Жан-Матьє-Філібер Серюр'є (фр. Jean-Mathieu-Philibert Sérurier, *8 грудня 1742, —†21 грудня 1819, Париж) — французький військовий діяч часів Першої республіки та Першої імперії, граф Імперії (з 3 червня 1808), маршал (з 19 травня 1804) і пер (з 1814) Франції.
Жан-Матьє-Філібер Серюр'є | |
---|---|
фр. Jean-Mathieu-Philibert Sérurier | |
Народився | 8 грудня 1742 Лан (Лаон) |
Помер | 21 грудня 1819 (77 років) Париж |
Поховання | Дім Інвалідів |
Країна | Франція |
Національність | француз |
Діяльність | військовий очільник |
Знання мов | французька |
Учасник | Наполеонівські війни |
Роки активності | з 1755 |
Титул | граф, пер Франції |
Посада | пер Франції[d] і d |
Військове звання | Маршал Франції |
Конфесія | католицтво |
У шлюбі з | Луїза-Марія-Мадлен Ітассе |
Нагороди | |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив зі дворянського стану, син службовця з королівських стаєнь. У 1755 році поступив до провінційної міліції. У 1759 році стає прапорщиком в Омонському піхотному полку. В його складі бере участь у Семирічній війні. У 1760 році отримав поранення у битві при Варбурзі. у 1762 році отримує звання лейтенанта Боського піхотного полку, а потім спрямований до Португалії. У 1770—1771 роках служив помічником графа Марбо на Корсиці. У 1778 році отримує звання капітана. У 1788 році вирішив піти у відставку, проте у 1789 році отримав звання майору у Медокському піхотному полку.
На службі Республіці
Серюр'є підтримав Французьку революцію, згодом вступив до лав нової армії. У 1791 році стає підполковником. Згодом воював в Піренейській армії. У 1792 році він вже полковник. Планував емігрувати, проте завдяки Полю Баррасу у 1793 отримує звання бригадного генерала. Того ж року спрямовується до Італійської армії, де бере участь у боях на півдні Італії.
Вже у 1794 році стає дивізійним генералом. Воював під командування спочатку Франсуа Келлермана, потім Бартелемі Шерера, нарешті Наполеона Бонапарта. Невдовзі Серюр'є — один з найближчих помічників останнього. Звитяжив у 1795—1796 роках у битвах при Мондові, Лонато, Ла-Фоваріте. У 1797 році захопив Мантую, того ж року призначається губернатором Венеції, а у 1799 році — Лукки. Під час походу австрійсько-російської армії на чолі з Олександром Суворовим намагався чинити опір на півночі Італії, проте марно — 28 квітня здався у Вердеріо. Втім незабаром був звільнений з полону й повернувся до Парижу.
На службі у Наполеона
Брав активну участь у заколоті 18 брюмера, за що незабаром отримав посаду сенатора, увійшов до Державної ради. У 1802 році призначається віце-президентом Сенату, а у 1803 році — претором сенату. У 1804 році отримує звання маршала й посаду губернатором Дому Інвалідів, 1805 році нагороджується великим орлем ордену Почесного легіону, 1808 року — графом Імперії, 1809 року — командувачем Національної гвардії.
У ніч з 30 по 31 березня 1814 року він наказав спалити у дворі Дому Інвалідів 1417 прапорів, захоплені у ворогів, починаючи з воєн часів Людовика XIV, а також меч і королівські знаки Фрідриха II, короля Прусії. Попіл було кинуто до річки Сени.
Останні роки
Після зречення Наполеона I підтримав повернення Бурбонів, за що отримав звання пера. Втім під час Ста днів перейшов на бік Наполеона Бонапарта, але не втручався у яки-небудь справи. Після другого повернення Бурбонів увійшов до складу судової колегії над маршалом Неєм й голосував за його страту. Проте за підтримку Наполеона під час Ста днів Серюр'є було позбавлено звань маршала, пера й посади губернатора Дому Інвалідів.
1 січня 1819 року Серюр'є повернуто звання маршала, але 21 грудня 1819 року він помер у Парижі.
Джерела
- Karl Bleibtreu: Marschälle, Generale, Soldaten Napoleons I. VRZ-Verlag, Hamburg 1999, (Nachdr. d. Ausg. Berlin 1899).
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Matye Filiber Seryur ye fr Jean Mathieu Philibert Serurier 8 grudnya 1742 21 grudnya 1819 Parizh francuzkij vijskovij diyach chasiv Pershoyi respubliki ta Pershoyi imperiyi graf Imperiyi z 3 chervnya 1808 marshal z 19 travnya 1804 i per z 1814 Franciyi Zhan Matye Filiber Seryur yefr Jean Mathieu Philibert SerurierNarodivsya8 grudnya 1742 1742 12 08 Lan Laon Pomer21 grudnya 1819 1819 12 21 77 rokiv ParizhPohovannyaDim InvalidivKrayina FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistvijskovij ochilnikZnannya movfrancuzkaUchasnikNapoleonivski vijniRoki aktivnostiz 1755Titulgraf per FranciyiPosadaper Franciyi d i dVijskove zvannyaMarshal FranciyiKonfesiyakatolictvoU shlyubi zLuyiza Mariya Madlen ItasseNagorodiMarshal Imperiyi d 19 travnya 1804 marshal Franciyi imena naneseni na Triumfalnu arkuGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv zi dvoryanskogo stanu sin sluzhbovcya z korolivskih stayen U 1755 roci postupiv do provincijnoyi miliciyi U 1759 roci staye praporshikom v Omonskomu pihotnomu polku V jogo skladi bere uchast u Semirichnij vijni U 1760 roci otrimav poranennya u bitvi pri Varburzi u 1762 roci otrimuye zvannya lejtenanta Boskogo pihotnogo polku a potim spryamovanij do Portugaliyi U 1770 1771 rokah sluzhiv pomichnikom grafa Marbo na Korsici U 1778 roci otrimuye zvannya kapitana U 1788 roci virishiv piti u vidstavku prote u 1789 roci otrimav zvannya majoru u Medokskomu pihotnomu polku Na sluzhbi Respublici Seryur ye pidtrimav Francuzku revolyuciyu zgodom vstupiv do lav novoyi armiyi U 1791 roci staye pidpolkovnikom Zgodom voyuvav v Pirenejskij armiyi U 1792 roci vin vzhe polkovnik Planuvav emigruvati prote zavdyaki Polyu Barrasu u 1793 otrimuye zvannya brigadnogo generala Togo zh roku spryamovuyetsya do Italijskoyi armiyi de bere uchast u boyah na pivdni Italiyi Vzhe u 1794 roci staye divizijnim generalom Voyuvav pid komanduvannya spochatku Fransua Kellermana potim Bartelemi Sherera nareshti Napoleona Bonaparta Nevdovzi Seryur ye odin z najblizhchih pomichnikiv ostannogo Zvityazhiv u 1795 1796 rokah u bitvah pri Mondovi Lonato La Fovarite U 1797 roci zahopiv Mantuyu togo zh roku priznachayetsya gubernatorom Veneciyi a u 1799 roci Lukki Pid chas pohodu avstrijsko rosijskoyi armiyi na choli z Oleksandrom Suvorovim namagavsya chiniti opir na pivnochi Italiyi prote marno 28 kvitnya zdavsya u Verderio Vtim nezabarom buv zvilnenij z polonu j povernuvsya do Parizhu Na sluzhbi u Napoleona Brav aktivnu uchast u zakoloti 18 bryumera za sho nezabarom otrimav posadu senatora uvijshov do Derzhavnoyi radi U 1802 roci priznachayetsya vice prezidentom Senatu a u 1803 roci pretorom senatu U 1804 roci otrimuye zvannya marshala j posadu gubernatorom Domu Invalidiv 1805 roci nagorodzhuyetsya velikim orlem ordenu Pochesnogo legionu 1808 roku grafom Imperiyi 1809 roku komanduvachem Nacionalnoyi gvardiyi U nich z 30 po 31 bereznya 1814 roku vin nakazav spaliti u dvori Domu Invalidiv 1417 praporiv zahopleni u vorogiv pochinayuchi z voyen chasiv Lyudovika XIV a takozh mech i korolivski znaki Fridriha II korolya Prusiyi Popil bulo kinuto do richki Seni Ostanni roki Pislya zrechennya Napoleona I pidtrimav povernennya Burboniv za sho otrimav zvannya pera Vtim pid chas Sta dniv perejshov na bik Napoleona Bonaparta ale ne vtruchavsya u yaki nebud spravi Pislya drugogo povernennya Burboniv uvijshov do skladu sudovoyi kolegiyi nad marshalom Neyem j golosuvav za jogo stratu Prote za pidtrimku Napoleona pid chas Sta dniv Seryur ye bulo pozbavleno zvan marshala pera j posadi gubernatora Domu Invalidiv 1 sichnya 1819 roku Seryur ye povernuto zvannya marshala ale 21 grudnya 1819 roku vin pomer u Parizhi DzherelaKarl Bleibtreu Marschalle Generale Soldaten Napoleons I VRZ Verlag Hamburg 1999 ISBN 3 931482 63 4 Nachdr d Ausg Berlin 1899 Posilannya