Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Східна Македонія географічний регіон в межах кордонів Македонії який простягається на схід від кордону з Болгарією на пі

Східна Македонія

Східна Македонія

Східна Македонія - географічний регіон в межах кордонів Македонії, який простягається на схід від кордону з Болгарією, на північ до етногеографічного регіону Козяція та муніципалітетів Куманово та Крива Паланка (Північна Македонія), на південь до кордону з Грецією на горі Беласиця і на захід до Повардарського краю (Центральна Македонія - Повардар'я).

Географія

У рельєфі в усьому регіоні гори та долини належать до старих масивних гір, тобто до системи Родоп. Усі річки регіону належать до водозбору Егейського моря, а найбільшою річкою Східної Македонії є Брегальница. Інші менші річки – Струмиця, , , , , , та інші.

Долинними одиницями в цьому регіоні є: , , , та , а на цій же території розташовані етногеографічні ареали: , , , Осоговія, , і .

Найвищими горами області є: Осоговські гори (2252 м), Малешевські гори з Влаїною (1932 м), Беласиця (1881 м), Плачковица (1754 м), Огражден (1745 м), (1297 м), (1278 м.) і Конечка (1159 м.).

Історія

Наприкінці ХІХ і на початку ХХ століття, за часів Османської імперії, область Східної Македонії адміністративно поділялася на шість округів. За словами болгарського етнографа Василя Кньчова у своїй книзі ("Македонія, етнографія і статистика ") від 1900 року, у шести казах, які сьогодні географічно входять до регіону Східної Македонії, проживало 200 142 жителі.

У таблиці наведено кількість населення та національний склад у Східній Македонії з 1900 року:

Каза Македонці християни Македонці мусульмани турки албанці влахи євреї роми інші Всього
Штипська 22 492 / 25 675 / / 800 640 / 49 607
Струмицька 23 602 / 14 930 / / 700 1650 / 40 882
Кочанська 20 736 / 11 820 45 2020 / 1402 20 36 043
Малешевська 19 751 8605 425 / / / 485 / 29 266
Кратовська 19 385 / 3805 / 340 / 320 / 23 850
Радовишська 9 043 / 11.061 / / / 390 / 20 494
РАЗОМ 123 614 67 716 45 2360 1500 4887 20 200 142
відсотків 61.7 % 33.8 % 0,02 % 1.17 % 0,74 % 2.44 % 0,00 %

Демографічні показники

У географічних кордонах, що визначають територію Східної Македонії, розташовано 417 населених пунктів, з них 12 міст і 405 сіл, розділених на 20 муніципалітетів.

До цього регіону входять міста: Штип, Струмиця, Кочани, Радовиш, Светий Николе, Делчево, Виниця, Пробиштип, Берово, Кратово, Македонська Камениця та Пехчево. Найбільшим містом області є Штип з населенням 43 652 мешканців, який вважається обласним центром і столицею Східного статистичного регіону. З відкриттям Університету «Гоце Делчев» у 2008 році Штип став єдиним університетським містом у Східній Македонії.

Згідно з переписом населення 2002 року, у Східній Македонії було зареєстровано 338 458 жителів, що становить 16,7 % від загальної кількості жителів Республіки Північна Македонія. Щодо розподілу міського та сільського населення, то 196 527 (58 %) проживали в містах, а 141 931 (42 %) у селах. Середня щільність населення 59,8 год/ км2 . Особливо низька щільність спостерігається в Кратово, Овче Поле, Злетове та в районі сіл Юрук Плачковиці. А найбільша щільність населення зосереджена в південній частині області, точніше в долині Струмиці, де в місті Струмиці та навколишніх 74 Струмицьких селах проживає 92 625 жителів (2002 р.) або 27,7 % від усього населення Східної Македонії та 4,57 % від усього населення Республіки Північна Македонія.

Села з населенням понад 2000 мешканців області: Ново Село-Струмиця (2756 мешканців), Кукліш (2532 мешканців), Злетово (2477 мешканців), Зрновці (2221 мешканець), Муртино (2209 мешканців), Василево (2174 мешканців). ) та Русиново (2095 год.).

