Ву́лиця Залізняка — вулиця у Франківському районі міста Львова, що сполучає вулиці Євгена Коновальця та Героїв УПА, утворюючи перехрестя з вулицями Гіпсовою та Сельських.
Вулиця Залізняка Львів | |
---|---|
Церква святого Йосифа-обручника (вул. Залізняка, 11) | |
Місцевість | Новий Світ |
Район | Франківський |
Назва на честь | Максима Залізняка |
Колишні назви | |
Блотна, Дунін-Борковських, Мольткеґассе, Дунін-Борковських, Мінська, Дунін-Борковських | |
польського періоду (польською) | Błotna, Dunin-Borkowskich |
радянського періоду (українською) | Дунін-Борковських, Мінська, Дунін-Борковських |
Загальні відомості | |
Протяжність | 393 м |
поштові індекси | 79029, 79057 |
Транспорт | |
Рух | односторонній |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 2—26 |
Архітектурні пам'ятки | № 4, 11 |
Храми | Церква святого Йосифа-обручника |
Заклади культури | Бібліотека-філія № 10 ЦБС для дітей міста Львова |
Поштові відділення | ВПЗ № 29 (вул. Героїв УПА, 77), ВПЗ № 57 (вул. Коновальця, 97) |
Забудова | конструктивізм, класицизм, садибна забудова початку XX століття |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
|
Історія та назва
Від початку XIX століття й до 1901 року вулиця мала назву — Болотна. У 1901 році вулицю перейменували на честь львівської шляхетської родини меценатів і жертводавців XVIII—XIX століть Дунін-Борковських. Під час німецької окупації, у 1943 році — Мольткеґассе, на честь німецького генерала-фельдмаршала XIX століття Гельмута фон Мольтке. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва вулиці — Дунін-Борковських, але 1945 року перейменована на вулицю Мінську, на честь міста-героя Мінська. У 1945 році вчергове повернули назву — вулиця Дунін-Борковських. Сучасна назва — вулиця Максима Залізняка, на честь одного з ватажків Коліївщини (козацько-селянське національно-визвольне повстання у Правобережній Україні у 1768—1769 роках), походить від 1946 року.
Забудова
В архітектурному ансамблі вулиці Залізняка переважають конструктивізм, класицизм, садибна забудова початку XX століття. До реєстру пам'яток архітектури місцевого значення внесено віллу (№ 4) та будівля колишнього Реколекційного дому отців єзуїтів з костелом єзуїтів святого Йосифа і блаженного Андрія Боболі (нинішня церква Святого Йосифа Обручника).
Будинки
№ 4 — вілла (колишня адреса — вул. Дунін-Борковських, 2). У 1910—1930-х роках власницею будинку була Марія Ауліх. Тут з родиною у 1924—1932 та 1935—1948 роках мешкав польський конструктор-машинобудівник, доктор технічних наук, професор Львівської політехніки, декан механічного факультету, завідувач кафедри теорії механізмів і машин Львівського політехнічного інституту Вітольд Ауліх, внук Марії. Вілла родини Ауліх внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2113-м та № 2587-м.
№ 5 — триповерховий житловий будинок. На першому поверсі міститься бібліотека-філія № 10 ЦБС для дітей міста Львова.
№ 10 — триповерховий житловий будинок. На першому поверсі будинку за Польщі працювало ательє дамських капелюхів Ґрошека.
№ 11, 11а — двоповерховий будинок (колишня адреса — вул. Дунін-Борковських, 1, 3), збудований за спільним проєктом архітекторів (Юзефа Пйонтковського) та (Кароля Ріхтмана) як Реколекційний дім отців Єзуїтів у Львові. При реколекційному домі у 1914—1916 роках збудовано костел єзуїтів святого Йосифа і блаженного (Андрія Боболі) за спільним проєктом архітекторів (Станіслава Дидека) та (Франциска Мончинського). У вересні 1939 року під час обстрілу та авіабомбардування Львова дахи реколекційного дому та костелу були пошкоджені. Радянська влада закрила дім 4 квітня 1946 року. Спочатку, у будинку відкрили школу, а 21 липня 1949 року передали Львівському лісотехнічному інституту. Згодом добудовано другий поверх, який з'єднано окремою галереєю з костелом, усунено декор головного фасаду дому. У будівлі костелу облаштували адміністративні приміщення та клуб інституту. У костелі був актовий зал, а пошкоджене крило перебудували під танцювальний зал. У серпні 1993 року частину будівлі передано під новіціят греко-католицького Згромадження сестер милосердя святого Вінсента де Поля. У костелі нині діє греко-католицька церква святого Йосифа Обручника, a більшу частину приміщень дому використовує навчально-науковий інститут деревообробних та комп'ютерних технологій і дизайну НЛТУ. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2436-м.
№ 21 — триповерхова неоготична будівля колишньої польської школи імені Генрика Сенкевича збудована у 1905—1906 роках за проєктом архітектора Міхала Лужецького.
Під час листопадових подій 1918 року в школі імені Генрика Сенкевича створений польський пункт опору проти встановлення у Львові української державності, який очолив майор Здіслав Трешньовський (псевдо «Татар»), учасник першої світової війни. Трешньовський не лише організував пункт опору, а й керував обороною школи. Згодом в школі було організовано місце постою V підрозділу оборони Львова. Всередині школи розташовувалася зброярня та польова кухня. Школа Сенкевича була одним з найважливіших стратегічних об'єктів, які займали поляки через те, що неподалік неї розташований Залізничний вокзал. Учні цієї школи брали активну участь в обороні Львова. Разом з іншими бійцями вони були нагороджені військовою відзнакою «Хрест Оборони Львова». За радянських часів — один з корпусів . Нині — офісна будівля.
Примітки
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 10 листопада 2022.
- . pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
- 1243 вулиці Львова, 2009, с. 329.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
- Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001.
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…Dzial IV. — S. 11.
- . aulich.pl (пол.). Portal rodziny Aulich. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 31 травня 2022.
- Betlej A. Kościół p. w. św. Józefa i bł. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. jezuitów // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 12: Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 213—214. — . (пол.)
- Архітектура Львова, 2008, с. 452.
- Ілько Лемко. . pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 23 квітня 2023. Процитовано 1 червня 2022.
- Христина Харчук (2 березня 2024). . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 2 березня 2024. Процитовано 30 травня 2022.
- . idtd.nltu.edu.ua. Національний лісотехнічний університет України. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- Архітектура Львова, 2008, с. 429, 430.
- Христина Базюк (6 січня 2017). . photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 15 лютого 2024. Процитовано 31 травня 2022.
- Юлія Павлів (19 січня 2016). . photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 30 травня 2023. Процитовано 30 травня 2022.
- Ілько Лемко. . pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2022.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — .
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Залізняка вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 329. — .
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 22, 23. — .
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 538, 539, 549, 550. — .
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Залізняка М. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 травня 2022.
- Роман Маленков. . ukrainaincognita.com. Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 1 червня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет