Зулінський Сергій Миколайович

Сергі́й Микола́йович Зулі́нський (7 квітня 1987 — 20 січня 2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Зулінський Сергій Миколайович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	7 квітня 1987(1987-04-07) Вінниця
Смерть	20 січня 2015(2015-01-20) (27 років) Донецьк
Поховання	Вінниця
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	90 ОАеМБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Життєвий шлях

Закінчив вінницький гуманітарно-естетичний колегіум № 29.

Проходив строкову військову службу в лавах аеромобільних військ ЗСУ.

Під час війни — доброволець, головний сержант-командир відділення, 81-ша окрема аеромобільна бригада, 90-й окремий аеромобільний батальйон.

28 жовтня 2014-го частина зайняла бойові позиції. На Новий рік побував удома. 19 січня 2015-го передзвонив дружині, оповівши «Привіт кохана, я живий». 20 січня дружина не дочекалася дзвінка й подзвонила сама, почула голос з російським акцентом: «Он больше не вернётся»

20 січня група на 2-х БТР рушила забрати поранених до АД. В умовах щільного туману та за відсутності зв'язку — «глушили» терористи — десантники на БТР-ах потрапили у засідку. Під час бою БТР, у якому «Зулік» здійснював штурм з іншими військовиками, врізався в будівельні конструкції аеропорту та вибухнув. Тоді ж загинули солдати Анатолій Доценко, Іван Євдокименко, В'ячеслав Мельник, Андрій Миронюк, Леонід Шевчук.

Вважався зниклим безвісти. Опізнали його близькі при вивозі з Донецького аеропорту.

Без Сергія лишились батько Микола Станіславович, мати Галина Василівна, дружина Катерина, 8-місячна донька Злата, сестра.

3 квітня 2015-го похований у місті Вінниця, Центральне міське кладовище, Алея Слави. В останню дорогу проводили тисячі вінничан.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
• В червні 2015-го у Вінниці відкрито пам'ятну дошку його честі по вулиці Тарногродського на будинку, у якому він проживав.
• 9 вересня 2015-го на будівлі вінницького гуманітарно-естетичного колегіуму № 29, у якому він навчався, відкрито меморіальну дошку.
• 25 грудня 2015-го рішенням Вінницької міської ради вулицю Тарногородського перейменовано на вулицю Сергія Зулінського.
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня.

Примітки

1. Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
2. . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
3.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

Джерела

• Зулінський Сергій Миколайович [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
• Зулінський Сергій Миколайович [ 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Український меморіал
• Небесна Гвардія [ 6 лютого 2022 у Wayback Machine.]