Карл Федорович фон Мекк нім Karl Otto Georg von Meck 22 червня 5 липня 1821 маєток Шлампен Туккумський повіт Курляндська

Карл Федорович фон Мекк (нім. Karl Otto Georg von Meck) (22 червня (5 липня) 1821 маєток Шлампен Туккумський повіт Курляндська губернія Російська імперія — 26 січня (7 лютого) 1876, Москва) — остезійський дворянин, барон, один із засновників залізничного транспорту Росії, інженер-полковник Міністерства залізничних шляхів, дійсний статський радник, благодійник і меценат. Власник цукроварні, цигаркової фабрики, винокурні, мідного, ливарного, спиртового, цегельного та вапнякового заводів.

Карл Федорович фон Мекк

Народився	22 червня (4 липня) 1821 ^d, ^d
Помер	26 січня (7 лютого) 1876 (54 роки) Москва, Російська імперія ·інфаркт міокарда
Поховання	^d
Країна	Російська імперія
Діяльність	підприємець
Рід	фон Мекк
У шлюбі з	Надія Філаретівна фон Мекк
Діти	Микола Карлович фон Мекк, ^d, ^d, ^d, Q115182908? і Q117468849?
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Карл Федорович у 17 років вступив кадетом до Інституту корпусу шляхів сполучення, який тоді був військовим навчальним закладом (пізніше став називатися Санкт-Петербурзьким інститутом шляхів сполучення ім. Олександра I). У 1841 р. отримав чин прапорщика і залишився в навчальному закладі продовжувати навчання. У 1842 р. отримав чин підпоручика, а потім 20 червня 1844 р. після іспитів отримав чин поручика. Був призначений на службу інженером доріг в XI дільниці шляхів сполучення. Будував дорогу в Смоленській області, де і зустрів свою майбутню дружину, доньку місцевого поміщика-дворянина Філарета Васильовича Фраловського і Анастасії Дмитрівни Потьомкіної. За будівництво ділянки від Малоярославця до Бобруйська, після огляду шосе імператором у 1851 р. був відзначений "особливим монаршим благословенням".

У 1858 р. був призначений начальником дистанції, але за наполяганням дружини в 1859 р. залишив державну службу в чині інженер-підполковника з мундиром, закінчивши першу частину свого життя — казенну. І зайнявся підприємництвом: саме в цей час у Росії, що усвідомила після поразки в Кримській війні всю важливість залізничного транспорту, почалися перші спроби будівництва залізниць по приватних підрядах. У 1860 р. працює підрядчиком по земельних роботах на будівництві Московсько-Троїцкої залізниці. Пізніше фон Мекк вступив до Товариства Саратовської залізниці, що ставило за мету спорудити на приватні гроші залізниці між Москвою і Саратовом. На першому етапі повинна була будуватися ділянка Москва-Коломна. І вона була побудована за два роки та введена в експлуатацію. На думку сучасників, ця заслуга належала головному секретареві Товариства і його помічникові фон Мекку. Проте на цьому засоби Товариства вичерпалися і воно збанкрутіло. Проте вже в 1863 р. замість нього було засновано Товариство Московсько-Рязанської залізниці, яке фон Дервіз очолив уже як голова Правління і залучив фон Мекка до будівництва дороги від Коломни до Рязані як головного підрядчика. Дорога була побудована за небувалий термін — півтора року, швидко увійшла до експлуатації. На думку сучасників, цей проект приніс фон Дервізу і фон Мекку прибутку близько півтора мільйонів рублів. Потім з тією ж швидкістю і ефективністю фон Дервізом і фон Мекком була збудована наступна ділянка від Рязані до Козлова. Надалі фон Мекк узяв участь у спорудженні ще декількох залізниць, у тому числі Курсько-Київської, але потім побудував Ландварово-Роменську залізницю. Московська міська дума залучала К. Ф. фон Мекка як консультанта при спорудженні капітальних металевих мостів через Москву-річку.

Помер від інфаркту, який стався від сердечного нападу, що був викликаний зрадою дружини і народження позашлюбної доньки Людмили від Олександра Олександровича Іолшина. Похований у на цвинтарі ^[ru] в Москві.

Благодійність

Карл Федорович допомагав багатьом установам і суспільствам, ось деякі свідоцтва:

жертводавець на Миколаївське ім. Августійшого Голови Комітету Сибірської залізничної дороги Гуртожиток студентів Інституту Інженерів Шляхів Сполучення імператора Олександра І та засновник іменної премії (10000 руб)

член опікунської ради з питань нужденних студентів Імператорського Університету св. Володимира

урядовим розпорядженням 1876 р. Мекк призначений Почесним опікуном Камʼянець-Подільської гімназії

найголовніший жертводавець Опікунської Ради про бідних Імператриці Марії

пожертвував 25000 рублів у 1867 р. Імператорському суспільству любителів природознавства, антропології і етнографії для установи при Імператорському Московському університеті кафедри антропології

пожертвував 5000 рублів на покупку землі для будівництва православного Горненского Казанського монастиря під Єрусалимом.

Після смерті фон Мекка його справу успадкувала вдова Надія Філаретівна і сини, з яких найбільшу роль у розвитку російських залізниць зіграв Микола Карлович.

Родина

Син Оттона Адама фон Мекка (1790—1830) і Мітави Вільгельміни фон Мекк (?-?), донки Міттау Давіда Хаффенберга (Гафферберг).

Був одружений з Надією Філаретівною Фраловською (1831—1894).

У шлюбі мали 18 дітей, але вижили лише 11:
Єлизавета (1848—1907) — дружина Олександра Олександровича Іолшина (?-?);
Олександра (1850—1920) — дружина графа Павла Олександровича Беннігсена (?-?);

Володимир (1852—1893) — одруженого з Єлизаветою Михайлівною Поповою (1861—1892), дочкою московського фабриканта;

Юлія (1853—1915) — дружина польського музиканта (1857—1919);

Лідія (1855—1910) — дружина Федора Федоровича Левіса оф Менара (?-?);

Микола (1863—1929) — одруженого з (1864—1942), онуці декабриста Василя Львовича Давидова (1780—1855), племінниці Петра Ілліча Чайковського.

Олександр (1864—1911) — бібліофіл, меценат, один із засновників альпінізму в Росії, перший голова Російського гірського товариства

Софія (1867—1935) — дружина (1849—1922), а потім князя (1867—1913);

Максиміліан (1869—1950) — одруженого з Ольгою Михайлівною Кирьяковою (?-1928), а потім на Елизабет Ватсон;

Іліодор (1871—1873) — похований в родовому склепі (зруйнований в 1929 р.) в Ново-Олексіївському монастирі

Михайло (1871—1883) — помер від хвороби серця

Людмила (1872—1946) — дружина князя Андрія Олександровича Ширинського-Шихматова (1868—1927).

Джерела

http://von-meck.info/personalii/mecks/karl-fedorovich [ 17 червня 2017 у Wayback Machine.]

Мекки // Большая российская энциклопедия / С. Л. Кравец. — М: Большая Российская энциклопедия, 2012. — Т. 19. — С. 614—616.

Родічкін І.Д. Старовинні маєтки України. Маєток як синтез мистецтв. Архітектура садів парків. Поетика старовинної садиби. — К.: Мистецтво, 2005. — С.298-304

Фон Мекк Галина. Как я их помню. — Переклад з англійської Бориса Нікітіна. Фонд ім. І. Д. Ситіна. _ М.,1999

Див. також

Примітки

История рода фон Меккhttp://von-meck.info/10-persons/vonmecks/52-otton-adam-fon-mekk [ 15 травня 2017 у Wayback Machine.]
История рода фон Мекк http://von-meck.info/personalii/mecks/nadezhda-filaretovna [ 26 червня 2017 у Wayback Machine.]
Родічкін І. Д. Старовинні маєтки України. Маєток як синтез мистецтв. Архітектура садів парків. Поетика старовинної садиби. — К.: Мистецтво, 2005. — С.298

[1] История рода фон Меккhttp://von-meck.info/10-persons/vonmecks/52-otton-adam-fon-mekk [ 15 травня 2017 у Wayback Machine.]

[2] История рода фон Мекк http://von-meck.info/personalii/mecks/nadezhda-filaretovna [ 26 червня 2017 у Wayback Machine.]

[3] Родічкін І. Д. Старовинні маєтки України. Маєток як синтез мистецтв. Архітектура садів парків. Поетика старовинної садиби. — К.: Мистецтво, 2005. — С.298