Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цай Цай Інвень кит трад 蔡英文 піньїнь Cài Yīngwén акад Цай Їнвень 31 сер

Цай Інвень

Цай Інвень
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цай.

Цай Інвень (кит. трад. 蔡英文, піньїнь: Cài Yīngwén, акад. Цай Їнвень; 31 серпня 1956, Республіка Китай) — тайванська політична діячка, Президентка Республіки Китай з 2016 року по 2024 рік. Член Демократичної прогресивної партії. Цай — перша жінка-президентка Тайваню. Обіймала посаду голови Демократичної прогресивної партії (ДПП) з 2020 до 2022 року, а також у 2008—2012 р. та у 2014—2018 рр.

Цай Інвень
кит. 蔡英文
image
image
Прапор
 7-а Президент Республіки Китай
20 травня 2016 — 20 травня 2024
Прем'єр-міністр: Лінь Цюань
Лай Цінде
Су Чженьчан
Чень Цзяньжень
Попередник: Ма Їнцзю
Наступник: Лай Цінде
 
Народження: 31 серпня 1956(1956-08-31)[1][2][3] (67 років)
Чжуншань, Тайбей, Тайвань
Країна: Тайвань
Освіта: d (1965), d (1971), d (1974), Національний університет Тайваню (1978), d (1980) і Лондонська школа економіки та політичних наук (1984)[4]
Партія: Демократична прогресивна партія
Батько: d
Автограф: image
Нагороди:
image image image image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Цай вивчала право та міжнародну торгівлю, а згодом стала професоркою права в та , здобула ступінь бакалавра права в Національному університеті Тайваню, ступінь магістра права в юридичній школі Корнелла. Пізніше вона вивчала право у Лондонській школі економіки та політичних наук і здобула ступінь доктора філософії на юридичному факультеті Лондонського університету у 1993 р., без партійної приналежності вона була призначена на низку урядових посад, включаючи участь у торгових переговорах у справах СОТ, тодішнім правлячим Гомінданом і була однією з головних розробниць спеціальних державних доктрин щодо відносин між державами тодішнього президента Лі Денхуей.

Після того, як президент від ДПП Чень Шуйбянь обійняв посаду у 2000 році, Цай працювала міністеркою Ради з питань материка протягом усього першого терміну Чена як позапартійна. Вона приєдналася до ДПП у 2004 році і короткочасно працювала повноправною членом Законодавчого юаня. З цього часу вона була призначена віцепрем'єр-міністеркою під керівництвом прем'єр-міністра Су Чженьчан до масової відставки уряду у 2007 році. Вона була обрана і взяла на себе керівництво ДПП у 2008 році після поразки її партії на президентських виборах 2008 року. Вона подала у відставку з посади голови після програшу президентських виборів 2012 року.

Цай балотувалася на посаду міського голови Нового Тайбею на муніципальних виборах у листопаді 2010 року, але поступилася колишньому віцепрем'єру Еріку Чу. У квітні 2011 року Цай стала першим кандидатом у президенти однієї з найбільших партій в історії Китайської Республіки після того, як із невеликим відривом перемогла свого колишнього керівника Су Чженьчана. Її значно випередив чинний кандидат від Гоміндану Ма Їнцзю на 5-х прямих президентських виборах у 2012 році, але обрана впевнено через чотири роки на шостих прямих президентських виборах у 2016 році. Цай є другим президентом від Демократичної прогресивної партії. Вона є першим президентом, який ніколи не обіймала обрану виконавчу посаду до того, як був головою держави, а такаож першим президентом, який не був раніше міським головою Тайбею. Цай було переобрано президентом зі збільшеною часткою голосів на президентських виборах 2020 року.

Цай увійшла до списку 100 найвпливовіших людей 2020 року журналу Time magazine's 100.

Життєпис

Цай народилась в Меморіальній лікарні Маккея в районі Чжуншань (Тайбей, Тайвань) 31 серпня 1956 року. Була наймолодшою з 11 дітей . Її батько, Цай К'є Шен (1918—2006), був бізнесменом, який керував автосервісом, а мати Чан Чін-Фонг (1925—2018) — домогосподаркою. Навчалась у муніципальній середній школі для дівчат міста Чжуншань у Тайбеї. Вона вивчала право за порадою батька.

В 1978 закінчила юридичний коледж Національного тайваньського університету.

В 1980 здобула ступень магістра в юридичній школі Корнелльського університету.

В 1984 в Лондонській школі економіки здобула ступень доктора філософії (PhD) з права..

Після повернення з Лондону викладала право в університетах Тайбея.

В 1990-х стала учасником переговорів з приводу вступу Тайваню до СОТ. При екс-президенті Лі Ден Хуей (1996—2000) була радницею з безпеки в Раді національної безпеки Тайваню.

З травня 2000 по травень 2004 була міністром уряду зі зв'язків з материковим Китаєм.

У 2004 вступила до лав Демократичної прогресивної партії (ДПП).

З грудня 2004 по січень 2006 — депутат Законодавчого Юаня. У січні 2006 призначена віцепрем'єркою Китайської Республіки, у травні 2007 разом з усім кабінетом прем'єра Су Чженьчан подала у відставку.

20 травня 2008 обрана головою ДПП. Стала кандидатом ДПП на президентських виборах 2012 року.

У 2012 програла президентські вибори, отримавши 45,6 % голосів, і пішла з посади голови партії.

У травні 2014 знову обрана головою партії.

Демократична прогресивна партія

Перший термін: 2008—2012

image
Цай як лідер ДПП брала участь у мітингу, організованому ДПП у 2008 році

Цай обійняла посаду 20 травня 2008 року, того ж дня, коли Ма Їнцзю був інавгурований на посаді президента. За її словами, ДПП працюватиме над поглибленням тайванського руху за локалізацію, захищаючи соціальну справедливість. Вона критикувала Ма за те, що він згадав про більш тісні відносини між протоками, але нічого про суверенітет і національну безпеку Тайваню.

Цай поставила під сумнів позицію Ма щодо суверенного статусу Тайваню. Ма підкреслив важливість так званого Консенсусу 1992 року. Цай критикувала уряд Ма за те, що він не відповідає на її запитання.

25 квітня 2010 р. Цай взяла участь у телевізійних дебатах проти президента та голови Гоміндану Ма Їнцзю щодо запропонованої торгової угоди — Рамкової угоди про економічне співробітництво (ECFA); в той час як президент Ма вважав, що ECFA збільшить експорт Тайваню до материкового Китаю та знизить рівень безробіття, Цай заявила, що «змусить Тайвань з часом відкритися для дешевого китайського експорту», а деяким вітчизняним галузям буде завдано шкоди вторгненням материкової торгівлі. Цай також заявила, що пакт «змусить Тайвань втратити незалежність у міжпроточних відносинах і перетворитися на китайського паразита», і що Тайваню слід вести переговори з Китаєм за багатосторонньою структурою Світової організації торгівлі, яка запропонує більше торгового захисту та підкреслить чіткість статус.

Під керівництвом Цай ДПП набрала обертів на виборах 2009 року після великих поразок з 2006 р. до 2008 р. У 2010 році вона була переобрана головою ДПП.

У травні 2010 року Цай зробила суперечливу заяву, стверджуючи, що Китайська Республіка є «урядом у вигнанні», що не є вихідцем з Тайваню, однак 8 жовтня 2011 року, за два дні до святкування 100-річчя Свята двох десяток Цай змінила свою заяву.

Цай подала у відставку з посади голови ДПП, програвши на президентських виборах у 2012 році чинному президенту Ма Їнцзю.

Другий термін: 2014—2018

15 березня 2014 року Цай заявила, що знову буде балотуватися на посаду голови партії ДПП проти чинного Су Чженьчана та Френка Ся. Однак і Су, і Ся взяли участь у виборах після студентського руху «Соняшник». Цай перемогла заступника комісара округу Гаосюн Куо Тай-ліна на 79 676 голосів.

Цай привела ДПП до історичної перемоги на місцевих виборах, що відбулись 29 листопада 2014 року, на яких партія забезпечила керівництво 13 з 22 муніципалітетів та округів Тайваню. Приголомшлива перемога ДПП на виборах зміцнила позиції Цай у партії та поставила її на перше місце у президентських виборах 2016 року; вона оголосила про свою другу заявку на посаду Президента 15 лютого 2015 р. 16 січня 2016 року вона переконливо перемогла на виборах, набравши 56,12 % голосів, обійшовши свого опонента Еріка Чу, який набрав 31,07 % голосів.

24 листопада 2018 року вона подала у відставку з посади лідера Демократичної прогресивної партії та відмовилася від відставки прем'єр-міністра Лай Цінде після великої поразки на місцевих виборах.

Третій термін: 2020—2022

Цай відновила керівництво Демократичною прогресивною партією з Чо Юнг-Тай 20 травня 2020 року, коли вона була інавгурована на другий президентський термін.

26 листопада 2022 року подала у відставку з посади лідера партії після поразки на місцевих виборах.

Політичні погляди

Відносини Тайваню з Китаєм

Виступає за незалежність острова і проголошення Тайванської республіки. Цай Інвень виступає з жорсткою критикою поточного зближення з КНР. При цьому, у питанні подальшого економічного розвитку вона говорить про дві досить суперечливі з точки зору материкового Китаю речі. З одного боку, Цай Інвень хотіла б утримати статус-кво в економічному аспекті співпраці з КНР. Проте вона заявляла про необхідність вступу до транстихоокеанського партнерства під егідою США, які спочатку навіть не планували запрошувати Китай в цей торговий «клуб». Тому вступ до ТТП означало б для Тайваню різке погіршення відносин з КНР.

Сполучені Штати Америки

image
Президент Цай Інвень зустрілась з республіканською делегацією Сенату США на чолі з Джоном Маккейном, 5 червня 2016
image
Президент Тайваню Цай Інвень зустрічається з Маккейном, який є лідером делегації Сенату США, 5 червня 2016

Цай підтримує міцні та стабільні відносини між Тайванем та США. На початку грудня 2016 року Цай провела телефонний дзвінок з новообраним президентом Дональдом Трампом. Це був перший випадок, коли президент Тайваню розмовляв з обраним президентом США з 1979. Потім вона зазначила, що не відбулося великих «змін у політиці».

Міжпроточні відносини

image
Член Палати представників Японії Кейдзі Фуруя та президент Цай, 20 травня 2016 року

Традиційна позиція ДПП у питанні міжпроточних відносин полягає в тому, що Китайська Республіка, широко відома під назвою Тайвань, вже є незалежною державою, що управляє територіями Цзіньмень, Мацу, Пенгху і островом Тайвань, що робить офіційну проголошення незалежності непотрібним. Хоча Цай ніколи і не відходила принципово від партійної лінії, її особистий підхід до цього питання є нюансом і змінюється.

Під час президентського виборчого циклу 2012 року Цай сказала, що вона не погоджується з Консенсусом 1992 року як основою для переговорів між Тайванем і материковою частиною Китаю, що такий консенсус послужив лише підкріпленням «єдиного китайського принципу» і що «такого консенсусу не існує» оскільки більшість тайванської громадськості не обов'язково погоджується з цим консенсусом. Вона вважала, що слід проводити широкі консультації на всіх рівнях тайванського суспільства, щоб визначити основу, на якій можна просувати переговори з Пекіном, який називають «тайванським консенсусом». Під час виборчого циклу 2016 року Цай була помітно поміркованішою, зробивши «підтримання існуючого стану» центральним елементом партійної політики. Вона пообіцяла працювати в рамках керівних рамок Китайської Республіки, крім того, щоб зберегти прогрес, досягнутий у міжпротокових відносинах попередніми урядами, одночасно зберігаючи «свободу і демократію» для жителів Тайваню.

Цай вірить у важливість економічних і торгових зв'язків з материковим Китаєм, але публічно висловилась проти Рамкової угоди про економічне співробітництво (ECFA), пільгової торгової угоди, яка посилила економічні зв'язки між Тайванем і материковим Китаєм. Як правило, вона підтримує диверсифікацію економічних партнерів Тайваню.

У відповідь на смерть китайського лауреата Нобелівської премії миру Лю Сяобо, який помер, перебуваючи під вартою уряду, Цай просила комуністичний уряд «виявити впевненість у політичній реформі, щоб китайці могли користуватися даними Богом правами, свободи та демократії».

Цай звинуватила армію тролів Комуністичної партії Китаю у розповсюдженні фальшивих новин через соціальні мережі, щоб впливати на виборців та підтримувати кандидатів, які симпатичніше ставляться до Пекіна напередодні місцевих виборів у Тайвані 2018 року.

У січні 2019 року Сі Цзіньпін, генеральний секретар Комуністичної партії Китаю, оголосив відкритий лист на Тайвань, пропонуючи формулу єдиної країни — двох систем для можливого об'єднання. Цай відповіла Сі в промові в січні 2019 року, заявивши, що Тайвань відкидає «одну країну, дві системи» і що, оскільки Пекін прирівнює Консенсус 1992 року до «однієї країни, дві системи», Тайвань також відкидає Консенсус 1992 року.

Цай висловила свою солідарність із протестуючими в Гонконгу, зазначивши, що тайванська демократія заробляється важко, її потрібно охороняти та відновлювати. Пообіцявши, що поки вона буде президентом Тайваню, вона ніколи не прийме «одну країну, дві системи», Цай говорила про постійне і швидке погіршення демократії Гонконгу протягом 20 років.

image
Цай та президент Маршаллових островів Гільда Гайн у жовтні 2017 року

Внутрішня політика

Цай традиційно підтримує неблагополучні групи в суспільстві, включаючи бідних, жінок та дітей, тайванських аборигенів та ЛГБТ-групи. Вона виступає за урядові заходи щодо зменшення безробіття, запровадження стимулів для підприємництва серед молоді, розширення державного житла та державну підтримку догляду за дітьми. Вона підтримує прозорість уряду та більш розсудливий та дисциплінований фіскальний менеджмент.

image
Китайська військова академія, 16 червня 2016 р
image
Цай відвідує альма-матер, середню школу для дівчат Чжуншань у Тайбеї, червень 2016 р.

Цай виступала за безпартійність президента Законодавчого Юаня, збільшення кількості «широких» місць у законодавчій владі, розширення участі всіх політичних партій та груп інтересів. Вона підтримує попереджувальне відновлення шкоди, заподіяної тайванським корінним групам, а також дії уряду під час інциденту 28 лютого та під час фази білого терору. Вона також закликала до деполяризації тайванської політики та виступає за більш відкритий та консенсусний підхід до вирішення питань та прийняття законодавства.

ЛГБТ-права

Цай підтримує права ЛГБТ і схвалила одностатеві шлюби, які мають бути легалізовані на Тайвані. 21 серпня 2015 року, що є фестивалем Qixi, вона випустила передвиборче відео, в якому з'явилися три актори одностатевих пар. 31 жовтня 2015 року, коли в Тайбеї відбувся найбільший в Азії гей-парад, Цай висловила свою підтримку одностатевим шлюбам. Вона опублікувала 15-секундне відео на своїй сторінці у Facebook, в якому сказано: «Я Цай Інг-Вень і підтримую рівність у шлюбі» та «Нехай кожен може вільно любити і шукати щастя». Однак під час президентства Цай затягнула процес легалізації одностатевих шлюбів через опозицію консервативних та релігійних груп.

Президентські кампанії

2012 рік

11 березня 2011 року Цай офіційно оголосила про свою кандидатуру в президенти від Демократичної прогресивної партії. 27 квітня 2011 року Цай стала першою жінкою-кандидатом у президенти у Тайвані після того, як вона з невеликим відривом перемогла колишнього прем'єр-міністра Су Чженьчана у загальнонаціональному телефонному опитуванні (понад 15 000 опитувань), яке служило первинною інформацією. Цай виступила проти чинного президента Гоміндана Ма Їнцзю та Джеймса Сунга з Народної першої партії на 5-х прямих президентських виборах, що відбулися 14 січня 2012 р. Набравши 45 % голосів виборців, вона визнала поразку президенту Ма на міжнародній прес-конференції, відмовившись від посади голови ДПП.

2016 рік

image
Передвиборчий штаб Цай у 2016 році
image
Президент Цай і президент Парагваю Гораціо Картс у Тайвані, 20 травня 2016 року

15 лютого 2015 року Цай офіційно зареєструвалась на виборах кандидата в президенти від Демократичної прогресивної партії. Хоча Лай Цінде і Су Чженьчан розглядалися як ймовірні опоненти, Цай була єдиним кандидатом, який балотувався у виборчій партії, і ДПП офіційно висунув її кандидатом у президенти 15 квітня.

Влітку 2015 року Цай здійснила візит до Сполучених Штатів і зустрілась з низкою американських політиків, включаючи сенаторів Джона Маккейна та Джека Ріда. У своїй промові, звертаючись до тайванської діаспори на східному узбережжі Сполучених Штатів, Цай продемонструвала готовність співпрацювати з наростаючою коаліцією Третьої партії на Тайвані на майбутніх загальних виборах. 14 листопада кампанія Цай оголосила, що вона обрала Чень Чень-єна кандидатом у віцепрезиденти від ДПП. 16 січня 2016 року Цай перемогла на президентських виборах у свого опонента Еріка Чу з перевагою в 25,04 %. Цай була інавгурована на посаді президента 20 травня 2016 року.

Після обрання Цай була названа однією із «100 найвпливовіших людей» у випуску журналу TIME за 2 травня 2016 р.

2020 рік

image
Президент Цай взяла участь у роботі 108-ї групи відповідальних за боротьбу з наркотиками у червні 2019 року
image
Президент Цай під час пандемії COVID-19 на Тайвані

19 лютого 2019 року Цай заявила в інтерв'ю CNN, що буде балотуватися на переобрання на посаду президента в 2020 році. 21 березня 2019 року вона зареєструвалась для участі в президентських виборах Демократичної прогресивної партії. Цай перемогла Лай Цінде на первинному рівні, і Демократична прогресивна партія висунула її кандидатом на президентські вибори 2020 року 19 червня 2019 року.

Президентство

15 квітня 2015 висунута кандидатом у президенти від ДПП. 16 січня 2016 за результатами президентських виборів на Тайвані здобула переконливу перемогу, набравши 56,28 відсотка голосів, і стала першою жінкою-президентом Тайваню. Її головний суперник — Ерік Чу, він же Чжу Лілунь, що йшов на вибори від партії «Гоміндан», отримав 31,04 відсотка. У промові після оголошення результатів Цай Інвень висловила надію на зміцнення відносин зі Сполученими Штатами, заявивши в той же час, що не має наміру рвати зв'язки з материковим Китаєм. Крім того, Цай закликала дотримуватися принципу свободи судноплавства в Південно-Китайському морі.

В інавгураційній промові на своєму першому терміні Цай заявила про цілі політики, такі як пенсійна реформа, довгостроковий догляд за людьми похилого віку, перехідна юстиція та судова реформа. Вона окреслила економічну політику диверсифікації за допомогою Нової політики на південь, а також пріоритети інноваційних галузей. Що стосується політики міжконтинентальної протоки, вона визнала консенсус 1992 року, не погодившись на нього, і закликала до подальшого діалогу між транзитними протоками.

У своєму другому інавгураційному виступі Цай окреслила свої основні цілі на другому терміні, включаючи запровадження системи народних засідателів, зниження віку для голосування з 20 до 18 та створення комісії з прав людини під контролем Юаня. Вона також окреслила свою економічну політику, яка включала перехід від виробничої до високотехнологічної промисловості, з акцентом на існуючі галузі напівпровідників та інформаційно-комунікаційних технологій, кібербезпеку, біотехнології та охорону здоров'я, вітчизняне виробництво військової техніки, зелену енергетику та стратегічно важливі галузі. Вона запропонувала цілі оборонної реформи, включаючи зосередження уваги на асиметричній війні, підтримці військового резервного складу та реформах в управлінні, щоб відобразити демократичне суспільство. Що стосується транзитних питань, вона чітко відкинула модель однієї країни, дві системи, запропоновану Пекіном, і висловила бажання обом сторонам мирно співіснувати.

Оборонна політика

За часів адміністрації Цай військові витрати на Тайвані зросли відносно ВВП. Бюджет оборони був встановлений на рівні 327 млрд тайванських доларів на 2018 р. та 346 млрд доларів на 2019 рік. Бюджет оборони в 2020 р. був встановлений на рівні 411 млрд дол. Адміністрація також зосередила увагу на оборонній самодостатності та розвитку корінних галузей промисловості, таких як підводні човни та ракети . Кореневий реактивний тренажер AIDC T-5 Brave Eagle, розробку якого розпочали в 2017 році, успішно провів свій перший випробувальний політ у 2020 році . 29 червня 2020 року Цай оголосила про заходи щодо зміцнення військових резервів Тайваню, включаючи присвоєння їм тієї ж бойової зброї, що і активним військовослужбовцям, та синхронізацію мобілізації. Перший вітчизняний швидкий мінний корабель був доставлений 4 серпня 2020 року.

Енергетична політика

Адміністрація Цай заявила, що до 2025 року мета постачання електроенергії складе 20 % з відновлюваних джерел енергії, 30 % з вугілля та 50 % з скрапленого природного газу.

Зелена енергія

Законопроєкти під егідою ініціативи «Інфраструктура, що спрямована на перспективу» використовуються для фінансування ініціатив із зеленої енергетики. Адміністрація планує встановити 1000 вітрових турбін на суші та в морі і уклала контракт з Ерстедом з Данії на встановлення 900 МВт потужності, а енергоблок Німеччини — на 1 ГВт. Перша берегова вітрова електростанція на Тайвані, Formosa I, що складається з 22 вітрових турбін, які, як очікується, вироблятимуть 128 МВт енергії, планується розпочати в кінці 2019 року. Уряд також придбав 520 МВт сонячної потужності в 2017 році і більше 1 ГВт в 2018 році; загальна потужність становила 2,8 ГВт на кінець 2018 року, при цьому уряд планує запустити додаткові 1,5 ГВт сонячної енергії в 2019 році і 2,2 ГВт в 2020 році.

Розпад Taipower

Уряд затвердив зміни до Закону про електроенергетику 20 жовтня 2016 року, щоб розбити державну монополію Taipower на дочірні компанії та додатково лібералізувати енергетичний сектор, дозволивши компаніям продавати електроенергію користувачам безпосередньо, а не продавати через Taipower. Зокрема, слід розділити відділи виробництва та розподілу Taipower. Серед заявлених мотивацій лібералізації було передбачити можливість безпосереднього придбання зеленої енергії споживачами. План також включав контроль за викидами, створення регуляторного органу, норму обов'язкових резервів (відмова від стартових компаній із зеленої енергетики) та заходи щодо стабілізації цін. План зустрівся з протестами працівників Taipower.

Атомна енергія

Цай проводила агітацію щодо обіцянки зробити Тайвань без ядерної енергії до 2025 року, що було кодифіковано в закон 11 січня 2017 року шляхом внесення змін до Закону про електроенергію. Енергетичне відключення через не пов'язану з цим операційну помилку змусило деяких поставити під сумнів поступове припинення ядерної діяльності. За результатами референдуму 2018 року це положення було скасовано 7 травня 2019 р. Тим не менше, адміністрація дотримується мети поступового припинення використання атомної енергії.

Перспективна інфраструктура

5 липня 2017 року перший законопроєкт про розвиток інфраструктури прийняв законодавчий юань. Законопроєкт забезпечив 420 мільярдів доларів США за останні 4 роки на інфраструктурні проєкти в інфраструктурі залізниці, інфраструктуру водопостачання, заходи боротьби з повенями та зелену енергію, розвиток талантів, міську та сільську інфраструктуру, цифрову інфраструктуру та безпеку харчових продуктів. Інші проєкти включають поліпшення безпеки дорожнього руху та естетики, орієнтовані на місцевість індустріальні парки, бази відпочинку, велосипедні доріжки та центри комунального обслуговування для довготривалого догляду.

Судова реформа

Адміністрація Цай запропонувала систему народних засідателів за зразком Японії над системою присяжних, запропонованою Партією нової влади. Закон про громадянських суддів був прийнятий 22 липня 2020 року, запровадивши систему народних засідателів із трьома професійними суддями разом із шістьма засідателями. Закон повинен набути чинності в 2023 році.

Трудова реформа

1 січня 2017 року вступив у дію змінений Закон про трудові норми, який був прийнятий 6 грудня 2016 року законодавчим органом took effect.. Поправки передбачали, за деякими винятками, 40-годинний п'ятиденний робочий тиждень з одним днем ​​обов'язкового відпочинку та одним гнучким днем ​​відпочинку. У гнучкий день відпочинку працівники можуть працювати за понаднормову роботу, а день обов'язкового відпочинку гарантував, що працівники не можуть працювати більше шести днів поспіль. Поправки також зменшили кількість національних свят з 19 до 12, скасувавши День молоді, День вчителів, День рецесії, День народження Чан Кайши, День народження Сунь Ятсена, День Конституції та наступний за Новим роком день. До внесення змін, Закон про трудові норми передбачав максимум 84 години роботи за будь-який даний 14-денний період. Ці поправки зустріли протести з боку трудових груп, які виступили проти скорочення національних свят і вимагали, щоб робота в дні гнучкого відпочинку на додаток до оплати за надурочний час призводила до компенсаційних днів відпусток.

Після набрання чинності поправки критикували за їх недостатню гнучкість, що призвело до чистого зменшення загальної заробітної плати та зростання вартості життя, а також за надто складну схему розрахунку оплати за надурочний час, що призвело адміністрацію до подальшого перегляду Праці Закон про стандарти. 1 березня 2018 року набрав чинності другий перегляд Закону про трудові норми. Ці зміни пом'якшили попередні правила, встановивши два дні обов'язкового відпочинку на кожен 14-денний період, а не один день обов'язкового відпочинку на кожні 7-денний період, тобто працівники могли працювати 12 днів поспіль. Ці зміни також спростили формулу оплати понаднормових робіт. Ревізії були зустрінуті протестами та голодуваннями робочих груп.

Пенсійна реформа

Міжнародні спостерігачі відзначають, що пенсійна система Тайваню мала відбутися до 2030 року для державних службовців та до 2020 року для військових. Пенсійна реформа була прийнята двома окремими законопроєктами, один стосувався державних службовців та шкільних вчителів 27 червня 2017 року, а інший стосувався ветеранів війська 20 червня 2018 року. 1 липня 2018 року пенсійна реформа набула чинності. Після виходу на пенсію державні службовці мають право вибору між тим, отримувати пенсії щомісячно з урахуванням пільгової процентної ставки або одноразово. Згідно з реформами, попередня пільгова відсоткова ставка для тих, хто обирав щомісячні внески, буде поступово знижуватися з 18 % до 0 % протягом 30 місяців. Державні службовці, які вибрали одноразову суму, мали б знизити процентні ставки з 18 % до 6 % протягом 6 років. За оцінками, реформи торкнуться 63 000 військових ветеранів, 130 000 державних службовців та 140 000 шкільних вчителів. Реформи одночасно встановлювали мінімальну щомісячну пенсію для шкільних вчителів та державних службовців у розмірі NT$32,160 (US$1,085) на місяць, а для військових ветеранів — 38 990 нових тайванських доларів на місяць. Реформи також підняли мінімальний вік виходу на пенсію до 60 з 55 років, збільшуючи його на 1 рік, поки пенсійний вік не досягне 65 років . Незважаючи на те, що реформи зустріли протести урядових пенсіонерів та ветеранів, опитування показали, що більшість тайванців задоволені результатами пенсійної реформи . Після судового оскарження Гоміндан Конституційний суд визнав більшу частину пенсійної реформи конституційною, одночасно скасувавши пункти щодо призупинення пенсій пенсіонерам, які пізніше влаштувалися на роботу в приватному секторі.

Національні мови

Адміністрація Цай вжила заходів, щоб зберегти мови, які стикаються з кризою успадкування, і поставити їх на більш рівноправні основи з мандаринською. Раніше єдиною національною мовою була мандарин; під час її управління національні мови Тайваню зрештою були розширені, включаючи мандарин, тайванський хоккіен, хакка, 16 корінних формосанських мов, тайванську мову жестів та діалект Мацзу Східного Міну, на якому розмовляли на островах Мацзу.

Закон про розвиток мов корінних народів набув чинності 14 червня 2017 року, визначивши 16 корінних мов формосанців національними мовами. 29 грудня 2017 року хакка стала національною мовою шляхом внесення змін до Основного закону Хакки. 25 грудня 2018 року широкий Закон про розвиток національних мов ухвалив законодавчий орган, створивши послуги мовлення для кожної національної мови Тайваню, гарантуючи доступ до державних послуг кожною мовою та запровадивши курси виборних мов у початкових школах. Закон також спрямовував уряд працювати з громадськими групами для створення типових орфографій для кожної національної мови та розробки плану збереження та пожвавлення мов, що перебувають під загрозою. Крім того, він автоматично визначив у статті 3 всі мови всіх етнічних груп на Тайвані національними мовами , тим самим відкривши шлях тайванському Хоккієну, тайванській жестовій мові та діалекту Мацзу стати національними мовами.

15 серпня 2019 року уряд вніс зміни до Правил застосування Закону про паспорти, щоб дозволити використання в паспортах романізації імен будь-якою національною мовою (хакка, хокло або мови корінних народів).

Нова політика на південь

Нова політика, спрямована на південь, була розпочата 5 вересня 2016 р. з метою зробити Тайвань менш залежним від материкового Китаю та поліпшити співпрацю Тайваню з іншими країнами. До 18 країн, спрямованих на посилення співпраці, спрямована нова політика на південь: Таїланд, Індонезія, Філіппіни, Малайзія, Сінгапур, Бруней, В'єтнам, М'янма, Камбоджа, Лаос, Індія, Пакистан, Бангладеш, Непал, Шрі-Ланка, Бутан, Австралія та Нова Зеландія. Політика визначала сфери співпраці у торгівлі, технологіях, сільському господарстві, медицині, освіті та туризмі. У середині 2019 року уряд Тайваню оголосив, що з моменту реалізації політики двостороння торгівля між Тайванем і цільовими країнами зросла на 22 %, тоді як інвестиції цільових країн зросли на 60 %. Крім того, кількість медичних пацієнтів з цільових країн зросла на 50 %, кількість відвідувачів зросла на 58 %, а кількість студентів — на 52 %. Під час пандемії COVID-19 Тайвань пожертвував 1 мільйон масок країнам, на які поширюється політика Нового Півдня.

ЛГБТ

24 травня 2017 року Конституційний суд постановив, що конституційне право на рівність та свободу шлюбу гарантує одностатевим парам право на шлюб згідно з Конституцією Китайської Республіки. Постанова (Судова інтерпретація юанів № 748) дала законодавчому юаню два роки, щоб привести закони про шлюб у відповідність, після чого реєстрація таких шлюбів набула чинності автоматично. Після винесення рішення прогрес у впровадженні закону про одностатеві шлюби був повільним через бездіяльність уряду та сильний спротив деяких консервативних людей та християнських груп У листопаді 2018 року тайванський електорат пройшов референдуми, щоб не допустити визнання одностатевих шлюбів у Цивільному кодексі та обмежити викладання питань ЛГБТ. Уряд відповів, підтвердивши, що рішення Суду буде виконано, і що референдуми не можуть підтримувати закони, що суперечать Конституції.

20 лютого 2019 року законопроєкт під назвою Закон про імплементацію J.Y. Інтерпретація № 748 був випущений. Законопроєкт передбачає надання одностатевим подружнім парам майже всіх прав, що надаються гетеросексуальним подружнім парам згідно з Цивільним кодексом, за винятком того, що він дозволяє лише усиновлення дитини, генетично пов'язаної з однією з них . Виконавчий юань передав його наступного дня, відправивши його до законодавчого юаня для швидкого розгляду. Законопроєкт був прийнятий 17 травня , підписаний Президентом 22 травня і набрав чинності 24 травня 2019 року (останній день, можливий за рішенням Суду).

Правосуддя перехідного періоду та незаконно отримані активи

Закон про сприяння перехідній справедливості був прийнятий Законодавчим Юанем 5 грудня 2017 року. Закон прагнув виправити несправедливість, здійснену авторитарним урядом Гоміндану Китайської Республіки щодо Тайваню, і з цією метою було створено Комісія з питань правосуддя розслідує дії, вжиті з 15 серпня 1945 року, дати передачі Jewel Voice Broadcast, до 6 листопада 1992 року, коли президент Лі Денхуей зняв Тимчасові положення проти комуністичного повстання для провінції Фуцзянь, Китайська Республіка, закінчуючи період мобілізації. Цей період часу, зокрема, включає інцидент 28 лютого, а також Білий терор. Основні цілі комітету включають: зробити політичні архіви більш доступними, вилучити авторитарні символи, виправити судову несправедливість та підготувати звіт про історію періоду, який окреслює кроки для подальшого сприяння справедливості в перехідний період.. Наразі комісія звільнила політичних злочинців від епохи воєнного стану, дала рекомендації щодо вилучення авторитарних символів та розсекретила урядові документи епохи воєнного стану.

У липні був прийнятий Закон, що стосується поводження з незаконним майном, здійсненим політичними партіями та їх приєднаними організаціями, а Веллінгтон Ку, один з головних авторів Закону, був призначений головою комітету в серпні. Після створення комітету КМТ наполягав на тому, що його незаконно та неконституційно переслідували, а розслідування — це політичне полювання на відьом. Однак правляча Демократична прогресивна партія (ДПП) стверджувала, що засоби необхідні для досягнення справедливості на перехідному періоді та вирівнювання умов для всіх політичних партій. Наразі комітет визначив, що Китайський молодіжний корпус, Центральний кінофільм, Національна жіноча ліга та Телерадіомовна корпорація Китаю були організаціями, пов'язаними з KMT, або заморозили їх активи, або наказали позбавити їх права.

Політичні заяви

28.10.2021 року, Цай Інвень підтвердила присутність американських військ на тайванській землі — мова йде про військових інструкторів.

Особисте життя

Дідусь Цай по батьківській лінії за походженням субетнічної групи Хакка з видатної родини у прибережному містечку Фаншань, Пінгтунг. Тоді як її бабуся з Шизі, Пінгтунг походила з народності тайванських аборигенів Пайвань . Батько Цай, Цай К'є Шен, займався ремонтом автомобілів. Мати Цай, Чанг Чін-фон, була останньою з чотирьох коханок її батька. Вона наймолодша з 11 дітей свого батька, серед них троє рідних братів і сестер; вона також має зведеного брата по материнській лінії.

Цай незаміжня і не має дітей. Є першим неодруженим президентом Тайваню. Вона також є першим президентом з субетнічної групи Хакка, так і з аборигенів Пайвань.

Відомо, що Цай любить котів. Має дві кішки, яких кличе «Подумай, подумай» та «Ах Цай». Вони були помітними в її передвиборчій кампанії. У жовтні 2016 року вона прийняла трьох собак-поводирів — Белла, Банні та Мару.

Згідно з традиційною китайською практикою, ім'я Цай мало б бути 蔡 瀛 文, оскільки її покоління називається 瀛 (yíng), а не 英 (yīng). Однак її батько вважав, що у першого занадто багато ударів, щоб дівчинку так звали, тому її назвали 英文, що можна окремо перекласти окремими частинами як «героїчна» та «література; культура».

Нагороди та відзнаки

За час президенства Цай Інвень була нагороджена:

