Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ма́ріу Албе́рту Но́брі Ло́піш Суа́ріш (порт. Mário Alberto Nobre Lopes Soares МФА: [ˈmaɾju alˈβɛɾtu ˈnɔβɾɨ ˈlɔpɨʃ suˈaɾɨʃ]; 7 грудня 1924, Лісабон — 7 січня 2017, Лісабон) — португальський державний і політичний діяч, соціаліст. 17-й Президент Португалії з 10 березня 1986 по 9 березня 1996 року. Був також двічі прем'єр-міністром Португалії, 5-м і 12-м після Революції гвоздик.
| Маріу Суаріш | |
|---|---|
| порт. Mário Soares | |
 | |
 17-й президент Португалії | |
| 10 березня 1986 — 9 березня 1996 | |
| Попередник | Рамалью Іаніш (президент Португалії) |
| Наступник | Жорже Сампаю (президент Португалії) |
| прем'єр-міністр Португалії (5-й після Революції гвоздик) | |
| 23 липня 1976 — 28 серпня 1978 | |
| Попередник | Алмейда і Кошта |
| Наступник | Нобре да Кошта |
| прем'єр-міністр Португалії (12-й після Революції гвоздик) | |
| 9 червня 1983 — 6 листопада 1985 | |
| Попередник | Пінту Балсемау |
| Наступник | Каваку Сілва |
| Народився | 7 грудня 1924 Лісабон, Португалія |
| Помер | 7 січня 2017 (92 роки) Лісабон, Португалія |
| Похований | d |
| Відомий як | політик, адвокат, письменник |
| Місце роботи | Університет Верхньої Бретані Ренн II[1][2] |
| Країна | Португалія[3] |
| Alma mater | Лісабонський університет |
| Політична партія | Соціалістична партія |
| Батько | d[4] |
| У шлюбі з | Maria Barroso |
| Діти | d |
| Релігія | атеїзм і невідомо |
| Нагороди |  |
 | |
| fmsoares.pt | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Син педагога, закінчив історично-філософський факультет Лісабонського університету (1951 рік), згодом юридичний факультет того ж університету (1957 рік). Суаріш ще студентом вступив в Комуністичну партію (вийшов у 1951 році) і брав активну участь у боротьбі проти диктаторського режиму Салазара. Суаріша неодноразово заарештовували, що позбавило його можливості працювати за фахом викладачем історії та географії і змусило його стати юристом. Суаріш брав активну участь у виборчих кампаніях опозиції, в тому числі і в президентській кампанії Умберту Делгаду в 1958 році. Поступово його погляди ставали менш комуністичними, і в квітні 1964 року він взяв участь у створенні в Женеві партії Соціалістична дія Португалії. У березні 1968 року Суаріш з родиною був висланий в Сан-Томе і Принсіпі, але вже через 8 місяців після приходу до влади Марселу Каетану йому було дозволено повернутися на батьківщину. У 1970 році Суаріш був змушений виїхати за кордон, де у 1973 році брав участь у створенні Соціалістичної партії Португалії і був обраний її Генеральним секретарем.
Політична діяльність після 1974 року
За кілька днів (28 квітня 1974 року) після Революції гвоздик Суаріш повернувся на батьківщину, де став Міністром у справах заморських територій Ради національного порятунку, і, зокрема, вів на цій посаді переговори про незалежність Мозамбіку з лідером ФРЕЛІМО Саморою Машелом. Після перемоги соціалістів на парламентських виборах у 1976 році Суаріш сформував уряд меншості після невдалих переговорів про коаліцію з комуністами. Жорсткі заходи, вжиті Суарішом для стабілізації економіки країни зробили його непопулярним і змусили піти через два роки у відставку. Після перемоги лівих сил на парламентських виборах у 1983 році Суаріш знову став прем'єр-міністром, сформувавши коаліцію соціалістів і соціал-демократів. Головним його досягненням на цій посаді стала успішна підготовка до вступу Португалії в ЄС. У 1985 році Суаріш програв парламентські вибори соціал-демократам на чолі з Анібалом Каваку Сілвою, але в 1986 році, зумівши згуртувати ліві сили, здобув перемогу з незначною перевагою в другому турі президентських виборів над Діогу Фрейташем ду Амаралом, який лідирував у першому турі, а в 1991 році був переобраний в першому ж турі за підтримки як соціалістів, так і соціал-демократів.
У 1991 році заснував власну фундацію.
Після відходу з поста президента Республіки Суаріш був в 1999—2004 роках депутатом Європейського парламенту, а в 2006 році знову став офіційним кандидатом соціалістів на президентських виборах, де програв Анібалу Каваку Сілві та незалежному лівому Мануелові Алегре, набравши менше 15 % голосів.
Результати виборів
Президентські вибори 1986 року
| Кандидат | Голосів | % |
| Діогу Фрейташ ду Амарал | 2.629.597 | 46,31 |
| Маріу Суаріш | 1.443.683 | 25,43 |
| 1.185.867 | 20,88 | |
| Марія де Лурдеш Пінтасілгу | 418.961 | 7,38 |
| зняв кандидатуру | -- |
| Кандидат | Голосів | % |
| Діогу Фрейташ ду Амарал | 2.872.064 | 48,37 |
| Маріу Суаріш | 3.010.756 | 50,71 |
| Кандидат | Голосів | % |
| 696,379 | 14,16 | |
| Маріу Суаріш | 3.459.521 | 70,35 |
| 635,373 | 12,92 | |
| 126,581 | 2,57 |
| Кандидат | Голосів | % |
| Анібал Каваку Сілва | 2.746.689 | 50,6 |
| Мануел Алегре | 1.125.077 | 20,72 |
| Маріу Суаріш | 778.781 | 14,34 |
| 466.507 | 8,59 | |
| 288.261 | 5,31 | |
| 23.622 | 0,44 | |
| Не брали участь у голосуванні | 3.303.972 | 37,39 |
Див. також
Література
- В. І. Головченко. Суаріш Маріо // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Примітки
Посилання
- Соареш // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Повна біографія на офіційному сайті Президенції Португальської Республіки [Архівовано 8 лютого 2012 у WebCite] (порт.)
- (порт.)
| Попередник: | Президенти Португалії 1986—1996 | Наступник: |
| Рамалью Іаніш 1976—1986 | Жорже Сампаю 1996—2006 |
| Попередник: | Прем'єр-міністри Португалії 1976—1978 | Наступник: |
| Алмейда і Кошта 1976 | Нобре да Кошта 1978 |
| Попередник: | Прем'єр-міністри Португалії 1983—1985 | Наступник: |
| Пінту Балсемау 1981—1983 | Каваку Сілва 1985—1995 |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Suarish U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lopish Ma riu Albe rtu No bri Lo pish Sua rish port Mario Alberto Nobre Lopes Soares MFA ˈmaɾju alˈbɛɾtu ˈnɔbɾɨ ˈlɔpɨʃ suˈaɾɨʃ 7 grudnya 1924 Lisabon 7 sichnya 2017 Lisabon portugalskij derzhavnij i politichnij diyach socialist 17 j Prezident Portugaliyi z 10 bereznya 1986 po 9 bereznya 1996 roku Buv takozh dvichi prem yer ministrom Portugaliyi 5 m i 12 m pislya Revolyuciyi gvozdik Mariu Suarishport Mario SoaresMariu Suarish 17 j prezident Portugaliyi10 bereznya 1986 9 bereznya 1996PoperednikRamalyu Ianish prezident Portugaliyi NastupnikZhorzhe Sampayu prezident Portugaliyi prem yer ministr Portugaliyi 5 j pislya Revolyuciyi gvozdik 23 lipnya 1976 28 serpnya 1978PoperednikAlmejda i KoshtaNastupnikNobre da Koshta prem yer ministr Portugaliyi 12 j pislya Revolyuciyi gvozdik 9 chervnya 1983 6 listopada 1985PoperednikPintu BalsemauNastupnikKavaku SilvaNarodivsya7 grudnya 1924 1924 12 07 Lisabon PortugaliyaPomer7 sichnya 2017 2017 01 07 92 roki Lisabon PortugaliyaPohovanijdVidomij yakpolitik advokat pismennikMisce robotiUniversitet Verhnoyi Bretani Renn II 1 2 KrayinaPortugaliya 3 Alma materLisabonskij universitetPolitichna partiyaSocialistichna partiyaBatkod 4 U shlyubi zMaria BarrosoDitidReligiyaateyizm i nevidomoNagorodiKavaler Zolotogo lancyuga ordena Piya IXfmsoares pt Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin pedagoga zakinchiv istorichno filosofskij fakultet Lisabonskogo universitetu 1951 rik zgodom yuridichnij fakultet togo zh universitetu 1957 rik Suarish she studentom vstupiv v Komunistichnu partiyu vijshov u 1951 roci i brav aktivnu uchast u borotbi proti diktatorskogo rezhimu Salazara Suarisha neodnorazovo zaareshtovuvali sho pozbavilo jogo mozhlivosti pracyuvati za fahom vikladachem istoriyi ta geografiyi i zmusilo jogo stati yuristom Suarish brav aktivnu uchast u viborchih kampaniyah opoziciyi v tomu chisli i v prezidentskij kampaniyi Umbertu Delgadu v 1958 roci Postupovo jogo poglyadi stavali mensh komunistichnimi i v kvitni 1964 roku vin vzyav uchast u stvorenni v Zhenevi partiyi Socialistichna diya Portugaliyi U berezni 1968 roku Suarish z rodinoyu buv vislanij v San Tome i Prinsipi ale vzhe cherez 8 misyaciv pislya prihodu do vladi Marselu Kaetanu jomu bulo dozvoleno povernutisya na batkivshinu U 1970 roci Suarish buv zmushenij viyihati za kordon de u 1973 roci brav uchast u stvorenni Socialistichnoyi partiyi Portugaliyi i buv obranij yiyi Generalnim sekretarem Politichna diyalnist pislya 1974 rokuZa kilka dniv 28 kvitnya 1974 roku pislya Revolyuciyi gvozdik Suarish povernuvsya na batkivshinu de stav Ministrom u spravah zamorskih teritorij Radi nacionalnogo poryatunku i zokrema viv na cij posadi peregovori pro nezalezhnist Mozambiku z liderom FRELIMO Samoroyu Mashelom Pislya peremogi socialistiv na parlamentskih viborah u 1976 roci Suarish sformuvav uryad menshosti pislya nevdalih peregovoriv pro koaliciyu z komunistami Zhorstki zahodi vzhiti Suarishom dlya stabilizaciyi ekonomiki krayini zrobili jogo nepopulyarnim i zmusili piti cherez dva roki u vidstavku Pislya peremogi livih sil na parlamentskih viborah u 1983 roci Suarish znovu stav prem yer ministrom sformuvavshi koaliciyu socialistiv i social demokrativ Golovnim jogo dosyagnennyam na cij posadi stala uspishna pidgotovka do vstupu Portugaliyi v YeS U 1985 roci Suarish prograv parlamentski vibori social demokratam na choli z Anibalom Kavaku Silvoyu ale v 1986 roci zumivshi zgurtuvati livi sili zdobuv peremogu z neznachnoyu perevagoyu v drugomu turi prezidentskih viboriv nad Diogu Frejtashem du Amaralom yakij lidiruvav u pershomu turi a v 1991 roci buv pereobranij v pershomu zh turi za pidtrimki yak socialistiv tak i social demokrativ U 1991 roci zasnuvav vlasnu fundaciyu Pislya vidhodu z posta prezidenta Respubliki Suarish buv v 1999 2004 rokah deputatom Yevropejskogo parlamentu a v 2006 roci znovu stav oficijnim kandidatom socialistiv na prezidentskih viborah de prograv Anibalu Kavaku Silvi ta nezalezhnomu livomu Manuelovi Alegre nabravshi menshe 15 golosiv Rezultati viborivPrezidentski vibori 1986 roku Pershij tur 26 sichnya 1986 roku Kandidat Golosiv Diogu Frejtash du Amaral 2 629 597 46 31 Mariu Suarish 1 443 683 25 43 1 185 867 20 88 Mariya de Lurdesh Pintasilgu 418 961 7 38 znyav kandidaturu Drugij tur 16 lyutogo 1986 roku Kandidat Golosiv Diogu Frejtash du Amaral 2 872 064 48 37 Mariu Suarish 3 010 756 50 71 Prezidentski vibori 13 sichnya 1991 roku Kandidat Golosiv 696 379 14 16 Mariu Suarish 3 459 521 70 35 635 373 12 92 126 581 2 57 Prezidentski vibori 22 sichnya 2006 roku Kandidat Golosiv Anibal Kavaku Silva 2 746 689 50 6 Manuel Alegre 1 125 077 20 72 Mariu Suarish 778 781 14 34 466 507 8 59 288 261 5 31 23 622 0 44 Ne brali uchast u golosuvanni 3 303 972 37 39Div takozhNova derzhava Portugaliya Ameriku Tomash Marselu Kaetanu Revolyuciya gvozdik Rada Nacionalnogo Poryatunku Socialistichna partiya Portugaliyi Prezident Portugaliyi Spisok prem yer ministriv PortugaliyiLiteraturaV I Golovchenko Suarish Mario Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PrimitkiMario Soares avait vecu de tres bons moments comme prof a Rennes Rennes 2017 ISSN 0999 2138 2262 4279 d Track Q647d Track Q660769 Les annees rennaises de Mario Soares un monsieur charmant Rennes 2017 ISSN 0999 2138 2262 4279 d Track Q647d Track Q660769 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 http casacomum org cc arquivos set e 974PosilannyaSoaresh Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Povna biografiya na oficijnomu sajti Prezidenciyi Portugalskoyi Respubliki Arhivovano 8 lyutogo 2012 u WebCite port port Poperednik Prezidenti Portugaliyi 1986 1996 Nastupnik Ramalyu Ianish 1976 1986 Zhorzhe Sampayu 1996 2006 Poperednik Prem yer ministri Portugaliyi 1976 1978 Nastupnik Almejda i Koshta 1976 Nobre da Koshta 1978 Poperednik Prem yer ministri Portugaliyi 1983 1985 Nastupnik Pintu Balsemau 1981 1983 Kavaku Silva 1985 1995