Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лі́тки — село в Україні, у Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 699 осіб.
| село Літки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Лугинська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1665 |
| Населення | 699 |
| Площа | 3,57 км² |
| Густота населення | 195,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11325 |
| Телефонний код | +380 4161 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°02′59″ пн. ш. 28°25′34″ сх. д. / 51.04972° пн. ш. 28.42611° сх. д.Координати: 51°02′59″ пн. ш. 28°25′34″ сх. д. / 51.04972° пн. ш. 28.42611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 188 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11325, Житомирська обл., Лугинський р-н, с. Літки, вул. Молодіжна, 5 |
| Карта | |
  Літки | |
 Літки | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Розташоване за 5 км на південь від районного центру та за 3 км на схід від залізничної станції Лугини. Через село проходить автомагістраль Київ-Брест. Сільській раді підпорядковане с. Великий Ліс.
Селом протікає річка (Літки), права притока Глухової.
Історія
Село вперше згадується в 1597 р. у документі Волинської палати цивільного суду «Дело о поискиваемом Киевским Святопустынним монастирем имения, принадлежавшего Овручскому базилианскому монастырю». Згідно з ним, ченці Київського Святомиколаївського Пустельного монастиря придбали у шляхтича Андрія Ларіоновича Острів Літківський. Відтак у цій місцевості виникли села Літки, Радогоща, Охотівка, Остапи, утворивши єдиний маєток, відомий з історичних документів як Літківський ключ. Через 70 років після Андрусівського перемир'я (січень 1667 р.) цей маєток відійшов до Речі Посполитої і перейшов у власність овруцького архімандрита, а з 1693 р. став власністю Овруцького василіянського греко-католицького монастиря. Після польського повстання 1831 р. проти Російської імперії Літківський маєток було конфісковано у Овруцького василіянського греко-католицького монастиря. У 1845 р. Літківський ключ було передано до відання Палати державного майна, і відтоді він став казенним (державним) маєтком. Як свідчить інвентарний опис 1844 р., Літківський маєток складався з двох фільварків — Літківського і Охотівського, у яких налічувалося 811 «ревізьких душ».
Тут діяли дві винокурні, два водяних млини, поташний завод, корчми. У 1844 р. у селі мешкало 23 сім'ї, які відробляли трудову повинність у місцевій економії. На початок 1910 р. налічувалося 560 жителів; у 1946 р. — 799; у 1970 р. — 1258; у 1995 р. — 738 жителів. Радянську владу встановлено у січні 1918 р.
29 липня 1920 р. був створений ревком. На базі панського маєтку (Вишневського) в с. Шеметиця (нині приєднано до с. Літки) у 1924 р. була створена комуна ім. Леніна. В 1928 р. у Шеметиці була створена сільськогосподарська комуна «Селянин». У 1929 р. в Шеметиці організовано колгосп «Новий шлях». У Літках було організовано колгосп за назвою «Друга п'ятирічка». Пізніше було об'єднано шеметицький колгосп з літківським, і він отримав назву ім. Хрущова. В 1951 р. до нього приєднано колгосп «Червоний переможець» (с. Великий Ліс), а в 1958 р. колгосп дістав назву ім. Свердлова. Жертвами Голодомору 1932—1933 рр. стали 20 жителів Літок.
На фронтах Німецько-радянської війни, у партизанських загонах і підпіллі воювали 288 жителів села, з них 89 загинули, 122 відзначено державними нагородами.
У 1927 р. в Літках існувала трирічна трудова школа, у якій навчалось 90 дітей в приміщенні хати розкуркуленого Василя Лукиші. В селі було створено пункт для ліквідації неписьменності серед дорослих і підлітків. У 1932 р. завершилося будівництво нового приміщення школи. У 1935 р. школа стала семирічною. Після звільнення району від німецько-нацистських загарбників в школі розпочалося навчання 01 вересня 1944 р. У 1948—1949 навчальному році в школі навчалося 175 учнів, яких навчали 4 вчителів. З 1949 р. школа знову стала семирічною, у ній 7 вчителів навчали 166 учнів. У 1966 р. школа стала восьмирічною. У 1971 р. до старого приміщення школи добудували нове, зі спортивною кімнатою. 1980 р. в школі налічувалося 227 учнів.
На території Літок діють школа, бібліотека, медичний пункт, відділення зв'язку, декілька магазинів, а в колишньому селі Шеметиця, яке стало частиною Літок 27 лютого 1961 р., є пам'ятка природи місцевого значення — парк, закладений на початку XIX ст. Станом на 1 січня 2013 р. проживає 227 чоловіків та 279 жінок, з них 35 чоловіків віком до 17 років, 67 — віком від 18 до 39 років, 79 — віком від 40 до 59 років, 46 — від 60 років. Жінок віком до 17 років — 65, від 18 до 39 років — 64, від 40 до 59 років — 73, від 60 років — 77.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Літки (Коростенський район) |
- Litki, wś nad rzką Połonką, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 237. (пол.)
- Погода в селі Літки [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| Ця стаття не містить . (серпень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li tki selo v Ukrayini u Korostenskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 699 osib selo Litki Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Korostenskij rajon Gromada Luginska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1665 Naselennya 699 Plosha 3 57 km Gustota naselennya 195 8 osib km Poshtovij indeks 11325 Telefonnij kod 380 4161 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 02 59 pn sh 28 25 34 sh d 51 04972 pn sh 28 42611 sh d 51 04972 28 42611 Koordinati 51 02 59 pn sh 28 25 34 sh d 51 04972 pn sh 28 42611 sh d 51 04972 28 42611 Serednya visota nad rivnem morya 188 m Misceva vlada Adresa radi 11325 Zhitomirska obl Luginskij r n s Litki vul Molodizhna 5 Karta Litki Litki Mapa Litki u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Litki GeografiyaRoztashovane za 5 km na pivden vid rajonnogo centru ta za 3 km na shid vid zaliznichnoyi stanciyi Lugini Cherez selo prohodit avtomagistral Kiyiv Brest Silskij radi pidporyadkovane s Velikij Lis Selom protikaye richka Litki prava pritoka Gluhovoyi IstoriyaSelo vpershe zgaduyetsya v 1597 r u dokumenti Volinskoyi palati civilnogo sudu Delo o poiskivaemom Kievskim Svyatopustynnim monastirem imeniya prinadlezhavshego Ovruchskomu bazilianskomu monastyryu Zgidno z nim chenci Kiyivskogo Svyatomikolayivskogo Pustelnogo monastirya pridbali u shlyahticha Andriya Larionovicha Ostriv Litkivskij Vidtak u cij miscevosti vinikli sela Litki Radogosha Ohotivka Ostapi utvorivshi yedinij mayetok vidomij z istorichnih dokumentiv yak Litkivskij klyuch Cherez 70 rokiv pislya Andrusivskogo peremir ya sichen 1667 r cej mayetok vidijshov do Rechi Pospolitoyi i perejshov u vlasnist ovruckogo arhimandrita a z 1693 r stav vlasnistyu Ovruckogo vasiliyanskogo greko katolickogo monastirya Pislya polskogo povstannya 1831 r proti Rosijskoyi imperiyi Litkivskij mayetok bulo konfiskovano u Ovruckogo vasiliyanskogo greko katolickogo monastirya U 1845 r Litkivskij klyuch bulo peredano do vidannya Palati derzhavnogo majna i vidtodi vin stav kazennim derzhavnim mayetkom Yak svidchit inventarnij opis 1844 r Litkivskij mayetok skladavsya z dvoh filvarkiv Litkivskogo i Ohotivskogo u yakih nalichuvalosya 811 revizkih dush Tut diyali dvi vinokurni dva vodyanih mlini potashnij zavod korchmi U 1844 r u seli meshkalo 23 sim yi yaki vidroblyali trudovu povinnist u miscevij ekonomiyi Na pochatok 1910 r nalichuvalosya 560 zhiteliv u 1946 r 799 u 1970 r 1258 u 1995 r 738 zhiteliv Radyansku vladu vstanovleno u sichni 1918 r 29 lipnya 1920 r buv stvorenij revkom Na bazi panskogo mayetku Vishnevskogo v s Shemeticya nini priyednano do s Litki u 1924 r bula stvorena komuna im Lenina V 1928 r u Shemetici bula stvorena silskogospodarska komuna Selyanin U 1929 r v Shemetici organizovano kolgosp Novij shlyah U Litkah bulo organizovano kolgosp za nazvoyu Druga p yatirichka Piznishe bulo ob yednano shemetickij kolgosp z litkivskim i vin otrimav nazvu im Hrushova V 1951 r do nogo priyednano kolgosp Chervonij peremozhec s Velikij Lis a v 1958 r kolgosp distav nazvu im Sverdlova Zhertvami Golodomoru 1932 1933 rr stali 20 zhiteliv Litok Bratska mogila radyanskih voyiniv u Litkah Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni u partizanskih zagonah i pidpilli voyuvali 288 zhiteliv sela z nih 89 zaginuli 122 vidznacheno derzhavnimi nagorodami U 1927 r v Litkah isnuvala tririchna trudova shkola u yakij navchalos 90 ditej v primishenni hati rozkurkulenogo Vasilya Lukishi V seli bulo stvoreno punkt dlya likvidaciyi nepismennosti sered doroslih i pidlitkiv U 1932 r zavershilosya budivnictvo novogo primishennya shkoli U 1935 r shkola stala semirichnoyu Pislya zvilnennya rajonu vid nimecko nacistskih zagarbnikiv v shkoli rozpochalosya navchannya 01 veresnya 1944 r U 1948 1949 navchalnomu roci v shkoli navchalosya 175 uchniv yakih navchali 4 vchiteliv Z 1949 r shkola znovu stala semirichnoyu u nij 7 vchiteliv navchali 166 uchniv U 1966 r shkola stala vosmirichnoyu U 1971 r do starogo primishennya shkoli dobuduvali nove zi sportivnoyu kimnatoyu 1980 r v shkoli nalichuvalosya 227 uchniv Na teritoriyi Litok diyut shkola biblioteka medichnij punkt viddilennya zv yazku dekilka magaziniv a v kolishnomu seli Shemeticya yake stalo chastinoyu Litok 27 lyutogo 1961 r ye pam yatka prirodi miscevogo znachennya park zakladenij na pochatku XIX st Stanom na 1 sichnya 2013 r prozhivaye 227 cholovikiv ta 279 zhinok z nih 35 cholovikiv vikom do 17 rokiv 67 vikom vid 18 do 39 rokiv 79 vikom vid 40 do 59 rokiv 46 vid 60 rokiv Zhinok vikom do 17 rokiv 65 vid 18 do 39 rokiv 64 vid 40 do 59 rokiv 73 vid 60 rokiv 77 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Litki Korostenskij rajon Litki ws nad rzka Polonka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 237 pol Pogoda v seli Litki 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2015