Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
H₂éwsōs або Світанок — реконструйоване ім'я богині світанку та архетип у протоіндоєвропейській міфології. Як і інші міфологічні архетипи, Haéusōs не згадувалась в письмових джерелах, але була реконструйована міфологами та індоєвропеїстами за допомогою порівняльного методу.
| H₂ewsos | |
|---|---|
 | |
| Батько | Деувс |
| Брати, сестри | Диво-близнюки |
| Діти | Люцифер |
| |
Вважається, що Світанок була одним із найважливіших божеств у протоіндоєвропейському пантеоні, що підтверджується тим фактом, що опис і функції її спадкоємців у всіх традиціях залишаються майже однаковими, а в Ріґведі вона відіграє важливі функції і згадується разом із найважливішими ведичними богами.
Історія
Реконструйоване протоіндоєвропейське слово для богині Світанку *h₂éwsōs походить від кореня *hₐ(e)wes- «сяяти, світитися червоним, полум’я»). Індоєвропейське слово «золото» також походить від цього кореня. Від кореня *hₐeus- походить «схід, (напрямок) східний, літо». Від кореня *h₂ews- походить прабалтослов'янське *auṣ(t)ro, а від нього праслов'янське *(j)ùtro «ранок, світанок».
Богиню Світанку описують нестаріючої і нескінченно відродженою. В «Ріґведі» Уша описується як донька Дьяус, яка народилася з колісниці Асвінів, божественних диво-близнюків, які запрягають віз (колісницю) сонця.
H₂éwsōs в основному асоціюється з природними кольорами, які можна побачити на світанку: золотий, шафраново-жовтий, червоний або малиновий. У «Ріґведі» вона описана як золотиста. Гомер описує Еос як одягнену в шафран. Уша описується як червона Зоря, що сяє здалеку та «червона, як кобила», у Сама Веді вона стріляє «червоними/рум’яними променями світла», «запрягає рудих коней у свою колісницю» та «запрягає рудих корів». У слов'янському фольклорі Аврора представлена в червоно-золотих кольорах.
Світанок також описується як танцююча: одягає вишитий одяг, «як танцівниця»; Сауле зображено танцюючою у позолочених черевиках на срібному пагорбі; а богиня Аушріне танцює на камені для людей у перший день літа.
Вона живе в помешкані, розташованому на острові в океані або на сході. В античній міфології дім Еос описується як «поза потоками Океану на краю землі». У слов'янському фольклорі говориться, що будинок Аврори був на острові Буяні, райському острові в океані, де жило Сонце з трьома своїми братами: Північним, Західним і Східним Вітром. Авеста посилається на міфічну східну гору під назвою Ушидам- («Будинок Світанку»).
Однією з головних ролей H₂éwsōs є відкриття небесних воріт.У «Метаморфозах» Овідія Аврора відкриває червоні (пурпурові) двері, щоб наповнити свої рожеві зали, а в «Діяннях Діоніса Нонноса» богиня Зорі стряхує свій сон, щоб «відчинити брами сходу сонця».
Ця функція також може бути включена в інші індоєвропейські традиції: у слов’янському фольклорі богиня Світанку, Ранкова Зоря, відкриває вранці ворота палацу для свого батька Дажбога (слов’янського бога сонця), щоб він міг вирушити в подорож по небу на своєму возі. Її сестра Вечірня Зоря, богиня сутінків, закриває їх наприкінці дня.
В індоєвропейських міфах є епізод, коли *H₂éwsōs як хоче вставати зранку і приносити світло, за що її юуло покарано. Також вона виступає як жертва, врятована її братами, божественними Диво-близнюками, від водної небезпеки (чудовиська) східного моря. Ця тема поширена в багатьох традиціях: Еос і Аврора іноді неохоче залишають своє ліжко, Уша карається Індрою за спробу не почати день, а Аусекліс не завжди встає вранці, оскільки, як кажуть, вона була замкнена в золоті палати для шиття оксамитових спідниць. Якщо не почнеться день - то настане ужас і хаос.
В міфах різних народів мала епітети: Донька Неба, Діева донька, Донька Дива, Донька Диевуса тощо.
Полаби поклонялись Ранковому богу Jutrznybóg – богу полабських слов'ян.
Кашуби поклонятися Jastrzebogu та богині Jastrę.
В балтійські міфології Аустра - богиня Ранкової Зорі.
Джерела
- Benedetto, Vincenzo di (1983). "Osservazioni intorno a *αυσ- e *αιερι". Glotta. 61 (3/4). Vandenhoeck & Ruprecht (GmbH & Co. KG): 149–164. ISSN 0017-1298.
- Jackson, Peter (2005). "Πότνια Αὔως: The Greek dawn-goddess and her antecedent". Glotta. 81: 116–123. JSTOR 40267187.
