Ана́дирський райо́н (рос. Анадырский район; чук. Кагыргын район) — один з муніципальних районів Чукотського автономного округу Російської Федерації. Адміністративний центр — місто Анадир (до складу району не входить).
Анадирський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Адміністративний центр | Анадир | ||||
Країна | Росія | ||||
Регіон | Чукотський автономний округ | ||||
муніципальний район | Росія | ||||
Офіційна мова | російська | ||||
Населення | |||||
- повне | 8288 осіб (2017) | ||||
- густота | 0,03 | ||||
Площа | |||||
- повна | 287 900 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 119 м | ||||
- мінімальна | 119 м | ||||
Часовий пояс | UTC+12 | ||||
Дата заснування | 1927 | ||||
Вебсайт | anadyr-mr.ru | ||||
Анадирський район на мапі Чукотського АО | |||||
|
Географія
Розташований на півдні Чукотського АО. Площа району — 287 900 км².
На південному сході району протікає річка .
Історія
Розкопки декількох стародавніх стоянок, виявлених на території Анадирського району, свідчать про те, що перші люди в цих місцях з'явилися ще в епоху раннього неоліту.
У 1649 році землепроходці Семена Дежньова почали будівництво Анадирського острогу на місці зимівника, заснованого поблизу нинішнього села Маркове.
З відкриттям Камчатки і до виявлення морського шляху до неї Анадирський острог відігравав особливу роль. Однак у 1766 році указ імператриці Катерини II проголосив про ліквідацію Анадирського острогу, що сталося в 1771 році. Через 100 років було прийнято рішення про організацію Анадирського окружного управління з центром в селі Маркове. Окружне управління охоплювало приблизно територію сучасних Анадирського, Чукотського, Провіденського, Іультинського і частково Билибінського районів. Першим начальником округи став Л. Ф. Гриневецький.
У 1909 році була утворена Камчатська губернія, в її склад був включений новостворений Анадирський повіт. У 1930 році, у зв'язку з утворенням Чукотського національного округу, зі складу Анадирського виділився Марківський район. Згодом Марківський район був знову об'єднаний з Анадирським, а в південній його частині створений новий, .
Центром повіту, а потім і району, спочатку був Ново-Маріїнськ (Анадир). В середині 1930-х років його перенесли в село Усть-Біла, потім знову повернули в Анадир. Після війни центром району стало селище Комбінат (перейменоване в 1960-х роках в Шахтарський). У 1974 році центр району знову перемістився в Анадир. У 1992 році центром району стало селище міського типу Угольні Копі.
30 травня 2008 року законом Чукотського автономного округу № 41-ОЗ Анадирський і Беринговський райони були об'єднані в Центральний район з центром в селищі Угольні Копі.
18 листопада 2008 року законом Чукотського автономного округу № 145-ОЗ Центральний район був перейменований в Анадирський район.
Крім Угольних Копей, до складу території Анадирського муніципального району входить ще одне селище міського типу Берингівський і 11 сільських поселень.
Законом Чукотського автономного округу від 26 травня 2011 № 44-ОЗ, Беринговський район, як адміністративно-територіальне утворення, був скасований і його територія увійшла до адміністративно-територіального утворення Анадирський район.
Відповідно до Закону Чукотського автономного округу від 24 листопада 2008 року № 148-ОЗ «Про статус, межі та адміністративних центрах муніципальних утворень на території Анадирського муніципального району Чукотського автономного округу» адміністративним центром муніципального утворення Анадирський район було знову визначене місто Анадир.
Економіка
За радянських часів було розвинена гірничодобувна промисловість, представлена копальнями Отрожний, Тополиний, Золотогоров, Швидкий, на яких відпрацьовували розсипні золотоносні ділянки. На цих родовищах до 1996 було видобуто понад 45 тонн дорогоцінного металу.
Паливна промисловість району представлена вугледобувними підприємствами. В обробних виробництвах району основну частку займає харчова переробна промисловість.
У районі розташована одна з найбільших в Росії вітрова електростанція — .
У 2011 році на його території видобуто 365 тисяч тонн вугілля, понад 16,5 тонни золота, більш як 217,5 тонни срібла та 28,5 мільйона кубічних метрів газу.
На території району діють 6 сільгосппідприємств, у яких розвинене оленярство. На 01.01.2012 р. загальне поголів'я оленів району становило 52 330 голів, у тому числі приватне поголів'я — 2471 голова.
Відомі особистості
У районі народилися:
- Ваалгиргин Михайло Васильович (1939—1978) — чукотський поет і фольклорист (с. ).
- Кеулькут Віктор Григорович (1929—1963) — перший професійний чукотський поет (с. Туманське).
Примітки
- закон Чукотського автономного округу від 26.05.2011 № 44-ОЗ «Про перетворення деяких адміністративно-територіальних утворень в Чукотському автономному окрузі і внесення змін в закон Чукотського автономного округу „Про адміністративно-територіальний устрій Чукотського автономного округу“»[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ana dirskij rajo n ros Anadyrskij rajon chuk Kagyrgyn rajon odin z municipalnih rajoniv Chukotskogo avtonomnogo okrugu Rosijskoyi Federaciyi Administrativnij centr misto Anadir do skladu rajonu ne vhodit Anadirskij rajon ros Anadyrskij rajon chuk Kagyrgyn rajon Gerb Prapor Administrativnij centr Anadir Krayina Rosiya Region Chukotskij avtonomnij okrug municipalnij rajon Rosiya Oficijna mova rosijska Naselennya povne 8288 osib 2017 gustota 0 03 Plosha povna 287 900 km Visota maksimalna 119 m minimalna 119 m Chasovij poyas UTC 12 Data zasnuvannya 1927 Vebsajt anadyr mr ru Anadirskij rajon na mapi Chukotskogo AO Anadirskij rajon na mapi Chukotskogo AO Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Anadirskij rajonGeografiyaRoztashovanij na pivdni Chukotskogo AO Plosha rajonu 287 900 km Na pivdennomu shodi rajonu protikaye richka IstoriyaRozkopki dekilkoh starodavnih stoyanok viyavlenih na teritoriyi Anadirskogo rajonu svidchat pro te sho pershi lyudi v cih miscyah z yavilisya she v epohu rannogo neolitu U 1649 roci zemleprohodci Semena Dezhnova pochali budivnictvo Anadirskogo ostrogu na misci zimivnika zasnovanogo poblizu ninishnogo sela Markove Z vidkrittyam Kamchatki i do viyavlennya morskogo shlyahu do neyi Anadirskij ostrog vidigravav osoblivu rol Odnak u 1766 roci ukaz imperatrici Katerini II progolosiv pro likvidaciyu Anadirskogo ostrogu sho stalosya v 1771 roci Cherez 100 rokiv bulo prijnyato rishennya pro organizaciyu Anadirskogo okruzhnogo upravlinnya z centrom v seli Markove Okruzhne upravlinnya ohoplyuvalo priblizno teritoriyu suchasnih Anadirskogo Chukotskogo Providenskogo Iultinskogo i chastkovo Bilibinskogo rajoniv Pershim nachalnikom okrugi stav L F Grineveckij U 1909 roci bula utvorena Kamchatska guberniya v yiyi sklad buv vklyuchenij novostvorenij Anadirskij povit U 1930 roci u zv yazku z utvorennyam Chukotskogo nacionalnogo okrugu zi skladu Anadirskogo vidilivsya Markivskij rajon Zgodom Markivskij rajon buv znovu ob yednanij z Anadirskim a v pivdennij jogo chastini stvorenij novij Centrom povitu a potim i rajonu spochatku buv Novo Mariyinsk Anadir V seredini 1930 h rokiv jogo perenesli v selo Ust Bila potim znovu povernuli v Anadir Pislya vijni centrom rajonu stalo selishe Kombinat perejmenovane v 1960 h rokah v Shahtarskij U 1974 roci centr rajonu znovu peremistivsya v Anadir U 1992 roci centrom rajonu stalo selishe miskogo tipu Ugolni Kopi 30 travnya 2008 roku zakonom Chukotskogo avtonomnogo okrugu 41 OZ Anadirskij i Beringovskij rajoni buli ob yednani v Centralnij rajon z centrom v selishi Ugolni Kopi 18 listopada 2008 roku zakonom Chukotskogo avtonomnogo okrugu 145 OZ Centralnij rajon buv perejmenovanij v Anadirskij rajon Krim Ugolnih Kopej do skladu teritoriyi Anadirskogo municipalnogo rajonu vhodit she odne selishe miskogo tipu Beringivskij i 11 silskih poselen Zakonom Chukotskogo avtonomnogo okrugu vid 26 travnya 2011 44 OZ Beringovskij rajon yak administrativno teritorialne utvorennya buv skasovanij i jogo teritoriya uvijshla do administrativno teritorialnogo utvorennya Anadirskij rajon Vidpovidno do Zakonu Chukotskogo avtonomnogo okrugu vid 24 listopada 2008 roku 148 OZ Pro status mezhi ta administrativnih centrah municipalnih utvoren na teritoriyi Anadirskogo municipalnogo rajonu Chukotskogo avtonomnogo okrugu administrativnim centrom municipalnogo utvorennya Anadirskij rajon bulo znovu viznachene misto Anadir EkonomikaZa radyanskih chasiv bulo rozvinena girnichodobuvna promislovist predstavlena kopalnyami Otrozhnij Topolinij Zolotogorov Shvidkij na yakih vidpracovuvali rozsipni zolotonosni dilyanki Na cih rodovishah do 1996 bulo vidobuto ponad 45 tonn dorogocinnogo metalu Palivna promislovist rajonu predstavlena vugledobuvnimi pidpriyemstvami V obrobnih virobnictvah rajonu osnovnu chastku zajmaye harchova pererobna promislovist U rajoni roztashovana odna z najbilshih v Rosiyi vitrova elektrostanciya U 2011 roci na jogo teritoriyi vidobuto 365 tisyach tonn vugillya ponad 16 5 tonni zolota bilsh yak 217 5 tonni sribla ta 28 5 miljona kubichnih metriv gazu Na teritoriyi rajonu diyut 6 silgosppidpriyemstv u yakih rozvinene olenyarstvo Na 01 01 2012 r zagalne pogoliv ya oleniv rajonu stanovilo 52 330 goliv u tomu chisli privatne pogoliv ya 2471 golova Vidomi osobistostiU rajoni narodilisya Vaalgirgin Mihajlo Vasilovich 1939 1978 chukotskij poet i folklorist s Keulkut Viktor Grigorovich 1929 1963 pershij profesijnij chukotskij poet s Tumanske Primitkizakon Chukotskogo avtonomnogo okrugu vid 26 05 2011 44 OZ Pro peretvorennya deyakih administrativno teritorialnih utvoren v Chukotskomu avtonomnomu okruzi i vnesennya zmin v zakon Chukotskogo avtonomnogo okrugu Pro administrativno teritorialnij ustrij Chukotskogo avtonomnogo okrugu nedostupne posilannya