Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лев Іванович Антропов (30 вересня 1913, Берлін — 8 липня 1994) — український хімік, доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР.
| Антропов Лев Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 30 вересня 1913[1] Берлін, Німецька імперія |
| Помер | 8 липня 1994[1] (80 років) |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | d |
| Заклад | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського[1] |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
| Членство | НАН України[1] |
| Нагороди | |
Біографія
Народився 30 вересня 1913 року в Берліні в родині службовця. У 1936 році закінчив у Свердловську, де працював до 1940 року. Наукову діяльність почав в студентські роки, коли під керівництвом професора провів дослідження кінетики осадження і розчинення міді, результати яких були опубліковані в центральних журналах країни. Тоді ж він був залучений і до педагогічної діяльності як позаштатний асистент кафедри електрохімії.
У 1940—1948 роках завідував кафедрами електрохімії, фізичної та колоїдної хімії Єреванського політехнічного інституту, в 1948—1960 роках — Кафедрою технології електрохімічних виробництв Новочеркаського політехнічного інституту, де був також деканом хіміко-технологічного факультету. Докторську дисертацію захистив у 1945 році. У ці роки основним напрямком його наукових робіт було виявлення ролі заряду поверхні металу в адсорбційних явищах. Розвинені уявлення лягли в основу теорії впливу поверхнево-активних речовин на процеси корозії і електроосадження металів.
З 1957 по 1960 рік працював в Індії як експерт ЮНЕСКО. Він організував у Бомбейському технологічному інституті кафедру електрохімії, вів науково-дослідну роботу в галузі захисту металів від корозії. У цей період їм вперше було встановлено зв'язок між адсорбцією поверхнево-активних речовин на ртуті та їх дію на корозію, контактне та електрохімічне осадження металів. Запропонована ним і названа згодом його ім'ям Шкала потенціалів отримала міжнародне визнання і широко використовується в різних галузях теоретичної та прикладної електрохімії, в тому числі при електроосадженні металів у гальванотехніці і гідрометалургії. Роботи цього періоду принесли Л. І. Антропову широку популярність і визнання як одного з провідних електрохіміків світу.
З 1960 по 1986 рік завідував кафедрою технології електрохімічних виробництв Київського політехнічного інституту, в 1962 році створив при КПІ проблемну лабораторію інгібіторів кислотної корозії, а з 1986 року працював професором — консультантом цієї ж кафедри. У ці роки розширювався коло наукових інтересів вченого, і була створена київська електрохімічна школа. Велике практичне значення мали розробки корозійно-вимірювальної техніки, синтез нових ефективних інгібіторів корозії. Під керівництвом Л. І. Антропова кафедра електрохімічних виробництв КПІ стала в цей період головною організацією серед країн — членів РЕВ з проблеми інгібіторного захисту металів від корозії.
Наукова діяльність
Л. І. Антропов був відомий як висококваліфікований педагог, лектор. У числі його учнів два академіки та два члена-кореспондента АН СРСР, 10 докторів наук і понад 50 кандидатів наук.
Написаний ним підручник «Теоретична електрохімія», який є одним з основних підручників вузів, видавався чотири рази російською мовою, двічі — англійською, по одному разу угорською, французькою, українською мовами.
Він є автором близько 400 наукових публікацій і патентів, серед яких монографії:
- «Інгібітори корозії металів» (1981);
- «Композиційні електрохімічні покриття» (1986);
- «Шкала потенціалів та її використання при вивченні електрохімічних реакцій» (1965).
Відзнаки, пам'ять
Нагороджений орденами «Знак пошани» та Трудового Червоного Прапора, медалями.
Удостоєний звання заслуженого діяча науки УРСР (1977), Державної премії УРСР (1977), премії імені Л. В. Писаржевського (1992).
На стіні хіміко-технологічного факультету КПІ встановлена гранітна меморіальна дошка на честь професора Лева Антропова.
Джерела
- www.galvanicrus.ru [ 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- https://kpi.ua/antropov
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Antropov Lev Ivanovich Antropov 30 veresnya 1913 Berlin 8 lipnya 1994 ukrayinskij himik doktor himichnih nauk profesor chlen korespondent AN URSR Antropov Lev IvanovichNarodivsya30 veresnya 1913 1913 09 30 1 Berlin Nimecka imperiyaPomer8 lipnya 1994 1994 07 08 1 80 rokiv Krayina SRSR UkrayinaDiyalnisthimikAlma materdZakladNTUU KPI im Igorya Sikorskogo 1 Naukovij stupindoktor himichnih naukChlenstvoNAN Ukrayini 1 NagorodiPremiya NAN Ukrayini imeni L V PisarzhevskogoBiografiyaNarodivsya 30 veresnya 1913 roku v Berlini v rodini sluzhbovcya U 1936 roci zakinchiv u Sverdlovsku de pracyuvav do 1940 roku Naukovu diyalnist pochav v studentski roki koli pid kerivnictvom profesora proviv doslidzhennya kinetiki osadzhennya i rozchinennya midi rezultati yakih buli opublikovani v centralnih zhurnalah krayini Todi zh vin buv zaluchenij i do pedagogichnoyi diyalnosti yak pozashtatnij asistent kafedri elektrohimiyi U 1940 1948 rokah zaviduvav kafedrami elektrohimiyi fizichnoyi ta koloyidnoyi himiyi Yerevanskogo politehnichnogo institutu v 1948 1960 rokah Kafedroyu tehnologiyi elektrohimichnih virobnictv Novocherkaskogo politehnichnogo institutu de buv takozh dekanom himiko tehnologichnogo fakultetu Doktorsku disertaciyu zahistiv u 1945 roci U ci roki osnovnim napryamkom jogo naukovih robit bulo viyavlennya roli zaryadu poverhni metalu v adsorbcijnih yavishah Rozvineni uyavlennya lyagli v osnovu teoriyi vplivu poverhnevo aktivnih rechovin na procesi koroziyi i elektroosadzhennya metaliv Z 1957 po 1960 rik pracyuvav v Indiyi yak ekspert YuNESKO Vin organizuvav u Bombejskomu tehnologichnomu instituti kafedru elektrohimiyi viv naukovo doslidnu robotu v galuzi zahistu metaliv vid koroziyi U cej period yim vpershe bulo vstanovleno zv yazok mizh adsorbciyeyu poverhnevo aktivnih rechovin na rtuti ta yih diyu na koroziyu kontaktne ta elektrohimichne osadzhennya metaliv Zaproponovana nim i nazvana zgodom jogo im yam Shkala potencialiv otrimala mizhnarodne viznannya i shiroko vikoristovuyetsya v riznih galuzyah teoretichnoyi ta prikladnoyi elektrohimiyi v tomu chisli pri elektroosadzhenni metaliv u galvanotehnici i gidrometalurgiyi Roboti cogo periodu prinesli L I Antropovu shiroku populyarnist i viznannya yak odnogo z providnih elektrohimikiv svitu Z 1960 po 1986 rik zaviduvav kafedroyu tehnologiyi elektrohimichnih virobnictv Kiyivskogo politehnichnogo institutu v 1962 roci stvoriv pri KPI problemnu laboratoriyu ingibitoriv kislotnoyi koroziyi a z 1986 roku pracyuvav profesorom konsultantom ciyeyi zh kafedri U ci roki rozshiryuvavsya kolo naukovih interesiv vchenogo i bula stvorena kiyivska elektrohimichna shkola Velike praktichne znachennya mali rozrobki korozijno vimiryuvalnoyi tehniki sintez novih efektivnih ingibitoriv koroziyi Pid kerivnictvom L I Antropova kafedra elektrohimichnih virobnictv KPI stala v cej period golovnoyu organizaciyeyu sered krayin chleniv REV z problemi ingibitornogo zahistu metaliv vid koroziyi Pomer 8 lipnya 1994 roku Naukova diyalnistL I Antropov buv vidomij yak visokokvalifikovanij pedagog lektor U chisli jogo uchniv dva akademiki ta dva chlena korespondenta AN SRSR 10 doktoriv nauk i ponad 50 kandidativ nauk Napisanij nim pidruchnik Teoretichna elektrohimiya yakij ye odnim z osnovnih pidruchnikiv vuziv vidavavsya chotiri razi rosijskoyu movoyu dvichi anglijskoyu po odnomu razu ugorskoyu francuzkoyu ukrayinskoyu movami Vin ye avtorom blizko 400 naukovih publikacij i patentiv sered yakih monografiyi Ingibitori koroziyi metaliv 1981 Kompozicijni elektrohimichni pokrittya 1986 Shkala potencialiv ta yiyi vikoristannya pri vivchenni elektrohimichnih reakcij 1965 Vidznaki pam yatmemorialna doshka Nagorodzhenij ordenami Znak poshani ta Trudovogo Chervonogo Prapora medalyami Udostoyenij zvannya zasluzhenogo diyacha nauki URSR 1977 Derzhavnoyi premiyi URSR 1977 premiyi imeni L V Pisarzhevskogo 1992 Na stini himiko tehnologichnogo fakultetu KPI vstanovlena granitna memorialna doshka na chest profesora Leva Antropova Dzherelawww galvanicrus ru 13 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros https kpi ua antropov