У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калениченко Калениченко Лука Петрович 20 лютого 1898 м Карлівка 5 серп

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калениченко.

Калениченко Лука Петрович (*20 лютого 1898, м. Карлівка — 5 серпня 1968, Київ) — український художник-реставратор і мистецтвознавець. Батько відомої української літературознавиці, доктора філологічних наук, співробітника Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка Академії наук УРСР Ніни Калениченко.

Калениченко Лука Петрович

Народження	20 лютого 1898(1898-02-20) м. Карлівка
Смерть	5 серпня 1968(1968-08-05) (70 років)
	Київ
Національність	українець
Країна	СРСР
Жанр	реставрація, мистецтвознавство
Навчання
Діяльність	художник
Діти	Калениченко Ніна Луківна

Біографія

Лука Калениченко народився 20 лютого 1898 року у місті Карлівка (тепер — Полтавська область). В 1913-1918 роках навчався в Миргородській художньо-промисловій школі. У 1918 році закінчив . З 1919 року працював на посаді ревізора-експедитора, згодом завідуючим Миргородським кустарно-промисловим і хімічним відділом Укрраднаргоспу. З 1922 по 1931 рік навчався в Київському художньому інституті на музейно-мистецькознавчому факультеті. У 1926–1929 роках працював директором і викладачем Миргородського художньо-керамічного технікуму. В 1931 році Калениченко стає аспірантом при Київському музеї західного мистецтва. Одночасно був викладачем і деканом музейного факультету художнього інституту.

У 1938 році організував першу в Україні центральну науково-дослідну художньо-реставраційну майстерню. Член Спілки художників з жовтня 1938 року.

В 1945-47 роках очолював інститут художньої промисловості.

Реставраційні роботи

3 1946 керував реставраційними роботами у Володимирському соборі (1946–1952), Кирилівській церкві (1950), Андріївській церкві (1951–1952), Софійському соборі (1952–1968) — всі у Києві.

1993 посмертно нагороджений архітектурною премією ім. І. Моргилевського.

Праці

Калениченко — автор праць з питань реставрації та мистецтвознавства:

«Реставрація древніх стінописів Софії Київської» (К., 1958),
«Олексій Шовкуненко» (К., 1947).
- Історія українського мистецтва (видання)

Примітки

. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 14 жовтня 2014.

Джерела

Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с., іл.
- персональний фонд Л.П. Калениченка

[1] . Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 14 жовтня 2014.