Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Болівії
Загальна інформація
Гірнича пром-сть в нац. економіці — одна з осн. галузей, хоча питома вага її зменшується. У 1994 на частку гірничорудної промисловості припадало 11% ВВП, тоді як в 1974 — 21%. Цей сектор, однак, продовжує зберігати своє важливе значення для торгового балансу країни; в 1995 на частку руд металів припадало майже 40% болівійського експорту. Видобуток руд являє собою традиційну галузь болівійської індустрії. У структурі сучасної гірн. промисловості Б. 1-е місце займає видобуток руд олова, потім видобуток нафти і газу, сурми і вольфраму, поліметалів. Динаміка видобутку основних корисних копалин наведена в табл.1
Табл. 1. Динаміка видобутку корисних копалин в Болівії, тис.т*
Вид корисної копалини | 1995 | 1999 | 2000 (січень-вересень) | 2001 (січень-вересень) |
146,1 | 146,3 | 110,6 | 107,9 | |
Золото, кг | 14 405 | 11 780 | 8 500 | 9 100 |
Срібло (т) | 425 | 419 | 329 | 312 |
20,4 | 10,2 | 6,9 | 7,0 | |
14,4 | 12,4 | 8,8 | 9,2 | |
6,4 | 2,8 | 1,3 | 1,4 | |
0,8 | 0,4 | 0,36 | 0,45 | |
Природний газ, млрд куб. футів | - | 110 | 92-95 (оцінка) | 114,3 |
*За даними міністерства гірництва і металургії Болівії
Частка мінерально-сировинного сектора економіки Болівії на 1998 у ВВП становила 9,3%, а без урахування вуглеводнів 5,6%, частка в надходженнях від експорту — 43%. Виробництво продукції сектора за 1998 р. (в дужках дані за 1997 р.) склало (в тис. т): Zn 150,7 (154,5); Sn 10,54 (14,12); Sb 4,61 (5,98); W 0,63 (0,65); Pb 13,85 (18,61); Au 14443 (13291) кг; Ag 402,1 (387,2) т; нафти 2,02 (1,74) млн т. На підприємстві Kori Kollo компанії Battle Mountain в 1998 р. переробка руди становила 7,7 млн т з вилученням Au 10451 і Ag 30108 кг. Компанія Apex Silver Mines розробила ТЕО підприємства San Cristobal проектною продуктивністю по видобутку і переробці руди 30 тис. т/добу з вилученням 435 т Ag і виробництвом 132,7 тис. т Zn на рік. Запаси Ag для підприємства становлять 15831 т при сер. вмісті в руді 62,2 г/т, Zn 4,1 млн т при сер. вмісті в руді 1,58% і Pb 1,4 млн т. Ввід в експлуатацію — 2002 р (план). У 2000 р експорт мінеральної сировини у грошовому вираженні склав: цинк — $171 млн; золото — $88 млн; природний газ — $122млн Динаміка експорту мінеральної сировини у натуральних величинах наведена в табл. 2.
Табл. 2. Динаміка експорту мінеральної сировини Болівії (млн дол. США)*
Вид сировини | 1995 | 1999 | 2000 (січень-вересень) | 2001 (січень-вересень) | 2001 до 2000, в % |
151,3 | 154,3 | 128,9 | 92,6 | -16,9 | |
130,8 | 89,1 | 67,6 | 60,7 | -6,6 | |
70,8 | 68,1 | 58,0 | 41,0 | -15,3 | |
88,6 | 68,7 | 56,0 | 45,4 | -14,3 | |
Загалом по металах | 479,7 | 397,0 | 323,0 | 253,7 | -21,3 |
92,4 | 35,5 | 25,4 | н/д |
| |
48,1 | 38,2 | 20,7 | н/д |
|
*За даними міністерства гірництва і металургії Болівії
Окремі галузі
Олово. Болівія входить до групи країн — основних виробників олова. На 2000 р її частка — 5,2% олова, що виробляється у світі в концентраті і 4,5% рафінованого олова. Оловодобувна промисловість почала розвиватися в Болівії в кінці XIX ст. Найвищого рівня видобуток олов'яних руд досяг в 1929 р (47 тис. т в перерахунку на метал). У 1952 р. в ході революційних перетворень добувні підприємства націоналізовано. Державними рудниками управляє корпорація Corporacion Minera de Bolivia (Comibol), якій були передані 2/3 гірничої промисловості Болівії, зокрема три оловорудні компанії, які виробляли 80% олова. У 1980-90-і роки видобуток олова скоротився до 10-15 тис. т в перерахунку на метал. Протягом 1990-х років болівійський уряд активно проводив політику, направлену на відродження оловодобувної галузі. Найважливішим її елементом була приватизація провідних підприємств галузі. Приватизаційні заходи повинні були включати створення спільних підприємств або підприємств з меншою часткою участі держави і передачу в приватний сектор оловоплавильного заводу в м. Вінто. 1999 рік став для олов'яної промисловості Болівії поворотним — багаторічні спроби передати в приватне управління рудники компанії Comibol нарешті увінчалися успіхом. Остаточне оформлення операцій було завершене на початку 2000 р.
Нафта і природний газ. У 1922 видобуток нафти на території Болівії почала нафтова компанія США «Стандард ойл оф Нью-Джерсі»; в 1937 болівійський уряд націоналізував власність цієї компанії і заснував державну нафтову компанію «Ясімьєнтос петроліферос фіскалес болівьянос» (ЯПФБ). Після революції 1952 ЯПФБ, затративши мільйони доларів на розвідку і експлуатацію родовищ, зуміла повністю забезпечити потреби країни в нафтопродуктах. Однак у 1961 Болівія була знову вимушена ввозити нафту. Не маючи в своєму розпорядженні достатньо капіталів для проведення подальших розвідувальних робіт, уряд розробив проект, направлений на залучення капіталів іноземних нафтових компаній. У пошукових і розвідувальних роботах взяло участь 14 іноземних компаній, однак тільки «Болівіан галф ойл компані» вдалося виявити велике родовище нафти поблизу міста Санта-Крус. До 1969, коли уряд націоналізував цю компанію, на її частку припадало 3/4 видобутку і майже весь експорт сирої нафти. На початку 1970-х років уряд країни знову звернувся до іноземних компаній з пропозицією провести розвідку нафти на болівійській території, і в 1976 поблизу Санта-Круса були відкриті нові родовища нафти і газу. У 1972 побудований магістральний газопровід, по якому природний газ почав експортуватися в Аргентину; ще один трубопровід служить для перекачки нафти з нафтоносного району Санта-Крус в чилійський порт Аріка. У 1990-і роки Болівія забезпечувала власні потреби в нафтопродуктах, однак спостерігалася негативна його динаміка.
У 1994 експортувалося 2,1 млрд м³ газу, що склало близько 1/3 загального обсягу експорту країни. Країни-імпортери болівійського газу — Бразилія, Аргентина і Парагвай, споживання ж всередині країни невелике. У 1995 на частку природного газу припадало вже 9% обсягу експорту.
Стибій. Болівія — один із найбільших західних виробників сурми у світі. Сурма Болівії і Південної Африки набагато вищої якості, ніж з Росії і Китаї. Найбільший виробник сурми в країні (45%) — компанія Empresa Minera Unificada Sociedad Anonima (EMUSA), яка має три рудники: Caracota, Chilcobija, і Espiritu Santo. Рудник Chilcobija — найстаріший і найбільший виробник країни, який виробляє бл. 5000 т концентрату сурми на рік (1999). Другий найбільший виробник сурми в Болівії (14%) — Cia Minera Salinas (Comisal). Забезпеченість стибієвої промисловості Болівії вітчизняними загальними і підтвердженими запасами металу, розрахована за максимальним рівнем його виробництва в концентратах в 1993–1997 рр. (з урахуванням 25%-них втрат при видобутку і збагаченні), становить, відповідно, 33 і 30 років.
Поліметали. Розробка поліметалічного родовища Крістобаль здійснюється двома кар'єрами, які згодом будуть об'єднані в один. Потужність збагачувального підприємства 40 тис. т руди на день. Планова продуктивність — до 750 т срібла, 253680 т цинку і близько 80 тис. т свинцю в концентратах на рік протягом перших п'яти (термін видобутку багатих руд) з 17 років відробляння родовища, що плануються. Вилучення срібла з руд становитиме 75%, цинку — 93%, свинцю — 87%. Концентрат експортуватиметься через порт Мехільйонес в Чилі. Успішне здійснення проекту збільшує щорічне виробництво срібла в Болівії з 400 до 1150 т і виводить країну за цим показником на 8-9 місце у світі.
Провідною в галузі видобутку і переробки поліметалічних руд в Болівії є компанія Comsur (де Rio Tinto має 30% акцій) — вона відповідальна за близько 75% свинцю Болівії, 50% цинку і 40% срібного видобутку. Золото. Провідний виробник золота в країні (75% видобутку) — підприємство Kori Kollo, видобуток відкритим способом організовано на північ від Оруро (Oruro).
Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist BoliviyiKopalnya Potosi Mines Zagalna informaciyaGirnicha prom st v nac ekonomici odna z osn galuzej hocha pitoma vaga yiyi zmenshuyetsya U 1994 na chastku girnichorudnoyi promislovosti pripadalo 11 VVP todi yak v 1974 21 Cej sektor odnak prodovzhuye zberigati svoye vazhlive znachennya dlya torgovogo balansu krayini v 1995 na chastku rud metaliv pripadalo majzhe 40 bolivijskogo eksportu Vidobutok rud yavlyaye soboyu tradicijnu galuz bolivijskoyi industriyi U strukturi suchasnoyi girn promislovosti B 1 e misce zajmaye vidobutok rud olova potim vidobutok nafti i gazu surmi i volframu polimetaliv Dinamika vidobutku osnovnih korisnih kopalin navedena v tabl 1 Tabl 1 Dinamika vidobutku korisnih kopalin v Boliviyi tis t Vid korisnoyi kopalini 1995 1999 2000 sichen veresen 2001 sichen veresen Cink 146 1 146 3 110 6 107 9 Zoloto kg 14 405 11 780 8 500 9 100 Sriblo t 425 419 329 312 Svinec 20 4 10 2 6 9 7 0 Olovo 14 4 12 4 8 8 9 2 Antimonit 6 4 2 8 1 3 1 4 Volfram 0 8 0 4 0 36 0 45 Prirodnij gaz mlrd kub futiv 110 92 95 ocinka 114 3 Za danimi ministerstva girnictva i metalurgiyi Boliviyi Chastka mineralno sirovinnogo sektora ekonomiki Boliviyi na 1998 u VVP stanovila 9 3 a bez urahuvannya vuglevodniv 5 6 chastka v nadhodzhennyah vid eksportu 43 Virobnictvo produkciyi sektora za 1998 r v duzhkah dani za 1997 r sklalo v tis t Zn 150 7 154 5 Sn 10 54 14 12 Sb 4 61 5 98 W 0 63 0 65 Pb 13 85 18 61 Au 14443 13291 kg Ag 402 1 387 2 t nafti 2 02 1 74 mln t Na pidpriyemstvi Kori Kollo kompaniyi Battle Mountain v 1998 r pererobka rudi stanovila 7 7 mln t z viluchennyam Au 10451 i Ag 30108 kg Kompaniya Apex Silver Mines rozrobila TEO pidpriyemstva San Cristobal proektnoyu produktivnistyu po vidobutku i pererobci rudi 30 tis t dobu z viluchennyam 435 t Ag i virobnictvom 132 7 tis t Zn na rik Zapasi Ag dlya pidpriyemstva stanovlyat 15831 t pri ser vmisti v rudi 62 2 g t Zn 4 1 mln t pri ser vmisti v rudi 1 58 i Pb 1 4 mln t Vvid v ekspluataciyu 2002 r plan U 2000 r eksport mineralnoyi sirovini u groshovomu virazhenni sklav cink 171 mln zoloto 88 mln prirodnij gaz 122mln Dinamika eksportu mineralnoyi sirovini u naturalnih velichinah navedena v tabl 2 Tabl 2 Dinamika eksportu mineralnoyi sirovini Boliviyi mln dol SShA Vid sirovini 1995 1999 2000 sichen veresen 2001 sichen veresen 2001 do 2000 v Cink 151 3 154 3 128 9 92 6 16 9 Zoloto 130 8 89 1 67 6 60 7 6 6 Sriblo 70 8 68 1 58 0 41 0 15 3 Olovo 88 6 68 7 56 0 45 4 14 3 Zagalom po metalah 479 7 397 0 323 0 253 7 21 3 Prirodnij gaz 92 4 35 5 25 4 n d Nafta 48 1 38 2 20 7 n d Za danimi ministerstva girnictva i metalurgiyi BoliviyiOkremi galuziOlovo Boliviya vhodit do grupi krayin osnovnih virobnikiv olova Na 2000 r yiyi chastka 5 2 olova sho viroblyayetsya u sviti v koncentrati i 4 5 rafinovanogo olova Olovodobuvna promislovist pochala rozvivatisya v Boliviyi v kinci XIX st Najvishogo rivnya vidobutok olov yanih rud dosyag v 1929 r 47 tis t v pererahunku na metal U 1952 r v hodi revolyucijnih peretvoren dobuvni pidpriyemstva nacionalizovano Derzhavnimi rudnikami upravlyaye korporaciya Corporacion Minera de Bolivia Comibol yakij buli peredani 2 3 girnichoyi promislovosti Boliviyi zokrema tri olovorudni kompaniyi yaki viroblyali 80 olova U 1980 90 i roki vidobutok olova skorotivsya do 10 15 tis t v pererahunku na metal Protyagom 1990 h rokiv bolivijskij uryad aktivno provodiv politiku napravlenu na vidrodzhennya olovodobuvnoyi galuzi Najvazhlivishim yiyi elementom bula privatizaciya providnih pidpriyemstv galuzi Privatizacijni zahodi povinni buli vklyuchati stvorennya spilnih pidpriyemstv abo pidpriyemstv z menshoyu chastkoyu uchasti derzhavi i peredachu v privatnij sektor olovoplavilnogo zavodu v m Vinto 1999 rik stav dlya olov yanoyi promislovosti Boliviyi povorotnim bagatorichni sprobi peredati v privatne upravlinnya rudniki kompaniyi Comibol nareshti uvinchalisya uspihom Ostatochne oformlennya operacij bulo zavershene na pochatku 2000 r Nafta i prirodnij gaz U 1922 vidobutok nafti na teritoriyi Boliviyi pochala naftova kompaniya SShA Standard ojl of Nyu Dzhersi v 1937 bolivijskij uryad nacionalizuvav vlasnist ciyeyi kompaniyi i zasnuvav derzhavnu naftovu kompaniyu Yasimyentos petroliferos fiskales bolivyanos YaPFB Pislya revolyuciyi 1952 YaPFB zatrativshi miljoni dolariv na rozvidku i ekspluataciyu rodovish zumila povnistyu zabezpechiti potrebi krayini v naftoproduktah Odnak u 1961 Boliviya bula znovu vimushena vvoziti naftu Ne mayuchi v svoyemu rozporyadzhenni dostatno kapitaliv dlya provedennya podalshih rozviduvalnih robit uryad rozrobiv proekt napravlenij na zaluchennya kapitaliv inozemnih naftovih kompanij U poshukovih i rozviduvalnih robotah vzyalo uchast 14 inozemnih kompanij odnak tilki Bolivian galf ojl kompani vdalosya viyaviti velike rodovishe nafti poblizu mista Santa Krus Do 1969 koli uryad nacionalizuvav cyu kompaniyu na yiyi chastku pripadalo 3 4 vidobutku i majzhe ves eksport siroyi nafti Na pochatku 1970 h rokiv uryad krayini znovu zvernuvsya do inozemnih kompanij z propoziciyeyu provesti rozvidku nafti na bolivijskij teritoriyi i v 1976 poblizu Santa Krusa buli vidkriti novi rodovisha nafti i gazu U 1972 pobudovanij magistralnij gazoprovid po yakomu prirodnij gaz pochav eksportuvatisya v Argentinu she odin truboprovid sluzhit dlya perekachki nafti z naftonosnogo rajonu Santa Krus v chilijskij port Arika U 1990 i roki Boliviya zabezpechuvala vlasni potrebi v naftoproduktah odnak sposterigalasya negativna jogo dinamika U 1994 eksportuvalosya 2 1 mlrd m gazu sho sklalo blizko 1 3 zagalnogo obsyagu eksportu krayini Krayini importeri bolivijskogo gazu Braziliya Argentina i Paragvaj spozhivannya zh vseredini krayini nevelike U 1995 na chastku prirodnogo gazu pripadalo vzhe 9 obsyagu eksportu Stibij Boliviya odin iz najbilshih zahidnih virobnikiv surmi u sviti Surma Boliviyi i Pivdennoyi Afriki nabagato vishoyi yakosti nizh z Rosiyi i Kitayi Najbilshij virobnik surmi v krayini 45 kompaniya Empresa Minera Unificada Sociedad Anonima EMUSA yaka maye tri rudniki Caracota Chilcobija i Espiritu Santo Rudnik Chilcobija najstarishij i najbilshij virobnik krayini yakij viroblyaye bl 5000 t koncentratu surmi na rik 1999 Drugij najbilshij virobnik surmi v Boliviyi 14 Cia Minera Salinas Comisal Zabezpechenist stibiyevoyi promislovosti Boliviyi vitchiznyanimi zagalnimi i pidtverdzhenimi zapasami metalu rozrahovana za maksimalnim rivnem jogo virobnictva v koncentratah v 1993 1997 rr z urahuvannyam 25 nih vtrat pri vidobutku i zbagachenni stanovit vidpovidno 33 i 30 rokiv Polimetali Rozrobka polimetalichnogo rodovisha Kristobal zdijsnyuyetsya dvoma kar yerami yaki zgodom budut ob yednani v odin Potuzhnist zbagachuvalnogo pidpriyemstva 40 tis t rudi na den Planova produktivnist do 750 t sribla 253680 t cinku i blizko 80 tis t svincyu v koncentratah na rik protyagom pershih p yati termin vidobutku bagatih rud z 17 rokiv vidroblyannya rodovisha sho planuyutsya Viluchennya sribla z rud stanovitime 75 cinku 93 svincyu 87 Koncentrat eksportuvatimetsya cherez port Mehiljones v Chili Uspishne zdijsnennya proektu zbilshuye shorichne virobnictvo sribla v Boliviyi z 400 do 1150 t i vivodit krayinu za cim pokaznikom na 8 9 misce u sviti Providnoyu v galuzi vidobutku i pererobki polimetalichnih rud v Boliviyi ye kompaniya Comsur de Rio Tinto maye 30 akcij vona vidpovidalna za blizko 75 svincyu Boliviyi 50 cinku i 40 sribnogo vidobutku Zoloto Providnij virobnik zolota v krayini 75 vidobutku pidpriyemstvo Kori Kollo vidobutok vidkritim sposobom organizovano na pivnich vid Oruro Oruro Geologichna sluzhba Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv DrukDiv Girnicha nauka osvita ta presa BoliviyiDiv takozhKorisni kopalini Boliviyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Boliviyi Geologiya BoliviyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019