Примітки

  1. Pletcher K. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. 蔡英文博論指導老師超大咖　英國政府顧問！比爾蓋茲曾發文悼念 — 2019.
    d:Track:Q10847025
  5. . NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 12 січня 2020.
  6. . Time. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 23 вересня 2020.
  7. . 自由電子報 (zh-Hant-TW) . 29 квітня 2011. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 25 січня 2020.
  8. . Asia Times. 17 грудня 2015. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  9. About Democratic Progressive Party presidential candidate Tsai Ing-wen. Taiwan News. 23 вересня 2015. оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  10. Yeh, Sophia; Chang, S.C. (14 березня 2016). Tsai Ing-wen's brothers vow they will avoid conflicts of interests. Central News Agency. оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  11. Vanderklippe, Nathan (15 січня 2016). Tsai Ing-wen: Taiwan's quiet revolutionary. The Globe and Mail. оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  12. Li, Xueying (16 січня 2015). Democratic Progressive Party's Tsai Ing-wen becomes Taiwan's first woman president. Straits Times. оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  13. President Tsai. Office of the President of the Republic of China (Taiwan). оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  14. 蔡英文回母校中山女高 勉学妹温柔有企图心. news.stnn.cc (zh-hans) . 2 червня 2016. оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2016.
  15. Chen, Hsin-yi (July 2012). A Woman of Many Parts: Tsai Ing-wen. Taiwan Panorama. оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 21 січня 2016.
  16. Legislators: Tsai, Ing-Wen (англ.). The Legislative Yuan of Republic of China. оригіналу за 14 серпня 2007. Процитовано 1 лютого 2010.
  17. (англ.). Democratic Progressive Party. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 1 лютого 2010.
  18. New DPP chief bothered by what Ma did not say (Пресреліз). Taipei Times. 22 травня 2008. оригіналу за 29 травня 2008. Процитовано 22 травня 2008.
  19. Tsai rejects independence criticism (Пресреліз). Taipei Times. 4 червня 2008. оригіналу за 6 червня 2008. Процитовано 3 червня 2008.
  20. (Пресреліз). Bloomberg BusinessWeek. 25 квітня 2010. Архів оригіналу за 28 квітня 2010. Процитовано 25 квітня 2010.
  21. Taiwan: DPP sweeps both seats in legislative by-elections – Taiwan News Online. оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2011.
  22. 10 October 2011, KMT blasts Tsai Ing-wen for flip-flop on R.O.C. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Taiwan News
  23. 10 October 2011, DPP chair attends flag-raising ceremony in southern Taiwan [ 21 січня 2012 у Wayback Machine.], Focus Taiwan News
  24. "Tsai steps down as DPP chair after election defeat" Focus Taiwan News Channel. Retrieved 2012.01.14. оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 14 січня 2012.
  25. . Xinhua News Agency. 15 березня 2014. Архів оригіналу за 7 April 2014. Процитовано 15 березня 2014.
  26. Wang, Chris (26 травня 2014). Tsai Ing-wen elected as DPP chair. Taipei Times. оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  27. Chang, Jung-hsiang; Hsu, Elizabeth (25 травня 2014). Tsai Ing-wen wins DPP chair election (update). . оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 2 червня 2014.
  28. Loa, Iok-sin (15 лютого 2015). Tsai Ing-wen declares candidacy. Taipei Times. оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 15 лютого 2015.
  29. Taiwan gets first female President as DPP sweeps election. Channel NewsAsia. оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 16 січня 2016.
  30. Taiwan president resigns as ruling party chairwoman after election. Reuters. 24 November 2018. оригіналу за 25 November 2018. Процитовано 25 November 2018.
  31. Pan, Jason (14 травня 2020). . Taipei Times. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  32. Yeh, Su-ping; Kao, Evelyn (20 травня 2020). . Central News Agency. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  33. Taiwan president resigns as party head after election losses. Deutsche Welle (англійською) . 26 листопада 2022. Процитовано 27 листопада 2022.
  34. Президент Тайваню пішла у відставку з посади лідера партії: що трапилося. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 листопада 2022.
  35. . Архів оригіналу за 18 січня 2016. Процитовано 18 січня 2016.
  36. . Архів оригіналу за 6 грудня 2015. Процитовано 18 січня 2016.
  37. Editorial, Reuters (6 грудня 2016). Taiwan's Tsai: no major policy shifts, despite Trump call – reports. Reuters. оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 2 липня 2017.
  38. 蔡英文：兩岸基本原則 維持現狀. udn.com. оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 22 січня 2016.
  39. «World leaders call for release of Liu Xiaobo's widow [ 14 липня 2018 у Wayback Machine.]». South China Morning Post.
  40. 'Fake news' rattles Taiwan ahead of elections. Al-Jazeera. 23 листопада 2018. оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  41. Analysis: 'Fake news' fears grip Taiwan ahead of local polls. BBC Monitoring. 21 листопада 2018. оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  42. Fake news: How China is interfering in Taiwanese democracy and what to do about it. Taiwan News. 23 листопада 2018. оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 14 грудня 2018.
  43. Horton, Chris (5 січня 2019). . The New York Times. Архів оригіналу за 4 липня 2021. Процитовано 18 січня 2019.
  44. . Focus Taiwan. The Central News Agency. 10 червня 2019. Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 21 листопада 2020.
  45. 五大政治改革 – 點亮台灣 LIGHT UP TAIWAN. 點亮台灣 LIGHT UP TAIWAN. оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 22 січня 2016.
  46. Archived copy. 點亮台灣 LIGHT UP TAIWAN. оригіналу за 24 жовтня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  47. WATCH: Taiwanese Presidential Candidate Celebrates Love With Same-Sex Couples | Advocate.com. www.advocate.com. 1 жовтня 2015. оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
  48. Taiwan crowds march in Asia's biggest gay pride parade. i24news. оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 4 листопада 2015.
  49. . Spectrum. Архів оригіналу за 5 November 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
  50. Archived copy. www.facebook.com. оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 4 листопада 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  51. Chao, Vincent Y. (12 березня 2011). Tsai Ing-wen officially launches presidential bid. Taipei Times. оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
  52. Sui, Cindy (27 квітня 2011). Taiwan's first female presidential candidate picked. BBC. оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 2 січня 2015.
  53. Mozur, Paul (28 квітня 2011). Taiwan Opposition Makes Its Pick. The Wall Street Journal. оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
  54. Wang, Chris (15 січня 2012). 2012 ELECTIONS: Tsai's defeat surprisingly large. Taipei Times. оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
  55. Loa, Iok-sin (16 лютого 2015). Tsai Ing-wen makes bid official. Taipei Times. оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
  56. Loa, Iok-sin (15 лютого 2015). Tsai Ing-wen declares candidacy. Taipei Times. оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  57. Lu, Hsin-hui; Kao, Evelyn (14 квітня 2015). DPP to nominate chairwoman to run for president in 2016. Central News Agency. оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2015.
  58. Yeh, Sophia; Wang, Flor (15 квітня 2015). Tsai Ing-wen to run for president as DPP's candidate. Central News Agency. оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2015.
  59. Fuchs, Chris (7 червня 2015). Tsai Ing-wen greets about 1,000 in NYC. Taipei Times. Taipei Times. оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 8 червня 2015.
  60. Loa, Iok-sin (7 червня 2015). Tsai signals more space for third-party hopefuls. Taipei Times. Taipei Times. Taipei Times. оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 8 червня 2015.
  61. Chen, Chi-fon; Chen, Chi-chung; Wu, Lilian (14 листопада 2015). Academia Sinica VP confirmed as running mate of Tsai Ing-wen. Central News Agency. оригіналу за 15 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
  62. Lai, Jimmy (21 квітня 2016). Tsai Ing-wen. TIME (2 May 2016 vol 187 No 16&17). оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
  63. Chen, Christie (19 лютого 2019). . Central News Agency. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  64. Rivers, Matt; Jiang, Steven (19 лютого 2019). . CNN. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  65. (кит.). . 21 березня 2019. Архів оригіналу за 10 березня 2021.
  66. Yeh, Su-ping; Elizabeth, Hsu (18 червня 2019). . Central News Agency. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
  67. Ku, Chuan; Yeh, Su-ping; Lim, Emerson (19 червня 2019). . Central News Agency. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
  68. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 січня 2016.
  69. . . 20 травня 2016. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  70. . . 20 травня 2020. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  71. Tsai, Chia-ling; Liu, Kuan-lin (7 жовтня 2017). . Central News Agency. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  72. . Reuters. 15 серпня 2019. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  73. Wang, Flor; You, Kai=hsiang (15 серпня 2019). . Central News Agency. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  74. Shih, Hsiu-chuan (6 серпня 2018). . Central News Agency. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  75. Chung, Lawrence (23 травня 2020). . South China Morning Post. Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  76. Su, Mu-chuan; Yeh, Joseph (10 червня 2020). . . Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  77. Yu, Matt; Lim, Emerton (29 червня 2020). . . Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
  78. Chen, Yun-yu; Hsu, Elizabeth. . . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  79. Shih, Hsiu-chuan (2 серпня 2018). . . Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
  80. Shan, Shelley (13 квітня 2017). . Taipei Times. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  81. Jacobsen, Stine (30 квітня 2018). . Reuters. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  82. . Taipei Times. 13 жовтня 2019. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  83. Lin, Sean (27 вересня 2019). . Taipei Times. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  84. Chen, Wei-han (21 жовтня 2016). . Taipei Times. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
  85. Johnson, Blaine (17 жовтня 2018). . Global Taiwan Brief. 3 (20). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
  86. . TAK ASSOCIES - ECOVIS. 15 січня 2017. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
  87. Chen, Wei-han (20 вересня 2016). . Taipei Times. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
  88. Chung, Lawrence (20 серпня 2017). . South China Morning Post. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
  89. Lin, Sean (8 травня 2019). . Taipei Times. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
  90. Lu, Hsin-hui; Kao, Evelyn. . . Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
  91. Ferry, Timothy (12 вересня 2019). . Taiwan Business TOPICS. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 19 листопада 2019.
  92. Liu, Kuan-ting; Wang, Cheng-chung; Huang, Frances (5 липня 2017). . Central News Agency. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2018.
  93. Chow, Jermyn (1 вересня 2017). . The Straits Times. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  94. Kuo, Chia-erh (16 травня 2017). . Taipei Times. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  95. Lee, Hsin-fang; Hsiao, Sherry (30 липня 2018). . Taipei Times. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  96. . Executive Yuan, Taiwan R.O.C. December 2011. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
  97. Shan, Shelley (28 квітня 2020). . Taipei Times. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  98. Wang, Yang-yu; Huang, Frances. . . Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
  99. Labour Standards Act. Act of 19 липня 2019 (Chinese) .
  100. . Taipei Times. 1 липня 2016. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  101. Chen, Christie (30 грудня 2016). . Central News Agency. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  102. Maxon, Ann (5 грудня 2018). . Taipei Times. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  103. Yu, Hsiao-han; Hou, Elaine (13 вересня 2016). . Central News Agency. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  104. Tai, Ya-chen; Hsu, Elizabeth (30 червня 2016). . Central News Agency. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  105. Lin, Sean (25 січня 2017). . Taipei Times. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  106. Yu, Hsiao-han; Huang, Romulo (28 лютого 2017). . Central News Agency. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  107. Chen, Jun-hua; Liu, Kuan-ting; Liu, Kuan-lin (11 серпня 2017). . Central News Agency. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  108. Lin, Sean; Chung, Jake (11 січня 2018). . Taipei Times. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  109. Yu, Hsiao-han; Liu, Kuan-lin (20 листопада 2017). . Central News Agency. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  110. . Reuters. 27 червня 2017. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  111. . The Economist. 18 травня 2017. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  112. Hung, Faith; Desai, Umesh (4 січня 2017). . Reuters. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  113. Hsieh, Chia-chen; Yu, Matt; Lin, Ko (30 червня 2018). . Central News Agency. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  114. Schubert, Gunter (28 липня 2017). . Asia Dialogue. University of Nottingham, Asia Research Institute. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
  115. Hung, Faith (22 січня 2017). . Reuters. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  116. Lu, Hsin-hui; Kao, Evelyn (2 липня 2018). . Central News Agency. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  117. Chen, Wei-han (24 січня 2017). . Taipei Times. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  118. Chen, Wei-han (20 липня 2017). . Taipei Times. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  119. Lin, Chang-chun; Hsu, Elizabeth; Chen, Christie (23 серпня 2018). . Central News Agency. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  120. Pan, Jason; Lin, Sean (24 серпня 2019). . Taipei Times. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  121. . Taiwan Today. 15 червня 2017. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 10 жовтня 2019.
  122. . Taipei Times. 30 грудня 2017. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  123. . Taiwan Today. 26 грудня 2018. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 10 жовтня 2019.
  124. . Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
  125. . Ministry of Culture. 25 грудня 2018. Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 10 жовтня 2019.
  126. Hou, Elaine; Lin, Ko (15 серпня 2018). . Central News Agency. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  127. Lu, Yi-hsuan; Chung, Jake (1 листопада 2016). . Taipei Times. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
  128. . Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 20 June 2018.
  129. Liao, Yu-yang; Kao, Evelyn (30 травня 2019). . Central News Agency. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  130. Chen, Yun-yu; Ko, Lin (7 квітня 2020). . . Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
  131. Wu, J. R. (24 травня 2017). Taiwan court rules in favor of same-sex marriage, first in Asia. Reuters. оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
  132. . . 24 травня 2017. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 18 травня 2019.
  133. Summers, Hannah (24 листопада 2018). Uncertainty Grips Gay People in Taiwan as Same-Sex Marriage goes to the Vote. The Guardian. оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
  134. Marriage law 'cannot contradict' ruling. Taipei Times. 30 листопада 2018. оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
  135. Marriage equality bill handled well. Taipei Times (Editorial). 22 лютого 2019. оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  136. Taiwan's Cabinet passes same-sex marriage bill. . 22 лютого 2019. оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019.
  137. Taiwan legalises same-sex marriage in first for Asia. Pink News. 17 травня 2019. оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  138. Hollingsworth, Julia (17 травня 2019). Taiwan passes same-sex marriage bill, becoming first in Asia to do so. CNN. оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
  139. Lin, Sean (6 грудня 2017). . Taipei Times. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 1 червня 2018.
  140. . Taiwan Today. 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 1 червня 2018.
  141. Shih, Hsiu-chuan (27 березня 2018). . Central News Agency. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 1 червня 2018.
  142. . China Post. 10 серпня 2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  143. Chung, Jake (26 липня 2016). . Taipei Times. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
  144. Yang, Chun-hui; Lin, Liang-sheng; Chung, Jake (30 жовтня 2016). . Taipei Times. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
  145. . Straits Times. 17 липня 2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.
  146. Lee, Shu-hua; Hsu, Elizabeth (7 серпня 2018). . Central News Agency. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  147. Yu, Matt; Kao, Evelyn (9 жовтня 2018). . Central News Agency. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  148. Yu, Matt; Hsu, Elizabeth (19 березня 2019). . Central News Agency. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  149. Yang, Chun-hui; Chung, Jake (25 вересня 2019). . Taipei Times. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  150. Wu, Po-wei; Yeh, Su-ping; Huang, Frances (24 вересня 2019). . Central News Agency. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  151. CNN, Will Ripley, Eric Cheung and Ben Westcott. . CNN. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
  152. 林修卉 (7 серпня 2011). 蔡英文也有原住民血統　祖母是獅子鄉「排灣族」 (zh-tw) . 今日新聞網. оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 27 вересня 2011.
  153. Chen, Jay (16 січня 2016). Resolute Tsai scores historic victory. Central News Agency. оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  154. Sui, Cindy (16 січня 2016). Taiwan's first female leader, shy but steely Tsai Ing-wen. BBC. оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  155. 解密 富商之女蔡英文. Business Weekly Taiwan. 25 листопада 2015. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 16 січня 2016.
  156. Ministry of Foreign Affairs brochures MOFA-EN-FO-105-011-I-1 (also appearing in Taiwan Review, May/June 2016) and −004-I-1.
  157. Cat Woman: Taiwan's first female president huge fan of felines. 18 січня 2016. оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  158. 蔡英文總統 收養三隻退役導盲犬 [President Tsai adopts three retired guide dogs]. Taipei Times. оригіналу за 2 лютого 2017.
  159. Tsai, Ing-wen; Liu, Yongyi (劉永毅) (2011). 洋蔥炒蛋到小英便當：蔡英文的人生滋味. Taipei: 圓神出版社. ISBN .
  160. . Office of the President of the Republic of China (Taiwan). Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
  161. hermesauto (17 серпня 2018). . The Straits Times (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  162. . english.president.gov.tw (англ.). Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  163. Team, Internet. . Embassy of the Republic of China (Taiwan) in the Kingdom of Eswatini 駐史瓦帝尼王國大使館. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  164. . noticias.alianzanews.com (ES) . Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  165. Hou, Elaine; Kao, Evelyn (27 травня 2018). . Central News Agency. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  166. . focustaiwan.tw (zh-Hant-TW) . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  167. . Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 22 листопада 2020.
  168. . focustaiwan.tw (zh-Hant-TW) . Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 20 травня 2020.

Ресурси Інтернету

  • Офіційна сторінка Демократичної прогресивної партії. Процитовано 1 лютого 2010.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Caj Caj Inven kit trad 蔡英文 pinyin Cai Yingwen akad Caj Yinven 31 serpnya 1956 Respublika Kitaj tajvanska politichna diyachka Prezidentka Respubliki Kitaj z 2016 roku po 2024 rik Chlen Demokratichnoyi progresivnoyi partiyi Caj persha zhinka prezidentka Tajvanyu Obijmala posadu golovi Demokratichnoyi progresivnoyi partiyi DPP z 2020 do 2022 roku a takozh u 2008 2012 r ta u 2014 2018 rr Caj Inven kit 蔡英文 Prapor 7 a Prezident Respubliki Kitaj 20 travnya 2016 20 travnya 2024 Prem yer ministr Lin Cyuan Laj Cinde Su Chzhenchan Chen Czyanzhen Poperednik Ma Yinczyu Nastupnik Laj Cinde Narodzhennya 31 serpnya 1956 1956 08 31 1 2 3 67 rokiv Chzhunshan Tajbej TajvanKrayina TajvanOsvita d 1965 d 1971 d 1974 Nacionalnij universitet Tajvanyu 1978 d 1980 i Londonska shkola ekonomiki ta politichnih nauk 1984 4 Partiya Demokratichna progresivna partiyaBatko d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Caj vivchala pravo ta mizhnarodnu torgivlyu a zgodom stala profesorkoyu prava v ta zdobula stupin bakalavra prava v Nacionalnomu universiteti Tajvanyu stupin magistra prava v yuridichnij shkoli Kornella Piznishe vona vivchala pravo u Londonskij shkoli ekonomiki ta politichnih nauk i zdobula stupin doktora filosofiyi na yuridichnomu fakulteti Londonskogo universitetu u 1993 r bez partijnoyi prinalezhnosti vona bula priznachena na nizku uryadovih posad vklyuchayuchi uchast u torgovih peregovorah u spravah SOT todishnim pravlyachim Gomindanom i bula odniyeyu z golovnih rozrobnic specialnih derzhavnih doktrin shodo vidnosin mizh derzhavami todishnogo prezidenta Li Denhuej Pislya togo yak prezident vid DPP Chen Shujbyan obijnyav posadu u 2000 roci Caj pracyuvala ministerkoyu Radi z pitan materika protyagom usogo pershogo terminu Chena yak pozapartijna Vona priyednalasya do DPP u 2004 roci i korotkochasno pracyuvala povnopravnoyu chlenom Zakonodavchogo yuanya Z cogo chasu vona bula priznachena viceprem yer ministerkoyu pid kerivnictvom prem yer ministra Su Chzhenchan do masovoyi vidstavki uryadu u 2007 roci Vona bula obrana i vzyala na sebe kerivnictvo DPP u 2008 roci pislya porazki yiyi partiyi na prezidentskih viborah 2008 roku Vona podala u vidstavku z posadi golovi pislya prograshu prezidentskih viboriv 2012 roku Caj balotuvalasya na posadu miskogo golovi Novogo Tajbeyu na municipalnih viborah u listopadi 2010 roku ale postupilasya kolishnomu viceprem yeru Eriku Chu U kvitni 2011 roku Caj stala pershim kandidatom u prezidenti odniyeyi z najbilshih partij v istoriyi Kitajskoyi Respubliki pislya togo yak iz nevelikim vidrivom peremogla svogo kolishnogo kerivnika Su Chzhenchana Yiyi znachno viperediv chinnij kandidat vid Gomindanu Ma Yinczyu na 5 h pryamih prezidentskih viborah u 2012 roci ale obrana vpevneno cherez chotiri roki na shostih pryamih prezidentskih viborah u 2016 roci Caj ye drugim prezidentom vid Demokratichnoyi progresivnoyi partiyi Vona ye pershim prezidentom yakij nikoli ne obijmala obranu vikonavchu posadu do togo yak buv golovoyu derzhavi a takaozh pershim prezidentom yakij ne buv ranishe miskim golovoyu Tajbeyu Caj bulo pereobrano prezidentom zi zbilshenoyu chastkoyu golosiv na prezidentskih viborah 2020 roku Caj uvijshla do spisku 100 najvplivovishih lyudej 2020 roku zhurnalu Time magazine s 100 ZhittyepisCaj narodilas v Memorialnij likarni Makkeya v rajoni Chzhunshan Tajbej Tajvan 31 serpnya 1956 roku Bula najmolodshoyu z 11 ditej Yiyi batko Caj K ye Shen 1918 2006 buv biznesmenom yakij keruvav avtoservisom a mati Chan Chin Fong 1925 2018 domogospodarkoyu Navchalas u municipalnij serednij shkoli dlya divchat mista Chzhunshan u Tajbeyi Vona vivchala pravo za poradoyu batka V 1978 zakinchila yuridichnij koledzh Nacionalnogo tajvanskogo universitetu V 1980 zdobula stupen magistra v yuridichnij shkoli Kornellskogo universitetu V 1984 v Londonskij shkoli ekonomiki zdobula stupen doktora filosofiyi PhD z prava Pislya povernennya z Londonu vikladala pravo v universitetah Tajbeya V 1990 h stala uchasnikom peregovoriv z privodu vstupu Tajvanyu do SOT Pri eks prezidenti Li Den Huej 1996 2000 bula radniceyu z bezpeki v Radi nacionalnoyi bezpeki Tajvanyu Z travnya 2000 po traven 2004 bula ministrom uryadu zi zv yazkiv z materikovim Kitayem U 2004 vstupila do lav Demokratichnoyi progresivnoyi partiyi DPP Z grudnya 2004 po sichen 2006 deputat Zakonodavchogo Yuanya U sichni 2006 priznachena viceprem yerkoyu Kitajskoyi Respubliki u travni 2007 razom z usim kabinetom prem yera Su Chzhenchan podala u vidstavku 20 travnya 2008 obrana golovoyu DPP Stala kandidatom DPP na prezidentskih viborah 2012 roku U 2012 prograla prezidentski vibori otrimavshi 45 6 golosiv i pishla z posadi golovi partiyi U travni 2014 znovu obrana golovoyu partiyi Demokratichna progresivna partiyaPershij termin 2008 2012 Caj yak lider DPP brala uchast u mitingu organizovanomu DPP u 2008 roci Caj obijnyala posadu 20 travnya 2008 roku togo zh dnya koli Ma Yinczyu buv inavgurovanij na posadi prezidenta Za yiyi slovami DPP pracyuvatime nad pogliblennyam tajvanskogo ruhu za lokalizaciyu zahishayuchi socialnu spravedlivist Vona kritikuvala Ma za te sho vin zgadav pro bilsh tisni vidnosini mizh protokami ale nichogo pro suverenitet i nacionalnu bezpeku Tajvanyu Caj postavila pid sumniv poziciyu Ma shodo suverennogo statusu Tajvanyu Ma pidkresliv vazhlivist tak zvanogo Konsensusu 1992 roku Caj kritikuvala uryad Ma za te sho vin ne vidpovidaye na yiyi zapitannya 25 kvitnya 2010 r Caj vzyala uchast u televizijnih debatah proti prezidenta ta golovi Gomindanu Ma Yinczyu shodo zaproponovanoyi torgovoyi ugodi Ramkovoyi ugodi pro ekonomichne spivrobitnictvo ECFA v toj chas yak prezident Ma vvazhav sho ECFA zbilshit eksport Tajvanyu do materikovogo Kitayu ta znizit riven bezrobittya Caj zayavila sho zmusit Tajvan z chasom vidkritisya dlya deshevogo kitajskogo eksportu a deyakim vitchiznyanim galuzyam bude zavdano shkodi vtorgnennyam materikovoyi torgivli Caj takozh zayavila sho pakt zmusit Tajvan vtratiti nezalezhnist u mizhprotochnih vidnosinah i peretvoritisya na kitajskogo parazita i sho Tajvanyu slid vesti peregovori z Kitayem za bagatostoronnoyu strukturoyu Svitovoyi organizaciyi torgivli yaka zaproponuye bilshe torgovogo zahistu ta pidkreslit chitkist status Pid kerivnictvom Caj DPP nabrala obertiv na viborah 2009 roku pislya velikih porazok z 2006 r do 2008 r U 2010 roci vona bula pereobrana golovoyu DPP U travni 2010 roku Caj zrobila superechlivu zayavu stverdzhuyuchi sho Kitajska Respublika ye uryadom u vignanni sho ne ye vihidcem z Tajvanyu odnak 8 zhovtnya 2011 roku za dva dni do svyatkuvannya 100 richchya Svyata dvoh desyatok Caj zminila svoyu zayavu Caj podala u vidstavku z posadi golovi DPP progravshi na prezidentskih viborah u 2012 roci chinnomu prezidentu Ma Yinczyu Drugij termin 2014 2018 15 bereznya 2014 roku Caj zayavila sho znovu bude balotuvatisya na posadu golovi partiyi DPP proti chinnogo Su Chzhenchana ta Frenka Sya Odnak i Su i Sya vzyali uchast u viborah pislya studentskogo ruhu Sonyashnik Caj peremogla zastupnika komisara okrugu Gaosyun Kuo Taj lina na 79 676 golosiv Caj privela DPP do istorichnoyi peremogi na miscevih viborah sho vidbulis 29 listopada 2014 roku na yakih partiya zabezpechila kerivnictvo 13 z 22 municipalitetiv ta okrugiv Tajvanyu Prigolomshliva peremoga DPP na viborah zmicnila poziciyi Caj u partiyi ta postavila yiyi na pershe misce u prezidentskih viborah 2016 roku vona ogolosila pro svoyu drugu zayavku na posadu Prezidenta 15 lyutogo 2015 r 16 sichnya 2016 roku vona perekonlivo peremogla na viborah nabravshi 56 12 golosiv obijshovshi svogo oponenta Erika Chu yakij nabrav 31 07 golosiv 24 listopada 2018 roku vona podala u vidstavku z posadi lidera Demokratichnoyi progresivnoyi partiyi ta vidmovilasya vid vidstavki prem yer ministra Laj Cinde pislya velikoyi porazki na miscevih viborah Tretij termin 2020 2022 Caj vidnovila kerivnictvo Demokratichnoyu progresivnoyu partiyeyu z Cho Yung Taj 20 travnya 2020 roku koli vona bula inavgurovana na drugij prezidentskij termin 26 listopada 2022 roku podala u vidstavku z posadi lidera partiyi pislya porazki na miscevih viborah Politichni poglyadiVidnosini Tajvanyu z Kitayem Vistupaye za nezalezhnist ostrova i progoloshennya Tajvanskoyi respubliki Caj Inven vistupaye z zhorstkoyu kritikoyu potochnogo zblizhennya z KNR Pri comu u pitanni podalshogo ekonomichnogo rozvitku vona govorit pro dvi dosit superechlivi z tochki zoru materikovogo Kitayu rechi Z odnogo boku Caj Inven hotila b utrimati status kvo v ekonomichnomu aspekti spivpraci z KNR Prote vona zayavlyala pro neobhidnist vstupu do transtihookeanskogo partnerstva pid egidoyu SShA yaki spochatku navit ne planuvali zaproshuvati Kitaj v cej torgovij klub Tomu vstup do TTP oznachalo b dlya Tajvanyu rizke pogirshennya vidnosin z KNR Spolucheni Shtati Ameriki Prezident Caj Inven zustrilas z respublikanskoyu delegaciyeyu Senatu SShA na choli z Dzhonom Makkejnom 5 chervnya 2016 Prezident Tajvanyu Caj Inven zustrichayetsya z Makkejnom yakij ye liderom delegaciyi Senatu SShA 5 chervnya 2016 Caj pidtrimuye micni ta stabilni vidnosini mizh Tajvanem ta SShA Na pochatku grudnya 2016 roku Caj provela telefonnij dzvinok z novoobranim prezidentom Donaldom Trampom Ce buv pershij vipadok koli prezident Tajvanyu rozmovlyav z obranim prezidentom SShA z 1979 Potim vona zaznachila sho ne vidbulosya velikih zmin u politici Mizhprotochni vidnosini Chlen Palati predstavnikiv Yaponiyi Kejdzi Furuya ta prezident Caj 20 travnya 2016 roku Tradicijna poziciya DPP u pitanni mizhprotochnih vidnosin polyagaye v tomu sho Kitajska Respublika shiroko vidoma pid nazvoyu Tajvan vzhe ye nezalezhnoyu derzhavoyu sho upravlyaye teritoriyami Czinmen Macu Penghu i ostrovom Tajvan sho robit oficijnu progoloshennya nezalezhnosti nepotribnim Hocha Caj nikoli i ne vidhodila principovo vid partijnoyi liniyi yiyi osobistij pidhid do cogo pitannya ye nyuansom i zminyuyetsya Pid chas prezidentskogo viborchogo ciklu 2012 roku Caj skazala sho vona ne pogodzhuyetsya z Konsensusom 1992 roku yak osnovoyu dlya peregovoriv mizh Tajvanem i materikovoyu chastinoyu Kitayu sho takij konsensus posluzhiv lishe pidkriplennyam yedinogo kitajskogo principu i sho takogo konsensusu ne isnuye oskilki bilshist tajvanskoyi gromadskosti ne obov yazkovo pogodzhuyetsya z cim konsensusom Vona vvazhala sho slid provoditi shiroki konsultaciyi na vsih rivnyah tajvanskogo suspilstva shob viznachiti osnovu na yakij mozhna prosuvati peregovori z Pekinom yakij nazivayut tajvanskim konsensusom Pid chas viborchogo ciklu 2016 roku Caj bula pomitno pomirkovanishoyu zrobivshi pidtrimannya isnuyuchogo stanu centralnim elementom partijnoyi politiki Vona poobicyala pracyuvati v ramkah kerivnih ramok Kitajskoyi Respubliki krim togo shob zberegti progres dosyagnutij u mizhprotokovih vidnosinah poperednimi uryadami odnochasno zberigayuchi svobodu i demokratiyu dlya zhiteliv Tajvanyu Caj virit u vazhlivist ekonomichnih i torgovih zv yazkiv z materikovim Kitayem ale publichno vislovilas proti Ramkovoyi ugodi pro ekonomichne spivrobitnictvo ECFA pilgovoyi torgovoyi ugodi yaka posilila ekonomichni zv yazki mizh Tajvanem i materikovim Kitayem Yak pravilo vona pidtrimuye diversifikaciyu ekonomichnih partneriv Tajvanyu U vidpovid na smert kitajskogo laureata Nobelivskoyi premiyi miru Lyu Syaobo yakij pomer perebuvayuchi pid vartoyu uryadu Caj prosila komunistichnij uryad viyaviti vpevnenist u politichnij reformi shob kitajci mogli koristuvatisya danimi Bogom pravami svobodi ta demokratiyi Caj zvinuvatila armiyu troliv Komunistichnoyi partiyi Kitayu u rozpovsyudzhenni falshivih novin cherez socialni merezhi shob vplivati na viborciv ta pidtrimuvati kandidativ yaki simpatichnishe stavlyatsya do Pekina naperedodni miscevih viboriv u Tajvani 2018 roku U sichni 2019 roku Si Czinpin generalnij sekretar Komunistichnoyi partiyi Kitayu ogolosiv vidkritij list na Tajvan proponuyuchi formulu yedinoyi krayini dvoh sistem dlya mozhlivogo ob yednannya Caj vidpovila Si v promovi v sichni 2019 roku zayavivshi sho Tajvan vidkidaye odnu krayinu dvi sistemi i sho oskilki Pekin pririvnyuye Konsensus 1992 roku do odniyeyi krayini dvi sistemi Tajvan takozh vidkidaye Konsensus 1992 roku Caj vislovila svoyu solidarnist iz protestuyuchimi v Gonkongu zaznachivshi sho tajvanska demokratiya zaroblyayetsya vazhko yiyi potribno ohoronyati ta vidnovlyuvati Poobicyavshi sho poki vona bude prezidentom Tajvanyu vona nikoli ne prijme odnu krayinu dvi sistemi Caj govorila pro postijne i shvidke pogirshennya demokratiyi Gonkongu protyagom 20 rokiv Caj ta prezident Marshallovih ostroviv Gilda Gajn u zhovtni 2017 roku Vnutrishnya politika Caj tradicijno pidtrimuye neblagopoluchni grupi v suspilstvi vklyuchayuchi bidnih zhinok ta ditej tajvanskih aborigeniv ta LGBT grupi Vona vistupaye za uryadovi zahodi shodo zmenshennya bezrobittya zaprovadzhennya stimuliv dlya pidpriyemnictva sered molodi rozshirennya derzhavnogo zhitla ta derzhavnu pidtrimku doglyadu za ditmi Vona pidtrimuye prozorist uryadu ta bilsh rozsudlivij ta disciplinovanij fiskalnij menedzhment Kitajska vijskova akademiya 16 chervnya 2016 r Caj vidviduye alma mater serednyu shkolu dlya divchat Chzhunshan u Tajbeyi cherven 2016 r Caj vistupala za bezpartijnist prezidenta Zakonodavchogo Yuanya zbilshennya kilkosti shirokih misc u zakonodavchij vladi rozshirennya uchasti vsih politichnih partij ta grup interesiv Vona pidtrimuye poperedzhuvalne vidnovlennya shkodi zapodiyanoyi tajvanskim korinnim grupam a takozh diyi uryadu pid chas incidentu 28 lyutogo ta pid chas fazi bilogo teroru Vona takozh zaklikala do depolyarizaciyi tajvanskoyi politiki ta vistupaye za bilsh vidkritij ta konsensusnij pidhid do virishennya pitan ta prijnyattya zakonodavstva LGBT prava Caj pidtrimuye prava LGBT i shvalila odnostatevi shlyubi yaki mayut buti legalizovani na Tajvani 21 serpnya 2015 roku sho ye festivalem Qixi vona vipustila peredviborche video v yakomu z yavilisya tri aktori odnostatevih par 31 zhovtnya 2015 roku koli v Tajbeyi vidbuvsya najbilshij v Aziyi gej parad Caj vislovila svoyu pidtrimku odnostatevim shlyubam Vona opublikuvala 15 sekundne video na svoyij storinci u Facebook v yakomu skazano Ya Caj Ing Ven i pidtrimuyu rivnist u shlyubi ta Nehaj kozhen mozhe vilno lyubiti i shukati shastya Odnak pid chas prezidentstva Caj zatyagnula proces legalizaciyi odnostatevih shlyubiv cherez opoziciyu konservativnih ta religijnih grup Prezidentski kampaniyi2012 rik 11 bereznya 2011 roku Caj oficijno ogolosila pro svoyu kandidaturu v prezidenti vid Demokratichnoyi progresivnoyi partiyi 27 kvitnya 2011 roku Caj stala pershoyu zhinkoyu kandidatom u prezidenti u Tajvani pislya togo yak vona z nevelikim vidrivom peremogla kolishnogo prem yer ministra Su Chzhenchana u zagalnonacionalnomu telefonnomu opituvanni ponad 15 000 opituvan yake sluzhilo pervinnoyu informaciyeyu Caj vistupila proti chinnogo prezidenta Gomindana Ma Yinczyu ta Dzhejmsa Sunga z Narodnoyi pershoyi partiyi na 5 h pryamih prezidentskih viborah sho vidbulisya 14 sichnya 2012 r Nabravshi 45 golosiv viborciv vona viznala porazku prezidentu Ma na mizhnarodnij pres konferenciyi vidmovivshis vid posadi golovi DPP 2016 rik Peredviborchij shtab Caj u 2016 roci Prezident Caj i prezident Paragvayu Goracio Karts u Tajvani 20 travnya 2016 roku 15 lyutogo 2015 roku Caj oficijno zareyestruvalas na viborah kandidata v prezidenti vid Demokratichnoyi progresivnoyi partiyi Hocha Laj Cinde i Su Chzhenchan rozglyadalisya yak jmovirni oponenti Caj bula yedinim kandidatom yakij balotuvavsya u viborchij partiyi i DPP oficijno visunuv yiyi kandidatom u prezidenti 15 kvitnya Vlitku 2015 roku Caj zdijsnila vizit do Spoluchenih Shtativ i zustrilas z nizkoyu amerikanskih politikiv vklyuchayuchi senatoriv Dzhona Makkejna ta Dzheka Rida U svoyij promovi zvertayuchis do tajvanskoyi diaspori na shidnomu uzberezhzhi Spoluchenih Shtativ Caj prodemonstruvala gotovnist spivpracyuvati z narostayuchoyu koaliciyeyu Tretoyi partiyi na Tajvani na majbutnih zagalnih viborah 14 listopada kampaniya Caj ogolosila sho vona obrala Chen Chen yena kandidatom u viceprezidenti vid DPP 16 sichnya 2016 roku Caj peremogla na prezidentskih viborah u svogo oponenta Erika Chu z perevagoyu v 25 04 Caj bula inavgurovana na posadi prezidenta 20 travnya 2016 roku Pislya obrannya Caj bula nazvana odniyeyu iz 100 najvplivovishih lyudej u vipusku zhurnalu TIME za 2 travnya 2016 r 2020 rik Prezident Caj vzyala uchast u roboti 108 yi grupi vidpovidalnih za borotbu z narkotikami u chervni 2019 roku Prezident Caj pid chas pandemiyi COVID 19 na Tajvani 19 lyutogo 2019 roku Caj zayavila v interv yu CNN sho bude balotuvatisya na pereobrannya na posadu prezidenta v 2020 roci 21 bereznya 2019 roku vona zareyestruvalas dlya uchasti v prezidentskih viborah Demokratichnoyi progresivnoyi partiyi Caj peremogla Laj Cinde na pervinnomu rivni i Demokratichna progresivna partiya visunula yiyi kandidatom na prezidentski vibori 2020 roku 19 chervnya 2019 roku Prezidentstvo15 kvitnya 2015 visunuta kandidatom u prezidenti vid DPP 16 sichnya 2016 za rezultatami prezidentskih viboriv na Tajvani zdobula perekonlivu peremogu nabravshi 56 28 vidsotka golosiv i stala pershoyu zhinkoyu prezidentom Tajvanyu Yiyi golovnij supernik Erik Chu vin zhe Chzhu Lilun sho jshov na vibori vid partiyi Gomindan otrimav 31 04 vidsotka U promovi pislya ogoloshennya rezultativ Caj Inven vislovila nadiyu na zmicnennya vidnosin zi Spoluchenimi Shtatami zayavivshi v toj zhe chas sho ne maye namiru rvati zv yazki z materikovim Kitayem Krim togo Caj zaklikala dotrimuvatisya principu svobodi sudnoplavstva v Pivdenno Kitajskomu mori V inavguracijnij promovi na svoyemu pershomu termini Caj zayavila pro cili politiki taki yak pensijna reforma dovgostrokovij doglyad za lyudmi pohilogo viku perehidna yusticiya ta sudova reforma Vona okreslila ekonomichnu politiku diversifikaciyi za dopomogoyu Novoyi politiki na pivden a takozh prioriteti innovacijnih galuzej Sho stosuyetsya politiki mizhkontinentalnoyi protoki vona viznala konsensus 1992 roku ne pogodivshis na nogo i zaklikala do podalshogo dialogu mizh tranzitnimi protokami U svoyemu drugomu inavguracijnomu vistupi Caj okreslila svoyi osnovni cili na drugomu termini vklyuchayuchi zaprovadzhennya sistemi narodnih zasidateliv znizhennya viku dlya golosuvannya z 20 do 18 ta stvorennya komisiyi z prav lyudini pid kontrolem Yuanya Vona takozh okreslila svoyu ekonomichnu politiku yaka vklyuchala perehid vid virobnichoyi do visokotehnologichnoyi promislovosti z akcentom na isnuyuchi galuzi napivprovidnikiv ta informacijno komunikacijnih tehnologij kiberbezpeku biotehnologiyi ta ohoronu zdorov ya vitchiznyane virobnictvo vijskovoyi tehniki zelenu energetiku ta strategichno vazhlivi galuzi Vona zaproponuvala cili oboronnoyi reformi vklyuchayuchi zoseredzhennya uvagi na asimetrichnij vijni pidtrimci vijskovogo rezervnogo skladu ta reformah v upravlinni shob vidobraziti demokratichne suspilstvo Sho stosuyetsya tranzitnih pitan vona chitko vidkinula model odniyeyi krayini dvi sistemi zaproponovanu Pekinom i vislovila bazhannya obom storonam mirno spivisnuvati Oboronna politika Za chasiv administraciyi Caj vijskovi vitrati na Tajvani zrosli vidnosno VVP Byudzhet oboroni buv vstanovlenij na rivni 327 mlrd tajvanskih dolariv na 2018 r ta 346 mlrd dolariv na 2019 rik Byudzhet oboroni v 2020 r buv vstanovlenij na rivni 411 mlrd dol Administraciya takozh zoseredila uvagu na oboronnij samodostatnosti ta rozvitku korinnih galuzej promislovosti takih yak pidvodni chovni ta raketi Korenevij reaktivnij trenazher AIDC T 5 Brave Eagle rozrobku yakogo rozpochali v 2017 roci uspishno proviv svij pershij viprobuvalnij polit u 2020 roci 29 chervnya 2020 roku Caj ogolosila pro zahodi shodo zmicnennya vijskovih rezerviv Tajvanyu vklyuchayuchi prisvoyennya yim tiyeyi zh bojovoyi zbroyi sho i aktivnim vijskovosluzhbovcyam ta sinhronizaciyu mobilizaciyi Pershij vitchiznyanij shvidkij minnij korabel buv dostavlenij 4 serpnya 2020 roku Energetichna politika Administraciya Caj zayavila sho do 2025 roku meta postachannya elektroenergiyi sklade 20 z vidnovlyuvanih dzherel energiyi 30 z vugillya ta 50 z skraplenogo prirodnogo gazu Zelena energiya Zakonoproyekti pid egidoyu iniciativi Infrastruktura sho spryamovana na perspektivu vikoristovuyutsya dlya finansuvannya iniciativ iz zelenoyi energetiki Administraciya planuye vstanoviti 1000 vitrovih turbin na sushi ta v mori i uklala kontrakt z Erstedom z Daniyi na vstanovlennya 900 MVt potuzhnosti a energoblok Nimechchini na 1 GVt Persha beregova vitrova elektrostanciya na Tajvani Formosa I sho skladayetsya z 22 vitrovih turbin yaki yak ochikuyetsya viroblyatimut 128 MVt energiyi planuyetsya rozpochati v kinci 2019 roku Uryad takozh pridbav 520 MVt sonyachnoyi potuzhnosti v 2017 roci i bilshe 1 GVt v 2018 roci zagalna potuzhnist stanovila 2 8 GVt na kinec 2018 roku pri comu uryad planuye zapustiti dodatkovi 1 5 GVt sonyachnoyi energiyi v 2019 roci i 2 2 GVt v 2020 roci Rozpad Taipower Uryad zatverdiv zmini do Zakonu pro elektroenergetiku 20 zhovtnya 2016 roku shob rozbiti derzhavnu monopoliyu Taipower na dochirni kompaniyi ta dodatkovo liberalizuvati energetichnij sektor dozvolivshi kompaniyam prodavati elektroenergiyu koristuvacham bezposeredno a ne prodavati cherez Taipower Zokrema slid rozdiliti viddili virobnictva ta rozpodilu Taipower Sered zayavlenih motivacij liberalizaciyi bulo peredbachiti mozhlivist bezposerednogo pridbannya zelenoyi energiyi spozhivachami Plan takozh vklyuchav kontrol za vikidami stvorennya regulyatornogo organu normu obov yazkovih rezerviv vidmova vid startovih kompanij iz zelenoyi energetiki ta zahodi shodo stabilizaciyi cin Plan zustrivsya z protestami pracivnikiv Taipower Atomna energiya Caj provodila agitaciyu shodo obicyanki zrobiti Tajvan bez yadernoyi energiyi do 2025 roku sho bulo kodifikovano v zakon 11 sichnya 2017 roku shlyahom vnesennya zmin do Zakonu pro elektroenergiyu Energetichne vidklyuchennya cherez ne pov yazanu z cim operacijnu pomilku zmusilo deyakih postaviti pid sumniv postupove pripinennya yadernoyi diyalnosti Za rezultatami referendumu 2018 roku ce polozhennya bulo skasovano 7 travnya 2019 r Tim ne menshe administraciya dotrimuyetsya meti postupovogo pripinennya vikoristannya atomnoyi energiyi Perspektivna infrastruktura 5 lipnya 2017 roku pershij zakonoproyekt pro rozvitok infrastrukturi prijnyav zakonodavchij yuan Zakonoproyekt zabezpechiv 420 milyardiv dolariv SShA za ostanni 4 roki na infrastrukturni proyekti v infrastrukturi zaliznici infrastrukturu vodopostachannya zahodi borotbi z povenyami ta zelenu energiyu rozvitok talantiv misku ta silsku infrastrukturu cifrovu infrastrukturu ta bezpeku harchovih produktiv Inshi proyekti vklyuchayut polipshennya bezpeki dorozhnogo ruhu ta estetiki oriyentovani na miscevist industrialni parki bazi vidpochinku velosipedni dorizhki ta centri komunalnogo obslugovuvannya dlya dovgotrivalogo doglyadu Sudova reforma Administraciya Caj zaproponuvala sistemu narodnih zasidateliv za zrazkom Yaponiyi nad sistemoyu prisyazhnih zaproponovanoyu Partiyeyu novoyi vladi Zakon pro gromadyanskih suddiv buv prijnyatij 22 lipnya 2020 roku zaprovadivshi sistemu narodnih zasidateliv iz troma profesijnimi suddyami razom iz shistma zasidatelyami Zakon povinen nabuti chinnosti v 2023 roci Trudova reforma 1 sichnya 2017 roku vstupiv u diyu zminenij Zakon pro trudovi normi yakij buv prijnyatij 6 grudnya 2016 roku zakonodavchim organom took effect Popravki peredbachali za deyakimi vinyatkami 40 godinnij p yatidennij robochij tizhden z odnim dnem obov yazkovogo vidpochinku ta odnim gnuchkim dnem vidpochinku U gnuchkij den vidpochinku pracivniki mozhut pracyuvati za ponadnormovu robotu a den obov yazkovogo vidpochinku garantuvav sho pracivniki ne mozhut pracyuvati bilshe shesti dniv pospil Popravki takozh zmenshili kilkist nacionalnih svyat z 19 do 12 skasuvavshi Den molodi Den vchiteliv Den recesiyi Den narodzhennya Chan Kajshi Den narodzhennya Sun Yatsena Den Konstituciyi ta nastupnij za Novim rokom den Do vnesennya zmin Zakon pro trudovi normi peredbachav maksimum 84 godini roboti za bud yakij danij 14 dennij period Ci popravki zustrili protesti z boku trudovih grup yaki vistupili proti skorochennya nacionalnih svyat i vimagali shob robota v dni gnuchkogo vidpochinku na dodatok do oplati za nadurochnij chas prizvodila do kompensacijnih dniv vidpustok Pislya nabrannya chinnosti popravki kritikuvali za yih nedostatnyu gnuchkist sho prizvelo do chistogo zmenshennya zagalnoyi zarobitnoyi plati ta zrostannya vartosti zhittya a takozh za nadto skladnu shemu rozrahunku oplati za nadurochnij chas sho prizvelo administraciyu do podalshogo pereglyadu Praci Zakon pro standarti 1 bereznya 2018 roku nabrav chinnosti drugij pereglyad Zakonu pro trudovi normi Ci zmini pom yakshili poperedni pravila vstanovivshi dva dni obov yazkovogo vidpochinku na kozhen 14 dennij period a ne odin den obov yazkovogo vidpochinku na kozhni 7 dennij period tobto pracivniki mogli pracyuvati 12 dniv pospil Ci zmini takozh sprostili formulu oplati ponadnormovih robit Reviziyi buli zustrinuti protestami ta goloduvannyami robochih grup Pensijna reforma Mizhnarodni sposterigachi vidznachayut sho pensijna sistema Tajvanyu mala vidbutisya do 2030 roku dlya derzhavnih sluzhbovciv ta do 2020 roku dlya vijskovih Pensijna reforma bula prijnyata dvoma okremimi zakonoproyektami odin stosuvavsya derzhavnih sluzhbovciv ta shkilnih vchiteliv 27 chervnya 2017 roku a inshij stosuvavsya veteraniv vijska 20 chervnya 2018 roku 1 lipnya 2018 roku pensijna reforma nabula chinnosti Pislya vihodu na pensiyu derzhavni sluzhbovci mayut pravo viboru mizh tim otrimuvati pensiyi shomisyachno z urahuvannyam pilgovoyi procentnoyi stavki abo odnorazovo Zgidno z reformami poperednya pilgova vidsotkova stavka dlya tih hto obirav shomisyachni vneski bude postupovo znizhuvatisya z 18 do 0 protyagom 30 misyaciv Derzhavni sluzhbovci yaki vibrali odnorazovu sumu mali b zniziti procentni stavki z 18 do 6 protyagom 6 rokiv Za ocinkami reformi torknutsya 63 000 vijskovih veteraniv 130 000 derzhavnih sluzhbovciv ta 140 000 shkilnih vchiteliv Reformi odnochasno vstanovlyuvali minimalnu shomisyachnu pensiyu dlya shkilnih vchiteliv ta derzhavnih sluzhbovciv u rozmiri NT 32 160 US 1 085 na misyac a dlya vijskovih veteraniv 38 990 novih tajvanskih dolariv na misyac Reformi takozh pidnyali minimalnij vik vihodu na pensiyu do 60 z 55 rokiv zbilshuyuchi jogo na 1 rik poki pensijnij vik ne dosyagne 65 rokiv Nezvazhayuchi na te sho reformi zustrili protesti uryadovih pensioneriv ta veteraniv opituvannya pokazali sho bilshist tajvanciv zadovoleni rezultatami pensijnoyi reformi Pislya sudovogo oskarzhennya Gomindan Konstitucijnij sud viznav bilshu chastinu pensijnoyi reformi konstitucijnoyu odnochasno skasuvavshi punkti shodo prizupinennya pensij pensioneram yaki piznishe vlashtuvalisya na robotu v privatnomu sektori Nacionalni movi Administraciya Caj vzhila zahodiv shob zberegti movi yaki stikayutsya z krizoyu uspadkuvannya i postaviti yih na bilsh rivnopravni osnovi z mandarinskoyu Ranishe yedinoyu nacionalnoyu movoyu bula mandarin pid chas yiyi upravlinnya nacionalni movi Tajvanyu zreshtoyu buli rozshireni vklyuchayuchi mandarin tajvanskij hokkien hakka 16 korinnih formosanskih mov tajvansku movu zhestiv ta dialekt Maczu Shidnogo Minu na