Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рум янцевський музей рос Румянцевский музей велике зібрання книг монет рукописів інших етнографічних та історичних матер

Румянцевський музей

Румянцевський музей

Рум'янцевський музей (рос. Румянцевский музей) — велике зібрання книг, монет, рукописів, інших етнографічних та історичних матеріалів у Петербурзі, а потім і в Москві. Музей виник на основі приватної колекції, яку за життя зібрав, а частиною успадкував державний канцлер Микола Петрович Румянцев. Довгий час був єдиним у Москві загальнодоступним музеєм.

Рум'янцевський музей
image
55°44′59″ пн. ш. 37°36′30″ сх. д. / 55.74972222224977259° пн. ш. 37.60833333336077544° сх. д. / 55.74972222224977259; 37.60833333336077544Координати: 55°44′59″ пн. ш. 37°36′30″ сх. д. / 55.74972222224977259° пн. ш. 37.60833333336077544° сх. д. / 55.74972222224977259; 37.60833333336077544ТипмузейНазва на честьРумянцев Микола ПетровичКраїнаimage Росія, image Російська імперія і image СРСРРозташуванняПетербург (1831—1861),
Москва (1861—1924)Засновано1828 рікЗакрито1927
image
image
Рум'янцевський музей (Росія)
image Рум'янцевський музей у Вікісховищі

Історія

Протягом усієї державної діяльності М. П. Румянцев займався збиранням старовинних рукописів, давніх грамот на пергаменті, книг, списків із літописів. Головним захопленням його були рукописні давнини, і тому найзначнішим зібранням в колекції графа Румянцева стала велика бібліотека. У ній налічувалося 28 тисяч томів. До її складу входила колекція рукописів та стародруків, у тому числі кирилівського шрифту, 104 екземпляри інкунабул, видання XVI—XVII століть знаменитої голландської фірми «Ельзевір», а також кілька сотень різних географічних карт (як їх тоді називали — ландкарт). Рукописи та книги купувалися в Росії та Європі. Купувалися навіть цілі бібліотеки, наприклад бібліотека академіка Лерберга.

Граф М. П. Румянцев не був одружений, і його спадок був заповідано молодшому братові Сергію Петровичу Румянцеву, а всі збори книжок, рукописів, медалей і монет було заповідано передати на «загальну користь». У 1826 році колекції та бібліотека були передані С. П. Румянцевим . Для передачі колекцій було створено спеціальну комісію. До її складу увійшли представники Департаменту народної освіти, і навіть академіки Ф. І. Круг, Г. К. Келер, Х. Д. Френ.

Імператор Микола I 22 березня (3 квітня) 1828 року підписав указ про заснування Румянцевського музею та рескрипт про правила управління музеєм. У 1831 році музей було відкрито в особняку Рум'янцева на у Санкт-Петербурзі.

1861 року музей перевели до Москви. На той час виявилося, що колекція Румянцева не вписувалася у структуру петербурзьких установ культури та тягла вбоге існування. Опікун московського навчального округу Н. В. Ісаков взявся на основі бібліотеки Румянцева, як писав В. В. Стасов, «создать в Москве публичную библиотеку наподобие петербургской, приводившей его тогда в восторг, как вообще и всё русское общество».

Під час передачі Рум'янцевського музею 1861 року О. Х. Востоков склав «Опис речей Рум'янцевського музеуму».

У Москві Рум'янцевський музей розмістився в , і був об'єднаний з новим Московським публічним музеєм. Таким чином, у 1862 році було створено Московський публічний та Рум'янцевський музеум. Музей поділявся на три відділи — художній, гравюрний і т.з. Дашковський музей, до якого увійшли збори російських мандрівників, зокрема, Крузенштерна та Лисянського. Рум'янцевська бібліотека, яка входила до складу музеуму, в 1863 році була проголошена публічною. Картинну галерею музею організовували з урахуванням рекомендацій тодішнього працівника картинній галереї Імператорського Ермітажу німецького фахівця Густава Фрідріха Ваагена. З Ермітажу Румянцевський музей було передано двісті одна картина.

Збори періодично поповнювалися рахунок придбання колекцій приватних осіб. У 1913 році музеум був перейменований у Імператорський Московський та Рум'янцевський музей.

У 1924 році, вже за радянської влади, будівлю музею та його бібліотеку було передано створеній на її основі Державній бібліотеці СРСР ім. В. І. Леніна. Полотна Рембрандта та інших європейських художників було передано до ДМОМ ім. О. С. Пушкіна, зібрання вітчизняного живопису — в Третьяковську галерею, а експонати Дашковського музею — в та Кунсткамеру.

Керівники

  • М. В. Ісаков (1862—1867)
  • В. А. Дашков (1867—1896)
  • М. О. Веневітінов (1896—1901)
  • І. В. Цвєтаєв (1901—1910)
  • В. Д. Голіцин (1910—1921)
  • А. К. Віноградов (1921—1925)

Примітки

  1. Об учреждении Румянцевского музея // Полное собрание законов Российской империи, собрание второе. — СПб.: Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1830. — Т. III, 1828, № 1890. — С. 324—325.
  2. О приеме в ведомство… // Полное собрание законов Российской империи, собрание второе. — СПб.: Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1830. — Т. III, 1828, № 1891. — С. 325.
  3. Коваль Л. М. Н. В. Исаков — основатель и директор первого публичного музея Москвы. — М., 2008. — 304 с.
  4. Левинсон-Лессинг В. Ф. История картинной галереи Эрмитажа (1764—1917). —Л.: Искусство, 1985. — С. 196

Література

  • Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  • Скрыдлевская С. Граф Н. П. Румянцев — коллекционер и нумизмат
  • К истории Московского Румянцевского музея / И. Н. Игнатович // Румянцевские чтения. — М.: «Пашков дом», 2001. — С. 112—119
  • К истории становления Румянцевского музеума / В. Ф. Молчанов // Культура: от информации к знанию. — М.: «Пашков дом», 2003. — С. 5—17
  • Румянцевский музей в начале XX в. / Е. А. Иванова // Румянцевские чтения — 2010. — М.: «Пашков дом», 2010. — С. 151—156.

