосистем залишається за господарем. Викладене свідчить про те, що закони термодинаміки по суті є визначальними принципами, які тільки допомагають встановити межі можливого.

Вчений запропонував технології масового вирощування лабораторних культур ентомофагів, зокрема видів роду трихограма, габробракона, дібрахіса, аскогастера, а також хижих кліщів. Технології не мають аналогів, відносяться до категорії високих і захищені масивом авторських свідоцтв СРСР та патентів України, Росії та Казахстану.

Автором обґрунтовано визначальні принципи спрямованої селекції лабораторних культур ентомофагів за умов тривалої доместикації з відбором найбільш цінних господарських ознак (конкурентоспроможність в агроценозах, пошукова здатність тощо), запропоновано критерії оцінки їх якості на основі етологічних та фізіологічних характеристик, продуктивність яких значно перевищує норму реакції видів в рамках їх генетичної програми.

Розроблені сучасні технології використання лабораторних культур ентомофагів, мікробіологічних препаратів та органічних добрив, що дозволило постійно підтримувати рівновагу в агроценозах на основі їх самоорганізації і саморегуляції. Це вперше дозволило характеризувати урожай не лише за валовими характеристиками, але й за його якістю.

Наукові розробки автора знайшли широке використання в практиці сучасних аграрних технологій, зокрема запропоновано концепцію вирощування овочевих, плодово-ягідних насаджень, складовою частиною яких є використання оригінальних мікробіологічних препаратів, лабораторних культур ентомофагів в галузі органічного землеробства.

Дрозда В. Ф. — відомий фахівець в галузі створення технологій масового лабораторного вирощування корисних шовкопрядів. Ним вперше запропонована замкнута технологія утилізації продуктів гренажного виробництва для отримання оригінальних мікробіологічних препаратів на основі вірусів та мікроспорідій. Ці технології не мають аналогів, опубліковані в Доповідях академії наук СРСР та України, захищені авторськими свідоцтвами, патентами України та Росії. Крім того, ці розробки дозволили отримувати високоякісну натуральну шовкову сировину в тому числі чесучу для текстильної промисловості, потреб медицини, радіоелектроніки, оборонної промисловості та космонавтики. Наукові досягнення, практичні розробки надали право авторові створити оригінальну наукову школу основним завданням якої є гармонізація складних багатофункціональних відносин між екологічними категоріями збереження довкілля, отримання якісної продукції та економікою. Такі антиподи повинні передбачати пріоритет, що передбачають дослідження кінцевим результатом яких є отримання не лише валового врожаю, але й його якості.

Плідна співпраця з видатним українським вченим проф. Потопальським А. І. у структурі створеного ним Інституту оздоровлення та відродження народів України (ІОВНУ), гармонійно поєднується напрямки духовного відродження нації, а також пропонується оригінальні шляхи інтелектуального росту молоді для освоєння сучасних світових технологій в таких галузях як медицина, генетика, молекулярна біологія, ентомологія, фітопатологія, фітоценологія та популяційна екологія. Окремі розділи досліджень в рамках ІОВНУ виконані на культурах дубового та тутового шовкопрядів. Ці технології не мають аналогів, широко-впроваджені у виробництво і захищені 36-ма Авторськими свідоцтвами СССР, патентами України та Росії. Особливого теоретичного та практичного значення набули дослідження пов'язанні із культурою вітчизняної породи дубового шовкопряду Поліський тасар. Вперше запропонував технологію вирощування ентомофага трихограми в яйцях дубового шовкопряда.

Серед пріоритетних досліджень в структурі ІОВНУ напрямок, що пов'язаний з дослідженням континуальної структури рослинного та тваринного біорізноманіття в екосистемах на основі принципів термодинаміки, синергетики та дисипативних структур. Сформулював концепцію консортної ролі оригінальних авторських, генетично-модифікованих рослин виведених Потопальським А. І. як в екосистемах так і в агроценозах.

Має патентну освіту, диплом за № 106387. Його роботи неодноразово експонувались на Виставці досягнень народного господарства СРСР, за що він був нагороджений 1989 р., 1990 р. та 1991 р. золотою та двома срібними медалями. Дрозда В. Ф. значну увагу приділяє підготовці наукових кадрів. Під його керівництвом захищено 4 кандидатські дисертації. Науковий консультант двох докторських дисертацій. Працює в структурі Міжнародній організації з біологічної боротьби, Східно-Палеарктична секція, де очолював напрямок «Екологія ентомофагів»

Праці

Дрозда В. Ф. особисто і в співавторстві опублікував у вітчизняних та закордонних виданнях 1082 наукові роботи. Серед яких 471 Авторських свідоцтв СРСР, патентів України, Росії та Казахстану. У тому числі 8 монографій, 28 методичних рекомендацій. За участю В. Ф. Дрозда створено та впроваджено у виробництво такі вітчизняні препарати як Боверин, Пециломин, Лепідоцид та Гаупсин. Вони були занесені до Державного реєстру СРСР і використовувались в технологіях захисту плодово-ягідних, овочевих та технічних культур на тисячах гектарах.

Дрозда В. Ф. визнаний фахівець з технологій органічного садівництва, промислового вирощування ентомофагів. Оригінальні технології захищені масивом патентів України, Росії та Казахстану. Технології вирощування та захисту саду захищено 57-ма патентами, ягідників — 81 патентом, овочевих культур — 45, кукурудзи та хмелю — 27, зерна та продуктів харчування — 16, шовківництва — 24, вирощування ентомофагів — 114.

Монографії:

  • Дрозда В. Ф., Лапа О. М., Гоголев А. І. Сучасні технології вирощування і захисту овочевих культур// Видавництво Інституту захисту рослин «Світ». — Київ, 2004. — 111с.
  • Дрозда В. Ф., Лапа О. М., Пшець Н. В. Технологія вирощування та захисту овочевих культур. Екологічно безпечні інтенсивні технології вирощування та захисту овочевих культур // НУБіП України «Колобіг». — Київ, 2006 р. — 183 с.
  • Дрозда В. Ф., Ющенко Л. П. Сливова плодожерка. Біологія, екологія, контроль чисельності// НУБіП України, м. Київ, вид."Колобіг". –2010. — 146с.

Методичні рекомендації:

  • Дрозда В. Ф., Лаппа Н. Е., Гораль В. M. Методические рекомендации по использованию биологических средств в защите плодового сада от вредителей и болезней// Госагропром Украины, Укр. НИИ защиты растений — Киев. 1995. — 52 c.
  • Шелестова В. С., Гончаренко О.І, Дрозда В. Ф.,Панько Н. П. Екологічні основи захисту плодового саду від шкідників з максимальним використанням біологічних засобів// Рекомендації для спеціалістів захисту рослин, колективних, орендних, фермерських та приватних господарств, НАУ. — Київ, 2001. — 97 с.
  • Дрозда В. Ф., Гойчук А. Ф., Розенфельд В. В. Бактеріози лісових деревних порід. Методичні поради для студентів заочної форми навчання ОКР «Магістр» напрямку 8.09103 — Лісове і садово-паркове господарство, НУБіП України, ННІ Лісового и садово-паркового господарства, Житомир «Полісся», 2012 р., 53 с.
  • Дрозда В. Ф., Гойчук А. Ф., Розенфельд В. В. Бактеріози лісових деревних порід //Робоча програма та методичні поради для студентів заочної форми навчання ВНЗ зі спеціальності «Лісове господарство» НУБіП України. — Київ, 2014. — 77 с.

Довідники:

  • Дрозда В. Ф., Бублик Л. І., Васечко Г. І., Васильєв В. П. та ін. Довідник із захисту рослин// Урожай. — Київ, 1999. — 744 с.

Наукові статті:

  • Дрозда В. Ф., Воронков М. Г., Вититнев И. В. Влияние силатронов на развитие тутового шелкопряда// Доклады АН СССР. 1978. — Т. 239. — № 1. — С. 238—241
  • Дрозда В. Ф., Вититнев И. В., Шкаруба Н. Г. Влияние 1-этокси-3, 7,10-триметилсилатрана на белковый обмен тутового шелкопряда// Доклады АН СССР, 1982. — Т. 264. — № 6. — С. 1514—1516.
  • Дрозда В. Ф., Вититнев И. В., Шкаруба Н. Г. Регуляторная роль фитогормонов в формировании диапаузы дубового шелкопряда (Antheraea pernyi G.-M.) // Доклады АН УССР,. 1987. — № 1. — С. 84 — 87
  • Дрозда В. Ф., Лаппа Н. В., Гораль В. М. Защита люцерны от вредителей на Украине // Информационный бюллетень ВПРС МОББ. Восточнопалеарктическая региональная секция. Москва, — «Колос», — т. 31. — 1995, с. 124—125.
  • Дрозда В. Ф., Лесовой М. П. Основные тенденции развития экологически-безопасных систем защиты растений в Украине// Информационный бюллетень ВПРС МОББ. Материалы 7-й сесии генеральной асамблеии МОББ — Польша, г. Познань, 1998. № 32 — С. 22 — 34.
  • Drozda V.F. Monitoring, forecasting and warning methods of pest and disease occurrence in the Ukraine// International conference «The role and place of pests and diseases registration and forecasting at present and future plant protection with regard to international cooperation». — Poznan, Poland.- Abstracts/- Poznan.- 1999. — Р.11.
  • Дрозда В. Ф., Шелестова В. С., Гончаренко О. І., Зубко О. Г. Проблеми застосування видів роду Trichogramma Westw. (Humenoptera, Trichogrammatidae) в плодових насадженнях України// Науковий вісник. Національного аграрного університету. — Київ, 2001. — Вип. 41. — С. 76 — 83.
  • Дрозда В. Ф. Екологічні проблеми захисту капусти від основних шкідливих організмів// Науковий вісник Національного аграрного університету. — К.: 2002. — Вип. № 57. — С. 61 –65.
  • Дрозда В. Ф., Кочерга М. О. Информационно-трофическая стратегия развития популяций внутристебловых фитофагов ягодников// Информационный бюлетень ВПРС МОББ. Институт защиты растений УААН. — К.:2009. — Изд. Колобіг. — С. 120—124
  • Дрозда В. Ф., Потопальський А. І. Природні ландшафти як складова сучасних аграрних технологій// Журнал Екологічний вісник. Всеукраїнська екологічна ліга. Київ, 2011. — С. 23 — 26.

Посилання

  • Енциклопедія Сучасної України. Національна академія наук України. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Київ, 2008, т. 8, с. 419.
  • Екологія та природні багатства України. Загальноукраїнський проект. Вип. 5. Український видавничий консорціум. Київ, 2011, с. 198—199.
  • Вчені генетики, селекціонери та рослинники. УААН, серія «Українські вчені — аграрії ХХ ст.», Київ, Аграрна наука, 2003, книга 7, с. 345—346.
  • Науковий журнал «Карантин і захист рослин», 2014 р. № 4 (213) с. 12.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2016)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (вересень 2016)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Drozda Valentin Fedorovich nar 1 kvitnya 1939 selo Pilnij Oleksinec Gorodockij rajon Hmelnicka oblast doktor silskogospodarskih nauk profesor zasluzhenij vinahidnik Ukrayini Odin iz zasnovnikiv Institutu ozdorovlennya i vidrodzhennya Ukrayini neuryadova samovryadna struktura zaviduvach viddilu problem bioriznomanittya i stalogo rozvitku Nacionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Drozda Valentin FedorovichNarodivsya1 kvitnya 1939 1939 04 01 85 rokiv selo Pilnij Oleksinec Gorodockij rajon Hmelnicka oblastMisce prozhivannyaKiyivKrayina UkrayinaAlma materZalishickij plodoovochevij tehnikum Ukrayinska s g akademiyaGaluzekologiya entomologiya shovkivnictvo sinergetika tehnologiyi integrovanogo zahistu silskogospodarskih roslin ta lisovih nasadzhen biotehnologiyi masove viroshuvannya i vikoristannya laboratornih kultur entomofagiv ZakladInstitutu ozdorovlennya i vidrodzhennya Ukrayini ne uryadova samovryadna struktura Nacionalnij universitet bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor silskogospodarskih naukVidomij zavdyaki fahivec v galuzi stvorennya tehnologij masovogo laboratornogo viroshuvannya korisnih shovkopryadiv Nim vpershe zaproponovana zamknuta tehnologiya utilizaciyi produktiv grenazhnogo virobnictva dlya otrimannya originalnih mikrobiologichnih preparativ na osnovi virusiv ta mikrosporidij Nagorodizolota medal 1989 r sribni medali 1990 r ta 1991 r U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Drozda BiografiyaNarodivsya u seli Pilnij Oleksinec Gorodockogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Zakinchiv z vidznakoyu Zalishickij plodoovochevij tehnikum 1960 ta Ukrayinsku s g akademiyu 1968 Z 1971 r pracyuvav v Instituti zahistu roslin na posadi st naukovogo spivrobitnika zav viddilom biometodu U 1983 r zakinchiv Vishi derzhavni kursi pidvishennya kvalifikaciyi kerivnih inzhenerno tehnichnih ta naukovih spivrobitnikiv z pitan patentuvannya ta vinahidnictva u strukturi Derzhavnogo komitetu Radi Ministriv SRSR z pitan vinahidnictva Nagorodzhenij zolotoyu ta dvoma sribnimi medalyami VDNG SRSR 1989 r 1990 r 1991 r Z 2004 roku pracyuye zav viddilom biometodu Ukrayinskoyi laboratoriyi yakosti ta bezpeki produkciyi APK pri NAU Vprodovzh trivalogo chasu vede kurs lekcij ta praktichnih zanyat bakalavram magistram ta aspirantam na fakultetah zahistu roslin biotehnologij ekologiyi ta lisivnictva NUBiP Ukrayini Na zaproshennya rektoriv Universitetiv Almati ta Astani respubliki Kazahstan chitaye kurs lekcij i praktichnih zanyat z problem suchasnih tehnologij zahistu agrocenoziv intelektualnoyi vlasnosti biocenologiyi i sinergetiki vikladacham doktorantam ta aspirantam Naukova diyalnistV F Drozda avtor fundamentalnih doslidzhen z problem populyacijnoyi ekologiyi entomologiyi shovkivnictva sinergetiki tehnologij integrovanogo zahistu silskogospodarskih roslin ta lisovih nasadzhen V F Drozda takozh avtor ryadu prioritetnih doslidzhen v galuzi biotehnologiyi masovogo viroshuvannya i vikoristannya laboratornih kultur entomofagiv Vchenim zaproponovano originalni tehnologiyi otrimannya ta vikoristannya biopreparativ na osnovi entomopatogennih mikrosporidij gribiv ta virusiv V F Drozda avtor zakinchenih tehnologij biologichnogo zahistu plodovo yagidnih zernovih tehnichngih i ovochevih kultur dlya gospodarstv riznih form vlasnosti Vchenim protyagom bagatoh rokiv intensivno doslidzhuyetsya napryamok pov yazanij z poshukom nativnih populyacij entomopatogennih gribiv mikrosporidij ta virusiv vidilennya najbilsh perspektivnih shtamiv sho dozvolilo otrimati ryad mikrobiologichnih preparativ zokrema Mikrosporidin Aegerin Virin MV Virin KD ta Merival dlya zahistu roslin vid shkidlivih organizmiv v agrocenozah plodovo yagidnih ovochevih kultur ta lisovih nasadzhen U 1980 roci zapochatkovuye v Instituti doslidzhennya z novoyi tematiki rol ta znachennya fitogormoniv v regulyuvanni sezonnoyi programi rozvitku komah Zapochatkovuye takozh doslidzhennya z vivchennya sutnosti ta fiziologichnih mehanizmiv sho formuyut diapauzu komah Na modeli laboratornoyi kulturi dubovogo shovkopryada vpershe pokazav principovu mozhlivist viroshuvati v laboratornomu rezhimi trihogramu vid T evanescens Wstw ta inshi vidi cogo rodu v yajcyah dubovogo shovkopryada Antheraea pernyi G M Avtorske svidoctvo SRSR 1619453 Na pidstavi vsebichnogo analizu shirokogo eksperimentalnogo materialu V F Drozda vpershe obgruntuvav novu naukovu zakonomirnist sut yakoyi polyagaye u virishalnij regulyatornij roli fitogormoniv u sezonnij programi rozvitku komah Avtorske svidoctvo SRSR 1132880 Dopovidi AN URSR 1987 1 Vpershe obgruntovano uzagalnenij mehanizm perevedennya ekologichnoyi informaciyi faktoriv navkolishnogo seredovisha u fiziologichnu yaka koduyetsya vidovim skladom ta koncentraciyeyu fitogormoniv Vstanovleno sho takim chinom zdijsnyuyetsya sinhronizaciya sezonnogo rozvitku roslin i komah Taka struktura zabezpechuye najbilsh vigidnu formu informacijnogo kontaktu z seredovishem Ci doslidzhennya stali pidvalinoyu dlya rozrobki novih pidhodiv do problemi regulyuvannya chiselnosti shkidlivih organizmiv v agrocenozah Na osnovi fundamentalnih doslidzhen V F Drozda sformulyuvav biocenotichnu koncepciyu roli entomofagiv ta entomopatogeniv yak viznachalnogo faktoru sho materializuye procesi negativnogo zvorotnogo zv yazku v ekosistemah ta agrocenozah Taki agrocenozi funkcionuyut zgidno zakoniv termodinamichno vidkritih sistem na osnovi maksimalnoyi samoorganizaciyi ta samoregulyaciyi Same na takij osnovi obgruntovano principi vikoristannya entomofagiv v sistemah zahistu plodovih ta ovochevih kultur Sut yih polyagaye u tomu sho chiselnist biotichnij potencial ta dinamika populyacij fitofagiv programuyutsya ekosistemoyu v cilomu na pevnomu vidrizku sukcesiyi yaki obumovlyuyutsya osoblivostyami shtuchnogo formuvannya agrocenozu Populyaciyi fitofagiv ne kontrolyuyutsya entomofagami ta entomopatogenami yaki ye predstavnikami bilsh visokogo trofichnogo rivnya i sami regulyuyutsya trofichnoyu bazoyu yih isnuvannya Taki zagalni metodologichni principi dozvolili po novomu rozglyadati rol laboratornih kultur entomofagiv v agrocenozah Krim togo znachnij naukovij dorobok avtora polyagaye v tomu sho detalno formalizovani zakonomirnosti dinamiki chiselnosti populyacij fitofagiv na osnovi takih kategorij yak rechovina energiya ta informaciya sho dozvolilo avtoru sformulyuvati novij naukovij napryamok artroposinergetika Materialnoyu chastinoyu evolyucijnogo procesu ye kompleks chlenistonogih z yih zhittyevimi strategiyami yaki ocinyuyutsya na osi r i K kontinuumu Pri comu ocinyuyetsya ne lishe ekologichni nishi zhittyevi strategiyi ale j biologichna produktivnist v ekosistemah ta agrocenozah riznogo rivnya antropichnogo navantazhennya Viznachalnimi parametrami funkcionuvannya agrocenoziv zgidno cogo napryamku yak termodinamichno vidkritih sistem ye energiya informaciya v trofichnih lancyugah potik energiyi v zhivilnomu lancyugu spryamovanij za gradiyentom jogo rozsiyuvannya vid avtotrofiv do fitotrofiv vid fitofagiv do entomofagiv Analogichnim chinom oriyentovanij i vektor upravlinnya mizh komponentami v ekosistemah V sistemi parazit gospodar energiya perehodit vid gospodarya do parazita Prote osnovnij informacijnij pul i kontrol stabilnosti ekosistem zalishayetsya za gospodarem Vikladene svidchit pro te sho zakoni termodinamiki po suti ye viznachalnimi principami yaki tilki dopomagayut vstanoviti mezhi mozhlivogo Vchenij zaproponuvav tehnologiyi masovogo viroshuvannya laboratornih kultur entomofagiv zokrema vidiv rodu trihograma gabrobrakona dibrahisa askogastera a takozh hizhih klishiv Tehnologiyi ne mayut analogiv vidnosyatsya do kategoriyi visokih i zahisheni masivom avtorskih svidoctv SRSR ta patentiv Ukrayini Rosiyi ta Kazahstanu Avtorom obgruntovano viznachalni principi spryamovanoyi selekciyi laboratornih kultur entomofagiv za umov trivaloyi domestikaciyi z vidborom najbilsh cinnih gospodarskih oznak konkurentospromozhnist v agrocenozah poshukova zdatnist tosho zaproponovano kriteriyi ocinki yih yakosti na osnovi etologichnih ta fiziologichnih harakteristik produktivnist yakih znachno perevishuye normu reakciyi vidiv v ramkah yih genetichnoyi programi Rozrobleni suchasni tehnologiyi vikoristannya laboratornih kultur entomofagiv mikrobiologichnih preparativ ta organichnih dobriv sho dozvolilo postijno pidtrimuvati rivnovagu v agrocenozah na osnovi yih samoorganizaciyi i samoregulyaciyi Ce vpershe dozvolilo harakterizuvati urozhaj ne lishe za valovimi harakteristikami ale j za jogo yakistyu Naukovi rozrobki avtora znajshli shiroke vikoristannya v praktici suchasnih agrarnih tehnologij zokrema zaproponovano koncepciyu viroshuvannya ovochevih plodovo yagidnih nasadzhen skladovoyu chastinoyu yakih ye vikoristannya originalnih mikrobiologichnih preparativ laboratornih kultur entomofagiv v galuzi organichnogo zemlerobstva Drozda V F vidomij fahivec v galuzi stvorennya tehnologij masovogo laboratornogo viroshuvannya korisnih shovkopryadiv Nim vpershe zaproponovana zamknuta tehnologiya utilizaciyi produktiv grenazhnogo virobnictva dlya otrimannya originalnih mikrobiologichnih preparativ na osnovi virusiv ta mikrosporidij Ci tehnologiyi ne mayut analogiv opublikovani v Dopovidyah akademiyi nauk SRSR ta Ukrayini zahisheni avtorskimi svidoctvami patentami Ukrayini ta Rosiyi Krim togo ci rozrobki dozvolili otrimuvati visokoyakisnu naturalnu shovkovu sirovinu v tomu chisli chesuchu dlya tekstilnoyi promislovosti potreb medicini radioelektroniki oboronnoyi promislovosti ta kosmonavtiki Naukovi dosyagnennya praktichni rozrobki nadali pravo avtorovi stvoriti originalnu naukovu shkolu osnovnim zavdannyam yakoyi ye garmonizaciya skladnih bagatofunkcionalnih vidnosin mizh ekologichnimi kategoriyami zberezhennya dovkillya otrimannya yakisnoyi produkciyi ta ekonomikoyu Taki antipodi povinni peredbachati prioritet sho peredbachayut doslidzhennya kincevim rezultatom yakih ye otrimannya ne lishe valovogo vrozhayu ale j jogo yakosti Plidna spivpracya z vidatnim ukrayinskim vchenim prof Potopalskim A I u strukturi stvorenogo nim Institutu ozdorovlennya ta vidrodzhennya narodiv Ukrayini IOVNU garmonijno poyednuyetsya napryamki duhovnogo vidrodzhennya naciyi a takozh proponuyetsya originalni shlyahi intelektualnogo rostu molodi dlya osvoyennya suchasnih svitovih tehnologij v takih galuzyah yak medicina genetika molekulyarna biologiya entomologiya fitopatologiya fitocenologiya ta populyacijna ekologiya Okremi rozdili doslidzhen v ramkah IOVNU vikonani na kulturah dubovogo ta tutovogo shovkopryadiv Ci tehnologiyi ne mayut analogiv shiroko vprovadzheni u virobnictvo i zahisheni 36 ma Avtorskimi svidoctvami SSSR patentami Ukrayini ta Rosiyi Osoblivogo teoretichnogo ta praktichnogo znachennya nabuli doslidzhennya pov yazanni iz kulturoyu vitchiznyanoyi porodi dubovogo shovkopryadu Poliskij tasar Vpershe zaproponuvav tehnologiyu viroshuvannya entomofaga trihogrami v yajcyah dubovogo shovkopryada Sered prioritetnih doslidzhen v strukturi IOVNU napryamok sho pov yazanij z doslidzhennyam kontinualnoyi strukturi roslinnogo ta tvarinnogo bioriznomanittya v ekosistemah na osnovi principiv termodinamiki sinergetiki ta disipativnih struktur Sformulyuvav koncepciyu konsortnoyi roli originalnih avtorskih genetichno modifikovanih roslin vivedenih Potopalskim A I yak v ekosistemah tak i v agrocenozah Maye patentnu osvitu diplom za 106387 Jogo roboti neodnorazovo eksponuvalis na Vistavci dosyagnen narodnogo gospodarstva SRSR za sho vin buv nagorodzhenij 1989 r 1990 r ta 1991 r zolotoyu ta dvoma sribnimi medalyami Drozda V F znachnu uvagu pridilyaye pidgotovci naukovih kadriv Pid jogo kerivnictvom zahisheno 4 kandidatski disertaciyi Naukovij konsultant dvoh doktorskih disertacij Pracyuye v strukturi Mizhnarodnij organizaciyi z biologichnoyi borotbi Shidno Palearktichna sekciya de ocholyuvav napryamok Ekologiya entomofagiv PraciDrozda V F osobisto i v spivavtorstvi opublikuvav u vitchiznyanih ta zakordonnih vidannyah 1082 naukovi roboti Sered yakih 471 Avtorskih svidoctv SRSR patentiv Ukrayini Rosiyi ta Kazahstanu U tomu chisli 8 monografij 28 metodichnih rekomendacij Za uchastyu V F Drozda stvoreno ta vprovadzheno u virobnictvo taki vitchiznyani preparati yak Boverin Pecilomin Lepidocid ta Gaupsin Voni buli zaneseni do Derzhavnogo reyestru SRSR i vikoristovuvalis v tehnologiyah zahistu plodovo yagidnih ovochevih ta tehnichnih kultur na tisyachah gektarah Drozda V F viznanij fahivec z tehnologij organichnogo sadivnictva promislovogo viroshuvannya entomofagiv Originalni tehnologiyi zahisheni masivom patentiv Ukrayini Rosiyi ta Kazahstanu Tehnologiyi viroshuvannya ta zahistu sadu zahisheno 57 ma patentami yagidnikiv 81 patentom ovochevih kultur 45 kukurudzi ta hmelyu 27 zerna ta produktiv harchuvannya 16 shovkivnictva 24 viroshuvannya entomofagiv 114 Monografiyi Drozda V F Lapa O M Gogolev A I Suchasni tehnologiyi viroshuvannya i zahistu ovochevih kultur Vidavnictvo Institutu zahistu roslin Svit Kiyiv 2004 111s Drozda V F Lapa O M Pshec N V Tehnologiya viroshuvannya ta zahistu ovochevih kultur Ekologichno bezpechni intensivni tehnologiyi viroshuvannya ta zahistu ovochevih kultur NUBiP Ukrayini Kolobig Kiyiv 2006 r 183 s Drozda V F Yushenko L P Slivova plodozherka Biologiya ekologiya kontrol chiselnosti NUBiP Ukrayini m Kiyiv vid Kolobig 2010 146s Metodichni rekomendaciyi Drozda V F Lappa N E Goral V M Metodicheskie rekomendacii po ispolzovaniyu biologicheskih sredstv v zashite