З етнічної точки зору 311 286 або 91,9 % жителів — македонці, а решта населення — турки, влахи, роми, серби та інші. Найбільше турки представлені в районі Юруклака, у Струмиці, Радовиші, Лакавиці та Штипі. Влахи живуть у Штипі, Овчему Поле, Кочанах та Лакавіці, а роми здебільшого живуть у містах Штип, Кочани та Виниця.

У таблиці наведено чисельність населення області за муніципалітетами, поділена за етнічними групами:

Громада Македонці Албанці Турии Роми Влахи Серби Босняки Інші Разом
1. Струмица 50.258 3 3.754 147 3 185 6 320 54.676
2. Штип 41.670 12 1.272 2.195 2.074 297 11 265 47.796
3. Кочани 35.472 / 315 1.951 194 63 / 97 38.092
4. Радовиш 23.752 8 4.061 271 26 71 1 54 28.244
5. Виница 18.261 / 272 1.230 121 32 / 22 19.938
6. Свети Николе 18.005 / 81 72 238 71 1 29 18.497
7.  Делчево 16.637 7 122 651 4 35 / 49 17.505
8.  Пробиштип 15.977 6 37 37 89 1 46 16.193
9. Босилово 13.649 / 495 24 / 8 / 84 14.260
10. Берово 13.335 / 91 459 6 20 3 27 13.941
11. Василево 9.958 / 2.095 5 1 4 1 58 12.122
12. Ново Село 11.907 / / 3 / 25 2 29 11.966
13. Кратово 10.231 / 8 151 1 33 / 17 10.441
14. Македонска Каменица 8.055 / / 14 / 24 8 9 8.110
15. Чешиново-Облешево 7.455 / / / 30 4 / 1 7.490
16. Пехчево 4.737 / 357 390 2 12 / 19 5.517
17. Карбинци 3.200 / 728 2 54 12 / 16 4.012
18. Конче 3.009 / 521 / / 3 / 3 3.536
19. Зрновци 3.247 / / / 13 2 / 2 3.264
20. Лозово 2.471 35 157 / 122 27 34 12 2.858
Вкупно 311.286 65 14.335 7.602 2.926 1.017 68 1.159 338.458

За кількістю жителів найбільший муніципалітет – Струмиця, найменший – Лозово, а за площею найбільша територія охоплює муніципалітет Берово, а найменша – Зрновці.

За підрахунками населення, у 2018 році в цьому регіоні проживало 331 703 жителі.

Діалекти

На території Східної Македонії існує кілька діалектів, які поділяються на два діалекти.

Діалектами, що входять до складу південно-східної македонської говірки, є: стіпсько-кочанський діалект, струмицький та малешево-піринський діалект.

Діалектами, що входять до складу північномакедонської говірки, є: овчепільський і кратовський діалект.

Монастирі Східної Македонії

  • «Св. Богородиці-Елеуси» - Велюса
  • «Св. Леонтія" - Водоча
  • «Св. Антонія" – Ново Село
  • «Св. Архангела Михаїла" - Берово
  • «Успіння Пресвятої Богородиці» – Берово
  • «Св. Гаврил Лесновський» - Легко
  • «Св. Стефана" - Конче
  • Делчевський монастир - Делчево

Пов'язані

Посилання

  1. Geografsko društvo na SR Makedonija (1973). Geographical reviews. Društvo.
  2. . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
  3. Население на Република Македонија според изјаснувањето за етничката припадност, по населени места, според пописите на население 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 1994 и 2002 година (согласно територијалната организација од 1996 година). Државен завод за статистика.
  4. Население на Република Македонија според изјаснувањето за етничката припадност, по населени места, според пописите на население 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 1994 и 2002 година (согласно територијалната организација од 1996 година). Државен завод за статистика.
  5. Државен завод за статистика, Население во Република Македонија на 31.12 по специфични групи на возраст, по пол, по општини, според промените во територијалната поделба во 2014 г., по години

