Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Олекса́ндрович Карпе́ко (нар. *3 (16) листопада 1891, м. Кролевець — пом. 1969, Чернігівщина) — український радянський педагог.
| Карпеко Олександр Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 (16) листопада 1891 м. Кролевець Чернігівської губернії (нині – місто в Сумській області) |
| Помер | 1969 Чернігівщина |
| Країна |  УНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Ніжинський історико-філологічний інститут (1914) |
| Галузь | класична філологія, організація системи освіти, педагогіка |
| Вчене звання | професор |
| Відомий завдяки: | ректор Київського університету (1924-1925), ректор Київського інституту народного господарства (1927), ректор Ніжинського інституту народної освіти (1922-1924) |
Ректор Київського інституту народної освіти (1924—1925) (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка), ректор Київського інституту народного господарства (1927), ректор Ніжинського інституту народної освіти (1922—1924).
Дитинство і навчання
Народився 3 (16) листопада 1891 у м. Кролевець Чернігівської губернії (нині — місто в Сумській області). За національністю — українець. Батько його мав нижчу домашню освіту і працював на пошті Кролевця. Мати була домогосподаркою, мала початкову освіту.
У 1892—1899 батька направили на службу у поштовому відділенні села Блинні Кучі Рославського повіту на Смоленщині. Тут у сільській школі письменства Олександр розпочав свою освіту, а закінчував школу 1901 року у селі Холм Більського повіту Смоленщини. Згодом сім'я переїхала до міста Біле, де він поступив до гімназії, в якій навчався 4 роки.
1906 року з виходом батька на пенсію через хворобу сім'я, яка налічувала 13 чоловік, переїхала у Новгород-Сіверський. Олександр тут давав приватні уроки, щоб матеріально підтримати сім'ю і продовжував вчитись у гімназії, яку закінчив 1910 року.
1910—1914 — навчається в Ніжинському історико-філологічному інституті (відділення класичної філології). Тут він прослухав курси лекцій з філософії, педагогіки, історії, богослов'я, грецької, римської, російської словесності, вивчав німецьку та французьку мови.
Педагог, державний діяч УРСР
Після захисту дипломної роботи на тему «К вопросу о характере и происхождении греческой сатирической драмы» мав за рекомендацію інституту їхати до Лейпцига на 2 роки з науковою метою. Але через війну довелось відмовитись від поїздки і він почав вчителювати в Острозькій чоловічій гімназії Воронезької губернії. В цей час він опублікував наукову працю «Античные мотивы (Опыт исследования античных мифов)».
В 1917 вступив до КП(б)У. Продовжуючи роботу в школі також перебував на керівних посадах у системі освіти Воронезької губернії.
1919—1921 — на партійній і викладацькій роботі на Донбасі (Юзівка, Костянтинівка, Бахмут).
1921—1922 — декан факультету соціального виховання, 1922—1924 — ректор, завідувач кафедри історії культури, науковий співробітник науково-дослідної кафедри історії культури та мови Ніжинського інституту народної освіти. З 1922 року здійснював викладання української мовою. Зберігав толерантне ставлення до дореволюційних професорів.
23.06.1924-27.11.1925 (за іншими даними до 1 січня 1926) — ректор, згодом — професор Київського інституту народної освіти (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка), де він викладав «історію революційного руху на Україні й в Росії».
1925 — член, 1926—1927 — завідувач відділу агітації та пропаганди Київського окружного комітету КП(б)У.
З 16 лютого по 5 грудня 1927 року — ректор Київського інституту народного господарства.
У 1927—1930 роках — завідувач відділу агітації та пропаганди Сталінського окружного комітету КП(б)У.
1930—1931 — заступник завідувача відділу агітації та пропаганди ЦК КП(б)У.
1931—1933 — перший заступник наркома освіти УСРР.
1933—1934 — голова Радіокомітету при РНК УСРР і відповідальний редактор журналу «Комуністична освіта».
Переслідування 1930-х років
Будучи членом політичної команди М. О. Скрипника і беручи участь в проведенні політики українізації зазнав переслідувань з боку сталінського режиму. Літературознавець Іван Кошелівець у книзі про Миколу Скрипника згадував: «Наприклад, першим заступником його в НКО був Олександер Карпеко, якого він запримітив у якості агітпропа окрпарткому як активного українізатора зрусифікованої Донеччини.»
За деякими джерелами був виключений з партії у 1934 році і заарештований, загинув у сталінських таборах, проте насправді за порадою старших партійців переїхав до Росії, чим зберіг собі життя.
Вимушений від'їзд з України
1935—1937 — очолює культмасову роботу на Уралі. З 1937 — на керівних господарських посадах на Кубані (під час другої світової війни очолював там партизанський загін).
1945—1950 — директор Краснодарського, 1950—1956 — декан факультету іноземних мов Воронезького педінститутів. Під час роботи в Краснодарі співпрацював з українським педагогом Антоном Синявським, який викладав у місцевому педінституті в 1949—1950 роках.
Повернення на батьківщину
На пенсію вийшов 1956 року. Останні роки життя мешкав на Чернігівщині.
Пішов з життя 1969 року.
Наукова робота
До сфери наукових інтересів О. Карпеко входили класична філологія, організація системи освіти, педагогіка. Опублікована наукова спадщина Олександра Карпеко складає понад 100 праць.
Залишив спогади у 5-ти томах: «Задолго до рассвета», «Там, где учился Гоголь», «Киевский институт народного образования», «Партизанские тропы», «Краснодарский педагогический институт» (1963), які зберігаються в музеї Ніжинського університету.
Особисте життя
Про його особисте життя відомо небагато. В особовій справі 1927 року він зазначав, що на його утриманні перебуває 30-річна дружина і 8-річна донька.
Примітки
- Іван Кошелівець. Микола Скрипник. — Мюнхен: Сучасність — 1972. — с. 190
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2015.
- Наші втрати: матеріяли до біографічного словника репресованих у 1930-их роках діячів в УРСР, зібрані Юрієм Лавріненком. — «Твім інтер», 2005. — с. 88; 99
- От Цареграда до Белого моря: сборник статей… / Энгелина Сергеевна Смирнова, Мария Алексеевна Орлова. — Северный паломник, 2006. — с. 60.(рос.)
- Сергій Білокінь. Антін Степанович Синявський. Вибрані праці. — К.: Наукова думка, 1993. — с. 371
- Невідомий ректор: реконструкція біографії О. О. Карпеки. — с. 47
Посилання
- ] / А. І. Чуткий // Економіст — Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана. — 2008. — Квітень № 13-15 (1244—1246). — С. 10-11.
- Зміна традиції у системі вищої освіти України в першій третині ХХ ст. крізь призму біографії однієї особи: [біографія О. О. Карпеко] / А. Чуткий // Історичний журнал. — 2010. — № 1-3. — с. 263—275
- Карпеко Олександр Олександрович [ 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]Енциклопедія сучасної України
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karpeko Oleksa ndr Oleksa ndrovich Karpe ko nar 3 16 listopada 1891 18911116 m Krolevec pom 1969 Chernigivshina ukrayinskij radyanskij pedagog Karpeko Oleksandr OleksandrovichNarodivsya3 16 listopada 1891 1891 11 16 m Krolevec Chernigivskoyi guberniyi nini misto v Sumskij oblasti Pomer1969 1969 ChernigivshinaKrayina UNRNacionalnistukrayinecDiyalnististorikAlma materNizhinskij istoriko filologichnij institut 1914 Galuzklasichna filologiya organizaciya sistemi osviti pedagogikaVchene zvannyaprofesorVidomij zavdyaki rektor Kiyivskogo universitetu 1924 1925 rektor Kiyivskogo institutu narodnogo gospodarstva 1927 rektor Nizhinskogo institutu narodnoyi osviti 1922 1924 Rektor Kiyivskogo institutu narodnoyi osviti 1924 1925 nini Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka rektor Kiyivskogo institutu narodnogo gospodarstva 1927 rektor Nizhinskogo institutu narodnoyi osviti 1922 1924 Ditinstvo i navchannyaNarodivsya 3 16 listopada 1891 18911116 u m Krolevec Chernigivskoyi guberniyi nini misto v Sumskij oblasti Za nacionalnistyu ukrayinec Batko jogo mav nizhchu domashnyu osvitu i pracyuvav na poshti Krolevcya Mati bula domogospodarkoyu mala pochatkovu osvitu U 1892 1899 batka napravili na sluzhbu u poshtovomu viddilenni sela Blinni Kuchi Roslavskogo povitu na Smolenshini Tut u silskij shkoli pismenstva Oleksandr rozpochav svoyu osvitu a zakinchuvav shkolu 1901 roku u seli Holm Bilskogo povitu Smolenshini Zgodom sim ya pereyihala do mista Bile de vin postupiv do gimnaziyi v yakij navchavsya 4 roki 1906 roku z vihodom batka na pensiyu cherez hvorobu sim ya yaka nalichuvala 13 cholovik pereyihala u Novgorod Siverskij Oleksandr tut davav privatni uroki shob materialno pidtrimati sim yu i prodovzhuvav vchitis u gimnaziyi yaku zakinchiv 1910 roku 1910 1914 navchayetsya v Nizhinskomu istoriko filologichnomu instituti viddilennya klasichnoyi filologiyi Tut vin prosluhav kursi lekcij z filosofiyi pedagogiki istoriyi bogoslov ya greckoyi rimskoyi rosijskoyi slovesnosti vivchav nimecku ta francuzku movi Pedagog derzhavnij diyach URSRPislya zahistu diplomnoyi roboti na temu K voprosu o haraktere i proishozhdenii grecheskoj satiricheskoj dramy mav za rekomendaciyu institutu yihati do Lejpciga na 2 roki z naukovoyu metoyu Ale cherez vijnu dovelos vidmovitis vid poyizdki i vin pochav vchitelyuvati v Ostrozkij cholovichij gimnaziyi Voronezkoyi guberniyi V cej chas vin opublikuvav naukovu pracyu Antichnye motivy Opyt issledovaniya antichnyh mifov V 1917 vstupiv do KP b U Prodovzhuyuchi robotu v shkoli takozh perebuvav na kerivnih posadah u sistemi osviti Voronezkoyi guberniyi 1919 1921 na partijnij i vikladackij roboti na Donbasi Yuzivka Kostyantinivka Bahmut 1921 1922 dekan fakultetu socialnogo vihovannya 1922 1924 rektor zaviduvach kafedri istoriyi kulturi naukovij spivrobitnik naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi kulturi ta movi Nizhinskogo institutu narodnoyi osviti Z 1922 roku zdijsnyuvav vikladannya ukrayinskoyi movoyu Zberigav tolerantne stavlennya do dorevolyucijnih profesoriv 23 06 1924 27 11 1925 za inshimi danimi do 1 sichnya 1926 rektor zgodom profesor Kiyivskogo