Микола Олександрович Дураков 5 грудня 1934 Красногорівка Мар їнський район Сталінська область Українська РСР СРСР 9 бере

Микола Олександрович Дураков (5 грудня 1934, Красногорівка, Мар'їнський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР — 9 березня 2024, Єкатеринбург) — радянський хокеїст, півзахисник або нападник. Семиразовий чемпіон світу з хокею з м'ячом. Заслужений майстер спорту.

Микола Дураков

Особові дані

Народження

5 грудня 1934
Красногорівка, СРСР

Смерть

9 березня 2024 (89 років)
Єкатеринбург, Росія

Позиція

нападник, півзахисник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1953–1954	«Металург» (Нижній Тагіл)	?	(?)
1954–1976	^[ru]	459	(588)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1956–1973	СРСР	48	(47)

Звання, нагороди

Звання

Заслужений майстер спорту СРСР

Нагороди


	Орден Мужності	Орден Пошани

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографічні відомості

Народився в Красногорівці (сучасна Донецька область). Дитячі і юнацькі роки пройшли у Нижньому Тагілі. З 1946 року займався у дитячій команді «Металург», потім у спортклубі заводу металоконструкцій і «Будівельнику». У сезоні 1953/1954 виступав за місцеву команду майстрів «Металург» (учасника другого за рівнем дивізіону). У вищій лізі захищав кольори свердловського СКА (Спортивного клуба армії). Дев'ятиразовий чемпіон СРСР. Двічі визнавався кращим півзахисником сезону в Радянському Союзі (1970, 1971). У списку найсильніших хокеїстів країни — 12 разів (1960—1964, 1968—1974). Найрезультативніший гравець восьми першостей СРСР (1959, 1962, 1966, 1968, 1969, 1971, 1973, 1974). На момент завершення виступів — найкращий бомбардир чемпіонату СРСР — 588 голів у 459 іграх (у 80-х його досягнення поліпшили Євген Агурєєв і ^[ru]).

У складі збірної СРСР — семиразовий чемпіон світу. На цих турнірах провів 24 матча (22 гола), а всього у головній команді країни — 48 (47). Тричі визнавався кращим півзахисником (1957, 1963, 1965) і одного разу — кращим нападником (1971). До символічної збірної обирався у 167, 1969 і 1971 роках. Другий призер Московського міжнародного турніру 1956 (попередника чемпіонатів світу).

Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1968) і пам'ятною медаллю міжнародної федерації «За видатні здобутки у розвитку хокею з мячем» (1974). 1955 року виконав норматив майстра спорту, 1963 став — заслуженим майстром спорту.

У 1975—1977 роках працював другим тренером команди свердловських армійців. Почесний громадянин Єкатеринбурга і Свердловської області. Нагороджений орденами Мужності (1994) і Пошани (1998).

Досягнення

Чемпіон світу (7): 1957, 1963, 1965, 1967, 1969, 1971, 1973
Чемпіон СРСР (9): 1956, 1958, 1959, 1960, 1962, 1966, 1968, 1971, 1974
Срібний призер СРСР (7): 1955, 1957, 1961, 1963, 1965, 1967, 1969
Бронзовий призер (3): 1964, 1970, 1975
Володар Кубка європейський чемпіонів (1): 1974

Статистика

Статистика виступів на СКА (Свердловськ) у вищій лізі:

Сезон	Ігри	Голи
1955		2
1956		3
1957		17
1958		28
1959		21
1960		18-23
1961	11	5
1962	8	8
1963		27
1964	28	39
1965	22	23
1966	24	31
1967	28	29
1968	26	43
1969	30	54
1970	23	42
1971	25	42
1972	22	35
1973	25	49
1974	25	44
1975	24	37
1976	6	2
Всього

Примітки

СКА (Екатеринбург) [ 30 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
В інших джерелах — 50 матчів, 48 голів.

Посилання

Николай Дураков: гений русского хоккея [ 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Николай Дураков: Боремся за русский хоккейс властью Екатеренбурга [ 23 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Король бенди Николай Дураков двумя руками за крытые арены [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
(рос.)
Николай Дураков на oblgazeta.ru [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] СКА (Екатеринбург) [ 30 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] В інших джерелах — 50 матчів, 48 голів.