yakomu rozmovlyali na ostrovah Maczu Zakon pro rozvitok mov korinnih narodiv nabuv chinnosti 14 chervnya 2017 roku viznachivshi 16 korinnih mov formosanciv nacionalnimi movami 29 grudnya 2017 roku hakka stala nacionalnoyu movoyu shlyahom vnesennya zmin do Osnovnogo zakonu Hakki 25 grudnya 2018 roku shirokij Zakon pro rozvitok nacionalnih mov uhvaliv zakonodavchij organ stvorivshi poslugi movlennya dlya kozhnoyi nacionalnoyi movi Tajvanyu garantuyuchi dostup do derzhavnih poslug kozhnoyu movoyu ta zaprovadivshi kursi vibornih mov u pochatkovih shkolah Zakon takozh spryamovuvav uryad pracyuvati z gromadskimi grupami dlya stvorennya tipovih orfografij dlya kozhnoyi nacionalnoyi movi ta rozrobki planu zberezhennya ta pozhvavlennya mov sho perebuvayut pid zagrozoyu Krim togo vin avtomatichno viznachiv u statti 3 vsi movi vsih etnichnih grup na Tajvani nacionalnimi movami tim samim vidkrivshi shlyah tajvanskomu Hokkiyenu tajvanskij zhestovij movi ta dialektu Maczu stati nacionalnimi movami 15 serpnya 2019 roku uryad vnis zmini do Pravil zastosuvannya Zakonu pro pasporti shob dozvoliti vikoristannya v pasportah romanizaciyi imen bud yakoyu nacionalnoyu movoyu hakka hoklo abo movi korinnih narodiv Nova politika na pivden Nova politika spryamovana na pivden bula rozpochata 5 veresnya 2016 r z metoyu zrobiti Tajvan mensh zalezhnim vid materikovogo Kitayu ta polipshiti spivpracyu Tajvanyu z inshimi krayinami Do 18 krayin spryamovanih na posilennya spivpraci spryamovana nova politika na pivden Tayiland Indoneziya Filippini Malajziya Singapur Brunej V yetnam M yanma Kambodzha Laos Indiya Pakistan Bangladesh Nepal Shri Lanka Butan Avstraliya ta Nova Zelandiya Politika viznachala sferi spivpraci u torgivli tehnologiyah silskomu gospodarstvi medicini osviti ta turizmi U seredini 2019 roku uryad Tajvanyu ogolosiv sho z momentu realizaciyi politiki dvostoronnya torgivlya mizh Tajvanem i cilovimi krayinami zrosla na 22 todi yak investiciyi cilovih krayin zrosli na 60 Krim togo kilkist medichnih paciyentiv z cilovih krayin zrosla na 50 kilkist vidviduvachiv zrosla na 58 a kilkist studentiv na 52 Pid chas pandemiyi COVID 19 Tajvan pozhertvuvav 1 miljon masok krayinam na yaki poshiryuyetsya politika Novogo Pivdnya LGBT 24 travnya 2017 roku Konstitucijnij sud postanoviv sho konstitucijne pravo na rivnist ta svobodu shlyubu garantuye odnostatevim param pravo na shlyub zgidno z Konstituciyeyu Kitajskoyi Respubliki Postanova Sudova interpretaciya yuaniv 748 dala zakonodavchomu yuanyu dva roki shob privesti zakoni pro shlyub u vidpovidnist pislya chogo reyestraciya takih shlyubiv nabula chinnosti avtomatichno Pislya vinesennya rishennya progres u vprovadzhenni zakonu pro odnostatevi shlyubi buv povilnim cherez bezdiyalnist uryadu ta silnij sprotiv deyakih konservativnih lyudej ta hristiyanskih grup U listopadi 2018 roku tajvanskij elektorat projshov referendumi shob ne dopustiti viznannya odnostatevih shlyubiv u Civilnomu kodeksi ta obmezhiti vikladannya pitan LGBT Uryad vidpoviv pidtverdivshi sho rishennya Sudu bude vikonano i sho referendumi ne mozhut pidtrimuvati zakoni sho superechat Konstituciyi 20 lyutogo 2019 roku zakonoproyekt pid nazvoyu Zakon pro implementaciyu J Y Interpretaciya 748 buv vipushenij Zakonoproyekt peredbachaye nadannya odnostatevim podruzhnim param majzhe vsih prav sho nadayutsya geteroseksualnim podruzhnim param zgidno z Civilnim kodeksom za vinyatkom togo sho vin dozvolyaye lishe usinovlennya ditini genetichno pov yazanoyi z odniyeyu z nih Vikonavchij yuan peredav jogo nastupnogo dnya vidpravivshi jogo do zakonodavchogo yuanya dlya shvidkogo rozglyadu Zakonoproyekt buv prijnyatij 17 travnya pidpisanij Prezidentom 22 travnya i nabrav chinnosti 24 travnya 2019 roku ostannij den mozhlivij za rishennyam Sudu Pravosuddya perehidnogo periodu ta nezakonno otrimani aktivi Zakon pro spriyannya perehidnij spravedlivosti buv prijnyatij Zakonodavchim Yuanem 5 grudnya 2017 roku Zakon pragnuv vipraviti nespravedlivist zdijsnenu avtoritarnim uryadom Gomindanu Kitajskoyi Respubliki shodo Tajvanyu i z ciyeyu metoyu bulo stvoreno Komisiya z pitan pravosuddya rozsliduye diyi vzhiti z 15 serpnya 1945 roku dati peredachi Jewel Voice Broadcast do 6 listopada 1992 roku koli prezident Li Denhuej znyav Timchasovi polozhennya proti komunistichnogo povstannya dlya provinciyi Fuczyan Kitajska Respublika zakinchuyuchi period mobilizaciyi Cej period chasu zokrema vklyuchaye incident 28 lyutogo a takozh Bilij teror Osnovni cili komitetu vklyuchayut zrobiti politichni arhivi bilsh dostupnimi viluchiti avtoritarni simvoli vipraviti sudovu nespravedlivist ta pidgotuvati zvit pro istoriyu periodu yakij okreslyuye kroki dlya podalshogo spriyannya spravedlivosti v perehidnij period Narazi komisiya zvilnila politichnih zlochinciv vid epohi voyennogo stanu dala rekomendaciyi shodo viluchennya avtoritarnih simvoliv ta rozsekretila uryadovi dokumenti epohi voyennogo stanu U lipni buv prijnyatij Zakon sho stosuyetsya povodzhennya z nezakonnim majnom zdijsnenim politichnimi partiyami ta yih priyednanimi organizaciyami a Vellington Ku odin z golovnih avtoriv Zakonu buv priznachenij golovoyu komitetu v serpni Pislya stvorennya komitetu KMT napolyagav na tomu sho jogo nezakonno ta nekonstitucijno peresliduvali a rozsliduvannya ce politichne polyuvannya na vidom Odnak pravlyacha Demokratichna progresivna partiya DPP stverdzhuvala sho zasobi neobhidni dlya dosyagnennya spravedlivosti na perehidnomu periodi ta virivnyuvannya umov dlya vsih politichnih partij Narazi komitet viznachiv sho Kitajskij molodizhnij korpus Centralnij kinofilm Nacionalna zhinocha liga ta Teleradiomovna korporaciya Kitayu buli organizaciyami pov yazanimi z KMT abo zamorozili yih aktivi abo nakazali pozbaviti yih prava Politichni zayavi28 10 2021 roku Caj Inven pidtverdila prisutnist amerikanskih vijsk na tajvanskij zemli mova jde pro vijskovih instruktoriv Osobiste zhittyaDidus Caj po batkivskij liniyi za pohodzhennyam subetnichnoyi grupi Hakka z vidatnoyi rodini u priberezhnomu mistechku Fanshan Pingtung Todi yak yiyi babusya z Shizi Pingtung pohodila z narodnosti tajvanskih aborigeniv Pajvan Batko Caj Caj K ye Shen zajmavsya remontom avtomobiliv Mati Caj Chang Chin fon bula ostannoyu z chotiroh kohanok yiyi batka Vona najmolodsha z 11 ditej svogo batka sered nih troye ridnih brativ i sester vona takozh maye zvedenogo brata po materinskij liniyi Caj nezamizhnya i ne maye ditej Ye pershim neodruzhenim prezidentom Tajvanyu Vona takozh ye pershim prezidentom z subetnichnoyi grupi Hakka tak i z aborigeniv Pajvan Vidomo sho Caj lyubit kotiv Maye dvi kishki yakih kliche Podumaj podumaj ta Ah Caj Voni buli pomitnimi v yiyi peredviborchij kampaniyi U zhovtni 2016 roku vona prijnyala troh sobak povodiriv Bella Banni ta Maru Zgidno z tradicijnoyu kitajskoyu praktikoyu im ya Caj malo b buti 蔡 瀛 文 oskilki yiyi pokolinnya nazivayetsya 瀛 ying a ne 英 ying Odnak yiyi batko vvazhav sho u pershogo zanadto bagato udariv shob divchinku tak zvali tomu yiyi nazvali 英文 sho mozhna okremo pereklasti okremimi chastinami yak geroyichna ta literatura kultura Nagorodi ta vidznakiZa chas prezidenstva Caj Inven bula nagorodzhena Beliz Orden Belizu 2018 Salvador Velikij hrest iz zolotoyu zirkoyu Nacionalnogo ordenu likarya Hose Matiasa Delgado 2017 Esvatini Orden Slona 2018 2018 Gvatemala Orden Ketcalya 2017 Posol miru Gayiti Velikij hrest Nacionalnogo ordena Poshani ta zaslug 2018 Gonduras Velikij hrest iz zolotoyu zirkoyu ordena Francisko Morasana 2016 Paragvaj Nacionalnij orden Za zaslugi 2016 Sent Kitts i Nevis Orden Sent Kristofer i Nevis 2019 PrimitkiPletcher K Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683 蔡英文博論指導老師超大咖 英國政府顧問 比爾蓋茲曾發文悼念 2019 d Track Q10847025 NPR org angl Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2020 Time Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 23 veresnya 2020 自由電子報 zh Hant TW 29 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 30 grudnya 2019 Procitovano 25 sichnya 2020 Asia Times 17 grudnya 2015 Arhiv originalu za 21 sichnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 About Democratic Progressive Party presidential candidate Tsai Ing wen Taiwan News 23 veresnya 2015 originalu za 26 sichnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 Yeh Sophia Chang S C 14 bereznya 2016 Tsai Ing wen s brothers vow they will avoid conflicts of interests Central News Agency originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 14 bereznya 2016 Vanderklippe Nathan 15 sichnya 2016 Tsai Ing wen Taiwan s quiet revolutionary The Globe and Mail originalu za 15 sichnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 Li Xueying 16 sichnya 2015 Democratic Progressive Party s Tsai Ing wen becomes Taiwan s first woman president Straits Times originalu za 21 sichnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 President Tsai Office of the President of the Republic of China Taiwan originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 1 grudnya 2018 蔡英文回母校中山女高 勉学妹温柔有企图心 news stnn cc zh hans 2 chervnya 2016 originalu za 29 veresnya 2017 Procitovano 11 veresnya 2016 Chen Hsin yi July 2012 A Woman of Many Parts Tsai Ing wen Taiwan Panorama originalu za 19 veresnya 2015 Procitovano 21 sichnya 2016 Legislators Tsai Ing Wen angl The Legislative Yuan of Republic of China originalu za 14 serpnya 2007 Procitovano 1 lyutogo 2010 angl Democratic Progressive Party Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2013 Procitovano 1 lyutogo 2010 New DPP chief bothered by what Ma did not say Presreliz Taipei Times 22 travnya 2008 originalu za 29 travnya 2008 Procitovano 22 travnya 2008 Tsai rejects independence criticism Presreliz Taipei Times 4 chervnya 2008 originalu za 6 chervnya 2008 Procitovano 3 chervnya 2008 Presreliz Bloomberg BusinessWeek 25 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2010 Procitovano 25 kvitnya 2010 Taiwan DPP sweeps both seats in legislative by elections Taiwan News Online originalu za 26 kvitnya 2016 Procitovano 29 bereznya 2011 10 October 2011 KMT blasts Tsai Ing wen for flip flop on R O C 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Taiwan News 10 October 2011 DPP chair attends flag raising ceremony in southern Taiwan 21 sichnya 2012 u Wayback Machine Focus Taiwan News Tsai steps down as DPP chair after election defeat Focus Taiwan News Channel Retrieved 2012 01 14 originalu za 21 sichnya 2012 Procitovano 14 sichnya 2012 Xinhua News Agency 15 bereznya 2014 Arhiv originalu za 7 April 2014 Procitovano 15 bereznya 2014 Wang Chris 26 travnya 2014 Tsai Ing wen elected as DPP chair Taipei Times originalu za 2 chervnya 2014 Procitovano 1 chervnya 2014 Chang Jung hsiang Hsu Elizabeth 25 travnya 2014 Tsai Ing wen wins DPP chair election update originalu za 5 chervnya 2014 Procitovano 2 chervnya 2014 Loa Iok sin 15 lyutogo 2015 Tsai Ing wen declares candidacy Taipei Times originalu za 14 lyutogo 2015 Procitovano 15 lyutogo 2015 Taiwan gets first female President as DPP sweeps election Channel NewsAsia originalu za 16 sichnya 2016 Procitovano 16 sichnya 2016 Taiwan president resigns as ruling party chairwoman after election Reuters 24 November 2018 originalu za 25 November 2018 Procitovano 25 November 2018 Pan Jason 14 travnya 2020 Taipei Times Arhiv originalu za 20 travnya 2020 Procitovano 14 travnya 2020 Yeh Su ping Kao Evelyn 20 travnya 2020 Central News Agency Arhiv originalu za 26 travnya 2020 Procitovano 20 travnya 2020 Taiwan president resigns as party head after election losses Deutsche Welle anglijskoyu 26 listopada 2022 Procitovano 27 listopada 2022 Prezident Tajvanyu pishla u vidstavku z posadi lidera partiyi sho trapilosya RBK Ukraina ukr Procitovano 28 listopada 2022 Arhiv originalu za 18 sichnya 2016 Procitovano 18 sichnya 2016 Arhiv originalu za 6 grudnya 2015 Procitovano 18 sichnya 2016 Editorial Reuters 6 grudnya 2016 Taiwan s Tsai no major policy shifts despite Trump call reports Reuters originalu za 19 serpnya 2017 Procitovano 2 lipnya 2017 蔡英文 兩岸基本原則 維持現狀 udn com originalu za 23 serpnya 2015 Procitovano 22 sichnya 2016 World leaders call for release of Liu Xiaobo s widow 14 lipnya 2018 u Wayback Machine South China Morning Post Fake news rattles Taiwan ahead of elections Al Jazeera 23 listopada 2018 originalu za 14 grudnya 2018 Procitovano 14 grudnya 2018 Analysis Fake news fears grip Taiwan ahead of local polls BBC Monitoring 21 listopada 2018 originalu za 14 grudnya 2018 Procitovano 14 grudnya 2018 Fake news How China is interfering in Taiwanese democracy and what to do about it Taiwan News 23 listopada 2018 originalu za 14 grudnya 2018 Procitovano 14 grudnya 2018 Horton Chris 5 sichnya 2019 The New York Times Arhiv originalu za 4 lipnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2019 Focus Taiwan The Central News Agency 10 chervnya 2019 Arhiv originalu za 10 chervnya 2019 Procitovano 21 listopada 2020 五大政治改革 點亮台灣 LIGHT UP TAIWAN 點亮台灣 LIGHT UP TAIWAN originalu za 31 sichnya 2016 Procitovano 22 sichnya 2016 Archived copy 點亮台灣 LIGHT UP TAIWAN originalu za 24 zhovtnya 2015 Procitovano 4 listopada 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya WATCH Taiwanese Presidential Candidate Celebrates Love With Same Sex Couples Advocate com www advocate com 1 zhovtnya 2015 originalu za 5 veresnya 2015 Procitovano 4 listopada 2015 Taiwan crowds march in Asia s biggest gay pride parade i24news originalu za 5 sichnya 2016 Procitovano 4 listopada 2015 Spectrum Arhiv originalu za 5 November 2015 Procitovano 4 listopada 2015 Archived copy www facebook com originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 4 listopada 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Chao Vincent Y 12 bereznya 2011 Tsai Ing wen officially launches presidential bid Taipei Times originalu za 2 sichnya 2015 Procitovano 2 sichnya 2015 Sui Cindy 27 kvitnya 2011 Taiwan s first female presidential candidate picked BBC originalu za 3 grudnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2015 Mozur Paul 28 kvitnya 2011 Taiwan Opposition Makes Its Pick The Wall Street Journal originalu za 2 sichnya 2015 Procitovano 2 sichnya 2015 Wang Chris 15 sichnya 2012 2012 ELECTIONS Tsai s defeat surprisingly large Taipei Times originalu za 2 sichnya 2015 Procitovano 2 sichnya 2015 Loa Iok sin 16 lyutogo 2015 Tsai Ing wen makes bid official Taipei Times originalu za 16 lyutogo 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015 Loa Iok sin 15 lyutogo 2015 Tsai Ing wen declares candidacy Taipei Times originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 26 travnya 2016 Lu Hsin hui Kao Evelyn 14 kvitnya 2015 DPP to nominate chairwoman to run for president in 2016 Central News Agency originalu za 14 kvitnya 2015 Procitovano 15 kvitnya 2015 Yeh Sophia Wang Flor 15 kvitnya 2015 Tsai Ing wen to run for president as DPP s candidate Central News Agency originalu za 15 kvitnya 2015 Procitovano 15 kvitnya 2015 Fuchs Chris 7 chervnya 2015 Tsai Ing wen greets about 1 000 in NYC Taipei Times Taipei Times originalu za 11 chervnya 2015 Procitovano 8 chervnya 2015 Loa Iok sin 7 chervnya 2015 Tsai signals more space for third party hopefuls Taipei Times Taipei Times Taipei Times originalu za 24 lipnya 2015 Procitovano 8 chervnya 2015 Chen Chi fon Chen Chi chung Wu Lilian 14 listopada 2015 Academia Sinica VP confirmed as running mate of Tsai Ing wen Central News Agency originalu za 15 listopada 2015 Procitovano 15 listopada 2015 Lai Jimmy 21 kvitnya 2016 Tsai Ing wen TIME 2 May 2016 vol 187 No 16 amp 17 originalu za 6 grudnya 2016 Procitovano 4 grudnya 2016 Chen Christie 19 lyutogo 2019 Central News Agency Arhiv originalu za 19 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 Rivers Matt Jiang Steven 19 lyutogo 2019 CNN Arhiv originalu za 19 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 kit 21 bereznya 2019 Arhiv originalu za 10 bereznya 2021 Yeh Su ping Elizabeth Hsu 18 chervnya 2019 Central News Agency Arhiv originalu za 18 chervnya 2019 Procitovano 19 chervnya 2019 Ku Chuan Yeh Su ping Lim Emerson 19 chervnya 2019 Central News Agency Arhiv originalu za 19 chervnya 2019 Procitovano 19 chervnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 sichnya 2016 20 travnya 2016 Arhiv originalu za 19 travnya 2020 Procitovano 20 travnya 2020 20 travnya 2020 Arhiv originalu za 25 travnya 2020 Procitovano 20 travnya 2020 Tsai Chia ling Liu Kuan lin 7 zhovtnya 2017 Central News Agency Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Reuters 15 serpnya 2019 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Wang Flor You Kai hsiang 15 serpnya 2019 Central News Agency Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Shih Hsiu chuan 6 serpnya 2018 Central News Agency Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Chung Lawrence 23 travnya 2020 South China Morning Post Arhiv originalu za 24 travnya 2020 Procitovano 24 travnya 2020 Su Mu chuan Yeh Joseph 10 chervnya 2020 Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2020 Yu Matt Lim Emerton 29 chervnya 2020 Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 29 chervnya 2020 Chen Yun yu Hsu Elizabeth Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 5 serpnya 2020 Shih Hsiu chuan 2 serpnya 2018 Arhiv originalu za 21 listopada 2019 Procitovano 19 listopada 2019 Shan Shelley 13 kvitnya 2017 Taipei Times Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Jacobsen Stine 30 kvitnya 2018 Reuters Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Taipei Times 13 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Lin Sean 27 veresnya 2019 Taipei Times Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Chen Wei han 21 zhovtnya 2016 Taipei Times Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2019 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Johnson Blaine 17 zhovtnya 2018 Global Taiwan Brief 3 20 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2019 Procitovano 29 zhovtnya 2019 TAK ASSOCIES ECOVIS 15 sichnya 2017 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2019 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Chen Wei han 20 veresnya 2016 Taipei Times Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2019 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Chung Lawrence 20 serpnya 2017 South China Morning Post Arhiv originalu za 15 grudnya 2019 Procitovano 19 listopada 2019 Lin Sean 8 travnya 2019 Taipei Times Arhiv originalu za 21 listopada 2019 Procitovano 19 listopada 2019 Lu Hsin hui Kao Evelyn Arhiv originalu za 20 listopada 2019 Procitovano 19 listopada 2019 Ferry Timothy 12 veresnya 2019 Taiwan Business TOPICS Arhiv originalu za 10 bereznya 2021 Procitovano 19 listopada 2019 Liu Kuan ting Wang Cheng chung Huang Frances 5 lipnya 2017 Central News Agency Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2017 Procitovano 17 zhovtnya 2018 Chow Jermyn 1 veresnya 2017 The Straits Times Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Kuo Chia erh 16 travnya 2017 Taipei Times Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Lee Hsin fang Hsiao Sherry 30 lipnya 2018 Taipei Times Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Executive Yuan Taiwan R O C December 2011 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Shan Shelley 28 kvitnya 2020 Taipei Times Arhiv originalu za 6 travnya 2020 Procitovano 20 travnya 2020 Wang Yang yu Huang Frances Arhiv originalu za 22 lipnya 2020 Procitovano 22 lipnya 2020 Labour Standards Act Act of 19 lipnya 2019 Chinese Taipei Times 1 lipnya 2016 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2019 Chen Christie 30 grudnya 2016 Central News Agency Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2019 Maxon Ann 5 grudnya 2018 Taipei Times Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2019 Yu Hsiao han Hou Elaine 13 veresnya 2016 Central News Agency Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2019 Tai Ya chen Hsu Elizabeth 30 chervnya 2016 Central News Agency Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2019 Lin Sean 25 sichnya 2017 Taipei Times Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2019 Yu Hsiao han Huang Romulo 28 lyutogo 2017 Central News Agency Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2019 Chen Jun hua Liu Kuan ting Liu Kuan lin 11 serpnya 2017 Central News Agency Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2019 Lin Sean Chung Jake 11 sichnya 2018 Taipei Times Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2019 Yu Hsiao han Liu Kuan lin 20 listopada 2017 Central News Agency Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 15 zhovtnya 2019 Reuters 27 chervnya 2017 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 The Economist 18 travnya 2017 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Hung Faith Desai Umesh 4 sichnya 2017 Reuters Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Hsieh Chia chen Yu Matt Lin Ko 30 chervnya 2018 Central News Agency Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Schubert Gunter 28 lipnya 2017 Asia Dialogue University of Nottingham Asia Research Institute Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 21 listopada 2020 Hung Faith 22 sichnya 2017 Reuters Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Lu Hsin hui Kao Evelyn 2 lipnya 2018 Central News Agency Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Chen Wei han 24 sichnya 2017 Taipei Times Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Chen Wei han 20 lipnya 2017 Taipei Times Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Lin Chang chun Hsu Elizabeth Chen Christie 23 serpnya 2018 Central News Agency Arhiv originalu za 30 veresnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Pan Jason Lin Sean 24 serpnya 2019 Taipei Times Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Taiwan Today 15 chervnya 2017 Arhiv originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Taipei Times 30 grudnya 2017 Arhiv originalu za 21 listopada 2019 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Taiwan Today 26 grudnya 2018 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2020 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 22 listopada 2020 Ministry of Culture 25 grudnya 2018 Arhiv originalu za 28 serpnya 2020 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Hou Elaine Lin Ko 15 serpnya 2018 Central News Agency Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2019 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Lu Yi hsuan Chung Jake 1 listopada 2016 Taipei Times Arhiv originalu za 1 listopada 2016 Procitovano 1 listopada 2016 Arhiv originalu za 20 chervnya 2018 Procitovano 20 June 2018 Liao Yu yang Kao Evelyn 30 travnya 2019 Central News Agency Arhiv originalu za 5 veresnya 2019 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Chen Yun yu Ko Lin 7 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2020 Procitovano 7 kvitnya 2020 Wu J R 24 travnya 2017 Taiwan court rules in favor of same sex marriage first in Asia Reuters originalu za 18 travnya 2019 Procitovano 18 travnya 2019 24 travnya 2017 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 18 travnya 2019 Summers Hannah 24 listopada 2018 Uncertainty Grips Gay People in Taiwan as Same Sex Marriage goes to the Vote The Guardian originalu za 11 kvitnya 2019 Procitovano 18 travnya 2019 Marriage law cannot contradict ruling Taipei Times 30 listopada 2018 originalu za 18 travnya 2019 Procitovano 18 travnya 2019 Marriage equality bill handled well Taipei Times Editorial 22 lyutogo 2019 originalu za 21 lyutogo 2019 Procitovano 22 lyutogo 2019 Taiwan s Cabinet passes same sex marriage bill 22 lyutogo 2019 originalu za 24 lyutogo 2019 Procitovano 25 lyutogo 2019 Taiwan legalises same sex marriage in first for Asia Pink News 17 travnya 2019 originalu za 17 travnya 2019 Procitovano 17 travnya 2019 Hollingsworth Julia 17 travnya 2019 Taiwan passes same sex marriage bill becoming first in Asia to do so CNN originalu za 17 travnya 2019 Procitovano 17 travnya 2019 Lin Sean 6 grudnya 2017 Taipei Times Arhiv originalu za 22 veresnya 2019 Procitovano 1 chervnya 2018 Taiwan Today 7 grudnya 2017 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2020 Procitovano 1 chervnya 2018 Shih Hsiu chuan 27 bereznya 2018 Central News Agency Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 1 chervnya 2018 China Post 10 serpnya 2016 Arhiv originalu za 14 serpnya 2016 Procitovano 12 serpnya 2016 Chung Jake 26 lipnya 2016 Taipei Times Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 10 serpnya 2016 Yang Chun hui Lin Liang sheng Chung Jake 30 zhovtnya 2016 Taipei Times Arhiv originalu za 9 veresnya 2017 Procitovano 9 veresnya 2017 Straits Times 17 lipnya 2017 Arhiv originalu za 9 veresnya 2017 Procitovano 9 veresnya 2017 Lee Shu hua Hsu Elizabeth 7 serpnya 2018 Central News Agency Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Yu Matt Kao Evelyn 9 zhovtnya 2018 Central News Agency Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Yu Matt Hsu Elizabeth 19 bereznya 2019 Central News Agency Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Yang Chun hui Chung Jake 25 veresnya 2019 Taipei Times Arhiv originalu za 30 veresnya 2019 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Wu Po wei Yeh Su ping Huang Frances 24 veresnya 2019 Central News Agency Arhiv originalu za 26 veresnya 2019 Procitovano 10 zhovtnya 2019 CNN Will Ripley Eric Cheung and Ben Westcott CNN Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2021 林修卉 7 serpnya 2011 蔡英文也有原住民血統 祖母是獅子鄉 排灣族 zh tw 今日新聞網 originalu za 26 veresnya 2011 Procitovano 27 veresnya 2011 Chen Jay 16 sichnya 2016 Resolute Tsai scores historic victory Central News Agency originalu za 19 sichnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 Sui Cindy 16 sichnya 2016 Taiwan s first female leader shy but steely Tsai Ing wen BBC originalu za 19 sichnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 解密 富商之女蔡英文 Business Weekly Taiwan 25 listopada 2015 originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 16 sichnya 2016 Ministry of Foreign Affairs brochures MOFA EN FO 105 011 I 1 also appearing in Taiwan Review May June 2016 and 004 I 1 Cat Woman Taiwan s first female president huge fan of felines 18 sichnya 2016 originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 蔡英文總統 收養三隻退役導盲犬 President Tsai adopts three retired guide dogs Taipei Times originalu za 2 lyutogo 2017 Tsai Ing wen Liu Yongyi 劉永毅 2011 洋蔥炒蛋到小英便當 蔡英文的人生滋味 Taipei 圓神出版社 ISBN 9789861333861 Office of the President of the Republic of China Taiwan Arhiv originalu za 13 kvitnya 2020 Procitovano 13 kvitnya 2020 hermesauto 17 serpnya 2018 The Straits Times angl Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 20 travnya 2020 english president gov tw angl Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 20 travnya 2020 Team Internet Embassy of the Republic of China Taiwan in the Kingdom of Eswatini 駐史瓦帝尼王國大使館 Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 20 travnya 2020 noticias alianzanews com ES Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 20 travnya 2020 Hou Elaine Kao Evelyn 27 travnya 2018 Central News Agency Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 23 kvitnya 2020 focustaiwan tw zh Hant TW Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 20 travnya 2020 Arhiv originalu za 10 bereznya 2021 Procitovano 22 listopada 2020 focustaiwan tw zh Hant TW Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 20 travnya 2020 Resursi InternetuOficijna storinka Demokratichnoyi progresivnoyi partiyi Procitovano 1 lyutogo 2010

Дата публікації:
Топ