Lophiomys imhausi | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Lophiomys imhausi Milne-Edwards, 1867 | ||||||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Lophiomys imhausi — вид гризунів родини хом'якових (Cricetidae). Належить до монотипової підродини Lophiomyinae. Інша назва — хом'як кошлатий.
Опис
Зовні схожий більше на їжатця ніж на хом'яка, оскільки його спину, уздовж хребта, прикрашає жорстка щетиниста грива.
Самиці в кошлатих хом'яків досягають помітно великих розмірів (до 36 см) в порівнянні з самцями (25,5–30 см). Вага дорослих особин 590—920 г. Хвіст приблизно вдвічі коротше тулуба — 14–21,5 см, покритий довгим густим волоссям. Статура масивна, незграбна. Голова обрисами дещо нагадує голову кавію або поркупіна. Очі невеликі. Маленькі округлі вуха облямовані білим. На кінцівках добре розвинені 4 пальця; перший палець передніх кінцівок частково протиставлений іншим.
Поширення
Мешкає Lophiomys imhausi в гірських лісах Східної Африки. Зустрічається у Судані, Ефіопії, Еритреї, Сомалі, Уганді, Кенії, Танзанії. Викопні рештки відомі з Ізраїлю.
Спосіб життя
Веде ссавець нічний спосіб життя, вдень пересиджує в норах, а вночі робить вилазки в пошуках їжі — листя, плодів, молодих коренів і пагонів.
Кошлатий хом'як — досить-таки повільна тварина, тому від хижаків він захищається хитрими прийомами. По-перше, у нього з боків розташовані пахучі залози, що випромінюють специфічний різкий запах в разі небезпеки. По-друге, у нього піднімається грива, що робить його дуже схожим на їжатця. По-третє, шерсть гризуна отруйна. Як виявилося, хом'як здирає токсичну кору дерева акокантери абисінської (Acokanthera shimperi) і змащує нею свою шерсть. Одного контакту з шерстю хом'яка досить щоб викликати сильне отруєння, а в наслідку і смерть.
Примітки
- Schlitter, D. (2016) Lophiomys imhausi: інформація на сайті МСОП (англ.) 12 травня 2022
Посилання
- Schlitter & Agwanda (2004). Lophiomys imhausi. 2006. Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 11 May 2006. Database entry includes a brief justification of why this species is of least concern
- Jansa, S. A. and M. Weksler. 2004. Phylogeny of muroid rodents: relationships within and among major lineages as determined by IRBP gene sequences. Molecular Phylogenetics and Evolution, 31:256-276.
- Kingdon, Jonathan. East African Mammals. Chicago: University of Chicago Press, 1974. 519—526.
- Jonathan Kingdon, Bernard Agwanda, Margaret Kinnaird, Timothy O'Brien, Christopher Holland, Tom Gheysens, Maxime Boulet-Audet and Fritz Vollrath 2011 A poisonous surprise under the coat of the African crested rat Proc. R. Soc. B [1] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] DOI:10.1098/rspb.2011.1169
- Jonathan Kingdon, David Happold, Thomas Butynski, Michael Hoffmann, Meredith Happold, Jan Kalina, «Mammals of Africa, Vol 1-6»
- Jonathan Kingdon, «The Kingdon Field Guide to African Mammals»
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lophiomys imhausi Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Nadryad Grizuni Rodentia Ryad Mishopodibni Muriformes Rodina Hom yakovi Cricetidae Pidrodina Lophiomyinae Milne Edwards 1867 Rid Lophiomys Milne Edwards 1867 Vid L imhausi Binomialna nazva Lophiomys imhausi Milne Edwards 1867 Mapa poshirennya vidu Posilannya Vikishovishe Lophiomys imhausi Vikividi Lophiomys imhausi EOL 1179479 ITIS 632701 MSOP 12308 NCBI 248799 Fossilworks 54130 Lophiomys imhausi vid grizuniv rodini hom yakovih Cricetidae Nalezhit do monotipovoyi pidrodini Lophiomyinae Insha nazva hom yak koshlatij OpisZovni shozhij bilshe na yizhatcya nizh na hom yaka oskilki jogo spinu uzdovzh hrebta prikrashaye zhorstka shetinista griva Samici v koshlatih hom yakiv dosyagayut pomitno velikih rozmiriv do 36 sm v porivnyanni z samcyami 25 5 30 sm Vaga doroslih osobin 590 920 g Hvist priblizno vdvichi korotshe tuluba 14 21 5 sm pokritij dovgim gustim volossyam Statura masivna nezgrabna Golova obrisami desho nagaduye golovu kaviyu abo porkupina Ochi neveliki Malenki okrugli vuha oblyamovani bilim Na kincivkah dobre rozvineni 4 palcya pershij palec perednih kincivok chastkovo protistavlenij inshim PoshirennyaMeshkaye Lophiomys imhausi v girskih lisah Shidnoyi Afriki Zustrichayetsya u Sudani Efiopiyi Eritreyi Somali Ugandi Keniyi Tanzaniyi Vikopni reshtki vidomi z Izrayilyu Sposib zhittyaVede ssavec nichnij sposib zhittya vden peresidzhuye v norah a vnochi robit vilazki v poshukah yizhi listya plodiv molodih koreniv i pagoniv Koshlatij hom yak dosit taki povilna tvarina tomu vid hizhakiv vin zahishayetsya hitrimi prijomami Po pershe u nogo z bokiv roztashovani pahuchi zalozi sho viprominyuyut specifichnij rizkij zapah v razi nebezpeki Po druge u nogo pidnimayetsya griva sho robit jogo duzhe shozhim na yizhatcya Po tretye sherst grizuna otrujna Yak viyavilosya hom yak zdiraye toksichnu koru dereva akokanteri abisinskoyi Acokanthera shimperi i zmashuye neyu svoyu sherst Odnogo kontaktu z sherstyu hom yaka dosit shob viklikati silne otruyennya a v naslidku i smert PrimitkiSchlitter D 2016 Lophiomys imhausi informaciya na sajti MSOP angl 12 travnya 2022PosilannyaSchlitter amp Agwanda 2004 Lophiomys imhausi 2006 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi IUCN 2006 www iucnredlist org Pereglyanuto 11 May 2006 Database entry includes a brief justification of why this species is of least concern Jansa S A and M Weksler 2004 Phylogeny of muroid rodents relationships within and among major lineages as determined by IRBP gene sequences Molecular Phylogenetics and Evolution 31 256 276 Kingdon Jonathan East African Mammals Chicago University of Chicago Press 1974 519 526 Jonathan Kingdon Bernard Agwanda Margaret Kinnaird Timothy O Brien Christopher Holland Tom Gheysens Maxime Boulet Audet and Fritz Vollrath 2011 A poisonous surprise under the coat of the African crested rat Proc R Soc B 1 4 bereznya 2016 u Wayback Machine DOI 10 1098 rspb 2011 1169 Jonathan Kingdon David Happold Thomas Butynski Michael Hoffmann Meredith Happold Jan Kalina Mammals of Africa Vol 1 6 Jonathan Kingdon The Kingdon Field Guide to African Mammals Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi