Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Назіб Гаязович Жиганов тат Нәҗип Гаяз улы Җиһанов Nəcip ğayaz uğlı Cihanov 2 січня 1911 Уральськ нині Казахстан Російськ

Жиганов Назіб Гаязович

Назіб Гаязович Жиганов (тат. Нәҗип Гаяз улы Җиһанов, Nəcip Ğayaz uğlı Cihanov; 2 січня 1911, Уральськ, (нині Казахстан), Російська імперія — 2 червня 1988, Уфа, Башкортостан) — радянський татарський композитор, педагог, громадський діяч.

Жиганов Назіб Гаязович
image
Основна інформація
Дата народження2 (15) січня 1911[1]
Місце народженняУральськ, Російська імперія[2]
Дата смерті2 червня 1988(1988-06-02)[3][1] (77 років)
Місце смертіУфа, РРФСР, СРСР
ПохованняАрський цвинтар
ГромадянствоСРСР
Професіїкомпозитор, музичний педагог, політик
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Жанриопера
Нагороди
image
image image image image
image image image image
Дітиd
image Файли у Вікісховищі

Має звання:

Автор 16 симфоній, 8 опер, 3 балетів, численних творів камерної, вокальної, інструментальної та програмної музики.

Біографія

Народився 2 січня 1911 року в Уральську (нині — адміністративний центр Західно-Казахстанської області Республіки Казахстан).

Рано осиротів, виховувався в дитячому будинку. У 1928 році приїхав в Казань, де жила його сестра Фаїза, з наміром вступити в музичний технікум. Музиці почав навчатися ще в Уральську, в дитячому будинку. Його першою вчителькою була випускниця Санкт-Петербурзької консерваторії Свєтчина (прізвище дається за його спогадами). У Казані брав уроки у Н. А. Шеваліної. У 1929 році вступив до Східного музичного технікума (з 1904 і з 1936 — Казанське музичне училище), але невдало. Займався з викладачами технікуму — по класу фортепіано вчився у М. А. П'ятницької, по класу віолончелі — у Р. Л. Полякова. У 1931 році, за порадою композитора поїхав в Москву, де вступив в Обласний музичний технікум (нині ), який закінчив у 1935 році, потім — на третій курс консерваторії, де навчався в класі композиції (Г. І. Літинського). У 1937 році під час відкриття Державної філармонії Татарської АРСР було виконано його Першу симфонію, перший татарський твір у цьому жанрі. Закінчивши консерваторію в 1938 році, повернувся до Казані.

У 1943 році був призначений художнім керівником Татарського театру опери і балету (нині — імені М. Джаліля), на відкритті якого в 1939 році виконувався дипломний твір композитора — опера «Качкин».

У 1944 році звернувся з пропозицією до Ради Міністрів Татарської АРСР створити в Казані консерваторію. Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 13 квітня (1945) року було створено Казанську державну консерваторію республіканського (РРФСР) підпорядкування. У червні 1945 року був призначений її директором (викладав оркестровку, з 1953 року — професор). Беззмінно керував консерваторією як ректор понад 40 років до кінця життя.

З 1939 по 1977 рік очолював Союз композиторів Татарської АРСР. Делегат першого з'їзду Спілки композиторів СРСР (1948), на якому обрано членом його правління. У 1957 році на другому з'їзді обрано секретарем правління. Беззмінно займав цей пост з 1962 по 1988 рік. У 1960 році обраний членом правління Союзу композиторів РРФСР. З 1952 року входив до складу Республіканського Комітету боротьби за мир, з 1958 — член Комітету з Державних премій Татарської АРСР імені Г. Тукая. З 1961 по 1988 рік — член Комітету з Ленінських і Державних премій при Раді Міністрів СРСР. Депутат Верховної Ради Татарської АРСР 8-9 скликань, Верховної Ради РРСР 2-54 скликань, Верховної Ради СРСР 7-го скликання (1966—1970). Член ВКП (б) з 1944 року.

