Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соціалісти чне змага ння радянський термін на позначення різноманітних переважно позаекономічного характеру заходів підв

Соціалістичне змагання

Соціалістичне змагання

Соціалісти́чне змага́ння — радянський термін на позначення різноманітних, переважно позаекономічного характеру, заходів підвищити продуктивність праці, в основу яких покладені не так стимули матеріального зацікавлення, як апеляції до «соціалістичної свідомості» працівників віддати додаткові зусилля на .

image
Значок «Відмінник соцзмагання УРСР»
image
, 1979 р.

Історія

Соцзмагання визначалося як «основна форма соцорганізації праці» (Й. Сталін, 1929), «економічна закономірність соціалізму» тощо. На початку 1970-х соцзмагання визначалося як «метод будівництва соціалізму і комунізму; однією з рушійних сил зростання продуктивності праці; ефективної методики виховання у трудящих комуністичного ставлення до праці, залучення їх до управління виробництвом». Нарешті, воно дістало і конституційне закріплення: у ст. 8 Конституції СРСР 1977 зафіксовано: «Трудові колективи розвивають соціалістичне змагання».

За перший етап соцзмагань радянські джерела вважають «комуністичні суботники», запроваджені з 1919 р. В. Ленін, який сам брав у них участь, надавав великого значення цим «суботникам»; було навіть видане спеціальне «Положення про суботники» (1920), але наслідки їх були незначні, і з переходом до НЕПу вони пішли в забуття. В ідеї це була безкоштовна праця на державу всього працездатного населення, в якій ознак соцзмагань ще не було. Соцзмагання виникло у 1926 у зв'язку з проголошенням курсу на індустріалізацію країни. Це було , яке полягало в тому, що окремі робітники, бригади і цілі підприємства брали на себе зобов'язання збільшити норми виробітку, знизити собівартість і поліпшити якість продукції, висували підвищені зустрічні плани. Ударників й ударні підприємства порівняно з іншими фаворизовані: краще забезпечувались устаткуванням і сировиною, а ударників — ліпшим постачанням, що в 30-х, за браком товарів широкого вжитку, мало не абияке значення. У грудні 1929 у Москві відбувся перший всесоюзний з'їзд ударних бригад, який звернувся с закликом (практикованим і за наступних п'ятирічок) до всіх робітників виконати першу п'ятирічку за 4 роки. Подібні з'їзди колгоспників-ударників відбулися в 1934 і 1935.

Рухи соцзмагань

Дальшим розвитком ударництва було соцзмагання між робітниками, бригадами і підприємствами за підвищення виробничих показників. У 1932 виник широко тоді пропагований Ізотовський рух, новим у якому було те, що його ініціатор, донецький шахтар М. Ізотов, крім уже відомих, висунув ще одне зобов'язання: допомагати відсталим робітникам і наглядати за їх працею.

Але найвищим етапом у соцзмагань став з 1935 стахановський рух, спрямований на встановлення високих виробничих рекордів. Щоб забезпечити його ініціаторові, теж донецькому шахтареві О. Стаханову, нечуваний доти рекорд, йому створили ідеальні умови: дали найкращу вугільну лаву, призначили помічників на виконання допоміжних робіт (які шахтар у звичайних умовах виконував сам), і він за зміну виробив понад 14 норм. Стахановський рух почали насаджувати в усіх галузях нар. господарства. Зокрема в Україні відомий був стахановськими рекордами на залізничному транспорті П. Кривоніс, ініціаторка руху «п'ятисотниць» (змагання за вирощування 500 центнерів цукрового буряка з га) М. Демченко, трактористка П. Ангеліна та ін.

За Другої світової війни, крім інших форм соцзмагань, практиковано рух «двосотників» і «трисотників», які, не зважаючи на тривання робочого дня, зобов'язувалися виконувати норми на 200—300 %. За повоєнного часу виник рух новаторів, які змагалися за якнайкраще використання устаткування, опанування норм виробітку і перевиконання їх, опанування суміжних професій тощо. Пізнішою формою соціалістичного змагання, що поширилася з 1958, була боротьба за звання ударника, бригади чи підприємства комуністичної праці під гаслом: «Вчитися, працювати й жити по-комуністичному». Нове в цьому русі, з уваги на поширення серед робітників алкоголізму і морального розкладу, — зобов'язання також дотримуватися зразкової поведінки і в побуті. Але й цей рух, хоч спочатку набрав великого поширення, насаджуваний згори апаратниками, неминуче був змушений збюрократизуватися, перетворитися на формальність, як було й з іншими починами. Іноді бригади і підприємства з дипломами комуністичних з часом нічим не відрізнялися від інших, а то й відставали від них.

Охоплення

Формально соцзмагання вважалося добровільним виявом ініціативи працюючих, але в дійсності його організовували за наказами згори: постанови партійних з'їздів, конференцій, пленумів ЦК КПРС рясніли наказами про організацію соціалістичного змагання. В ідеї соціалістичного змагання мас — охоплювати весь загал працюючих. На 1930 58,1 % всіх робітників брали в ньому участь, на 1957 — 85 %; у 1976 по СРСР соцзмагання охоплювало 87 млн осіб; в Україні — 20 млн, близько 10 млн робітників і службовців брали участь у боротьбі «за комуністичне ставлення до праці»; у 1977 відповідно — 21 й 11,5 млн. Практично (за «Комуністом України», ч. 10, 1977) це майже всі, хто працює в сфері матеріального виробництва. Протягом десятиліть практики соціалістичного змагання вироблялися різні форми стимулювання його. Для переможців всесоюзного соціалістичне змагання було запроваджено червоні прапори ЦК КПРС, Ради міністрів СРСР, ВЦ СПС і ЦК ВЛКСМ з дипломами і грошовими нагородами. Новаторів нагороджували орденами і медалями, особливо заслуженим надавали звання Героя Соціалістичної Праці і нагороджували державними преміями (1976 їх видано 119 особам), а рядовим учасникам видавали значки «Переможець соціалістичного змагання» і «Ударник п'ятирічки».

Попри ці засоби стимулювання соцзмагань, його здобутки не відповідали масовій участі в ньому працюючих. Радянська продукція як у промисловості, так і в сіль. господарстві не могла конкурувати щодо кількості й якості з продукцією капіталістичних країн. Продуктивність праці радянського робітника була удвоє нижча супроти продуктивности американського. Це пояснюється передусім тим, що в удержавленій економіці відсутні природні стимули матеріального зацікавлення, властиві механізмові економіки капіталістичних країн, бо хоч матеріальне заохочення практикується й у соцзмагання, але користь від нього має лише невелике число працюючих: високі пропагандивні рекорди чи перевиконання планів приступні лише окремим одиницям, яким умисне створюють ідеальні умови праці; ці одиниці й користуються почестями та матеріальними вигодами: їх іменували «знатними людьми» («УРЕ») і в матеріальному забезпеченні підносили до високих ступенів партійно-радянської номенклатури. А весь загал працюючих на цьому лише втрачав, бо, орієнтуючись на високі рекорди й перевиконання планів поодиноких обранців, пізніше переглядали норми виробітку (в бік збільшення), і так соціалістичне змагання ставало засобом визиску робітників і колгоспників.

Крім згаданих головних форм соцзмагань, було багато інших. Радянські джерела нараховували їх на 1957 понад 250, а на 1977 — понад 300. У переважній більшості вони були недовговічні і часто заникали, навіть не набувши розголосу. Бюрократично насаджуваний згори, рух соціалістичного змагання перетворюється на формальне виконання директив, замилювання очей начальству, творення фіктивних рекордів (типові випадки в колгоспах, які, хотівши мати свою ланкову-героя соціалістичної праці, потайки збільшують збір її врожаю, додаючи їй вирощене на інших ділянках), наслідком чого чергова форма соціалістичного змагання виявлялася недійовою і доводилося винаходити нову. З цієї ж причини для активізації працюючих застосовують різні форми ніби участи їх в управлінні виробництвом. Однією з таких форм, що супроводжувала розвиток соцзмагання, були виробничі наради, що виникли в 1923. Їх праця то пожвавлювалася, то занепадала. Щоб їх активізувати, пленум ЦК КПРС 1957 перетворив їх на постійно діючі. Суть їх у тому, що на загальних зборах робітників, а з 1958 — обраних уповноважених обговорюється праця підприємства і заходи до її поліпшення. Але й ця форма ніби участи робітників в управлінні виробництвом лишалася фікцією, бо єдиноначальні директори підприємств виконували плани, призначені їм згори, і побажання виробничих нарад для них були не обов'язкові. Взагалі ж практика соціалістичного змагання з усіма його побічними формами активізації працюючих, на подобу виробничих нарад, довела їх неспроможність заступити природно властиві вільній, не удержавленій економіці стимули матеріального зацікавлення працюючих у підвищенні продуктивності праці.

