Болівія — промислово-аграрна країна з розвинутою гірничодобувною галуззю.
Загальна характеристика
Галузі економіки: гірнича, металургійна, нафтова, харчова, тютюнова, легка промисловість, розвинуте ремесло. Основний транспорт — залізничний, автомобільний, судноплавний (по о. Тітікака). Залізниці зв'язують промислові міста і центри видобутку корисних копалин з тихоокеанськими портами Антофагаста і Аріка в Чилі і Мольєндо в Перу, а також із залізничними системами Бразилії і Аргентини. Більшість автомобільних доріг зосереджена на Альтіплано і в прилягаючих до нього долинах. Магістральне шосе з'єднує міста Кочабамба і Санта-Крус-де-ла-Сьєрра; дороги з твердим покриттям прокладені від цих міст до пров. Чапаре і до м. Тринідад на р. Маморе. Здійснюються основні авіаперевезення на внутрішніх лініях і регулярні рейси в найбільші міста Латинської Америки.
За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 7,7 млрд. Темп зростання ВВП — 4,7 % (за період з 1991 по 1996 воно становило в середньому 3,9 % на рік). ВВП на душу населення — $ 964. Прямі закордонні інвестиції — $ 678 млн Імпорт — $ 2,5 млрд (зокрема США — 31 %; Японія — 23 %; Бразилія — 12 %; Аргентина — 11 %; Чилі — 6 %; Перу — 4 %). Експорт — $ 1,6 млрд (зокрема Велика Британія — 16,1 %; США — 12,5 %; Аргентина — 9,9 %; Колумбія — 7,4 %; Німеччина — 1,8 %).
У 2001 р структура наповнення ВВП: сільське господарство — 14 %, гірничі роботи — 4,5 %, нафтова індустрія — 4,6 %, виробництво — 16,6 %, транспорт і зв'язок — 10,9 %, торгівля — 8,5 %, сфера послуг — 8,9 %.
У 1990-х роках торговий баланс Болівії залишався пасивним. Після різкого спаду 1980-х експорт тільки в 1991 рік дещо перевищив 1 мільярд доларів США, досягши таким чином рівня десятирічної давності. У 1981 бл. 56 % прибутку від експорту припадало на продукцію гірничорудної промисловості і 35 % — на нафту і газ. У 1991 році ці цифри складали відповідно 42 % і 28 %. Досі країна потребує імпорту обладнання і не може повністю забезпечити себе продовольством.
На початку 1980-х років трудові ресурси складали приблизно третину населення країни, причому чверть цієї кількості припадала на частку жінок. За даними на 1992 рік, не мало роботи 6 % економічно активного населення, проте, зниженню цього показника сприяє наявність сильної тіньової економіки (насамперед, наркобізнесу), де зайнято приблизно 250 тисяч осіб. В середині 1990-х років. 17 % працездатного населення зайнято в сільському господарстві, 31 % — в промисловості і 52 % — у сфері послуг.
У 1994 на частку обробної промисловості припадало приблизно 15 % валового внутрішнього продукту. Найрозвиненіші харчова промисловість, особливо виробництво цукру і напоїв; велике значення мають нафтопереробна і нафтохімічна галузі і кольорова металургія (виплавка олова).
Див. також
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Болівії |
- Turning Gas into Development in Bolivia [ 29 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Bolivia's Economy — An Update [ 17 жовтня 2010 у Wayback Machine.] from the
- Bolivia: Saudi Arabia of Lithium? [ 26 травня 2010 у Wayback Machine.],
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Болівію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boliviya promislovo agrarna krayina z rozvinutoyu girnichodobuvnoyu galuzzyu Santa Krus de la SyerraZagalna harakteristikaGaluzi ekonomiki girnicha metalurgijna naftova harchova tyutyunova legka promislovist rozvinute remeslo Osnovnij transport zaliznichnij avtomobilnij sudnoplavnij po o Titikaka Zaliznici zv yazuyut promislovi mista i centri vidobutku korisnih kopalin z tihookeanskimi portami Antofagasta i Arika v Chili i Molyendo v Peru a takozh iz zaliznichnimi sistemami Braziliyi i Argentini Bilshist avtomobilnih dorig zoseredzhena na Altiplano i v prilyagayuchih do nogo dolinah Magistralne shose z yednuye mista Kochabamba i Santa Krus de la Syerra dorogi z tverdim pokrittyam prokladeni vid cih mist do prov Chapare i do m Trinidad na r Mamore Zdijsnyuyutsya osnovni aviaperevezennya na vnutrishnih liniyah i regulyarni rejsi v najbilshi mista Latinskoyi Ameriki Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 7 7 mlrd Temp zrostannya VVP 4 7 za period z 1991 po 1996 vono stanovilo v serednomu 3 9 na rik VVP na dushu naselennya 964 Pryami zakordonni investiciyi 678 mln Import 2 5 mlrd zokrema SShA 31 Yaponiya 23 Braziliya 12 Argentina 11 Chili 6 Peru 4 Eksport 1 6 mlrd zokrema Velika Britaniya 16 1 SShA 12 5 Argentina 9 9 Kolumbiya 7 4 Nimechchina 1 8 U 2001 r struktura napovnennya VVP silske gospodarstvo 14 girnichi roboti 4 5 naftova industriya 4 6 virobnictvo 16 6 transport i zv yazok 10 9 torgivlya 8 5 sfera poslug 8 9 U 1990 h rokah torgovij balans Boliviyi zalishavsya pasivnim Pislya rizkogo spadu 1980 h eksport tilki v 1991 rik desho perevishiv 1 milyard dolariv SShA dosyagshi takim chinom rivnya desyatirichnoyi davnosti U 1981 bl 56 pributku vid eksportu pripadalo na produkciyu girnichorudnoyi promislovosti i 35 na naftu i gaz U 1991 roci ci cifri skladali vidpovidno 42 i 28 Dosi krayina potrebuye importu obladnannya i ne mozhe povnistyu zabezpechiti sebe prodovolstvom Na pochatku 1980 h rokiv trudovi resursi skladali priblizno tretinu naselennya krayini prichomu chvert ciyeyi kilkosti pripadala na chastku zhinok Za danimi na 1992 rik ne malo roboti 6 ekonomichno aktivnogo naselennya prote znizhennyu cogo pokaznika spriyaye nayavnist silnoyi tinovoyi ekonomiki nasampered narkobiznesu de zajnyato priblizno 250 tisyach osib V seredini 1990 h rokiv 17 pracezdatnogo naselennya zajnyato v silskomu gospodarstvi 31 v promislovosti i 52 u sferi poslug U 1994 na chastku obrobnoyi promislovosti pripadalo priblizno 15 valovogo vnutrishnogo produktu Najrozvinenishi harchova promislovist osoblivo virobnictvo cukru i napoyiv velike znachennya mayut naftopererobna i naftohimichna galuzi i kolorova metalurgiya viplavka olova Div takozhKorisni kopalini Boliviyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Boliviyi Girnicha promislovist BoliviyiPrimitkiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekonomika Boliviyi Turning Gas into Development in Bolivia 29 bereznya 2015 u Wayback Machine Bolivia s Economy An Update 17 zhovtnya 2010 u Wayback Machine from the Bolivia Saudi Arabia of Lithium 26 travnya 2010 u Wayback Machine DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Boliviyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi