Воєнно-політичний союз радянських республік — формально «міждержавне» об'єднання воєнних, політичних і економічних ресурсів самостійних національних радянських республік у 1919 — поч. 1920-х рр., насправді — спроба правлячої партії РКП(б) здійснити централізацію військового і народно-господарського управління на території радянських республік як передумови створення унітарної держави.
23 квітня 1919 року головнокомандувач ЗС РСФРР Іоаким Вацетіс і член Революційної військової ради (РВР) Республіки Семен Аралов передали Володимиру Леніну доповідну записку, в якій наголошувалося, що подальше збереження національних військових формувань у радянських республіках «надзвичайно загрозливе». В УСРР, наприклад, у середині квітня 1919 року на основі з'єднань Українського фронту було сформовано Першу Українську радянську армію, Другу Українську радянську армію, Третю Українську радянську армію. У республіках дедалі частіше спостерігалися прояви самостійного вирішення питань військового будівництва та військових операцій.
24 квітня Володимир Ленін дав вказівку підготувати від імені ЦК РКП(б) директиву до всіх компартій республік про «єдність (злиття) воєнну…». «Проект директиви ЦК про воєнну єдність» (обговорений 28 квітня 1919) передбачав запровадження єдиного командування Червоної армії, найсуворішу централізацію всіх сил і ресурсів республік, залізничного транспорту. Так було закладено централізоване управління ВПК і всіма галузями економіки з єдиного російського центру.
4 травня 1919 року ЦК РКП(б) розглянув питання «Про єдине командування над арміями як Росії, так і дружніх соціалістичних республік» і ухвалив підпорядкувати військові формування України, Білорусі, Латвії, Литви і Естонії єдиному командуванню Червоної армії. Територія кожної республіки ставала територією військового округу, ці округи підпорядковувалися РВР Республіки (РСФРР) на тих же засадах, що й військові округи РСФРР. Народні комісаріати військ всіх республік розформовувалися.
УСРР першою підтримала утворення воєнно-політичного союзу радянських республік. 19 травня нарада членів ЦК КП(б)У за участі представників ЦК РКП(б) і відповідальних працівників центральних установ УСРР схвалила директиву ЦК РКП(б) й ухвалила рішення про ліквідацію Українського фронту й підпорядкування військових округів РВР Республіки. Цього ж дня ВУЦВК ухвалив постанову «Про об'єднання військових сил радянських республік» і доручив своїй президії звернутися до ЦВК всіх республік з пропозицією виробити конкретні форми майбутнього союзу. За створення союзу висловилися Ради оборони Литви та Білорусі, уряд Латвійської республіки. 1 червня 1919 року сесія Всеросійського ЦВК за участі представників урядів цих республік і Естонії ухвалила декрет про створення воєнного союзу. Всеросійський ЦВК визнав за необхідне провести об'єднання військових організацій і військового командування, радянського народного господарства, залізничного управління і господарства, фінансів і наркоматів усіх республік. Керівництво п'ятьма галузями зосереджувалося в єдиних московських колегіях. Наступного дня було ухвалено привести у відповідність до структури Червоної армії (див. Радянська армія) всі війська республік. РВР РСФРР була наділена правом переформовувати національні з'єднання і частини, зводити їх у загальнономерні дивізії, використовувати на різних фронтах.
РВР УСРР видала 4 червня 1919 року наказ про розформування Українського фронту. Його частини увійшли до 14-ї армії (підпорядковувалися Південному фронтові) та 12-ї, яка переходила у підлеглість РВР Західного фронту.
На підставі наказу РВР Республіки від 26 червня 1919 року Київський і Одеський військові округи підпорядковувалися Західному фронтові, який міг здійснити керівництво ними; Харківський військовий округ — Південному фронтові. Зруйнування роботи військового відомства в Україні, перекидання українських частин на інші фронти значною мірою обумовили поразку радянських військ в Україні влітку 1919 року.
Див. також
Джерела та література
- Щусь О. Й. Воєнно-політичний союз радянських республік [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .
Посилання
- Воєнно-політичний союз радянських республік [ 18 березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voyenno politichnij soyuz radyanskih respublik formalno mizhderzhavne ob yednannya voyennih politichnih i ekonomichnih resursiv samostijnih nacionalnih radyanskih respublik u 1919 poch 1920 h rr naspravdi sproba pravlyachoyi partiyi RKP b zdijsniti centralizaciyu vijskovogo i narodno gospodarskogo upravlinnya na teritoriyi radyanskih respublik yak peredumovi stvorennya unitarnoyi derzhavi 23 kvitnya 1919 roku golovnokomanduvach ZS RSFRR Ioakim Vacetis i chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR Respubliki Semen Aralov peredali Volodimiru Leninu dopovidnu zapisku v yakij nagoloshuvalosya sho podalshe zberezhennya nacionalnih vijskovih formuvan u radyanskih respublikah nadzvichajno zagrozlive V USRR napriklad u seredini kvitnya 1919 roku na osnovi z yednan Ukrayinskogo frontu bulo sformovano Pershu Ukrayinsku radyansku armiyu Drugu Ukrayinsku radyansku armiyu Tretyu Ukrayinsku radyansku armiyu U respublikah dedali chastishe sposterigalisya proyavi samostijnogo virishennya pitan vijskovogo budivnictva ta vijskovih operacij 24 kvitnya Volodimir Lenin dav vkazivku pidgotuvati vid imeni CK RKP b direktivu do vsih kompartij respublik pro yednist zlittya voyennu Proekt direktivi CK pro voyennu yednist obgovorenij 28 kvitnya 1919 peredbachav zaprovadzhennya yedinogo komanduvannya Chervonoyi armiyi najsuvorishu centralizaciyu vsih sil i resursiv respublik zaliznichnogo transportu Tak bulo zakladeno centralizovane upravlinnya VPK i vsima galuzyami ekonomiki z yedinogo rosijskogo centru 4 travnya 1919 roku CK RKP b rozglyanuv pitannya Pro yedine komanduvannya nad armiyami yak Rosiyi tak i druzhnih socialistichnih respublik i uhvaliv pidporyadkuvati vijskovi formuvannya Ukrayini Bilorusi Latviyi Litvi i Estoniyi yedinomu komanduvannyu Chervonoyi armiyi Teritoriya kozhnoyi respubliki stavala teritoriyeyu vijskovogo okrugu ci okrugi pidporyadkovuvalisya RVR Respubliki RSFRR na tih zhe zasadah sho j vijskovi okrugi RSFRR Narodni komisariati vijsk vsih respublik rozformovuvalisya USRR pershoyu pidtrimala utvorennya voyenno politichnogo soyuzu radyanskih respublik 19 travnya narada chleniv CK KP b U za uchasti predstavnikiv CK RKP b i vidpovidalnih pracivnikiv centralnih ustanov USRR shvalila direktivu CK RKP b j uhvalila rishennya pro likvidaciyu Ukrayinskogo frontu j pidporyadkuvannya vijskovih okrugiv RVR Respubliki Cogo zh dnya VUCVK uhvaliv postanovu Pro ob yednannya vijskovih sil radyanskih respublik i doruchiv svoyij prezidiyi zvernutisya do CVK vsih respublik z propoziciyeyu virobiti konkretni formi majbutnogo soyuzu Za stvorennya soyuzu vislovilisya Radi oboroni Litvi ta Bilorusi uryad Latvijskoyi respubliki 1 chervnya 1919 roku sesiya Vserosijskogo CVK za uchasti predstavnikiv uryadiv cih respublik i Estoniyi uhvalila dekret pro stvorennya voyennogo soyuzu Vserosijskij CVK viznav za neobhidne provesti ob yednannya vijskovih organizacij i vijskovogo komanduvannya radyanskogo narodnogo gospodarstva zaliznichnogo upravlinnya i gospodarstva finansiv i narkomativ usih respublik Kerivnictvo p yatma galuzyami zoseredzhuvalosya v yedinih moskovskih kolegiyah Nastupnogo dnya bulo uhvaleno privesti u vidpovidnist do strukturi Chervonoyi armiyi div Radyanska armiya vsi vijska respublik RVR RSFRR bula nadilena pravom pereformovuvati nacionalni z yednannya i chastini zvoditi yih u zagalnonomerni diviziyi vikoristovuvati na riznih frontah RVR USRR vidala 4 chervnya 1919 roku nakaz pro rozformuvannya Ukrayinskogo frontu Jogo chastini uvijshli do 14 yi armiyi pidporyadkovuvalisya Pivdennomu frontovi ta 12 yi yaka perehodila u pidleglist RVR Zahidnogo frontu Na pidstavi nakazu RVR Respubliki vid 26 chervnya 1919 roku Kiyivskij i Odeskij vijskovi okrugi pidporyadkovuvalisya Zahidnomu frontovi yakij mig zdijsniti kerivnictvo nimi Harkivskij vijskovij okrug Pivdennomu frontovi Zrujnuvannya roboti vijskovogo vidomstva v Ukrayini perekidannya ukrayinskih chastin na inshi fronti znachnoyu miroyu obumovili porazku radyanskih vijsk v Ukrayini vlitku 1919 roku Div takozhDekret pro ob yednannyaDzherela ta literaturaShus O J Voyenno politichnij soyuz radyanskih respublik 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 PosilannyaVoyenno politichnij soyuz radyanskih respublik 18 bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1