Міхал Лужецький (пол. Michał Łużecki; 1868, Словіта — після 1939, Львів) — польський львівський архітектор.
Міхал Лужецький | |
---|---|
Народження | 1868 |
Смерть | після 1939 |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна (підданство) | ![]() |
Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Львів |
Архітектурний стиль | історизм, модерн |
|
Біографія
Закінчив реальну школу у Львові. Протягом 1888—1894 років навчався у цісарсько-королівській Політехнічній школі у Львові. У 1893—1895 — асистент Юліана Захаревича на кафедрі архітектури. Від 1902 року член Політехнічного товариства у Львові. Від 1895 року працює в будівельному департаменті львівського магістрату. Після смерті Юліуша Гохберґера 1905 року — директор департаменту. Очолював комісію, відповідальну за будівництво у Львові мавзолею польських солдатів, що полягли в українсько-польській війні. Член журі конкурсів на проєкт будівлі казино у Львові (1910), прибуткових будинків на вулицях Коперника та Банківській (1910), на проєкт нового костелу святої Анни у Львові (1912), ескізів дому Ремісничої палати у Львові (1912), проєктів ратуші в Дрогобичі (1913), львівського костелу Матері Божої Остробрамської (1930). 1931 року вийшов на пенсію.
Помер у Львові, похований на 70 полі Личаківського цвинтаря.
- Реалізовані у Львові проєкти
- Водонапірна вежа у стилі неоготики на Галицькій крайовій виставці 1894 року. Співавтор Юліан Захаревич, керували спорудженням Володимир Підгородецький і (Якуб Баллабан).
- Павільйон лісництва на Галицькій крайовій виставці 1894 року, деталі плану та конструкції Палацу мистецтв (архітектор (Франциск Сковрон)).
- Гуртожиток студентів Львівської політехніки на нинішній вулиці Горбачевського, 18 (1895, співавтор Якуб Курась, будувала фірма Левинського).
- Модифікація розробленого у Відні проєкту будинку дирекції залізниць на нинішній вулиці Огієнка, 3 (1895—1897).
- Проєкт перебудови монастиря кларисок (1898, співавтор Юліуш Гохберґер).
- Будівля міської народної школи імені Святого Мартина (тепер львівська середня загальноосвітня школа № 20) на (вулиці Скидана), 18 (1898).
- Нові корпуси Міського газового заводу, що на нинішній вулиці Газовій, 28. Споруди в неоготичному та неороманському стилях зведені в кінці XIX — на початку XX століття, співавтор Альфред Каменобродський.
- Реставрація (костелу святого Миколая), завершена 1903 року Проєкт оформлення органу там же, на замовлення Рудольфа Хаасе (1905).
- П'єдестал під фігурою Божої Матері у вигляді фонтану, прикрашеного масками дельфінів на початку нинішнього проспекту Свободи (1904). До нашого часу не зберігся.
- Будівля міської народної виділової школи імені короля Яна III Собеського (тепер львівська середня загальноосвітня школа № 87) на вулиці Замарстинівській, 11 (1903—1904, співавтор Адольф Піллер).
- Неоготична будівля колишньої школи імені Г. Сенкевича на нинішній вулиці Залізняка, 21 (1905—1906).
- Будинок Юзефа Янковського на нинішній (вулиці Рилєєва), 8 (1906—1907, збудовано фірмою (Едмунда Жиховича)).
- Будинок Леона Зіона на вулиці Коперника, 12 (1907—1908, скульптурне оздоблення (Юліуша Белтовського), будувала фірма (Едмунда Жиховича)), а також наступний, № 14 у переосмислених формах флорентійського відродження (1908).
- Реставрація П'ятницької церкви у Львові 1908 року. Було зокрема споруджено нову баню з ліхтарем і наріжними вежечками.
- Будинки (№ 3) та № 7 на нинішній вулиці Саксаганського (обидва у 1910—1911 роках).
- Будівля Австро-угорського банку в стилі модернізованого класицизму на нинішній вулиці Листопадового чину, 8 (1912—1913, скульптурне оздоблення Юліуша Белтовського, будувала фірма Едмунда Жиховича).
- Торговий дім Ціпперів на розі площі Ринок, 32 і (вулиці Шевської) у стилі модернізованого ренесансу і бароко. Збудований фірмою Едмунда Жиховича у 1912 році.
- Комплекс (готелю «Краківського») зі спорудами Товариства взаємного страхування урядовців. Готель зведено у модернізованих (ренесансно)-готичних формах, за основу взято проєкт переможців конкурсу Генрика Заремби та (Рудольфа Мацури). Інтер'єри опоряджено за проєктами мистецького об'єднання «Зеспул». Будівництво велось фірмою (Едмунда Жиховича) у 1913—1914 роках. Наріжна будівля готелю, за адресою площа Соборна 7, доповнена зі сторони вулиці Пекарської кількома спорудами у стилі раціонального модерну.
- Надбудова третього поверху з трикутним фронтоном у стилі ар деко до будівлі монастиря францисканців, що на нинішній (вулиці Короленка), 1. За проєктом Лужецького відреставровано також фасад та вівтар костелу. Усі роботи виконані 1926 року.
- Реставрація (костелу Марії Сніжної) і плебанії у Львові (1929, за участі Вітольда Равського).
