Чарльз Ганкай Тейлор (28 січня 1948, Артінгтон, Монровія) — ліберійський політик, колишній президент і диктатор Ліберії, перший лідер африканської держави, засуджений міжнародним судом за військові злочини та злочини проти людства. Він обіймав посаду з 2 серпня 1997 по 11 серпня 2003 року.
Чарлз Тейлор | |
---|---|
англ. Charles McArthur Ghankay Taylor | |
Прізвисько | Papaya |
Народився | 28 січня 1948[1][2] (76 років) d, d, Монтсеррадо, Ліберія |
Країна | Ліберія |
Діяльність | політик, польовий командир |
Alma mater | d і d |
Знання мов | англійська |
Учасник | Перша громадянська війна в Ліберії, Громадянська війна в Сьєрра-Леоне і Друга громадянська війна в Ліберії |
Посада | President of Liberia |
Військове звання | командир |
Партія | d |
Конфесія | протестантизм |
У шлюбі з | d |
Діти (45) | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Він походить із родини американських ліберійців, нащадків звільнених американських негрів, які після повернення до Африки у 1847 р. Утворили незалежну державу. Мати походила з місцевого племені Гола.
Він народився в Артінгтоні. У 1970-х вивчав економіку в коледжі Бентлі у Волтем. Він повернувся в країну після перевороту Сам'юеля Доу, щоб очолити ліберійське міністерство фінансів.
У 1983 році, звинувачений у розтраті мільйона доларів, він втік до США, де був заарештований. Після нетривалого перебування в американській в'язниці в Плімуті, штат Массачусетс, він втік на волю. Після цього досвіду він повернувся до рідної країни, щоб розпочати громадянську війну та досягти військових успіхів.
У 1997 році він був обраний президентом Ліберії на демократичних виборах. За часів його правління Ліберія з однієї з найбагатших африканських країн стала найбіднішою країною, в якій панував хаос та беззаконня. Столиця країни, Монровія, була зруйнована, а населення позбавлене електроенергії, води та почуття безпеки. Збройні загони пролетіли по всій країні, грабуючи, ґвалтуючи та вбиваючи громадян, діючи, за твердженням обвинувальників Тейлора, за мовчазною згодою президента.
У березні 2003 року Спеціальний суд Сьєрра-Леоне звинуватив Тейлора в торгівлі зброєю та розпалював заколоту в сусідніх країнах. У Ліберії жінки, які демонстрували з 2002 року соціальний рух «Жінки Ліберії», проводили масові акції за мир, прийшли на зустріч з Тейлором у квітні 2003 року і вимагали від нього обіцяти проведення мирних переговорів. Під міжнародним тиском до Ліберії приїхав президент Нігерії Олусегун Обасанджо, який особисто закликав Тейлора відмовитися від влади. Тейлор взяв участь у перших мирних переговорах у червні 2003 року, потім поїхав до Нігерії з Олусегун Обасанджо, де йому було надано політичний притулок.
У 2006 році, поступившись вимогам президента Ліберії Елен Джонсон-Серліф та тиску США, Нігерія заявила, що відкликає політичний притулок для Тейлора, що дало змогу його заарештувати ліберійським урядом. 28 березня 2006 року Тейлор зник із своєї розкішної резиденції в Калабарі, а 29 березня 2006 р. Був заарештований у Гамбору-Нгалі. 20 червня 2006 року його було доставлено до Гааги та доставлено до Спеціального суду у справах Сьєрра-Леоне. 30 травня 2012 року його засудили до 50 років ув'язнення за злочини проти людства та військові злочини, які він вчинив під час громадянської війни в Сьєрра-Леоне (включаючи геноцид, жорстокість до цивільних осіб, практикуючи рабство, примусове вербування дітей).
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- The New York Times (англ.). 30 maja 2012. Процитовано 7 червня 2012.
- Nobel Women’s Initiative (англ.). Процитовано 7 червня 2012.
- BBC News | Africa | Charles Taylor caught in Nigeria. news.bbc.co.uk. Процитовано 22 листопада 2017.
- Oficjalny komunikat prasowy na stronie Sądu Specjalnego dla Sierra Leone, 30 maja 2012 [ 26 березня 2020 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Charlz Gankaj Tejlor 28 sichnya 1948 Artington Monroviya liberijskij politik kolishnij prezident i diktator Liberiyi pershij lider afrikanskoyi derzhavi zasudzhenij mizhnarodnim sudom za vijskovi zlochini ta zlochini proti lyudstva Vin obijmav posadu z 2 serpnya 1997 po 11 serpnya 2003 roku Charlz Tejlorangl Charles McArthur Ghankay TaylorPrizviskoPapayaNarodivsya28 sichnya 1948 1948 01 28 1 2 76 rokiv d d Montserrado LiberiyaKrayina LiberiyaDiyalnistpolitik polovij komandirAlma materd i dZnannya movanglijskaUchasnikPersha gromadyanska vijna v Liberiyi Gromadyanska vijna v Syerra Leone i Druga gromadyanska vijna v LiberiyiPosadaPresident of LiberiaVijskove zvannyakomandirPartiyadKonfesiyaprotestantizmU shlyubi zdDiti 45 dNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tejlor ZhittyepisVin pohodit iz rodini amerikanskih liberijciv nashadkiv zvilnenih amerikanskih negriv yaki pislya povernennya do Afriki u 1847 r Utvorili nezalezhnu derzhavu Mati pohodila z miscevogo plemeni Gola Vin narodivsya v Artingtoni U 1970 h vivchav ekonomiku v koledzhi Bentli u Voltem Vin povernuvsya v krayinu pislya perevorotu Sam yuelya Dou shob ocholiti liberijske ministerstvo finansiv U 1983 roci zvinuvachenij u roztrati miljona dolariv vin vtik do SShA de buv zaareshtovanij Pislya netrivalogo perebuvannya v amerikanskij v yaznici v Plimuti shtat Massachusets vin vtik na volyu Pislya cogo dosvidu vin povernuvsya do ridnoyi krayini shob rozpochati gromadyansku vijnu ta dosyagti vijskovih uspihiv U 1997 roci vin buv obranij prezidentom Liberiyi na demokratichnih viborah Za chasiv jogo pravlinnya Liberiya z odniyeyi z najbagatshih afrikanskih krayin stala najbidnishoyu krayinoyu v yakij panuvav haos ta bezzakonnya Stolicya krayini Monroviya bula zrujnovana a naselennya pozbavlene elektroenergiyi vodi ta pochuttya bezpeki Zbrojni zagoni proletili po vsij krayini grabuyuchi gvaltuyuchi ta vbivayuchi gromadyan diyuchi za tverdzhennyam obvinuvalnikiv Tejlora za movchaznoyu zgodoyu prezidenta U berezni 2003 roku Specialnij sud Syerra Leone zvinuvativ Tejlora v torgivli zbroyeyu ta rozpalyuvav zakolotu v susidnih krayinah U Liberiyi zhinki yaki demonstruvali z 2002 roku socialnij ruh Zhinki Liberiyi provodili masovi akciyi za mir prijshli na zustrich z Tejlorom u kvitni 2003 roku i vimagali vid nogo obicyati provedennya mirnih peregovoriv Pid mizhnarodnim tiskom do Liberiyi priyihav prezident Nigeriyi Olusegun Obasandzho yakij osobisto zaklikav Tejlora vidmovitisya vid vladi Tejlor vzyav uchast u pershih mirnih peregovorah u chervni 2003 roku potim poyihav do Nigeriyi z Olusegun Obasandzho de jomu bulo nadano politichnij pritulok U 2006 roci postupivshis vimogam prezidenta Liberiyi Elen Dzhonson Serlif ta tisku SShA Nigeriya zayavila sho vidklikaye politichnij pritulok dlya Tejlora sho dalo zmogu jogo zaareshtuvati liberijskim uryadom 28 bereznya 2006 roku Tejlor znik iz svoyeyi rozkishnoyi rezidenciyi v Kalabari a 29 bereznya 2006 r Buv zaareshtovanij u Gamboru Ngali 20 chervnya 2006 roku jogo bulo dostavleno do Gaagi ta dostavleno do Specialnogo sudu u spravah Syerra Leone 30 travnya 2012 roku jogo zasudili do 50 rokiv uv yaznennya za zlochini proti lyudstva ta vijskovi zlochini yaki vin vchiniv pid chas gromadyanskoyi vijni v Syerra Leone vklyuchayuchi genocid zhorstokist do civilnih osib praktikuyuchi rabstvo primusove verbuvannya ditej PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683 The New York Times angl 30 maja 2012 Procitovano 7 chervnya 2012 Nobel Women s Initiative angl Procitovano 7 chervnya 2012 BBC News Africa Charles Taylor caught in Nigeria news bbc co uk Procitovano 22 listopada 2017 Oficjalny komunikat prasowy na stronie Sadu Specjalnego dla Sierra Leone 30 maja 2012 26 bereznya 2020 u Wayback Machine