Див. також

  • [ru]

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Socialisti chne zmaga nnya radyanskij termin na poznachennya riznomanitnih perevazhno pozaekonomichnogo harakteru zahodiv pidvishiti produktivnist praci v osnovu yakih pokladeni ne tak stimuli materialnogo zacikavlennya yak apelyaciyi do socialistichnoyi svidomosti pracivnikiv viddati dodatkovi zusillya na Znachok Vidminnik soczmagannya URSR 1979 r IstoriyaSoczmagannya viznachalosya yak osnovna forma socorganizaciyi praci J Stalin 1929 ekonomichna zakonomirnist socializmu tosho Na pochatku 1970 h soczmagannya viznachalosya yak metod budivnictva socializmu i komunizmu odniyeyu z rushijnih sil zrostannya produktivnosti praci efektivnoyi metodiki vihovannya u trudyashih komunistichnogo stavlennya do praci zaluchennya yih do upravlinnya virobnictvom Nareshti vono distalo i konstitucijne zakriplennya u st 8 Konstituciyi SRSR 1977 zafiksovano Trudovi kolektivi rozvivayut socialistichne zmagannya Za pershij etap soczmagan radyanski dzherela vvazhayut komunistichni subotniki zaprovadzheni z 1919 r V Lenin yakij sam brav u nih uchast nadavav velikogo znachennya cim subotnikam bulo navit vidane specialne Polozhennya pro subotniki 1920 ale naslidki yih buli neznachni i z perehodom do NEPu voni pishli v zabuttya V ideyi ce bula bezkoshtovna pracya na derzhavu vsogo pracezdatnogo naselennya v yakij oznak soczmagan she ne bulo Soczmagannya viniklo u 1926 u zv yazku z progoloshennyam kursu na industrializaciyu krayini Ce bulo yake polyagalo v tomu sho okremi robitniki brigadi i cili pidpriyemstva brali na sebe zobov yazannya zbilshiti normi virobitku zniziti sobivartist i polipshiti yakist produkciyi visuvali pidvisheni zustrichni plani Udarnikiv j udarni pidpriyemstva porivnyano z inshimi favorizovani krashe zabezpechuvalis ustatkuvannyam i sirovinoyu a udarnikiv lipshim postachannyam sho v 30 h za brakom tovariv shirokogo vzhitku malo ne abiyake znachennya U grudni 1929 u Moskvi vidbuvsya pershij vsesoyuznij z yizd udarnih brigad yakij zvernuvsya s zaklikom praktikovanim i za nastupnih p yatirichok do vsih robitnikiv vikonati pershu p yatirichku za 4 roki Podibni z yizdi kolgospnikiv udarnikiv vidbulisya v 1934 i 1935 Ruhi soczmaganDalshim rozvitkom udarnictva bulo soczmagannya mizh robitnikami brigadami i pidpriyemstvami za pidvishennya virobnichih pokaznikiv U 1932 vinik shiroko todi propagovanij Izotovskij ruh novim u yakomu bulo te sho jogo iniciator doneckij shahtar M Izotov krim uzhe vidomih visunuv she odne zobov yazannya dopomagati vidstalim robitnikam i naglyadati za yih praceyu Ale najvishim etapom u soczmagan stav z 1935 stahanovskij ruh spryamovanij na vstanovlennya visokih virobnichih rekordiv Shob zabezpechiti jogo iniciatorovi tezh doneckomu shahtarevi O Stahanovu nechuvanij doti rekord jomu stvorili idealni umovi dali najkrashu vugilnu lavu priznachili pomichnikiv na vikonannya dopomizhnih robit yaki shahtar u zvichajnih umovah vikonuvav sam i vin za zminu virobiv ponad 14 norm Stahanovskij ruh pochali nasadzhuvati v usih galuzyah nar gospodarstva Zokrema v Ukrayini vidomij buv stahanovskimi rekordami na zaliznichnomu transporti P Krivonis iniciatorka ruhu p yatisotnic zmagannya za viroshuvannya 500 centneriv cukrovogo buryaka z ga M Demchenko traktoristka P Angelina ta in Za Drugoyi svitovoyi vijni krim inshih form soczmagan praktikovano ruh dvosotnikiv i trisotnikiv yaki ne zvazhayuchi na trivannya robochogo dnya zobov yazuvalisya vikonuvati normi na 200 300 Za povoyennogo chasu vinik ruh novatoriv yaki zmagalisya za yaknajkrashe vikoristannya ustatkuvannya opanuvannya norm virobitku i perevikonannya yih opanuvannya sumizhnih profesij tosho Piznishoyu formoyu socialistichnogo zmagannya sho poshirilasya z 1958 bula borotba za zvannya udarnika brigadi chi pidpriyemstva komunistichnoyi praci pid gaslom Vchitisya pracyuvati j zhiti po komunistichnomu Nove v comu rusi z uvagi na poshirennya sered robitnikiv alkogolizmu i moralnogo rozkladu zobov yazannya takozh dotrimuvatisya zrazkovoyi povedinki i v pobuti Ale j cej ruh hoch spochatku nabrav velikogo poshirennya nasadzhuvanij zgori aparatnikami neminuche buv zmushenij zbyurokratizuvatisya peretvoritisya na formalnist yak bulo j z inshimi pochinami Inodi brigadi i pidpriyemstva z diplomami komunistichnih z chasom nichim ne vidriznyalisya vid inshih a to j vidstavali vid nih OhoplennyaFormalno soczmagannya vvazhalosya dobrovilnim viyavom iniciativi pracyuyuchih ale v dijsnosti jogo organizovuvali za nakazami zgori postanovi partijnih z yizdiv konferencij plenumiv CK KPRS ryasnili nakazami pro organizaciyu socialistichnogo zmagannya V ideyi socialistichnogo zmagannya mas ohoplyuvati ves zagal pracyuyuchih Na 1930 58 1 vsih robitnikiv brali v nomu uchast na 1957 85 u 1976 po SRSR soczmagannya ohoplyuvalo 87 mln osib v Ukrayini 20 mln blizko 10 mln robitnikiv i sluzhbovciv brali uchast u borotbi za komunistichne stavlennya do praci u 1977 vidpovidno 21 j 11 5 mln Praktichno za Komunistom Ukrayini ch 10 1977 ce majzhe vsi hto pracyuye v sferi materialnogo virobnictva Protyagom desyatilit praktiki socialistichnogo zmagannya viroblyalisya rizni formi stimulyuvannya jogo Dlya peremozhciv vsesoyuznogo socialistichne zmagannya bulo zaprovadzheno chervoni prapori CK KPRS Radi ministriv SRSR VC SPS i CK VLKSM z diplomami i groshovimi nagorodami Novatoriv nagorodzhuvali ordenami i medalyami osoblivo zasluzhenim nadavali zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci i nagorodzhuvali derzhavnimi premiyami 1976 yih vidano 119 osobam a ryadovim uchasnikam vidavali znachki Peremozhec socialistichnogo zmagannya i Udarnik p yatirichki Popri ci zasobi stimulyuvannya soczmagan jogo zdobutki ne vidpovidali masovij uchasti v nomu pracyuyuchih Radyanska produkciya yak u promislovosti tak i v sil gospodarstvi ne mogla konkuruvati shodo kilkosti j yakosti z produkciyeyu kapitalistichnih krayin Produktivnist praci radyanskogo robitnika bula udvoye nizhcha suproti produktivnosti amerikanskogo Ce poyasnyuyetsya peredusim tim sho v uderzhavlenij ekonomici vidsutni prirodni stimuli materialnogo zacikavlennya vlastivi mehanizmovi ekonomiki kapitalistichnih krayin bo hoch materialne zaohochennya