Ситняг голчастий

Ситняг голчастий (Eleocharis acicularis) — вид багаторічних кореневищних трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae). Етимологія: лат. acicularis — «голчастий».

Ситняг голчастий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Осокові (Cyperaceae)
Рід:	Ситняг (Eleocharis)
Вид:	Ситняг голчастий (E. acicularis)
Біноміальна назва
Eleocharis acicularis (L.) Roem. & Schult., 1817
Синоніми
Heliocharis acicularis (L.) R. Br. Scirpus acicularis L.

Опис

Кореневище повзуче, товщиною 0,25–0,5 мм, може бути розгалуженим і потовщеним на кінцях. Стебла гладкі або ребристі, яскраво-зелені, до 10 см (або більше, якщо під водою). Листки 2–3 см завдовжки і шириною 0,2 мм. Від 3 до 8, рідше до 15 квіток знаходяться в 2–4, рідко довжиною до 7 мм, від 1 до 2 міліметрів в ширину колосках. Приймочок 3. Приквітники коричневі. Горіхи поздовжньо ребристі.

Поширення

Загальне

Поширений у більшій частині Європи на південь до Північної Африки (Марокко) і на схід через Кавказ, північ Середнього Сходу, Казахстан і Монголію, до Далекого Сходу Росії, Корейського півострова, Китаю і Японії на південь через В'єтнам до Філіппін і Суматри. Також зростає по всій Північній (вкл. Ґренландію), Центральній і західній частині Південної Америки. Вид, мабуть був введений в Австралію, на острови Гілберта і Каролінські острови. Росте на краях озер, ставків, водосховищ, річок, вологих лук і рисових полів у місцях, схильних до затоплення взимку, і повністю водний у мілких, стоячих або повільно рухомих середньо або сильно насичені поживними речовинами води. Укорінюється в пісок, гравій, бруд або мул, часто утворюючи великі газони, але квітне тільки при падінні рівня води. E. acicularis широко продається для садових ставків.

В Україні

Вид знаходиться у червоному списку Дніпропетровської області. Зростає в Поліссі доволі часто, у лісостепі — рідко.

Див. також

• Список видів роду ситняг.

Галерея

• Загальний вигляд
• 1. Eleocharis acicularis

Джерела

1. Eleocharis acicularis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
2. Данилик І.М. Система родини Cyperaceae Juss. флори України // Укр. ботан. журн.. — 2012. — Вип. 69. — № 3. — С. 341.
3. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — . з джерела 16 вересня 2012
4. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 428.
5. Dictionary of Botanical Epithets
6. Wiktionary

• Lansdown, R.V. 2014. Eleocharis acicularis. The IUCN (англ.)
• Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
• Flora of North America (англ.)
• Flora of NW Europe^{[недоступне посилання з липня 2019]} (англ.)
• Euro+Med Plantbase (англ.)
• Flora of Iceland (webpage of Icelandic Institute of Natural History) (ісл.)