Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хуа́н Хосе́ Фло́рес-і-Арамбу́ру (ісп. Juan José Flores y Aramburu; 19 липня 1800 — 1 жовтня 1864) — венесуельський військовик, що став верховним главою, а потім — першим президентом створеної республіки Еквадор. Пізніше ще двічі обіймав посаду президента Еквадору (протягом 1839—1843 та 1843—1845 років). Його часто називають «Засновником республіки».
| Хуан Хосе Флорес ісп. Juan José Flores | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 13 травня 1830 — 10 вересня 1834 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Вісенте Рокафуерте | ||
| |||
| 1 лютого 1839 — 15 січня 1843 року | |||
| Попередник: | Вісенте Рокафуерте | ||
| Наступник: | Він же | ||
| |||
| 1 квітня 1843 — 6 березня 1845 року | |||
| Попередник: | Він же | ||
| Наступник: | Хосе Хоакін де Ольмедо | ||
| Народження: | 19 липня 1800[1][2][…] Пуерто-Кабельйо, генерал-капітанство Венесуела, Іспанська імперія | ||
| Смерть: | 1 жовтня 1864[1][2][…] (64 роки) Пуна, Гуаяс, Еквадор | ||
| Причина смерті: | уремія | ||
| Поховання: | d | ||
| Країна: | Іспанія, Велика Колумбія, Еквадор і Венесуела | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Шлюб: | d | ||
| Діти: | Антоніо Флорес Хіхон | ||
| | |||
Життєпис
У віці 13 років вступив до лав визвольної армії Болівара і став одним з його найбільш довірених генералів. 1824 року одружився з Мерседес Хіхон де Віванко, а один з їхніх 12 дітей Антоніо 1888 року також став президентом Еквадору.
Політична кар'єра
30 травня 1830, у день, коли Еквадор відокремився від Великої Колумбії, Хуан Хосе Флорес був проголошений верховним головою нової держави, а 14 серпня того ж року став тимчасовим президентом. Проте, офіційно його повноваження почалися 22 вересня 1830 року, за 11 днів після того, як його було обрано конституційним президентом на асамблеї в Ріобамбі. Його термін спливав 10 вересня 1834 року й відзначився серйозною нестабільністю. Держава роздиралась суперництвом між столицею Кіто й портовим Гуаякілем. Флоресу довелось стикнутись із повстанням на чолі з Луїсом Урданетою, лояльним до Симона Болівара, який намагався не допустити відокремлення Еквадору від Великої Колумбії. Окрім того, йому довелось боротись із членом конгресу Вісенте Рокафуерте, лідером гуаякільської ліберальної партії, який намагався усунути його від влади. Зрештою вони уклали угоду — Рокафуерте ставав президентом після Флореса, а останній залишався очільником армії. Окрім всього цього, Флоресу доводилось упродовж цього терміну протистояти вторгненням колумбійської армії 1832 та 1834 років. Зрештою він розбив колумбійців 18 січня 1834 при Міньяріка, поблизу Амбато.
Другий президентський термін Флореса тривав з 1 лютого 1839 до 15 січня 1843 року. Початок того терміну відзначився миром і соціальним розвитком. Він дотримався свого слова правити справедливо й захищати свободу. Однак, в останній рік свого президентства він втрутився до внутрішніх справ Нової Гранади на прохання колумбійського уряду. Коли згодом він знову взяв участь у війні та був атакований колумбійцями, його популярність на батьківщині знизилась. Після порушень на виборах 1843 року він домігся скасування конституції 1835 року та ухвалення нової, що отримала назву «Carta de la esclavitud» («невільницька грамота»). Новий основний закон дозволяв йому залишитись президентом на третій термін, що розпочався 1 квітня 1843 року. Під час того терміну Флорес боровся за утримання влади, але все ж був повалений 6 березня 1845 року в результаті повстання на чолі з Рокафуерте й Вісенте Рамоном Рокою, який і став наступним президентом Еквадору. Флорес залишив країну й оселився у Парижі.
Останні роки
1859 року Флорес повернувся до Еквадору на запрошення президента Габріеля Гарсії Морено, щоб навести лад у країні, що перебувала в хаосі й анархії після громадянських заворушень. Хоч те завдання й було виконано, політична кар'єра Флореса завершилась, і він знову вирушив у вигнання. Помер від уремії внаслідок хронічної ниркової недостатності 1864 року, перебуваючи під домашнім арештом на борту корабля біля узбережжя Еквадору.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118904027 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
Посилання
- (ісп.)
- (ісп.)
- Presidential terms and events [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hua n Hose Flo res i Arambu ru isp Juan Jose Flores y Aramburu 19 lipnya 1800 1 zhovtnya 1864 venesuelskij vijskovik sho stav verhovnim glavoyu a potim pershim prezidentom stvorenoyi respubliki Ekvador Piznishe she dvichi obijmav posadu prezidenta Ekvadoru protyagom 1839 1843 ta 1843 1845 rokiv Jogo chasto nazivayut Zasnovnikom respubliki Huan Hose Flores isp Juan Jose Flores Huan Hose Flores Prapor 1 j Prezident Ekvadoru 13 travnya 1830 10 veresnya 1834 roku Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Visente Rokafuerte Prapor 3 j Prezident Ekvadoru 1 lyutogo 1839 15 sichnya 1843 roku Poperednik Visente Rokafuerte Nastupnik Vin zhe Prapor 4 j Prezident Ekvadoru 1 kvitnya 1843 6 bereznya 1845 roku Poperednik Vin zhe Nastupnik Hose Hoakin de Olmedo Narodzhennya 19 lipnya 1800 1800 07 19 1 2 Puerto Kabeljo general kapitanstvo Venesuela Ispanska imperiyaSmert 1 zhovtnya 1864 1864 10 01 1 2 64 roki Puna Guayas EkvadorPrichina smerti uremiyaPohovannya dKrayina Ispaniya Velika Kolumbiya Ekvador i VenesuelaReligiya katolictvoShlyub dDiti Antonio Flores Hihon Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisU vici 13 rokiv vstupiv do lav vizvolnoyi armiyi Bolivara i stav odnim z jogo najbilsh dovirenih generaliv 1824 roku odruzhivsya z Mersedes Hihon de Vivanko a odin z yihnih 12 ditej Antonio 1888 roku takozh stav prezidentom Ekvadoru Politichna kar yera 30 travnya 1830 u den koli Ekvador vidokremivsya vid Velikoyi Kolumbiyi Huan Hose Flores buv progoloshenij verhovnim golovoyu novoyi derzhavi a 14 serpnya togo zh roku stav timchasovim prezidentom Prote oficijno jogo povnovazhennya pochalisya 22 veresnya 1830 roku za 11 dniv pislya togo yak jogo bulo obrano konstitucijnim prezidentom na asambleyi v Riobambi Jogo termin splivav 10 veresnya 1834 roku j vidznachivsya serjoznoyu nestabilnistyu Derzhava rozdiralas supernictvom mizh stoliceyu Kito j portovim Guayakilem Floresu dovelos stiknutis iz povstannyam na choli z Luyisom Urdanetoyu loyalnim do Simona Bolivara yakij namagavsya ne dopustiti vidokremlennya Ekvadoru vid Velikoyi Kolumbiyi Okrim togo jomu dovelos borotis iz chlenom kongresu Visente Rokafuerte liderom guayakilskoyi liberalnoyi partiyi yakij namagavsya usunuti jogo vid vladi Zreshtoyu voni uklali ugodu Rokafuerte stavav prezidentom pislya Floresa a ostannij zalishavsya ochilnikom armiyi Okrim vsogo cogo Floresu dovodilos uprodovzh cogo terminu protistoyati vtorgnennyam kolumbijskoyi armiyi 1832 ta 1834 rokiv Zreshtoyu vin rozbiv kolumbijciv 18 sichnya 1834 pri Minyarika poblizu Ambato Drugij prezidentskij termin Floresa trivav z 1 lyutogo 1839 do 15 sichnya 1843 roku Pochatok togo terminu vidznachivsya mirom i socialnim rozvitkom Vin dotrimavsya svogo slova praviti spravedlivo j zahishati svobodu Odnak v ostannij rik svogo prezidentstva vin vtrutivsya do vnutrishnih sprav Novoyi Granadi na prohannya kolumbijskogo uryadu Koli zgodom vin znovu vzyav uchast u vijni ta buv atakovanij kolumbijcyami jogo populyarnist na batkivshini znizilas Pislya porushen na viborah 1843 roku vin domigsya skasuvannya konstituciyi 1835 roku ta uhvalennya novoyi sho otrimala nazvu Carta de la esclavitud nevilnicka gramota Novij osnovnij zakon dozvolyav jomu zalishitis prezidentom na tretij termin sho rozpochavsya 1 kvitnya 1843 roku Pid chas togo terminu Flores borovsya za utrimannya vladi ale vse zh buv povalenij 6 bereznya 1845 roku v rezultati povstannya na choli z Rokafuerte j Visente Ramonom Rokoyu yakij i stav nastupnim prezidentom Ekvadoru Flores zalishiv krayinu j oselivsya u Parizhi Ostanni roki 1859 roku Flores povernuvsya do Ekvadoru na zaproshennya prezidenta Gabrielya Garsiyi Moreno shob navesti lad u krayini sho perebuvala v haosi j anarhiyi pislya gromadyanskih zavorushen Hoch te zavdannya j bulo vikonano politichna kar yera Floresa zavershilas i vin znovu virushiv u vignannya Pomer vid uremiyi vnaslidok hronichnoyi nirkovoyi nedostatnosti 1864 roku perebuvayuchi pid domashnim areshtom na bortu korablya bilya uzberezhzhya Ekvadoru PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118904027 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227Posilannya isp isp Presidential terms and events 13 bereznya 2016 u Wayback Machine isp