Курган «Солоха» або Могила «Солоха» — одна з найбагатших скіфських т. зв. царських могил IV ст. до н. е., розташована на південний захід від села Великої Знам'янки Кам'янсько — Дніпровського району Запорізької області, відкрита й досліджена науковою експедицією під керівництвом М. І. Веселовського у 1912—1913 роках.
Солоха | |
---|---|
Скіфський золотий гребінь, ймовірно, зроблений греками, з кургану Солоха, IV ст. до н.е., Ермітаж | |
Солоха | |
Розташування | |
Координати | 47°19′33″ пн. ш. 34°20′21″ сх. д. / 47.32583° пн. ш. 34.33917° сх. д. |
Країна | Україна |
Регіон | Запорізька область |
Найближче місто | Велика Знам'янка |
Історія | |
Культура | Скіфія |
Період | IV ст. до н.е. |
Опис кургану
Під курганним насипом, висота якого досягала 18 метрів, а діаметр близько 110 метрів, знаходилися дві могили: центральна і бокова (пізніша). Центральна могила була пограбована ще в давнину, але незважаючи на це в двох її камерах, одна з яких призначалася для людських поховань, а інша служила «коморою», збереглися деякі предмети поховального інвентарю: срібний кілік із написом ΛΥKO, золоті нашивні бляшки від парадного одягу, золота голка, грецькі амфори, бронзові наконечники стріл. Крім цього, повністю збереглася і могила, що містила поховання двох коней в уборах із золотими прикрасами. Судячи з наявних даних, у гробниці були поховані чоловік і жінка.
Впускна (бічна) могила виявилася незайманою грабіжниками і містила поховання царя у супроводі трьох осіб із п'ятьма кіньми. Основне поховання царя було зроблено в окремій ніші підземної гробниці. Його останки супроводжував надзвичайно багатий набір поховального інвентарю. Одяг прикрашений золотими нашивними бляшками, на шиї золота гривна, на грудях золота набірна сітка, на руках п'ять золотих браслетів. Зліва від похованого лежали два мечі, один з яких мав прикрашену золотом рукоятку та золоті піхви. Тут же лежав срібний горит зі стрілами, поверх якого була покладена золота фіала. Праворуч від похованого знаходився золотий гребінь, прикрашений чудовою скульптурною сценою битви скіфів, булава, бронзовий грецький шолом, перероблений скіфським майстром, як часто поводилися з античними шоломами у варварському середовищі. Тут знаходилися глиняні грецькі амфори, ритон, бронзові литі котли. За наявними даними (дати грецького кіліка, амфор, предметів кінського убору та сучасні радіовуглецеві датування) первинна могила кургану Солоха була споруджена наприкінці V ст. до н. е., а впускна — на початку IV ст. до н. е..
Опис знахідок
Кілік має під вінцями гравійований грецький напис ΛΥΚΟ (від грец. λύκος — вовк), що означає, можливо, ім'я або прізвисько власника. Взагалі написи на скіфських виробах, на відміну, наприклад, від фракійських, надзвичайно рідкісні. На пошкодженій окислами стінці посудини збереглося також нанесене тонким різьбленням зображення якоїсь хижої тварини та частина голови з довгими вухами іншої. На дні всередині чаші прикріплена кругла позолочена пластина з рельєфним зображенням колеса, що відтворює символ, відомий на античних монетах, у тому числі монетах міста Ольвії та скіфського царя Скіла. Найближчою аналогією посудини із Солохи є кілік із фракійського кургану Башова Могила, який датується V ст. до н. е. і також має гравійований грецький напис з ім'ям власника.
Див. також
Література
- Фіалко О. Є. Солоха [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 708. — .
- Алексеев А. Ю. К идентификации погребений кургана Солоха //Тез. докл. междунар. конф. «Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья», посвящ. 95-летию со дня рождения профессора Б. Н. Гракова. — Запорожье, 1994. — II.
- Алексеев А. Ю. Гребень из кургана Солоха в контексте династической истории Скифии //Эрмитажные чтения памяти Б. Б. Пиотровского. Тез. докл. — Санкт-Петербург, 1996.
- Кузнецов C. В. Щиты на золотом гребне из кургана «Солоха» //Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья (К 100-летию Б. Н. Гракова). — Запорожье, 1999.
- Мозолевський Б. М. Солоха // Мозолевський Б. М. Скіфський степ. — Київ, 1983. — С. 83-94
- Манцевич А. П. Гребень и фиала из кургана Солоха //СА. — 1951. — XIII.
- Манцевич А. П. Золотой гребень из кургана Солоха. — Ленинград: Изд-во ГЭ, 1962.
- Манцевич А. П. Горит из кургана Солоха //ТГЭ. — 1962. — Т.3.
- Манцевич А. П. Курган Солоха. Публикация одной коллекции. — Ленинград: Искусство, 1987.
- Половцова С. Объяснение изображений на драгоценных вещах из Солохи проф. Свороносом //ИАК. — 1918. — Вып. 65.
- Золотой гребень из кургана Солоха //VI чтения памяти профессора В. Д. Блаватского. К 100-летию со дня рождения. Тезисы докладов 21-22 мая 1999 г. — М., 1999. — С.96-97.
- Сцена охоты на чаше из кургана Солоха // V Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Этнические процессы. — Керчь, 2004. — С. 301—306.
- Серебряная чаша из кургана Солоха // Боспорские исследования. — Вып. IX. — Керчь, 2005. — C. 112—126.
- Фармаковский Б. В. Горит из кургана Солоха //ИРАИМК. — 1922. — II.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Примітки
- Курган Солоха. Электронная энциклопедия Эрмитажа (рос.). Процитовано 27 вересня 2023.
Посилання
- А. П. Манцевич
- Парадный меч из кургана Солоха (рос).
- http://ua.rian.ru/culture_society/20100409/78354432.html[недоступне посилання з травня 2019] Ученые требуют спасти скифские курганы в Запорожье, 2010 год.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurgan Soloha abo Mogila Soloha odna z najbagatshih skifskih t zv carskih mogil IV st do n e roztashovana na pivdennij zahid vid sela Velikoyi Znam yanki Kam yansko Dniprovskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti vidkrita j doslidzhena naukovoyu ekspediciyeyu pid kerivnictvom M I Veselovskogo u 1912 1913 rokah SolohaSolohaSkifskij zolotij grebin jmovirno zroblenij grekami z kurganu Soloha IV st do n e ErmitazhSolohaRoztashuvannyaKoordinati47 19 33 pn sh 34 20 21 sh d 47 32583 pn sh 34 33917 sh d 47 32583 34 33917Krayina UkrayinaRegionZaporizka oblastNajblizhche mistoVelika Znam yankaIstoriyaKulturaSkifiyaPeriodIV st do n e Vid na kurgan SolohaOpis kurganuPid kurgannim nasipom visota yakogo dosyagala 18 metriv a diametr blizko 110 metriv znahodilisya dvi mogili centralna i bokova piznisha Centralna mogila bula pograbovana she v davninu ale nezvazhayuchi na ce v dvoh yiyi kamerah odna z yakih priznachalasya dlya lyudskih pohovan a insha sluzhila komoroyu zbereglisya deyaki predmeti pohovalnogo inventaryu sribnij kilik iz napisom LYKO zoloti nashivni blyashki vid paradnogo odyagu zolota golka grecki amfori bronzovi nakonechniki stril Krim cogo povnistyu zbereglasya i mogila sho mistila pohovannya dvoh konej v uborah iz zolotimi prikrasami Sudyachi z nayavnih danih u grobnici buli pohovani cholovik i zhinka Vpuskna bichna mogila viyavilasya nezajmanoyu grabizhnikami i mistila pohovannya carya u suprovodi troh osib iz p yatma kinmi Osnovne pohovannya carya bulo zrobleno v okremij nishi pidzemnoyi grobnici Jogo ostanki suprovodzhuvav nadzvichajno bagatij nabir pohovalnogo inventaryu Odyag prikrashenij zolotimi nashivnimi blyashkami na shiyi zolota grivna na grudyah zolota nabirna sitka na rukah p yat zolotih brasletiv Zliva vid pohovanogo lezhali dva mechi odin z yakih mav prikrashenu zolotom rukoyatku ta zoloti pihvi Tut zhe lezhav sribnij gorit zi strilami poverh yakogo bula pokladena zolota fiala Pravoruch vid pohovanogo znahodivsya zolotij grebin prikrashenij chudovoyu skulpturnoyu scenoyu bitvi skifiv bulava bronzovij greckij sholom pereroblenij skifskim majstrom yak chasto povodilisya z antichnimi sholomami u varvarskomu seredovishi Tut znahodilisya glinyani grecki amfori riton bronzovi liti kotli Za nayavnimi danimi dati greckogo kilika amfor predmetiv kinskogo uboru ta suchasni radiovuglecevi datuvannya pervinna mogila kurganu Soloha bula sporudzhena naprikinci V st do n e a vpuskna na pochatku IV st do n e Opis znahidokKilik Soloha Kilik maye pid vincyami gravijovanij greckij napis LYKO vid grec lykos vovk sho oznachaye mozhlivo im ya abo prizvisko vlasnika Vzagali napisi na skifskih virobah na vidminu napriklad vid frakijskih nadzvichajno ridkisni Na poshkodzhenij okislami stinci posudini zbereglosya takozh nanesene tonkim rizblennyam zobrazhennya yakoyis hizhoyi tvarini ta chastina golovi z dovgimi vuhami inshoyi Na dni vseredini chashi prikriplena krugla pozolochena plastina z relyefnim zobrazhennyam kolesa sho vidtvoryuye simvol vidomij na antichnih monetah u tomu chisli monetah mista Olviyi ta skifskogo carya Skila Najblizhchoyu analogiyeyu posudini iz Solohi ye kilik iz frakijskogo kurganu Bashova Mogila yakij datuyetsya V st do n e i takozh maye gravijovanij greckij napis z im yam vlasnika Div takozhSkifiya Pizni skifi Skifske mistectvo Skifske ozbroyennya Skifski etnonimi Skifski cari Tovsta mogila Grebin z kurganu Soloha Chortomlik Kul Oba Kurgan Did Mariupol LiteraturaFialko O Ye Soloha 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 708 ISBN 978 966 00 1290 5 Alekseev A Yu K identifikacii pogrebenij kurgana Soloha Tez dokl mezhdunar konf Problemy skifo sarmatskoj arheologii Severnogo Prichernomorya posvyash 95 letiyu so dnya rozhdeniya professora B N Grakova Zaporozhe 1994 II Alekseev A Yu Greben iz kurgana Soloha v kontekste dinasticheskoj istorii Skifii Ermitazhnye chteniya pamyati B B Piotrovskogo Tez dokl Sankt Peterburg 1996 Kuznecov C V Shity na zolotom grebne iz kurgana Soloha Problemy skifo sarmatskoj arheologii Severnogo Prichernomorya K 100 letiyu B N Grakova Zaporozhe 1999 Mozolevskij B M Soloha Mozolevskij B M Skifskij step Kiyiv 1983 S 83 94 Mancevich A P Greben i fiala iz kurgana Soloha SA 1951 XIII Mancevich A P Zolotoj greben iz kurgana Soloha Leningrad Izd vo GE 1962 Mancevich A P Gorit iz kurgana Soloha TGE 1962 T 3 Mancevich A P Kurgan Soloha Publikaciya odnoj kollekcii Leningrad Iskusstvo 1987 Polovcova S Obyasnenie izobrazhenij na dragocennyh veshah iz Solohi prof Svoronosom IAK 1918 Vyp 65 Zolotoj greben iz kurgana Soloha VI chteniya pamyati professora V D Blavatskogo K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Tezisy dokladov 21 22 maya 1999 g M 1999 S 96 97 Scena ohoty na chashe iz kurgana Soloha V Bosporskie chteniya Bospor Kimmerijskij i varvarskij mir v period antichnosti i srednevekovya Etnicheskie processy Kerch 2004 S 301 306 Serebryanaya chasha iz kurgana Soloha Bosporskie issledovaniya Vyp IX Kerch 2005 C 112 126 Farmakovskij B V Gorit iz kurgana Soloha IRAIMK 1922 II Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PrimitkiKurgan Soloha Elektronnaya enciklopediya Ermitazha ros Procitovano 27 veresnya 2023 PosilannyaA P Mancevich Paradnyj mech iz kurgana Soloha ros http ua rian ru culture society 20100409 78354432 html nedostupne posilannya z travnya 2019 Uchenye trebuyut spasti skifskie kurgany v Zaporozhe 2010 god