Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2017) |
Митрополит Олексій (в миру Олександр Якубович Громадський (1 (13) листопада 1882, село Докудів, Холмська губернія — 7 травня 1943, поблизу села Смига, Дубненського району, Рівненська область) — глава Української автономної православної церкви в юрисдикції Московського патріархату, митрополит Волинський і Житомирський, екзарх України (з 25 листопада 1941 року).
Олексій (Громадський) | |
Альма-матер: | Холмська духовна семінарія і Київська духовна академія |
---|---|
Народження: | 1 (13) листопада 1882 Докудів-Перший, Більський повіт, Седлецька губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія |
Смерть: | 7 травня 1943 (60 років) Дубенський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР |
Похований: | Монастирський цвинтар |
Нагороди: | |
Олексій у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 1 листопада 1882 року в селі Докудів Більського повіту на Підляшші в родині сільського православного псаломщика.
У 1904 році закінчив Холмську духовну семінарію, а в 1908 році — Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я. У липні 1908 року висвячений на священика, служив у соборі міста Холма, став членом Холмської духовної консисторії. З 2 лютого 1916 Холмський єпархіальний спостерігач церковних справ. У 1917—1918 роках служив в Бессарабії. У 1918 році возведений у сан протоієрея.
З 1918 року — викладач Кременецької духовної семінарії, в 1921—1923 роках її ректор. Як один із секретарів присутній в січні 1922 року на соборі єпископів у Варшаві, де підтримав митрополита Варшавського Георгія (Ярошевського), який наполягав на негайному проголошенні автокефалії Православної Церкви в Польщі.
11 лютого 1922 прийняв чернечий постриг з ім'ям Олексій. У квітні 1922 року був хіротонізований на єпископа Польської Православної Церкви. 3 вересня того ж року став єпископом Луцьким, вікарієм Волинської єпархії, а з 12 жовтня того ж року — правлячий єпископ Гродненської єпархії. З 10 лютого 1923 року — член Синоду Польської Церкви. З 21 квітня 1923 року — єпископ Гродненський і Новогрудский, з 1 грудня 1924 — заступник голови митрополичої ради.
На початку 1927 року разом з митрополитом Варшавським Діонісієм почав поїздку до предстоятелів помісних Церков з метою домогтися офіційного визнання автокефалії Польської Церкви. Будучи польським автокефалістом, просував українізацію церковного життя в Польщі 1930-х років.
3 липня 1928 зведений в сан архієпископа. У 1930 році увійшов до комісії з підготовки Помісного Собору Польської Церкви. З 15 квітня 1934 року — архієпископ Волинський і Кременецький.
Восени 1939 року заарештований радянською владою. У червні 1940 р. за активного сприяння органів НКВС відбув до Москви, де написав прохання до Московського Патріархату про прийняття його в лоно РПЦ. У заяві поміж іншим було й таке:
"…польські архієреї підпорядковувалися автокефалії під примусом Польського уряду ... розрив же з Матір'ю-Церквою завжди переживався мною із скорботою й усвідомленням вини"
З 1940 року увійшов в до складу Московського Патріархату.
У 1941 році в умовах розпочатої нацистської окупації, архієпископ Олексій вжив заходів для улаштування канонічно правомірного церковного управління в Україні. 18 серпня 1941 скликав архієрейську нараду у Почаївській Лаврі, що заснувала Українську Автономну Православну Церкву. Українська Автономна Православна Церква визнавала канонічне підпорядкування Московської Патріархії. Нарада єпископів надала архієпископу Олексію як старшому архієреєві в Україні права митрополита області. У посланні 1 вересня 1941 архієпископ Олексій відкинув Варшавську юрисдикцію на Україну, пославшись на відмову митрополита Діонісія в 1939 році від очолювання Православної Церкви Польщі та від управління Волинською єпархією, а також на адміністративне розділення між генерал-губернаторством «Польща» та райхскоміссаріатом «Україна».
На черговій єпископській нараді у Почаївській лаврі 25 листопада 1941 архієпископ Олексій був обраний екзархом України. Московське священноначаліє зберегло титул «екзарха всієї Україні» за митрополитом Київським Миколаєм (Ярушевичем) і утрималося від суджень про діяльність «автономістів», але сам митрополит Київський підписувався «колишнім» екзархом, висловлюючи негласне визнання титулу митрополита Олексія.