Посилання

  • История РГБ
  • Путеводитель по Библиотеке Московского публичного и Румянцевского музеев. — М., 1896. — 47 с.
  • Кубарев А. М. Московский публичный музей и Библиотека. — М.: Унив. тип. (Катков и К°), 1866. — 24 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rum yancevskij muzej ros Rumyancevskij muzej velike zibrannya knig monet rukopisiv inshih etnografichnih ta istorichnih materialiv u Peterburzi a potim i v Moskvi Muzej vinik na osnovi privatnoyi kolekciyi yaku za zhittya zibrav a chastinoyu uspadkuvav derzhavnij kancler Mikola Petrovich Rumyancev Dovgij chas buv yedinim u Moskvi zagalnodostupnim muzeyem Rum yancevskij muzej55 44 59 pn sh 37 36 30 sh d 55 74972222224977259 pn sh 37 60833333336077544 sh d 55 74972222224977259 37 60833333336077544 Koordinati 55 44 59 pn sh 37 36 30 sh d 55 74972222224977259 pn sh 37 60833333336077544 sh d 55 74972222224977259 37 60833333336077544TipmuzejNazva na chestRumyancev Mikola PetrovichKrayina Rosiya Rosijska imperiya i SRSRRoztashuvannyaPeterburg 1831 1861 Moskva 1861 1924 Zasnovano1828 rikZakrito1927Rum yancevskij muzej Rosiya Rum yancevskij muzej u VikishovishiIstoriyaProtyagom usiyeyi derzhavnoyi diyalnosti M P Rumyancev zajmavsya zbirannyam starovinnih rukopisiv davnih gramot na pergamenti knig spiskiv iz litopisiv Golovnim zahoplennyam jogo buli rukopisni davnini i tomu najznachnishim zibrannyam v kolekciyi grafa Rumyanceva stala velika biblioteka U nij nalichuvalosya 28 tisyach tomiv Do yiyi skladu vhodila kolekciya rukopisiv ta starodrukiv u tomu chisli kirilivskogo shriftu 104 ekzemplyari inkunabul vidannya XVI XVII stolit znamenitoyi gollandskoyi firmi Elzevir a takozh kilka soten riznih geografichnih kart yak yih todi nazivali landkart Rukopisi ta knigi kupuvalisya v Rosiyi ta Yevropi Kupuvalisya navit cili biblioteki napriklad biblioteka akademika Lerberga Graf M P Rumyancev ne buv odruzhenij i jogo spadok buv zapovidano molodshomu bratovi Sergiyu Petrovichu Rumyancevu a vsi zbori knizhok rukopisiv medalej i monet bulo zapovidano peredati na zagalnu korist U 1826 roci kolekciyi ta biblioteka buli peredani S P Rumyancevim Dlya peredachi kolekcij bulo stvoreno specialnu komisiyu Do yiyi skladu uvijshli predstavniki Departamentu narodnoyi osviti i navit akademiki F I Krug G K Keler H D Fren Imperator Mikola I 22 bereznya 3 kvitnya 1828 roku pidpisav ukaz pro zasnuvannya Rumyancevskogo muzeyu ta reskript pro pravila upravlinnya muzeyem U 1831 roci muzej bulo vidkrito v osobnyaku Rum yanceva na u Sankt Peterburzi 1861 roku muzej pereveli do Moskvi Na toj chas viyavilosya sho kolekciya Rumyanceva ne vpisuvalasya u strukturu peterburzkih ustanov kulturi ta tyagla vboge isnuvannya Opikun moskovskogo navchalnogo okrugu N V Isakov vzyavsya na osnovi biblioteki Rumyanceva yak pisav V V Stasov sozdat v Moskve publichnuyu biblioteku napodobie peterburgskoj privodivshej ego togda v vostorg kak voobshe i vsyo russkoe obshestvo Pid chas peredachi Rum yancevskogo muzeyu 1861 roku O H Vostokov sklav Opis rechej Rum yancevskogo muzeumu U Moskvi Rum yancevskij muzej rozmistivsya v i buv ob yednanij z novim Moskovskim publichnim muzeyem Takim chinom u 1862 roci bulo stvoreno Moskovskij publichnij ta Rum yancevskij muzeum Muzej podilyavsya na tri viddili hudozhnij gravyurnij i t z Dashkovskij muzej do yakogo uvijshli zbori rosijskih mandrivnikiv zokrema Kruzenshterna ta Lisyanskogo Rum yancevska biblioteka yaka vhodila do skladu muzeumu v 1863 roci bula progoloshena publichnoyu Kartinnu galereyu muzeyu organizovuvali z urahuvannyam rekomendacij todishnogo pracivnika kartinnij galereyi Imperatorskogo Ermitazhu nimeckogo fahivcya Gustava Fridriha Vaagena Z Ermitazhu Rumyancevskij muzej bulo peredano dvisti odna kartina Zbori periodichno popovnyuvalisya rahunok pridbannya kolekcij privatnih osib U 1913 roci muzeum buv perejmenovanij u Imperatorskij Moskovskij ta Rum yancevskij muzej U 1924 roci vzhe za radyanskoyi vladi budivlyu muzeyu ta jogo biblioteku bulo peredano stvorenij na yiyi osnovi Derzhavnij biblioteci SRSR im V I Lenina Polotna Rembrandta ta inshih yevropejskih hudozhnikiv bulo peredano do DMOM im O S Pushkina zibrannya vitchiznyanogo zhivopisu v Tretyakovsku galereyu a eksponati Dashkovskogo muzeyu v ta Kunstkameru KerivnikiM V Isakov 1862 1867 V A Dashkov 1867 1896 M O Venevitinov 1896 1901 I V Cvyetayev 1901 1910 V D Golicin 1910 1921 A K Vinogradov 1921 1925 PrimitkiOb uchrezhdenii Rumyancevskogo muzeya Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii sobranie vtoroe SPb Tipografiya II otdeleniya Sobstvennoj Ego Imperatorskogo Velichestva kancelyarii 1830 T III 1828 1890 S 324 325 O prieme v vedomstvo Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii sobranie vtoroe SPb Tipografiya II otdeleniya Sobstvennoj Ego Imperatorskogo Velichestva kancelyarii 1830 T III 1828 1891 S 325 Koval L M N V Isakov osnovatel i direktor pervogo publichnogo muzeya Moskvy M 2008 304 s Levinson Lessing V F Istoriya kartinnoj galerei Ermitazha 1764 1917 L Iskusstvo 1985 S 196LiteraturaBolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Skrydlevskaya S Graf N P Rumyancev kollekcioner i numizmat K istorii Moskovskogo Rumyancevskogo muzeya I N Ignatovich Rumyancevskie chteniya M Pashkov dom 2001 S 112 119 K istorii stanovleniya Rumyancevskogo muzeuma V F Molchanov Kultura ot informacii k znaniyu M Pashkov dom 2003 S 5 17 Rumyancevskij muzej v nachale XX v E A Ivanova Rumyancevskie chteniya 2010 M Pashkov dom 2010 S 151 156 PosilannyaIstoriya RGB Putevoditel po Biblioteke Moskovskogo publichnogo i Rumyancevskogo muzeev M 1896 47 s Kubarev A M Moskovskij publichnyj muzej i Biblioteka M Univ tip Katkov i K 1866 24 s

Дата публікації:
Топ