institutu narodnoyi osviti nini Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka de vin vikladav istoriyu revolyucijnogo ruhu na Ukrayini j v Rosiyi 1925 chlen 1926 1927 zaviduvach viddilu agitaciyi ta propagandi Kiyivskogo okruzhnogo komitetu KP b U Z 16 lyutogo po 5 grudnya 1927 roku rektor Kiyivskogo institutu narodnogo gospodarstva U 1927 1930 rokah zaviduvach viddilu agitaciyi ta propagandi Stalinskogo okruzhnogo komitetu KP b U 1930 1931 zastupnik zaviduvacha viddilu agitaciyi ta propagandi CK KP b U 1931 1933 pershij zastupnik narkoma osviti USRR 1933 1934 golova Radiokomitetu pri RNK USRR i vidpovidalnij redaktor zhurnalu Komunistichna osvita Peresliduvannya 1930 h rokivBuduchi chlenom politichnoyi komandi M O Skripnika i beruchi uchast v provedenni politiki ukrayinizaciyi zaznav peresliduvan z boku stalinskogo rezhimu Literaturoznavec Ivan Koshelivec u knizi pro Mikolu Skripnika zgaduvav Napriklad pershim zastupnikom jogo v NKO buv Oleksander Karpeko yakogo vin zaprimitiv u yakosti agitpropa okrpartkomu yak aktivnogo ukrayinizatora zrusifikovanoyi Donechchini Za deyakimi dzherelami buv viklyuchenij z partiyi u 1934 roci i zaareshtovanij zaginuv u stalinskih taborah prote naspravdi za poradoyu starshih partijciv pereyihav do Rosiyi chim zberig sobi zhittya Vimushenij vid yizd z Ukrayini1935 1937 ocholyuye kultmasovu robotu na Urali Z 1937 na kerivnih gospodarskih posadah na Kubani pid chas drugoyi svitovoyi vijni ocholyuvav tam partizanskij zagin 1945 1950 direktor Krasnodarskogo 1950 1956 dekan fakultetu inozemnih mov Voronezkogo pedinstitutiv Pid chas roboti v Krasnodari spivpracyuvav z ukrayinskim pedagogom Antonom Sinyavskim yakij vikladav u miscevomu pedinstituti v 1949 1950 rokah Povernennya na batkivshinuNa pensiyu vijshov 1956 roku Ostanni roki zhittya meshkav na Chernigivshini Pishov z zhittya 1969 roku Naukova robotaDo sferi naukovih interesiv O Karpeko vhodili klasichna filologiya organizaciya sistemi osviti pedagogika Opublikovana naukova spadshina Oleksandra Karpeko skladaye ponad 100 prac Zalishiv spogadi u 5 ti tomah Zadolgo do rassveta Tam gde uchilsya Gogol Kievskij institut narodnogo obrazovaniya Partizanskie tropy Krasnodarskij pedagogicheskij institut 1963 yaki zberigayutsya v muzeyi Nizhinskogo universitetu Osobiste zhittyaPro jogo osobiste zhittya vidomo nebagato V osobovij spravi 1927 roku vin zaznachav sho na jogo utrimanni perebuvaye 30 richna druzhina i 8 richna donka PrimitkiIvan Koshelivec Mikola Skripnik Myunhen Suchasnist 1972 s 190 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 21 serpnya 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 serpnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 serpnya 2015 Nashi vtrati materiyali do biografichnogo slovnika represovanih u 1930 ih rokah diyachiv v URSR zibrani Yuriyem Lavrinenkom Tvim inter 2005 s 88 99 Ot Caregrada do Belogo morya sbornik statej Engelina Sergeevna Smirnova Mariya Alekseevna Orlova Severnyj palomnik 2006 s 60 ros Sergij Bilokin Antin Stepanovich Sinyavskij Vibrani praci K Naukova dumka 1993 s 371 Nevidomij rektor rekonstrukciya biografiyi O O Karpeki s 47Posilannya A I Chutkij Ekonomist Kiyiv nac ekon un t im Vadima Getmana 2008 Kviten 13 15 1244 1246 S 10 11 Zmina tradiciyi u sistemi vishoyi osviti Ukrayini v pershij tretini HH st kriz prizmu biografiyi odniyeyi osobi biografiya O O Karpeko A Chutkij Istorichnij zhurnal 2010 1 3 s 263 275 Karpeko Oleksandr Oleksandrovich 21 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi