Caenolestes fuliginosus вид сумчастих ссавців із родини ценолестових що мешкає в Андах півночі й заходу Колумбії північн

Caenolestes fuliginosus — вид сумчастих ссавців із родини ценолестових, що мешкає в Андах півночі й заходу Колумбії, північного й центрального Еквадору, крайнього південного заходу Венесуели. Характеризується темно-коричневою шерстю верхніх частин тіла й світлішим забарвленням нижніх частин тіла. Ця нічна тварина харчується комахами, дрібними безхребетними та хребетними.

Caenolestes fuliginosus

Охоронний статус
Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Інфраклас:	Сумчасті (Marsupialia)
Ряд:	Paucituberculata
Родина:	Ценолестові (Caenolestidae)
Рід:	Ценолест (Caenolestes)
Вид:	C. fuliginosus
Біноміальна назва
*Caenolestes fuliginosus* Tomes, 1863

Біоморфологічна характеристика

C. fuliginosus дещо нагадує землерийку й має видовжену мордочку. Блискуча шерсть темно-коричневого або темно-сірого забарвлення, дуже шовковиста; на череві вона дещо світліша; кінчики волосинок мають світліший колір. Порівняно з іншими представниками свого роду, C. fuliginosus має стрункішу конституцію; ці тварини менші за розміром і мають тендітніші черепи. Довжина від носа до хвоста 229–237 мм, темно-коричневий хвіст 107–113 мм, вага в середньому 34–39 грамів. Хвіст напівчіпкий і допомагає лазити, хоча його не можна використовувати для підтримки всієї ваги тіла. Очі в ценолестів малі й зір поганий. Мають чутливі вібриси

Середовище проживання

Живе на висотах 1600–4000 метрів. Населяє середовища від високих вологих лісів (з навісом крон чи без нього) до густих чагарників і пасовищ, переважно в екосистемах парамо та верхньогірських лісів по всьому ареалу.

Спосіб життя

Цей вид переважно веде солітарний нічний спосіб життя, харчується комахами, дощовими та плоскими червами й додатково членистоногими як личинками, так і дорослими особинами, також у раціоні присутні багатоніжки, павуки, рослинність і дрібні хребетні, як от молоді миші. Це наземні тварини, але вправні дереволази. Вони добувають їжу в моху і листовій підстилці. Знайшовши їжу вони маніпулюють і споживають її передніми лапами з положення напівсидячи. Вдень знаходять притулок під корінням дерев. Ймовірними хижаками для C. fuliginosus можуть бути Leopardus jacobita, Leopardus colocolo, Lycalopex culpaeus, Puma concolor.

Наразі немає інформації про систему спарювання в цього виду. Ці тварини, ймовірно, мають один річний сезон розмноження з лютого по серпень.

Загрози й охорона

Серйозних загроз немає; однак місцевість проживання активно використовується для випасу худоби.

Цей вид трапляється в кількох заповідних територіях. Він був занесений до Червоного списку Венесуели як уразливий.

Кладограма

Внутрішньородинна кладограма за джерелом:

	Lestoros inca

	Rhyncholestes raphanurus

Caenolestes

C. convelatus

C. fuliginosus

C. condorensis

	C. caniventer

	C. sangay

Примітки

Siciliano Martina, L. (2014). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 15.11.2021. (англ.)
Martin G. M. (2016). . The IUCN. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 15.11.2021. (англ.)
Ojala-Barbour, R.; Pinto, C. M.; Brito M, J.; Albuja V, L.; Lee Jr, T. E.; Patterson, B. D. A new species of shrew-opossum (Paucituberculata: Caenolestidae) with a phylogeny of extant caenolestids // Journal of Mammalogy. — 2013. — Вип. 94. — № 5. — С. 967–982. — DOI:10.1644/13-MAMM-A-018.1. (англ.)

[ADW-1] Siciliano Martina, L. (2014). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 15.11.2021. (англ.)

[iucn-2] Martin G. M. (2016). . The IUCN. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 15.11.2021. (англ.)

[3] Ojala-Barbour, R.; Pinto, C. M.; Brito M, J.; Albuja V, L.; Lee Jr, T. E.; Patterson, B. D. A new species of shrew-opossum (Paucituberculata: Caenolestidae) with a phylogeny of extant caenolestids // Journal of Mammalogy. — 2013. — Вип. 94. — № 5. — С. 967–982. — DOI:10.1644/13-MAMM-A-018.1. (англ.)