plodovogo sada ot vreditelej i boleznej Gosagroprom Ukrainy Ukr NII zashity rastenij Kiev 1995 52 c Shelestova V S Goncharenko O I Drozda V F Panko N P Ekologichni osnovi zahistu plodovogo sadu vid shkidnikiv z maksimalnim vikoristannyam biologichnih zasobiv Rekomendaciyi dlya specialistiv zahistu roslin kolektivnih orendnih fermerskih ta privatnih gospodarstv NAU Kiyiv 2001 97 s Drozda V F Gojchuk A F Rozenfeld V V Bakteriozi lisovih derevnih porid Metodichni poradi dlya studentiv zaochnoyi formi navchannya OKR Magistr napryamku 8 09103 Lisove i sadovo parkove gospodarstvo NUBiP Ukrayini NNI Lisovogo i sadovo parkovogo gospodarstva Zhitomir Polissya 2012 r 53 s Drozda V F Gojchuk A F Rozenfeld V V Bakteriozi lisovih derevnih porid Robocha programa ta metodichni poradi dlya studentiv zaochnoyi formi navchannya VNZ zi specialnosti Lisove gospodarstvo NUBiP Ukrayini Kiyiv 2014 77 s Dovidniki Drozda V F Bublik L I Vasechko G I Vasilyev V P ta in Dovidnik iz zahistu roslin Urozhaj Kiyiv 1999 744 s Naukovi statti Drozda V F Voronkov M G Vititnev I V Vliyanie silatronov na razvitie tutovogo shelkopryada Doklady AN SSSR 1978 T 239 1 S 238 241 Drozda V F Vititnev I V Shkaruba N G Vliyanie 1 etoksi 3 7 10 trimetilsilatrana na belkovyj obmen tutovogo shelkopryada Doklady AN SSSR 1982 T 264 6 S 1514 1516 Drozda V F Vititnev I V Shkaruba N G Regulyatornaya rol fitogormonov v formirovanii diapauzy dubovogo shelkopryada Antheraea pernyi G M Doklady AN USSR 1987 1 S 84 87 Drozda V F Lappa N V Goral V M Zashita lyucerny ot vreditelej na Ukraine Informacionnyj byulleten VPRS MOBB Vostochnopalearkticheskaya regionalnaya sekciya Moskva Kolos t 31 1995 s 124 125 Drozda V F Lesovoj M P Osnovnye tendencii razvitiya ekologicheski bezopasnyh sistem zashity rastenij v Ukraine Informacionnyj byulleten VPRS MOBB Materialy 7 j sesii generalnoj asambleii MOBB Polsha g Poznan 1998 32 S 22 34 Drozda V F Monitoring forecasting and warning methods of pest and disease occurrence in the Ukraine International conference The role and place of pests and diseases registration and forecasting at present and future plant protection with regard to international cooperation Poznan Poland Abstracts Poznan 1999 R 11 Drozda V F Shelestova V S Goncharenko O I Zubko O G Problemi zastosuvannya vidiv rodu Trichogramma Westw Humenoptera Trichogrammatidae v plodovih nasadzhennyah Ukrayini Naukovij visnik Nacionalnogo agrarnogo universitetu Kiyiv 2001 Vip 41 S 76 83 Drozda V F Ekologichni problemi zahistu kapusti vid osnovnih shkidlivih organizmiv Naukovij visnik Nacionalnogo agrarnogo universitetu K 2002 Vip 57 S 61 65 Drozda V F Kocherga M O Informacionno troficheskaya strategiya razvitiya populyacij vnutristeblovyh fitofagov yagodnikov Informacionnyj byuleten VPRS MOBB Institut zashity rastenij UAAN K 2009 Izd Kolobig S 120 124 Drozda V F Potopalskij A I Prirodni landshafti yak skladova suchasnih agrarnih tehnologij Zhurnal Ekologichnij visnik Vseukrayinska ekologichna liga Kiyiv 2011 S 23 26 PosilannyaEnciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Kiyiv 2008 t 8 s 419 Ekologiya ta prirodni bagatstva Ukrayini Zagalnoukrayinskij proekt Vip 5 Ukrayinskij vidavnichij konsorcium Kiyiv 2011 s 198 199 Vcheni genetiki selekcioneri ta roslinniki UAAN seriya Ukrayinski vcheni agrariyi HH st Kiyiv Agrarna nauka 2003 kniga 7 s 345 346 Naukovij zhurnal Karantin i zahist roslin 2014 r 4 213 s 12 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2016 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2016

Дата публікації:
Топ