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shidna Makedoniya geografichnij region v mezhah kordoniv Makedoniyi yakij prostyagayetsya na shid vid kordonu z Bolgariyeyu na pivnich do etnogeografichnogo regionu Kozyaciya ta municipalitetiv Kumanovo ta Kriva Palanka Pivnichna Makedoniya na pivden do kordonu z Greciyeyu na gori Belasicya i na zahid do Povardarskogo krayu Centralna Makedoniya Povardar ya GeografiyaU relyefi v usomu regioni gori ta dolini nalezhat do starih masivnih gir tobto do sistemi Rodop Usi richki regionu nalezhat do vodozboru Egejskogo morya a najbilshoyu richkoyu Shidnoyi Makedoniyi ye Bregalnica Inshi menshi richki Strumicya ta inshi Dolinnimi odinicyami v comu regioni ye ta a na cij zhe teritoriyi roztashovani etnogeografichni areali Osogoviya i Najvishimi gorami oblasti ye Osogovski gori 2252 m Maleshevski gori z Vlayinoyu 1932 m Belasicya 1881 m Plachkovica 1754 m Ograzhden 1745 m 1297 m 1278 m i Konechka 1159 m IstoriyaNaprikinci HIH i na pochatku HH stolittya za chasiv Osmanskoyi imperiyi oblast Shidnoyi Makedoniyi administrativno podilyalasya na shist okrugiv Za slovami bolgarskogo etnografa Vasilya Knchova u svoyij knizi Makedoniya etnografiya i statistika vid 1900 roku u shesti kazah yaki sogodni geografichno vhodyat do regionu Shidnoyi Makedoniyi prozhivalo 200 142 zhiteli U tablici navedeno kilkist naselennya ta nacionalnij sklad u Shidnij Makedoniyi z 1900 roku Kaza Makedonci hristiyani Makedonci musulmani turki albanci vlahi yevreyi romi inshi VsogoShtipska 22 492 25 675 800 640 49 607Strumicka 23 602 14 930 700 1650 40 882Kochanska 20 736 11 820 45 2020 1402 20 36 043Maleshevska 19 751 8605 425 485 29 266Kratovska 19 385 3805 340 320 23 850Radovishska 9 043 11 061 390 20 494RAZOM 123 614 67 716 45 2360 1500 4887 20 200 142vidsotkiv 61 7 33 8 0 02 1 17 0 74 2 44 0 00 Demografichni pokaznikiU geografichnih kordonah sho viznachayut teritoriyu Shidnoyi Makedoniyi roztashovano 417 naselenih punktiv z nih 12 mist i 405 sil rozdilenih na 20 municipalitetiv Do cogo regionu vhodyat mista Shtip Strumicya Kochani Radovish Svetij Nikole Delchevo Vinicya Probishtip Berovo Kratovo Makedonska Kamenicya ta Pehchevo Najbilshim mistom oblasti ye Shtip z naselennyam 43 652 meshkanciv yakij vvazhayetsya oblasnim centrom i stoliceyu Shidnogo statistichnogo regionu Z vidkrittyam Universitetu Goce Delchev u 2008 roci Shtip stav yedinim universitetskim mistom u Shidnij Makedoniyi Zgidno z perepisom naselennya 2002 roku u Shidnij Makedoniyi bulo zareyestrovano 338 458 zhiteliv sho stanovit 16 7 vid zagalnoyi kilkosti zhiteliv Respubliki Pivnichna Makedoniya Shodo rozpodilu miskogo ta silskogo naselennya to 196 527 58 prozhivali v mistah a 141 931 42 u selah Serednya shilnist naselennya 59 8 god km2 Osoblivo nizka shilnist sposterigayetsya v Kratovo Ovche Pole Zletove ta v rajoni sil Yuruk Plachkovici A najbilsha shilnist naselennya zoseredzhena v pivdennij chastini oblasti tochnishe v dolini Strumici de v misti Strumici ta navkolishnih 74 Strumickih selah prozhivaye 92 625 zhiteliv 2002 r abo 27 7 vid usogo naselennya Shidnoyi Makedoniyi ta 4 57 vid usogo naselennya Respubliki Pivnichna Makedoniya Sela z naselennyam ponad 2000 meshkanciv oblasti Novo Selo Strumicya 2756 meshkanciv Kuklish 2532 meshkanciv Zletovo 2477 meshkanciv Zrnovci 2221 meshkanec Murtino 2209 meshkanciv Vasilevo 2174 meshkanciv ta Rusinovo 2095 god Z etnichnoyi tochki zoru 311 286 abo 91 9 zhiteliv makedonci a reshta naselennya turki vlahi romi serbi ta inshi Najbilshe turki predstavleni v rajoni Yuruklaka u Strumici Radovishi Lakavici ta Shtipi Vlahi zhivut u Shtipi Ovchemu Pole Kochanah ta Lakavici a romi zdebilshogo zhivut u mistah Shtip Kochani ta Vinicya U tablici navedeno chiselnist naselennya oblasti za municipalitetami podilena za etnichnimi grupami Gromada Makedonci Albanci Turii Romi Vlahi Serbi Bosnyaki Inshi Razom1 Strumica 50 258 3 3 754 147 3 185 6 320 54 6762 Shtip 41 670 12 1 272 2 195 2 074 297 11 265 47 7963 Kochani 35 472 315 1 951 194 63 97 38 0924 Radovish 23 752 8 4 061 271 26 71 1 54 28 2445 Vinica 18 261 272 1 230 121 32 22 19 9386 Sveti Nikole 18 005 81 72 238 71 1 29 18 4977 Delchevo 16 637 7 122 651 4 35 49 17 5058 Probishtip 15 977 6 37 37 89 1 46 16 1939 Bosilovo 13 649 495 24 8 84 14 26010 Berovo 13 335 91 459 6 20 3 27 13 94111 Vasilevo 9 958 2 095 5 1 4 1 58 12 12212 Novo Selo 11 907 3 25 2 29 11 96613 Kratovo 10 231 8 151 1 33 17 10 44114 Makedonska Kamenica 8 055 14 24 8 9 8 11015 Cheshinovo Obleshevo 7 455 30 4 1 7 49016 Pehchevo 4 737 357 390 2 12 19 5 51717 Karbinci 3 200 728 2 54 12 16 4 01218 Konche 3 009 521 3 3 3 53619 Zrnovci 3 247 13 2 2 3 26420 Lozovo 2 471 35 157 122 27 34 12 2 858Vkupno 311 286 65 14 335 7 602 2 926 1 017 68 1 159 338 458 Za kilkistyu zhiteliv najbilshij municipalitet Strumicya najmenshij Lozovo a za plosheyu najbilsha teritoriya ohoplyuye municipalitet Berovo a najmensha Zrnovci Za pidrahunkami naselennya u 2018 roci v comu regioni prozhivalo 331 703 zhiteli DialektiNa teritoriyi Shidnoyi Makedoniyi isnuye kilka dialektiv yaki podilyayutsya na dva dialekti Dialektami sho vhodyat do skladu pivdenno shidnoyi makedonskoyi govirki ye stipsko kochanskij dialekt strumickij ta maleshevo pirinskij dialekt Dialektami sho vhodyat do skladu pivnichnomakedonskoyi govirki ye ovchepilskij i kratovskij dialekt Monastiri Shidnoyi Makedoniyi Sv Bogorodici Eleusi Velyusa Sv Leontiya Vodocha Sv Antoniya Novo Selo Sv Arhangela Mihayila Berovo Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Berovo Sv Gavril Lesnovskij Legko Sv Stefana Konche Delchevskij monastir DelchevoPov yazaniShidnij region Pivdenna Makedoniya RPM Zahidna Makedoniya RPM Pivnichna Makedoniya RPM PosilannyaGeografsko drustvo na SR Makedonija 1973 Geographical reviews Drustvo Arhiv originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 Naselenie na Republika Makedoniјa spored izјasnuvaњeto za etnichkata pripadnost po naseleni mesta spored popisite na naselenie 1948 1953 1961 1971 1981 1991 1994 i 2002 godina soglasno teritoriјalnata organizaciјa od 1996 godina Drzhaven zavod za statistika Naselenie na Republika Makedoniјa spored izјasnuvaњeto za etnichkata pripadnost po naseleni mesta spored popisite na naselenie 1948 1953 1961 1971 1981 1991 1994 i 2002 godina soglasno teritoriјalnata organizaciјa od 1996 godina Drzhaven zavod za statistika Drzhaven zavod za statistika Naselenie vo Republika Makedoniјa na 31 12 po specifichni grupi na vozrast po pol po opshtini spored promenite vo teritoriјalnata podelba vo 2014 g po godini

Дата публікації:
Топ