Н. Жиганов — один з основоположників професійного татарського музичного мистецтва. Практично всі нині функціонують установи і організації музичної культури Татарстану (Казанська консерваторія (нині академія), Татарський академічний державний театр опери і балету ім. М. Джаліля, Державний симфонічний оркестр Татарстану, Спілка композиторів республіки, середня спеціальна музична школа (нині ліцей при консерваторії) створювалися за його безпосередньої участі. Автор 8 опер, 3 балетів, багатьох симфоній і камерних творів. У його творах гармонійно поєднуються національний колорит і традиції російської і європейської музичної спадщини.

image

Автор статей з актуальних питань радянської музичної творчості.

Раптово помер 2 червня 1988 року в Уфі після концертного виконання нової редакції опери «Джаліль» у рамках проведення Днів літератури і мистецтва Татарії в Башкирській АРСР. Похований на Арському кладовищі в Казані.

Звання та нагороди

Основні твори

Опери
  • «Качкин» («Втікач»; 1939)
  • «Ірек» («Свобода»; 1940)
  • («Золотоволоска»; 1941)
  • «Поет»; (1947)
  • «Ільдар»; (1942, 2-а ред. — «Дорога перемоги», 1954)
  • «Тюляк» (1945, 2-а ред.- «Тюляк і Су-Слу», 1967)
  • «Намус» («Честь», 1950)
  • «Джаліль» (1957)
Балети
  • «Фатих» (1943)
  • «Зюгра» (1946)
  • «Дві легенди» («Зюгра і Нжері»; 1970)
Для оркестру
  • Симфонія № 1 (1973)
  • Симфонія № 2 «Сабантуй» (1968)
  • Симфонія № 3 «Лірична» (1971)
  • Симфонія № 4 (1973)
  • Симфонія № 5 (1974)
  • Симфонія № 6 (1975)
  • Симфонія № 7 (1976)
  • Симфонія № 8 (1977)
  • Симфонія № 9 (1978)
  • Симфонія № 10 (1979)
  • Симфонія № 11 (1980)
  • Симфонія № 12 (1981)
  • Симфонія № 13 (1982)
  • Симфонія № 14 (1983)
  • Симфонія № 15 (1984)
  • Симфонія № 16 (1985)
  • Симфонічна поема «Кирлай» (1946)
  • Сюїта на татарські теми (1949)
  • Симфонічні новели (1964)
  • Симфонічні пісні (1965)
  • Увертюра-поема «Нафиса» (1952)
Вокально-симфонічні
  • Кантата «Республіка моя» (1960)
  • Кантата «Здрастуй, Москва!» (1980)
Для фортепіано
  • Сонатина (1935)
  • Сюїта в 5 частинах (1963)
  • Цикл «Замальовки» (1975)
  • «П'ять п'єс для фортепіано»
  • «Альбом фортепіанних п'єс для дітей»
  • «Матюшинські ескізи»
  • «12 замальовок» і ін.
Інше
  • Пісні (в тому числі «Знову запахло бузком» (слова , 1956), «Завжди так» (слова (С. Хакіма)), «Рідній землі» (слова 3. Нурі), «Народу російському привіт» (слова А. Ерікеєза), «З Леніним серце говорить» (слова С. Хаіша), «В цьому партійність моя» (слова А. Акдріцою), «Очікування» (слова Б. Старчікова, 1964), «Живуть на світі казки» (слова М . Тазетдінова, 1966), цикл «Я співаю, щоб світ був світлий»), романси, обробки народних пісень — усього близько 100, музика до кінофільму «Радянська Татарія».

Пам'ять

  • У 2001 році Казанській державній консерваторії присвоєно ім'я композитора.
  • У 2001 році в будинку, де останні 18 років жив композитор, стараннями його вдови — Ніни Жиганової за сприяння Президента Татарстану М. Шаймієва відкрито меморіальний музей-квартира Назіба Жиганова, розташований за адресою вул. Мала Червона, буд. 14, кв. 11.
  • У червні 2006 року на будинку, де жив композитор, встановлено меморіальну дошку.
  • У гімназії № 93 Радянського району Казані є музей Н. Г. Жиганова.
  • Ім'я композитора присвоєно одній з малих планет (1997).
  • Одна з вулиць Радянського району Казані носить ім'я композитора.

Література

  • Я. Гіршман. «Назіб Жиганов». — М., 1955, 1975
  • Щ. Марченко. Назіб Гаязович Жиганов. — В кн .: «Композитори Радянського Татарстану». — Казань, 1957
  • Г. Літинський. Шляхи виховання таланту. — «Радянська музика», 1971, № 1
  • Г. Касаткіна. Сучасна тема в оперній творчості Жиганова. — В кн .: «Музика і сучасність», вип. 9. — М., 1975

Примітки

  1. Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
    d:Track:Q22918706d:Track:Q4517503d:Track:Q19909792
  2. Жиганов Назиб Гаязович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Musicalics
    d:Track:Q63484499
  4. . Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 24 січня 2020.
  5. Жиганов, Назиб Гаязович // Большая русская биографическая энциклопедия (электронное издание). — Версия 3.0. — М. : Бизнессофт, ИДДК, 2007.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Nazib Gayazovich Zhiganov tat Nәҗip Gayaz uly Җiһanov Necip Gayaz ugli Cihanov 2 sichnya 1911 Uralsk nini Kazahstan Rosijska imperiya 2 chervnya 1988 Ufa Bashkortostan radyanskij tatarskij kompozitor pedagog gromadskij diyach Zhiganov Nazib GayazovichOsnovna informaciyaData narodzhennya2 15 sichnya 1911 1 Misce narodzhennyaUralsk Rosijska imperiya 2 Data smerti2 chervnya 1988 1988 06 02 3 1 77 rokiv Misce smertiUfa RRFSR SRSRPohovannyaArskij cvintarGromadyanstvoSRSRProfesiyikompozitor muzichnij pedagog politikOsvitaMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoZhanrioperaNagorodiDitid Fajli u Vikishovishi Maye zvannya Narodnij artist SRSR 1957 Geroj Socialistichnoyi Praci 1981 Laureat dvoh Stalinskih premij drugogo stupenya 1948 1950 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1970 Avtor 16 simfonij 8 oper 3 baletiv chislennih tvoriv kamernoyi vokalnoyi instrumentalnoyi ta programnoyi muziki BiografiyaNarodivsya 2 sichnya 1911 roku v Uralsku nini administrativnij centr Zahidno Kazahstanskoyi oblasti Respubliki Kazahstan Rano osirotiv vihovuvavsya v dityachomu budinku U 1928 roci priyihav v Kazan de zhila jogo sestra Fayiza z namirom vstupiti v muzichnij tehnikum Muzici pochav navchatisya she v Uralsku v dityachomu budinku Jogo pershoyu vchitelkoyu bula vipusknicya Sankt Peterburzkoyi konservatoriyi Svyetchina prizvishe dayetsya za jogo spogadami U Kazani brav uroki u N A Shevalinoyi U 1929 roci vstupiv do Shidnogo muzichnogo tehnikuma z 1904 i z 1936 Kazanske muzichne uchilishe ale nevdalo Zajmavsya z vikladachami tehnikumu po klasu fortepiano vchivsya u M A P yatnickoyi po klasu violoncheli u R L Polyakova U 1931 roci za poradoyu kompozitora poyihav v Moskvu de vstupiv v Oblasnij muzichnij tehnikum nini yakij zakinchiv u 1935 roci potim na tretij kurs konservatoriyi de navchavsya v klasi kompoziciyi G I Litinskogo U 1937 roci pid chas vidkrittya Derzhavnoyi filarmoniyi Tatarskoyi ARSR bulo vikonano jogo Pershu simfoniyu pershij tatarskij tvir u comu zhanri Zakinchivshi konservatoriyu v 1938 roci povernuvsya do Kazani U 1943 roci buv priznachenij hudozhnim kerivnikom Tatarskogo teatru operi i baletu nini imeni M Dzhalilya na vidkritti yakogo v 1939 roci vikonuvavsya diplomnij tvir kompozitora opera Kachkin U 1944 roci zvernuvsya z propoziciyeyu do Radi Ministriv Tatarskoyi ARSR stvoriti v Kazani konservatoriyu Rozporyadzhennyam Radi Ministriv SRSR vid 13 kvitnya 1945 roku bulo stvoreno Kazansku derzhavnu konservatoriyu respublikanskogo RRFSR pidporyadkuvannya U chervni 1945 roku buv priznachenij yiyi direktorom vikladav orkestrovku z 1953 roku profesor Bezzminno keruvav konservatoriyeyu yak rektor ponad 40 rokiv do kincya zhittya Z 1939 po 1977 rik ocholyuvav Soyuz kompozitoriv Tatarskoyi ARSR Delegat pershogo z yizdu Spilki kompozitoriv SRSR 1948 na yakomu obrano chlenom jogo pravlinnya U 1957 roci na drugomu z yizdi obrano sekretarem pravlinnya Bezzminno zajmav cej post z 1962 po 1988 rik U 1960 roci obranij chlenom pravlinnya Soyuzu kompozitoriv RRFSR Z 1952 roku vhodiv do skladu Respublikanskogo Komitetu borotbi za mir z 1958 chlen Komitetu z Derzhavnih premij Tatarskoyi ARSR imeni G Tukaya Z 1961 po 1988 rik chlen Komitetu z Leninskih i Derzhavnih premij pri Radi Ministriv SRSR Deputat Verhovnoyi Radi Tatarskoyi ARSR 8 9 sklikan Verhovnoyi Radi RRSR 2 54 sklikan Verhovnoyi Radi SRSR 7 go sklikannya 1966 1970 Chlen VKP b z 1944 roku N Zhiganov odin z osnovopolozhnikiv profesijnogo tatarskogo muzichnogo mistectva Praktichno vsi nini funkcionuyut ustanovi i organizaciyi muzichnoyi kulturi Tatarstanu Kazanska konservatoriya nini akademiya Tatarskij akademichnij derzhavnij teatr operi i baletu im M Dzhalilya Derzhavnij simfonichnij orkestr Tatarstanu Spilka kompozitoriv respubliki serednya specialna muzichna shkola nini licej pri konservatoriyi stvoryuvalisya za jogo bezposerednoyi uchasti Avtor 8 oper 3 baletiv bagatoh simfonij i kamernih tvoriv U jogo tvorah garmonijno poyednuyutsya nacionalnij kolorit i tradiciyi rosijskoyi i yevropejskoyi muzichnoyi spadshini Avtor statej z aktualnih pitan radyanskoyi muzichnoyi tvorchosti Raptovo pomer 2 chervnya 1988 roku v Ufi pislya koncertnogo vikonannya novoyi redakciyi operi Dzhalil u ramkah provedennya Dniv literaturi i mistectva Tatariyi v Bashkirskij ARSR Pohovanij na Arskomu kladovishi v Kazani Zvannya ta nagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 1981 Zasluzhenij diyach mistectv Tatarskoyi ARSR 1939 Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1940 Narodnij artist SRSR 1957 Zasluzhenij diyach mistectv Chuvaskoyi ARSR 1961 Stalinska premiya drugogo stupenya 1948 za operu Altinchach 1941 Stalinska premiya drugogo stupenya 1950 za Syuyitu na tatarski temi dlya simfonichnogo orkestru Derzhavna premiya SRSR 1970 za simfoniyu Sabantuj 1968 Derzhavna premiya Tatarskoyi ARSR im G Tukaya za operu Dzhalil 1958 Dva ordena Lenina 1950 1981 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1971 Dva ordena Znak Poshani 1945 1959 Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1946 MedaliOsnovni tvoriOperi Kachkin Vtikach 1939 Irek Svoboda 1940 Zolotovoloska 1941 Poet 1947 Ildar 1942 2 a red Doroga peremogi 1954 Tyulyak 1945 2 a red Tyulyak i Su Slu 1967 Namus Chest 1950 Dzhalil 1957 Baleti Fatih 1943 Zyugra 1946 Dvi legendi Zyugra i Nzheri 1970 Dlya orkestru Simfoniya 1 1973 Simfoniya 2 Sabantuj 1968 Simfoniya 3 Lirichna 1971 Simfoniya 4 1973 Simfoniya 5 1974 Simfoniya 6 1975 Simfoniya 7 1976 Simfoniya 8 1977 Simfoniya 9 1978 Simfoniya 10 1979 Simfoniya 11 1980 Simfoniya 12 1981 Simfoniya 13 1982 Simfoniya 14 1983 Simfoniya 15 1984 Simfoniya 16 1985 Simfonichna poema Kirlaj 1946 Syuyita na tatarski temi 1949 Simfonichni noveli 1964 Simfonichni pisni 1965 Uvertyura poema Nafisa 1952 Vokalno simfonichni Kantata Respublika moya 1960 Kantata Zdrastuj Moskva 1980 Dlya fortepiano Sonatina 1935 Syuyita v 5 chastinah 1963 Cikl Zamalovki 1975 P yat p yes dlya fortepiano Albom fortepiannih p yes dlya ditej Matyushinski eskizi 12 zamalovok i in Inshe Pisni v tomu chisli Znovu zapahlo buzkom slova 1956 Zavzhdi tak slova S Hakima Ridnij zemli slova 3 Nuri Narodu rosijskomu privit slova A Erikeyeza Z Leninim serce govorit slova S Haisha V comu partijnist moya slova A Akdricoyu Ochikuvannya slova B Starchikova 1964 Zhivut na sviti kazki slova M Tazetdinova 1966 cikl Ya spivayu shob svit buv svitlij romansi obrobki narodnih pisen usogo blizko 100 muzika do kinofilmu Radyanska Tatariya Pam yatU 2001 roci Kazanskij derzhavnij konservatoriyi prisvoyeno im ya kompozitora U 2001 roci v budinku de ostanni 18 rokiv zhiv kompozitor starannyami jogo vdovi Nini Zhiganovoyi za spriyannya Prezidenta Tatarstanu M Shajmiyeva vidkrito memorialnij muzej kvartira Naziba Zhiganova roztashovanij za adresoyu vul Mala Chervona bud 14 kv 11 U chervni 2006 roku na budinku de zhiv kompozitor vstanovleno memorialnu doshku U gimnaziyi 93 Radyanskogo rajonu Kazani ye muzej N G Zhiganova Im ya kompozitora prisvoyeno odnij z malih planet 1997 Odna z vulic Radyanskogo rajonu Kazani nosit im ya kompozitora LiteraturaYa Girshman Nazib Zhiganov M 1955 1975 Sh Marchenko Nazib Gayazovich Zhiganov V kn Kompozitori Radyanskogo Tatarstanu Kazan 1957 G Litinskij Shlyahi vihovannya talantu Radyanska muzika 1971 1 G Kasatkina Suchasna tema v opernij tvorchosti Zhiganova V kn Muzika i suchasnist vip 9 M 1975PrimitkiIsaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Zhiganov Nazib Gayazovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Musicalics d Track Q63484499 Arhiv originalu za 15 veresnya 2016 Procitovano 24 sichnya 2020 Zhiganov Nazib Gayazovich Bolshaya russkaya biograficheskaya enciklopediya elektronnoe izdanie Versiya 3 0 M Biznessoft IDDK 2007 Posilannya
Топ