- Robert S.P. Beekes: Etymological Dictionary of Greek. Brill, 2009. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
H ewsōs abo Svitanok rekonstrujovane im ya bogini svitanku ta arhetip u protoindoyevropejskij mifologiyi Yak i inshi mifologichni arhetipi Haeusōs ne zgaduvalas v pismovih dzherelah ale bula rekonstrujovana mifologami ta indoyevropeyistami za dopomogoyu porivnyalnogo metodu H ewsosBatkoDeuvsBrati sestriDivo bliznyukiDitiLyucifer Mediafajli u Vikishovishi Svitanok nad ukrayinskimi stepami O Savrasov 1852 Vvazhayetsya sho Svitanok bula odnim iz najvazhlivishih bozhestv u protoindoyevropejskomu panteoni sho pidtverdzhuyetsya tim faktom sho opis i funkciyi yiyi spadkoyemciv u vsih tradiciyah zalishayutsya majzhe odnakovimi a v Rigvedi vona vidigraye vazhlivi funkciyi i zgaduyetsya razom iz najvazhlivishimi vedichnimi bogami IstoriyaRekonstrujovane protoindoyevropejske slovo dlya bogini Svitanku h ewsōs pohodit vid korenya hₐ e wes syayati svititisya chervonim polum ya Indoyevropejske slovo zoloto takozh pohodit vid cogo korenya Vid korenya hₐeus pohodit shid napryamok shidnij lito Vid korenya h ews pohodit prabaltoslov yanske auṣ t ro a vid nogo praslov yanske j utro ranok svitanok Boginyu Svitanku opisuyut nestariyuchoyi i neskinchenno vidrodzhenoyu V Rigvedi Usha opisuyetsya yak donka Dyaus yaka narodilasya z kolisnici Asviniv bozhestvennih divo bliznyukiv yaki zapryagayut viz kolisnicyu soncya H ewsōs v osnovnomu asociyuyetsya z prirodnimi kolorami yaki mozhna pobachiti na svitanku zolotij shafranovo zhovtij chervonij abo malinovij U Rigvedi vona opisana yak zolotista Gomer opisuye Eos yak odyagnenu v shafran Usha opisuyetsya yak chervona Zorya sho syaye zdaleku ta chervona yak kobila u Sama Vedi vona strilyaye chervonimi rum yanimi promenyami svitla zapryagaye rudih konej u svoyu kolisnicyu ta zapryagaye rudih koriv U slov yanskomu folklori Avrora predstavlena v chervono zolotih kolorah Svitanok takozh opisuyetsya yak tancyuyucha odyagaye vishitij odyag yak tancivnicya Saule zobrazheno tancyuyuchoyu u pozolochenih cherevikah na sribnomu pagorbi a boginya Aushrine tancyuye na kameni dlya lyudej u pershij den lita Vona zhive v pomeshkani roztashovanomu na ostrovi v okeani abo na shodi V antichnij mifologiyi dim Eos opisuyetsya yak poza potokami Okeanu na krayu zemli U slov yanskomu folklori govoritsya sho budinok Avrori buv na ostrovi Buyani rajskomu ostrovi v okeani de zhilo Sonce z troma svoyimi bratami Pivnichnim Zahidnim i Shidnim Vitrom Avesta posilayetsya na mifichnu shidnu goru pid nazvoyu Ushidam Budinok Svitanku Odniyeyu z golovnih rolej H ewsōs ye vidkrittya nebesnih vorit U Metamorfozah Ovidiya Avrora vidkrivaye chervoni purpurovi dveri shob napovniti svoyi rozhevi zali a v Diyannyah Dionisa Nonnosa boginya Zori stryahuye svij son shob vidchiniti brami shodu soncya Cya funkciya takozh mozhe buti vklyuchena v inshi indoyevropejski tradiciyi u slov yanskomu folklori boginya Svitanku Rankova Zorya vidkrivaye vranci vorota palacu dlya svogo batka Dazhboga slov yanskogo boga soncya shob vin mig virushiti v podorozh po nebu na svoyemu vozi Yiyi sestra Vechirnya Zorya boginya sutinkiv zakrivaye yih naprikinci dnya V indoyevropejskih mifah ye epizod koli H ewsōs yak hoche vstavati zranku i prinositi svitlo za sho yiyi yuulo pokarano Takozh vona vistupaye yak zhertva vryatovana yiyi bratami bozhestvennimi Divo bliznyukami vid vodnoyi nebezpeki chudoviska shidnogo morya Cya tema poshirena v bagatoh tradiciyah Eos i Avrora inodi neohoche zalishayut svoye lizhko Usha karayetsya Indroyu za sprobu ne pochati den a Auseklis ne zavzhdi vstaye vranci oskilki yak kazhut vona bula zamknena v zoloti palati dlya shittya oksamitovih spidnic Yaksho ne pochnetsya den to nastane uzhas i haos V mifah riznih narodiv mala epiteti Donka Neba Dieva donka Donka Diva Donka Dievusa tosho Polabi poklonyalis Rankovomu bogu Jutrznybog bogu polabskih slov yan Kashubi poklonyatisya Jastrzebogu ta bogini Jastre V baltijski mifologiyi Austra boginya Rankovoyi Zori DzherelaBenedetto Vincenzo di 1983 Osservazioni intorno a ays e aieri Glotta 61 3 4 Vandenhoeck amp Ruprecht GmbH amp Co KG 149 164 ISSN 0017 1298 Jackson Peter 2005 Potnia Aὔws The Greek dawn goddess and her antecedent Glotta 81 116 123 JSTOR 40267187 Robert S P Beekes Etymological Dictionary of Greek Brill 2009 ISBN 978 90 04 32186 1