- Будинок товариства Сокіл IV на вулиці Личаківській, 99, на розі з (вулицею Ніжинською) у Львові (1925—1932, співавтор (Міхал Риба)).
- Проєкт тимчасової каплиці і монастиря францисканців у Козельниках (тепер вулиця Зелена), виконаний 1936, дещо видозмінений Вавжинцем Дайчаком. Керував спорудженням.
- Роботи в інших населених пунктах
- Вівтарна частина костелу святого Станіслава Костки у Станиславові (нині — Івано-Франківськ). Проєкт 1927 року.
- Неоготичний монастир францисканців у місті Ясло Підкарпатсього воєводства (1903—1904, зруйнований 1944).
- Нереалізовані проєкти
- Конкурсний проєкт головного вівтаря костелу в Закопаному (1902, друга нагорода).
- Проєкт готелю біля озера Морське Око в Татрах. Розроблений 1903 року для конкурсу Товариства Татр. Здобув третю нагороду серед 14 претендентів. Водночас аналогічну третю нагороду отримав (Євген Весоловський).
- Конкурсний проєкт костелу святої Єлизавети у Львові..
- Проєкт фонтану перед оперним театром у Львові (1905).
- Проєкт палацу мистецтв у Львові у стилі сецесії з елементами бароко (1907).
Галерея
- Торговий дім Ціпперів (1912; площа Ринок, 32)
- Колишня кам'яниця Ренського (1910—1911; вулиця Саксаганського, 3)
- Водонапірна вежа (1894; Стрийський парк)
- Колишня міська народна школа імені Святого Мартина (1898; вулиця Скидана, 18)
- Колишній Австро-угорський банк (1912—1913; вулиця Листопадового чину, 8)
- Колишня школа імені Сенкевича у Львові (1905—1906; вулиця Залізняка, 21)
- План конкурсного проєкту костелу святої Єлизавети
Див. також
- Верхній Лужок
- (Долішній Лужок)
Примітки
- Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 91. (пол.)
- Архітектура Львова… — С. 391.
- Przegląd wschodni. — T. 7. — Випуск 28. — 2001. (пол.)
- Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 98; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20. (пол.)
- Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 13. — S. 192; Konkurs na szkice domów czynszowych we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6, 7, 8. — S. 126. (пол.)
- Wyciąg z protokołu sądu konkursowego // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18. (пол.)
- Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58. (пол.)
- Konkurs na projekt ratusza w Drohobyczu // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 90; Konkurs architektoniczny // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 16. — S. 187; Protokół Sądu konkursowego dla planów ratusza w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 368; Konkurs na projekt ratusza // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 22. — S. 308. (пол.)
- Betlej A. Kościół wotywny p. w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Łyczakowie // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 263. — . (пол.)
- Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 132. — .
- Бірюльов Ю. О. 100-ліття архітектурного спектаклю // Галицька брама. — 1994. — № 2. — С. 8.
- Архітектура Львова… — С. 276.
- Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 498.
- Ю. О. Бірюльов // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Архітектура Львова… — С. 322.
- (Białynia-Chołodecki J.) Trynitarze. — Lwów: Nakładem towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1911. — S. 73. (пол.)
- Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 140. — . (пол.)
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 179—180. — .
- Архітектура Львова… — С. 430.
- Архітектура Львова… — С. 429, 430.
- Архітектура Львова… — С. 490.
- (Mącyński F.) Najnowszy Lwów // Architekt. — 1908. — № 9. — S. 97. (пол.)
- Архітектура Львова… — С. 490, 495.
- Архітектура Львова… — С. 54.
- Архітектура Львова… — С. 423.
- Архітектура Львова… — С. 424, 425.
- O piękność Rynku lwowskiego // Gazeta Lwowska. — 21 marca 1912. — № 66. — S. 4. (пол.)
- Архітектура Львова… — С. 501.
- Architekt. — 1911. — № 10. — S. 148—154. (пол.)
- Бойко О., Слободян В. З історії латинських монастирів Львова. Монастир отців францисканців, первісно отців капуцинів // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 16, Львів, 2006 — С. 57. — ISBN 966-95066-4-15.
- Kronika // Gazeta Lwowska. — 8 grudnia 1929. — № 283. — S. 5. (пол.)
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 214. — . (пол.)
- Brzezina K. Kościół p. w. Chrystusa Króla w Kozielnikach // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 294. — . (пол.)
- Wielki ołtarz w kościele zakopiańskim // Architekt. — 1902. — № 5. — S. 56; Protokół z posiedzenia sądu konkursowego // Architekt. — 1902. — № 6. — S. 61—64. (пол.)
- Drobne wiadomości // Architekt. — 1903. — № 2. — S. 27—28. (пол.)
- Architekt. — 1903. — № 5. — S. 56. (пол.)
- Ґранкін П. Е., Соболєвський Є. Львівський оперний театр: історія будови і реставрації // Будуємо інакше. — 2001. — № 1. — С. 44.
- Архітектура Львова… — C. 499, 500.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
- Бірюльов Ю. О. Лужецький Міхал // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — С. 218—220. — .
Посилання
- Łużecki Michał inż. pochodzimyzelwowa.pl (пол.). Процитовано 31 травня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - arch. Michał Łużecki. inmemoriam.architektsarp.pl (пол.). In memoriam — Pamięci Architektów Polskich. Процитовано 31 травня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет