Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Косовський вілаєт осман ولايت قوصوه вілаєт Османської імперії що розташовувався в центральній частині Балканського півос

Косово (вілайєт)

Косово (вілайєт)

Косовський вілаєт (осман. ولايت قوصوه‎) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався в центральній частині Балканського півострова. Утворений 1877 року замість Призренського вілаєту (вна території сучасних Сербії, Чорногорії, Македонії та Косово). Припинив існування у 1913 році після Першої Балканської війни.

Косово
Дата створення / заснування 1877
Країна image Османська імперія
Столиця Скоп'є
Кількість населення 1 602 949 осіб
Спільний кордон із Боснія, Салоніки
Замінений на Королівство Сербія
На заміну Нетривалі провінції Османської імперії
Час/дата припинення існування 1913
image
image Косово у Вікісховищі

Історія

У 1877 році в результаті реформування вілаєту Призрен було утворено Косовський вілаєт. Адміністративний центр було перенесено до місто Ускюп. Невдовзі став базою для війни із Князівством Сербія та Російською імперією у 1877—1878 роках. В Косов знайшли прихисток до 70 тис. мусульман, що втекли з Дунайського вілаєту. У 1878 році вибухноло потужне сербське повстання в Куманово, що охопила північні санджаки вілаєту. Проте османським військам вдалося його придушити.

Після поразки у російсько=турецькій війні 1877—1878 року разом з Боснійським вілаєтом Косово перетворилося на прикордонну провінцію. Найбільшу загрозу являли війська Сербії. Тому в містах вілаєту розташовувалися значні залоги. також зведенно потужні оборонні споруди на межі Косовського вілаєту.

З 1878 до 1909 року Єніпазарський санджак було окуповано Австро-Угорщиною. У 1878 році в місті Призрен було сформовано лігу, чим започатково становлення албанського національного руху за незалежність. Втім османський уряд вбачав більшу загрозу з боку сербів. Тому усіляко підтримував албанців. У 1894 році в Ускюпі створено револційний округ Болгаро-македонського революційного комітету, спрямованого на звільнення від османського панування та утворення Великої Болгарії.

У 1901 році албанці за потурання державних установ та поліції влаштували масові вбивства сербів на півночі вілайту та в Приштині. У 1903 році частину вілаєту охопило Ілінденське повстання, яке тривало з серпня по жовтень. Проте до 1911 року відбувалися невеличкі повстання, очолюванні болгарськими революціонерами та сербськими четніками.

Втім посилення албанського впливу зрештою призвело до бажання албанських очільників створити власну автономію. У 1910 року вони підняли повстання, що охопило також Янінський вілаєт. Зрештою було погоджено про утворення Албанського вілаєту з частин Янінського та Косовського вілаєтів. Цьому завадило початок війни проти османської імперії з боку Сербії, Болгарії, Греції та Чорногорії (Перша Балканська війна).

Косовський вілаєт став місцем значних битв під час Першої балканської війни 1912—1913 років, насамперед битві біля Куманово 23-24 жовтня 1912 року, де сербські війська завдали поразки Західній армії на чолі із Зекі-пашою. Невдовзі після цього війська Сербії та Чорногорії окупували вілаєт, а потім за рішенням Лондонського договору розділили його між собою. Остаточно Османська імперія визнала це угодою із Сербією 14 березня 1914 року.

Структура

У 1877—1880 роках вілаєт складався з 5 санджаків, у 1880 і 1902 роках додано ще два санджаки замість Новопазарського:

Найбільш населеними були міста Ускюп та Призрен, що мали 35 та 30 тис. мешканців відповідно.

Валі

  • Ібрагім Едхем Паша (1877—1878)
  • Хафіз Мехмед Паша (1894—1899)
  • Решид-бей Паша (1900—1902)
  • Абеддін Паша (1902—1903)
  • Шакір Паша Нуман (1903—1904)
  • Махмуд Шевкет-паша (1905—1907)
  • Хаді Паша (1908)
  • Мазхар-бей Паша (1909—1910)
  • Халіл-бей Паша (1911)
  • Галіб Паша (1912)

Населення

Основними громадами на початку утворення вілаєту були албанська, сербська, болгарська. До 1900 року їх чисельність була приблизно рівною. Втім політика центрального уряду, спрямована на підтримку косовських албанців, що переважно були мусульманами, призвела до того, що у 1906 році відповідно до спостережень британських дослідників албанці в вілаєті становили 2/3 усього населення.