praktikuyetsya j u soczmagannya ale korist vid nogo maye lishe nevelike chislo pracyuyuchih visoki propagandivni rekordi chi perevikonannya planiv pristupni lishe okremim odinicyam yakim umisne stvoryuyut idealni umovi praci ci odinici j koristuyutsya pochestyami ta materialnimi vigodami yih imenuvali znatnimi lyudmi URE i v materialnomu zabezpechenni pidnosili do visokih stupeniv partijno radyanskoyi nomenklaturi A ves zagal pracyuyuchih na comu lishe vtrachav bo oriyentuyuchis na visoki rekordi j perevikonannya planiv poodinokih obranciv piznishe pereglyadali normi virobitku v bik zbilshennya i tak socialistichne zmagannya stavalo zasobom vizisku robitnikiv i kolgospnikiv Krim zgadanih golovnih form soczmagan bulo bagato inshih Radyanski dzherela narahovuvali yih na 1957 ponad 250 a na 1977 ponad 300 U perevazhnij bilshosti voni buli nedovgovichni i chasto zanikali navit ne nabuvshi rozgolosu Byurokratichno nasadzhuvanij zgori ruh socialistichnogo zmagannya peretvoryuyetsya na formalne vikonannya direktiv zamilyuvannya ochej nachalstvu tvorennya fiktivnih rekordiv tipovi vipadki v kolgospah yaki hotivshi mati svoyu lankovu geroya socialistichnoyi praci potajki zbilshuyut zbir yiyi vrozhayu dodayuchi yij viroshene na inshih dilyankah naslidkom chogo chergova forma socialistichnogo zmagannya viyavlyalasya nedijovoyu i dovodilosya vinahoditi novu Z ciyeyi zh prichini dlya aktivizaciyi pracyuyuchih zastosovuyut rizni formi nibi uchasti yih v upravlinni virobnictvom Odniyeyu z takih form sho suprovodzhuvala rozvitok soczmagannya buli virobnichi naradi sho vinikli v 1923 Yih pracya to pozhvavlyuvalasya to zanepadala Shob yih aktivizuvati plenum CK KPRS 1957 peretvoriv yih na postijno diyuchi Sut yih u tomu sho na zagalnih zborah robitnikiv a z 1958 obranih upovnovazhenih obgovoryuyetsya pracya pidpriyemstva i zahodi do yiyi polipshennya Ale j cya forma nibi uchasti robitnikiv v upravlinni virobnictvom lishalasya fikciyeyu bo yedinonachalni direktori pidpriyemstv vikonuvali plani priznacheni yim zgori i pobazhannya virobnichih narad dlya nih buli ne obov yazkovi Vzagali zh praktika socialistichnogo zmagannya z usima jogo pobichnimi formami aktivizaciyi pracyuyuchih na podobu virobnichih narad dovela yih nespromozhnist zastupiti prirodno vlastivi vilnij ne uderzhavlenij ekonomici stimuli materialnogo zacikavlennya pracyuyuchih u pidvishenni produktivnosti praci Div takozh ru Dzherela ta literaturaO N Kubalskij P P Panchenko Komunistichnoyi praci brigadi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 518 ISBN 978 966 00 0692 8 Udod O A Socialistichne zmagannya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 731 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Gershberg S Rukovodstvo kommunisticheskoj partii dvizheniem novatorov promyshlennosti M 1956 Ekonomicheskaya zhizn SSSR Hronika sobytij i faktov 1917 1929 M 1961 Socialisticheskoe sorevnovanie v SSSR 1918 1964 Dokumenty i matyerialy profsoyuzov M 1965 Istoriya robitnichogo klasu Ukr RSR t 2 K 1967 Socializm i sorevnovanie M 1970 Lenin V Tvori vid 4 tt 26 27 i 29

Дата публікації:
Топ