Кише ня від прасл kyšenja lt kyšьka менш ймовірне виведення від тюрк киса елемент одягу призначений для перенесення різн

Кише́ня (від прасл. *kyšenja < *kyšьka; менш ймовірне виведення від тюрк. киса) — елемент одягу, призначений для перенесення різноманітних речей.

Походження, призначення і еволюція

Основним завданням кишені від початку було знайти альтернативу поясові, в якому переносились гроші, внаслідок чого, вони були досить легкою здобиччю для грабіжників. Можна припустити, що виникнення кишені стало певною революцією в одязі.

Досить швидко кишеня стала не тільки практичним атрибутом одягу, але й набула декоративних рис, ставши елементом моди.

За всієї різноманітності кишень, які в наш час застосовуються практично в кожному елементі одягу — від спідньої білизни до пальто, можна розрізнити два види: кишеня внутрішня (напр. в штанах) та зовнішня (напр. нагрудна кишеня сорочки).

Що прийнято носити в кишенях

Загальне правило для чоловіків — в кишенях не повинно бути нічого зайвого. В кишенях штанів може бути носовичок, ключі, запальничка, невелика сума грошей. У будь-якому випадку предмети у кишенях штанів не повинні випинатися назовні. В штанах не прийнято носити ручки, окуляри, інші предмети, що можуть пошкодитись або забруднити одяг. Гаманець, що стирчить із задньої кишені штанів, не виглядає естетично та приваблює злодіїв.

Годинник кладеться в спеціальну кишеню в штанах, якщо така відсутня, то підійде права кишеня. Нагрудна кишеня сорочки всупереч поширеній практиці не призначена для перенесення предметів, єдиний предмет, що виглядає органічно — це добре відпрасована та складена носова хустка. Особисті документи, гаманець, ручку, записник, гребінець, окуляри, футляр для візитівок або банківських карток, сигарет тощо, краще носити в кишенях піджака, або верхнього одягу.

Окуляри та ручки не слід класти до зовнішньої кишені піджака — така нагрудна кишеня призначена для декоративної носової хустинки, або особистого документа. Всі решта речей слід носити в портмоне, чоловічій сумці або портфелі.

Виноски

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
. Архів оригіналу за 2 січня 2010. Процитовано 15 листопада 2009.

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[2] . Архів оригіналу за 2 січня 2010. Процитовано 15 листопада 2009.