У 1912 році в Косовського війєті мешкало близько 830 тис. осіб, з яких 418 тис. були албанцями, 250 тис. — болгарами, 113 тис. — сербами, 14 тис. — помаками, 9 тис. — турками. зафіксовано невеличкі громади греків, волохів, циган. після 1913 року значна частина мусульман переселена до вілаєтів в Малой Азії. Кількість сербів зщначно збільшилася.

Джерела

  • Karpat, Kemal (1985). Ottoman Population, 1830-1914: Demographic and Social Characteristics. University of Wisconsin Press. ss. 176-177. .
  • George Gawrych The Crescent And The Eagle: Ottoman Rule, Islam And The Albanians, 1874-1913 (I. B. Tauris & Company, 2006).
  • Ağanoğlu, Yıldırım (2000). Salnâme-i Vilâyet-i Kosova: Yedinci defa olarak vilâyet matbaasında tab olunmuştur: 1896 (hicri 1314) Kosova vilâyet-i salnâmesi (Üsküp, Priştine, Prizren, İpek, Yenipazar, Taşlıca). İstanbul: Rumeli Türkleri Kültür ve Dayanışma Derneği.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Косово (вілаєт)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kosovskij vilayet osman ولايت قوصوه vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya v centralnij chastini Balkanskogo pivostrova Utvorenij 1877 roku zamist Prizrenskogo vilayetu vna teritoriyi suchasnih Serbiyi Chornogoriyi Makedoniyi ta Kosovo Pripiniv isnuvannya u 1913 roci pislya Pershoyi Balkanskoyi vijni Kosovo Data stvorennya zasnuvannya1877 Krayina Osmanska imperiya StolicyaSkop ye Kilkist naselennya1 602 949 osib Spilnij kordon izBosniya Saloniki Zaminenij naKorolivstvo Serbiya Na zaminuNetrivali provinciyi Osmanskoyi imperiyi Chas data pripinennya isnuvannya1913 Kosovo u VikishovishiIstoriyaU 1877 roci v rezultati reformuvannya vilayetu Prizren bulo utvoreno Kosovskij vilayet Administrativnij centr bulo pereneseno do misto Uskyup Nevdovzi stav bazoyu dlya vijni iz Knyazivstvom Serbiya ta Rosijskoyu imperiyeyu u 1877 1878 rokah V Kosov znajshli prihistok do 70 tis musulman sho vtekli z Dunajskogo vilayetu U 1878 roci vibuhnolo potuzhne serbske povstannya v Kumanovo sho ohopila pivnichni sandzhaki vilayetu Prote osmanskim vijskam vdalosya jogo pridushiti Pislya porazki u rosijsko tureckij vijni 1877 1878 roku razom z Bosnijskim vilayetom Kosovo peretvorilosya na prikordonnu provinciyu Najbilshu zagrozu yavlyali vijska Serbiyi Tomu v mistah vilayetu roztashovuvalisya znachni zalogi takozh zvedenno potuzhni oboronni sporudi na mezhi Kosovskogo vilayetu Z 1878 do 1909 roku Yenipazarskij sandzhak bulo okupovano Avstro Ugorshinoyu U 1878 roci v misti Prizren bulo sformovano ligu chim zapochatkovo stanovlennya albanskogo nacionalnogo ruhu za nezalezhnist Vtim osmanskij uryad vbachav bilshu zagrozu z boku serbiv Tomu usilyako pidtrimuvav albanciv U 1894 roci v Uskyupi stvoreno revolcijnij okrug Bolgaro makedonskogo revolyucijnogo komitetu spryamovanogo na zvilnennya vid osmanskogo panuvannya ta utvorennya Velikoyi Bolgariyi U 1901 roci albanci za poturannya derzhavnih ustanov ta policiyi vlashtuvali masovi vbivstva serbiv na pivnochi vilajtu ta v Prishtini U 1903 roci chastinu vilayetu ohopilo Ilindenske povstannya yake trivalo z serpnya po zhovten Prote do 1911 roku vidbuvalisya nevelichki povstannya ocholyuvanni bolgarskimi revolyucionerami ta serbskimi chetnikami Vtim posilennya albanskogo vplivu zreshtoyu prizvelo do bazhannya albanskih ochilnikiv stvoriti vlasnu