Конвокаційний сейм пол Sejm konwokacyjny від лат convocatio скликання перший з серії сеймів під час періоду безкоролів я

Конвокаційний сейм (пол. Sejm konwokacyjny; від лат. convocatio — скликання) — перший з серії сеймів під час періоду безкоролів'я для виборів монарха в епоху виборної монархії у Речі Посполитій. На конвокаційному сеймі, підводили підсумки правління покійного короля та і на їхніх підставах складали pacta conventa (умови, на які мусив погодитись майбутній король) та визначали час та місце виборів.

Перед конвокаційним сеймом скликалися «передсеймові сеймики», де місцева шляхта вирішувала які саме вимоги ставити перед королем та відсилала своїх делегатів з вимогами на конвокаційний сейм. Метою конвокаційного сейму було визначення правил майбутнього елекційного сейму. Цей сейм не можливо скасувати.

Перший конвокаційний сейм відбувся у 1573 році після смерті Сигізмунда II Августа, а останній — у 1764 році перед обранням Станіслава-Августа Понятовського королем.

Засідання сейму відбувалися у Варшаві.

Див. також

Примітки

Горобець В. М. Глава 7. Зміцнення шляхетської демократії у роки Великого безкоролів'я // Україна: люблінська унія та народження нової вітчизни. — Київ : Крион, 2009. — 224 с. — .
Універсал гнєзненського архієпископа, примаса Польщі Мацея Лубенського від 26 травня 1648 р. про смерть Владислава IV, утворення каптурових судів, призначення конвокаційного сейму і сеймиків у воєводствах, організацію фінансів на утримання війська тощо. cn.archives.gov.ua. Державний архів Чернігівської області . оригіналу за 4 грудня 2022. Процитовано 4 січня 2024.
Віталій Михайловський (30 жовтня 2021). Коли король є і його немає. tyzhden.ua. Український тиждень. оригіналу за 4 грудня 2022. Процитовано 4 січня 2024.
Sejm: wydanie pamiątkowe ilustrowane: w 2 częściach / oprac. Jan Kłeczyński, Jan Nowakowski, red. Antoni Lange. — 1919. — S. 21. (пол.)

Джерела

Марія Мотуз. Ян Замойський як представник Белзького воєводства на Варшавському конвокаційному сеймі 1573 року // Київські історичні студії: науковий журнал. — 2021. — Вип. № 2 (13). — С. 87—94. — ISSN 2524-0749.
Олександр Михед Православні на конвокаційному сеймі Речі Посполитої (червень-липень 1632 р.) // Маґістеріум. — Вип. 17. Історичні студії. Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2004. — С. 12—17.
О. Даневич Діаріуш елекційного сейму у Варшаві 1632 р. як джерело для дослідження міжцерковних відносин у Речі Посполитій у 1630-х рр. // Український історичний збірник. — 2003. — Вип. 5. — C. 353—368.

Це незавершена стаття з історії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Горобець В. М. Глава 7. Зміцнення шляхетської демократії у роки Великого безкоролів'я // Україна: люблінська унія та народження нової вітчизни. — Київ : Крион, 2009. — 224 с. — .

[2] Універсал гнєзненського архієпископа, примаса Польщі Мацея Лубенського від 26 травня 1648 р. про смерть Владислава IV, утворення каптурових судів, призначення конвокаційного сейму і сеймиків у воєводствах, організацію фінансів на утримання війська тощо. cn.archives.gov.ua. Державний архів Чернігівської області . оригіналу за 4 грудня 2022. Процитовано 4 січня 2024.

[3] Віталій Михайловський (30 жовтня 2021). Коли король є і його немає. tyzhden.ua. Український тиждень. оригіналу за 4 грудня 2022. Процитовано 4 січня 2024.

[4] Sejm: wydanie pamiątkowe ilustrowane: w 2 częściach / oprac. Jan Kłeczyński, Jan Nowakowski, red. Antoni Lange. — 1919. — S. 21. (пол.)