7 травня 1943 р. в лісі біля Смиги, на шляху з Кремінця в Луцьк вояками одного з загонів ОУН(М) під командуванням Хріна був вбитий. Зі слів керівника загону: «сталася фатальна помилка», проте існує версія, що гітлерівці навмисно «підставили» в партизанську засідку митрополита Олексія.
Примітки
- Громадський Олександр Якубович (митрополит Олексій) // Давидюк Р. В інтер'єрі міжвоєнної Волині. - Рівне : Львів, 2023. - С. 7374
- Московський патріархат у Західній Україні (1939–1941 рр.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2015. Процитовано 23 червня 2012.
Джерела та література
- Лисенко О. Є. Громадський Олексій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 212. — .
Посилання
- Олексій Громадський // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1204. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олексій (Громадський) |
- Церковно-громадська діяльність волинського православного духовенства у 20−80-х рр. ХХ ст.
- Внесок української релігійної еліти Волині у розвиток духовного потенціалу народу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2017 Mitropolit Oleksij v miru Oleksandr Yakubovich Gromadskij 1 13 listopada 1882 18821113 selo Dokudiv Holmska guberniya 7 travnya 1943 poblizu sela Smiga Dubnenskogo rajonu Rivnenska oblast glava Ukrayinskoyi avtonomnoyi pravoslavnoyi cerkvi v yurisdikciyi Moskovskogo patriarhatu mitropolit Volinskij i Zhitomirskij ekzarh Ukrayini z 25 listopada 1941 roku Oleksij Gromadskij Alma mater Holmska duhovna seminariya i Kiyivska duhovna akademiya Narodzhennya 1 13 listopada 1882 Dokudiv Pershij Bilskij povit Sedlecka guberniya Varshavske general gubernatorstvo Rosijska imperiya Smert 7 travnya 1943 1943 05 07 60 rokiv Dubenskij rajon Rovenska oblast Ukrayinska RSR SRSR Pohovanij Monastirskij cvintar Nagorodi Oleksij u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gromadskij ZhittyepisNarodivsya 1 listopada 1882 roku v seli Dokudiv Bilskogo povitu na Pidlyashshi v rodini silskogo pravoslavnogo psalomshika U 1904 roci zakinchiv Holmsku duhovnu seminariyu a v 1908 roci Kiyivsku duhovnu akademiyu zi stupenem kandidata bogoslov ya U lipni 1908 roku visvyachenij na svyashenika sluzhiv u sobori mista Holma stav chlenom Holmskoyi duhovnoyi konsistoriyi Z 2 lyutogo 1916 Holmskij yeparhialnij sposterigach cerkovnih sprav U 1917 1918 rokah sluzhiv v Bessarabiyi U 1918 roci vozvedenij u san protoiyereya Z 1918 roku vikladach Kremeneckoyi duhovnoyi seminariyi v 1921 1923 rokah yiyi rektor Yak odin iz sekretariv prisutnij v sichni 1922 roku na sobori yepiskopiv u Varshavi de pidtrimav mitropolita Varshavskogo Georgiya Yaroshevskogo yakij napolyagav na negajnomu progoloshenni avtokefaliyi Pravoslavnoyi Cerkvi v Polshi 11 lyutogo 1922 prijnyav chernechij postrig z im yam Oleksij U kvitni 1922 roku buv hirotonizovanij na yepiskopa Polskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 3 veresnya togo zh roku stav yepiskopom Luckim vikariyem Volinskoyi yeparhiyi a z 12 zhovtnya togo zh roku pravlyachij yepiskop Grodnenskoyi yeparhiyi Z 10 lyutogo 1923 roku chlen Sinodu Polskoyi Cerkvi Z 21 kvitnya 1923 roku yepiskop Grodnenskij i Novogrudskij z 1 grudnya 1924 zastupnik golovi mitropolichoyi radi Na pochatku 1927 roku razom z mitropolitom Varshavskim Dionisiyem pochav poyizdku do predstoyateliv pomisnih Cerkov z metoyu domogtisya oficijnogo viznannya avtokefaliyi Polskoyi Cerkvi Buduchi polskim avtokefalistom prosuvav ukrayinizaciyu cerkovnogo zhittya v Polshi 1930 h rokiv 3 lipnya 1928 zvedenij v san arhiyepiskopa U 1930 roci uvijshov do komisiyi z pidgotovki Pomisnogo Soboru Polskoyi Cerkvi Z 15 kvitnya 1934 roku arhiyepiskop Volinskij i Kremeneckij Voseni 1939 roku zaareshtovanij radyanskoyu vladoyu U chervni 1940 r za aktivnogo spriyannya organiv NKVS vidbuv do Moskvi de napisav prohannya do Moskovskogo Patriarhatu pro prijnyattya jogo v lono RPC U zayavi pomizh inshim bulo j take polski arhiyereyi pidporyadkovuvalisya avtokefaliyi pid primusom Polskogo uryadu rozriv zhe z Matir yu Cerkvoyu zavzhdi perezhivavsya mnoyu iz skorbotoyu j usvidomlennyam vini Z 1940 roku uvijshov v do skladu Moskovskogo Patriarhatu Mogila mitropopita Apeksiya Gromadskogo U 1941 roci v umovah rozpochatoyi nacistskoyi okupaciyi arhiyepiskop Oleksij vzhiv zahodiv dlya ulashtuvannya kanonichno pravomirnogo cerkovnogo upravlinnya v Ukrayini 18 serpnya 1941 sklikav arhiyerejsku naradu u Pochayivskij Lavri sho zasnuvala Ukrayinsku Avtonomnu Pravoslavnu Cerkvu Ukrayinska Avtonomna Pravoslavna Cerkva viznavala kanonichne pidporyadkuvannya Moskovskoyi Patriarhiyi Narada yepiskopiv nadala arhiyepiskopu Oleksiyu yak starshomu arhiyereyevi v Ukrayini prava mitropolita oblasti U poslanni 1 veresnya 1941 arhiyepiskop Oleksij vidkinuv Varshavsku yurisdikciyu na Ukrayinu poslavshis na vidmovu mitropolita Dionisiya v 1939 roci vid ocholyuvannya Pravoslavnoyi Cerkvi Polshi ta vid upravlinnya Volinskoyu yeparhiyeyu a takozh na administrativne rozdilennya mizh general gubernatorstvom Polsha ta rajhskomissariatom Ukrayina Na chergovij yepiskopskij naradi u Pochayivskij lavri 25 listopada 1941 arhiyepiskop Oleksij buv obranij ekzarhom Ukrayini Moskovske svyashennonachaliye zbereglo titul ekzarha vsiyeyi Ukrayini za mitropolitom Kiyivskim Mikolayem Yarushevichem i utrimalosya vid sudzhen pro diyalnist avtonomistiv ale sam mitropolit Kiyivskij pidpisuvavsya kolishnim ekzarhom vislovlyuyuchi neglasne viznannya titulu mitropolita Oleksiya 7 travnya 1943 r v lisi bilya Smigi na shlyahu z Kremincya v Luck voyakami odnogo z zagoniv OUN M pid komanduvannyam Hrina buv vbitij Zi sliv kerivnika zagonu stalasya fatalna pomilka prote isnuye versiya sho gitlerivci navmisno pidstavili v partizansku zasidku mitropolita Oleksiya PrimitkiGromadskij Oleksandr Yakubovich mitropolit Oleksij Davidyuk R V inter yeri mizhvoyennoyi Volini Rivne Lviv 2023 S 7374 Moskovskij patriarhat u Zahidnij Ukrayini 1939 1941 rr PDF Arhiv originalu PDF za 10 chervnya 2015 Procitovano 23 chervnya 2012 Dzherela ta literaturaLisenko O Ye Gromadskij Oleksij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 212 ISBN 966 00 0405 2 PosilannyaOleksij Gromadskij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1204 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oleksij Gromadskij Cerkovno gromadska diyalnist volinskogo pravoslavnogo duhovenstva u 20 80 h rr HH st Vnesok ukrayinskoyi religijnoyi eliti Volini u rozvitok duhovnogo potencialu narodu