Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фото Вільям СтайронWilliam StyronВільям Стайрон перериває роботу над романом для фотосесії Вільяма Вотервея Маркса видав

Вільям Стайрон

Вільям Стайрон

Вільям Стайрон
William Styron
image
Вільям Стайрон перериває роботу над романом для фотосесії Вільяма Вотервея Маркса, видавця (редактора)"Martha's Vineyard Magazine."
Ім'я при народженніВільям Кларк Стайрон мол.
Народився11 червня 1925(1925-06-11)
Ньюпорт-Ньюс, штат Вірджинія
Помер1 листопада 2006(2006-11-01) (81 рік)
Мартас-Віньярд, Массачусетс, США
·пневмонія
Громадянствоimage США
Місце проживанняНьюпорт-Ньюс
Вірджинія
Діяльністьпрозаїк, есеїст
Alma materDuke University
Знання мованглійська
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури, Американська академія мистецтв і наук і d
Роки активності1951—2006
Напрямокреалістична проза
Жанрпроза, драма
Magnum opus«Визнання Ната Тернера» (The Confessions of Nat Turner)
«Вибір Софі» (Sophie's Choice)
Посадаd
Військове званнялейтенант
Дітиd і d
Автографimage
Нагороди
ПреміїПулітцерівська премія 1968
IMDbID 0836612

Вільям Стайрон (англ. William Styron; 11 червня 1925, Ньюпорт-Ньюс — 1 листопада 2006, Мартас-Віньярд) — американський письменник, лауреат Пулітцерівської премії 1968, найбільш відомими романами якого є та «Вибір Софі»

Біографія

Народився в штаті Вірджинія. Закінчив Девідсон-коледж у Даремі в штаті Північна Кароліна, в кінці Другої світової війни служив в армії. Після війни закінчив Університет Дьюка, де в 1947 році отримав ступінь бакалавра мистецтв з англійської мови. Надалі Стайрон працював у видавництві McGraw-Hill.

Його перший роман «Зійди в пітьму», («Lie Down in Darkness»), опублікований в 1951 році, розповідав про самогубство молодої жінки, про що розмірковує її батько. Твір отримав позитивні відгуки літературних критиків.

На початку 1950-x років перебрався до Європи, де в 1953 році став одним із засновник журналу Paris Review.

У 1967 році вийшов роман «Визнання Ната Тернера» («The Confessions of Nat Turner»), що викликав гострі дискусії і приніс письменнику Пулітцерівську премію. Роман витримав кілька перевидань, його переклали на 20 мов. В основу роману покладено події Повстання американських чорношкірих рабів на чолі з баптистським проповідником Натом Тернером 1831 року. Передсмертну сповідь Тернера, виступ якого призвів до смерті близько 50 білих чоловіків, жінок і дітей, записав його адвокат Томас Грей. Головний герой роману змальовується релігійним фанатиком, одержимим фантазіями про сексуальне насильство над красивою 18-річної білою дівчиною Маргарет. Убивши її, Тернер починає сумніватися в своїй правоті. Після виходу книги чорношкірі письменники піддали її критиці, звинувативши автора в расизмі й ігноруванні історичних фактів. В СРСР роман довгий час не видавався, «Літературна газета» опублікувала рецензію марксиста Герберта Аптекера, який звинувачував автора у спотворенні «образу народного героя»

Неоднозначну реакцію (серед євреїв) також викликав наступний великий роман Стайрона «Вибір Софі» (1979), в якому розповідається про польку, яка пережила нацистський концтабір Освенцим. Її єврейський коханець Натан звинувачує героїню в тому, що вона залишилася жива. У 1983 році роман був екранізований, актриса Меріл Стріп отримала кінопремію «Оскар» за роль Софі.

Останній роман «Шлях воїна» вийшов 2001 року. Письменник працював над ним з перервами близько десяти років.

Стайрон помер 1 листопада 2006 року в віці 81 року від пневмонії.

Твори

  • 1951 — Зійди в пітьму (англ. Lie Down in Darkness)
  • 1952 — Довгий марш (англ. The Long March)
  • 1960 — І підпалив цей дім (англ. Set This House on Fire) (рос. пер. 1987)
  • 1967 — Визнання Ната Тернера (англ. The Confessions of Nat Turner) (рос. пер. 2005)
  • 1979 — Вибір Софі (англ. Sophie’s Choice) (рос. пер. 1991)
  • 1990 — Видима пітьма (англ. Darkness Visible)
  • 1993 — Ранок у межі припливів (англ. A Tidewater Morning)

Примітки

  1. Christopher Lehmann-Haupt (2 листопада 2006). . The New York Times. Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 5 травня 2016.
  2. Мельников Н. Бунтующий человек Уильяма Стайрона [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Иностранная литература, 2006, № 4
  3. MacDowell Medal winners  — 1960 – 2011. The Telegraph. Процитовано 6 грудня 2019.

Посилання

  • Стайрон Вільям // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 554. — .
  • Наринская А. Умер Уильям Стайрон // Коммерсантъ, № 207 (3538) от 03.11.2006
  • William Styron, Novelist, Dies at 81 [ 4 січня 2016 у Wayback Machine.], obituary written by , published in The New York Times, Nov. 2, 2006
  • The Paris Review interview [ 13 червня 2010 у Wayback Machine.]
  • «Tidewater traumas»: profile by James Campbell at The Guardian Unlimited website (March 22, 2003) [ 14 грудня 2007 у Wayback Machine.]
  • Вільям Стайрон на сайті IMDb (англ.)