avtonomiyu U 1910 roku voni pidnyali povstannya sho ohopilo takozh Yaninskij vilayet Zreshtoyu bulo pogodzheno pro utvorennya Albanskogo vilayetu z chastin Yaninskogo ta Kosovskogo vilayetiv Comu zavadilo pochatok vijni proti osmanskoyi imperiyi z boku Serbiyi Bolgariyi Greciyi ta Chornogoriyi Persha Balkanska vijna Kosovskij vilayet stav miscem znachnih bitv pid chas Pershoyi balkanskoyi vijni 1912 1913 rokiv nasampered bitvi bilya Kumanovo 23 24 zhovtnya 1912 roku de serbski vijska zavdali porazki Zahidnij armiyi na choli iz Zeki pashoyu Nevdovzi pislya cogo vijska Serbiyi ta Chornogoriyi okupuvali vilayet a potim za rishennyam Londonskogo dogovoru rozdilili jogo mizh soboyu Ostatochno Osmanska imperiya viznala ce ugodoyu iz Serbiyeyu 14 bereznya 1914 roku StrukturaU 1877 1880 rokah vilayet skladavsya z 5 sandzhakiv u 1880 i 1902 rokah dodano she dva sandzhaki zamist Novopazarskogo Uskyupskij sandzhak mav 8 kazi Uskyup Shtip Kratovo Pehchevo Radovish Kumanovo Kriva Palanka Kachanik Prishtinskij sandzhak 4 kazi 1877 1902 roki Prishtina Vuchitrn Preshevo G yilani 6 kazi 1902 1913 roki Prishtina Vuchitrn Preshevo G yilani Mitrovicya Yeni Pazar Ipekskij sandzhak 3 kazi 1877 1902 roki Ipek Yakova Gusinye 5 kazi 1902 1913 roki Ipek Yakova Gusinye Berane Rozhaye Prizrenskij sandzhak 3 kazi Prizren Kalkandelen Gostivar Yenipazarskij sandzhak vidomij yak Novopazarskij 10 kazi Yeni Pazar Berane Rozhaye Nova Varosh Biyelo Polye Donya Kolashin Tashlidzha Priyepole Priboj Likvidovano u 1902 roci sandzhak Tashlidzha utvoreno 1880 roku 3 kazi Tashlidzha Priyepole Priboj sandzhak Seniche utvoreno 1902 roku 4 kazi Nova Varosh Biyelo Polye Donya Kolashin Najbilsh naselenimi buli mista Uskyup ta Prizren sho mali 35 ta 30 tis meshkanciv vidpovidno Vali Ibragim Edhem Pasha 1877 1878 Hafiz Mehmed Pasha 1894 1899 Reshid bej Pasha 1900 1902 Abeddin Pasha 1902 1903 Shakir Pasha Numan 1903 1904 Mahmud Shevket pasha 1905 1907 Hadi Pasha 1908 Mazhar bej Pasha 1909 1910 Halil bej Pasha 1911 Galib Pasha 1912 NaselennyaOsnovnimi gromadami na pochatku utvorennya vilayetu buli albanska serbska bolgarska Do 1900 roku yih chiselnist bula priblizno rivnoyu Vtim politika centralnogo uryadu spryamovana na pidtrimku kosovskih albanciv sho perevazhno buli musulmanami prizvela do togo sho u 1906 roci vidpovidno do sposterezhen britanskih doslidnikiv albanci v vilayeti stanovili 2 3 usogo naselennya U 1912 roci v Kosovskogo vijyeti meshkalo blizko 830 tis osib z yakih 418 tis buli albancyami 250 tis bolgarami 113 tis serbami 14 tis pomakami 9 tis turkami zafiksovano nevelichki gromadi grekiv volohiv cigan pislya 1913 roku znachna chastina musulman pereselena do vilayetiv v Maloj Aziyi Kilkist serbiv zshnachno zbilshilasya DzherelaKarpat Kemal 1985 Ottoman Population 1830 1914 Demographic and Social Characteristics University of Wisconsin Press ss 176 177 ISBN 9780299091606 George Gawrych The Crescent And The Eagle Ottoman Rule Islam And The Albanians 1874 1913 I B Tauris amp Company 2006 Aganoglu Yildirim 2000 Salname i Vilayet i Kosova Yedinci defa olarak vilayet matbaasinda tab olunmustur 1896 hicri 1314 Kosova vilayet i salnamesi Uskup Pristine Prizren Ipek Yenipazar Taslica Istanbul Rumeli Turkleri Kultur ve Dayanisma Dernegi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kosovo vilayet

Дата публікації:
Топ