Біґ-біт (рок-музика)

Не плутати з біг-біт (електронна музика).

Біґ-біт — напрям у рок-музиці 1960-70-х років, також званий мерсібіт (англ. merseybeat) для гуртів з Ліверпуля поруч з річкою Мерсі або брамбіт (англ. Brumbeat) для гуртів з Бірмінгема - це жанр рок-музики, що зародився у Великій Британії на початку 1960-х.

Особливості

Біт-музика являє собою сплав рок-н-ролу, ду-вопу, скіффлу, ритм-н-блюзу і соулу, і фактично є передвісником року. У музиці домінує, як правило, чиста гітара, сильний і гармонійний вокал, чітка партія ритм-секції (бас-гітари та ударних інструментів). Пісні в основному мають мотив, котрий легко запам'ятовується.

Однак, ця музика має мало спільного з бітниками (літературним рухом 1950-х).

У Радянському Союзі яскравим виконавцем біґ-біту була група , що виникла у 1962 році і яка перетворилася на біт-групу в 1965 році .

Стиль був дуже популярним у 1960-х та на початку сімдесятих серед молоді, пізніше витіснений іншими стилями рок-музики. Представниками біґ-біту були в ранній період творчості The Beatles. Біґбітові треки характеризується простою мелодією, простими текстами та досить швидким ритмом.

В Україні першим біґ-бітовим гуртом став ВІА «Смерічка», заснований Левком Дутківським.

Представники

• The Beatles
• Gerry and the Pacemakers
• The Searchers
• The Swinging Blue Jeans
• Herman's Hermits
• The Hollies
• Brian Poole and the Tremeloes
• The Dave Clark Five
• The Zombies
• The Yardbirds
• The Who

Відомі радянські виконавці біт-музики

• Весёлые ребята
• Браво
• Секрет

В Україні

• ВІА «Арніка»
• ВІА «Смерічка»

Див. також

• Біт-покоління

Примітки

1. біґ-біт у словнику УЛІФ. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 11 січня 2020.
2. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 3 лютого 2017.

Джерела