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Foto Vilyam StajronWilliam StyronVilyam Stajron pererivaye robotu nad romanom dlya fotosesiyi Vilyama Voterveya Marksa vidavcya redaktora Martha s Vineyard Magazine Im ya pri narodzhenniVilyam Klark Stajron mol Narodivsya11 chervnya 1925 1925 06 11 Nyuport Nyus shtat VirdzhiniyaPomer1 listopada 2006 2006 11 01 81 rik Martas Vinyard Massachusets SShA pnevmoniyaGromadyanstvo SShAMisce prozhivannyaNyuport Nyus VirdzhiniyaDiyalnistprozayik eseyistAlma materDuke UniversityZnannya movanglijskaChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv ta literaturi Amerikanska akademiya mistectv i nauk i dRoki aktivnosti1951 2006Napryamokrealistichna prozaZhanrproza dramaMagnum opus Viznannya Nata Ternera The Confessions of Nat Turner Vibir Sofi Sophie s Choice PosadadVijskove zvannyalejtenantDitid i dAvtografNagorodiRimska premiya d d 1980 d kviten 2000 Pulitcerivska premiya za hudozhnyu knigu 1968 Literaturna premiya Sent Luyisa 1982 d 1985 d 1995 d 1970 PremiyiPulitcerivska premiya 1968IMDbID 0836612 Mediafajli u Vikishovishi Vilyam Stajron angl William Styron 11 chervnya 1925 Nyuport Nyus 1 listopada 2006 Martas Vinyard amerikanskij pismennik laureat Pulitcerivskoyi premiyi 1968 najbilsh vidomimi romanami yakogo ye ta Vibir Sofi BiografiyaNarodivsya v shtati Virdzhiniya Zakinchiv Devidson koledzh u Daremi v shtati Pivnichna Karolina v kinci Drugoyi svitovoyi vijni sluzhiv v armiyi Pislya vijni zakinchiv Universitet Dyuka de v 1947 roci otrimav stupin bakalavra mistectv z anglijskoyi movi Nadali Stajron pracyuvav u vidavnictvi McGraw Hill Jogo pershij roman Zijdi v pitmu Lie Down in Darkness opublikovanij v 1951 roci rozpovidav pro samogubstvo molodoyi zhinki pro sho rozmirkovuye yiyi batko Tvir otrimav pozitivni vidguki literaturnih kritikiv Na pochatku 1950 x rokiv perebravsya do Yevropi de v 1953 roci stav odnim iz zasnovnik zhurnalu Paris Review U 1967 roci vijshov roman Viznannya Nata Ternera The Confessions of Nat Turner sho viklikav gostri diskusiyi i prinis pismenniku Pulitcerivsku premiyu Roman vitrimav kilka perevidan jogo pereklali na 20 mov V osnovu romanu pokladeno podiyi Povstannya amerikanskih chornoshkirih rabiv na choli z baptistskim propovidnikom Natom Ternerom 1831 roku Peredsmertnu spovid Ternera vistup yakogo prizviv do smerti blizko 50 bilih cholovikiv zhinok i ditej zapisav jogo advokat Tomas Grej Golovnij geroj romanu zmalovuyetsya religijnim fanatikom oderzhimim fantaziyami pro seksualne nasilstvo nad krasivoyu 18 richnoyi biloyu divchinoyu Margaret Ubivshi yiyi Terner pochinaye sumnivatisya v svoyij pravoti Pislya vihodu knigi chornoshkiri pismenniki piddali yiyi kritici zvinuvativshi avtora v rasizmi j ignoruvanni istorichnih faktiv V SRSR roman dovgij chas ne vidavavsya Literaturna gazeta opublikuvala recenziyu marksista Gerberta Aptekera yakij zvinuvachuvav avtora u spotvorenni obrazu narodnogo geroya Neodnoznachnu reakciyu sered yevreyiv takozh viklikav nastupnij velikij roman Stajrona Vibir Sofi 1979 v yakomu rozpovidayetsya pro polku yaka perezhila nacistskij konctabir Osvencim Yiyi yevrejskij kohanec Natan zvinuvachuye geroyinyu v tomu sho vona zalishilasya zhiva U 1983 roci roman buv ekranizovanij aktrisa Meril Strip otrimala kinopremiyu Oskar za rol Sofi Ostannij roman Shlyah voyina vijshov 2001 roku Pismennik pracyuvav nad nim z perervami blizko desyati rokiv Stajron pomer 1 listopada 2006 roku v vici 81 roku vid pnevmoniyi Tvori1951 Zijdi v pitmu angl Lie Down in Darkness 1952 Dovgij marsh angl The Long March 1960 I pidpaliv cej dim angl Set This House on Fire ros per 1987 1967 Viznannya Nata Ternera angl The Confessions of Nat Turner ros per 2005 1979 Vibir Sofi angl Sophie s Choice ros per 1991 1990 Vidima pitma angl Darkness Visible 1993 Ranok u mezhi pripliviv angl A Tidewater Morning PrimitkiChristopher Lehmann Haupt 2 listopada 2006 The New York Times Arhiv originalu za 17 lipnya 2016 Procitovano 5 travnya 2016 Melnikov N Buntuyushij chelovek Uilyama Stajrona 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Inostrannaya literatura 2006 4 MacDowell Medal winners 1960 2011 The Telegraph Procitovano 6 grudnya 2019 PosilannyaStajron Vilyam Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 554 ISBN 966 692 744 6 Narinskaya A Umer Uilyam Stajron Kommersant 207 3538 ot 03 11 2006 William Styron Novelist Dies at 81 4 sichnya 2016 u Wayback Machine obituary written by published in The New York Times Nov 2 2006 The Paris Review interview 13 chervnya 2010 u Wayback Machine Tidewater traumas profile by James Campbell at The Guardian Unlimited website March 22 2003 14 grudnya 2007 u Wayback Machine Vilyam Stajron na sajti IMDb angl DzherelaMelnikov N Buntuyushij chelovek Uilyama Stajrona 8 grudnya 2015 u Wayback Machine 2006 4 Pomer Vilyam Stajron rezhim dostupa http www kommersant ru doc 718881 25 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