Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Locus perennis (лат.) — реперна точка у геодезичній мережі за часів Австро-Угорщини.
Часопис
У 1873 р. Австро-Угорщина розпочала будувати власну геодезичну мережу. Точкою відліку на нульовому рівні став рівень Адріатичного моря в Трієсті, а найвищою ― вершина у Низькому Тауерні (1734 м н.р.м.) в Альпах.
Основні нівелірні пункти
Під час зведення мережі було прийнято рішення встановити сім нівелірних пунктів (Locus perennis). Вони були вибрані на базі наукових досліджень у тих місцях, де ймовірність геологічних змін була найменшою. Нівелірні пункти були зафіксовані на стабільних скельних масивах, а над ними встановлені однакові гранулітові обеліски з написом латинською мовою:
Locus Perennis
Dilicentissime cum libella lib-
rationis quae est in Austria
et Hungaria confecta cum men-
sura gradum meridionalium et
parallelorum quam Europeum.
MDCCCLXXXVII
(переклад з латини: «Це постійне, точне вічне місце, визначене спеціальним апаратом, виготовленим в Австро-Угорщині, в Європейській системі широт і довгот. 1887»).
Обеліски складаються з трьох частин: нижнього широкого прямокутного блоку, центрального прямокутного блоку (на якому знаходиться напис) та верхнього гранчастого стовпа з пірамідальним кінцем. Загальна висота обелісків близько 1,8 метра.
Цікаво, що на території сучасної Австрії жодної точки (у кордонах станом на 1918 р.) встановлено не було.
| Рік | Місто і сучасна країна | Висота над р.м. |
|---|---|---|
| 1878 | Ruše (Словенія) | 295,5644 |
| 1887 | Pasul Turnu Roșu (Румунія) | 360,0558 |
| 1887 | Ділове (Україна) | 367,6820 |
| 1888 | Strečno (Словаччина) | 371,0933 |
| 1888 | [en] (Угорщина) | 173,6901 |
| 1890 | Lišov (Чехія) | 565,2065 |
| 1890 | Fortezza (Італія) | 736,4520 |
Сучасність
Після розпаду Австро-Угорщини нівелірні пункти її геодезичної мережі втратили значення і стали пам'ятниками історії геодезії. У деяких країнах існують версії, що дані геодезичні знаки вказують на центр Європи (як, зокрема, в с. Діловому)
Джерела
- Josef Zeger (1986). (Нім.) . Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
- Marko Razpet. Index locorum perennium / Seznam večnih krajev (Словенська мова) . Процитовано 31 липня 2019.
- Jozef Weigel. (Чеська мова) . VYSOKÉ UČENÍ TECHNICKÉ V BRNĚ. Архів оригіналу (с. 41) за 5 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2019.
- (Англ.) . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2019.
Примітки
- Jozef Weigel.
- Josef Zeger
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Locus perennis lat reperna tochka u geodezichnij merezhi za chasiv Avstro Ugorshini Locus perennis v m Lishov Chehiya 1890 r Znak v s Nadap Ugorshina ChasopisU 1873 r Avstro Ugorshina rozpochala buduvati vlasnu geodezichnu merezhu Tochkoyu vidliku na nulovomu rivni stav riven Adriatichnogo morya v Triyesti a najvishoyu vershina u Nizkomu Tauerni 1734 m n r m v Alpah Osnovni nivelirni punktiPid chas zvedennya merezhi bulo prijnyato rishennya vstanoviti sim nivelirnih punktiv Locus perennis Voni buli vibrani na bazi naukovih doslidzhen u tih miscyah de jmovirnist geologichnih zmin bula najmenshoyu Nivelirni punkti buli zafiksovani na stabilnih skelnih masivah a nad nimi vstanovleni odnakovi granulitovi obeliski z napisom latinskoyu movoyu Locus Perennis Dilicentissime cum libella lib rationis quae est in Austria et Hungaria confecta cum men sura gradum meridionalium et parallelorum quam Europeum MDCCCLXXXVII pereklad z latini Ce postijne tochne vichne misce viznachene specialnim aparatom vigotovlenim v Avstro Ugorshini v Yevropejskij sistemi shirot i dovgot 1887 Obeliski skladayutsya z troh chastin nizhnogo shirokogo pryamokutnogo bloku centralnogo pryamokutnogo bloku na yakomu znahoditsya napis ta verhnogo granchastogo stovpa z piramidalnim kincem Zagalna visota obeliskiv blizko 1 8 metra Cikavo sho na teritoriyi suchasnoyi Avstriyi zhodnoyi tochki u kordonah stanom na 1918 r vstanovleno ne bulo Poryadok vstanovlennya zakladnih tochok Rik Misto i suchasna krayina Visota nad r m 1878 Ruse Sloveniya 295 5644 1887 Pasul Turnu Roșu Rumuniya 360 0558 1887 Dilove Ukrayina 367 6820 1888 Strecno Slovachchina 371 0933 1888 en Ugorshina 173 6901 1890 Lisov Chehiya 565 2065 1890 Fortezza Italiya 736 4520SuchasnistPislya rozpadu Avstro Ugorshini nivelirni punkti yiyi geodezichnoyi merezhi vtratili znachennya i stali pam yatnikami istoriyi geodeziyi U deyakih krayinah isnuyut versiyi sho dani geodezichni znaki vkazuyut na centr Yevropi yak zokrema v s Dilovomu DzherelaJosef Zeger 1986 Nim Arhiv originalu PDF za 31 lipnya 2019 Procitovano 31 lipnya 2019 Marko Razpet Index locorum perennium Seznam vecnih krajev Slovenska mova Procitovano 31 lipnya 2019 Jozef Weigel Cheska mova VYSOKE UCENI TECHNICKE V BRNE Arhiv originalu s 41 za 5 serpnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2019 Angl Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 31 lipnya 2019 PrimitkiJozef Weigel Josef Zeger