Мігель Анхель Лотіна

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Лотіна, а друге (материне) прізвище Оруечебаррія.

Мігель Анхель Лотіна (ісп. Miguel Ángel Lotina, нар. 18 червня 1957, Меньяка) — іспанський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2021 року очолює тренерський штаб команди «Сімідзу С-Палс».

Мігель Анхель Лотіна
Мігель Анхель Лотіна
Особисті дані
Народження	18 червня 1957(1957-06-18) (67 років)
	Меньяка, Іспанія
Громадянство	Іспанія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1976–1977 «Мунгія» ? (?) 1977–1978  ? (?) 1978–1981 «Логроньєс»  ? (?) 1981–1983 «Кастельйон» 30 (3) 1983–1988 «Логроньєс» 78 (27)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1990–1993 1992 «Логроньєс» (в. о.) 1993–1996 «Нумансія» 1996–1997 «Логроньєс» 1997–1998 «Бадахос» 1998–1999 «Нумансія» 1999–2002 «Осасуна» 2002–2004 «Сельта Віго» 2004–2006 «Еспаньйол» 2006–2007 «Реал Сосьєдад» 2007–2011 «Депортіво» 2012 «Вільярреал» 2013–2014 «Омонія» 2014 2015–2016 2017–2018 «Токіо Верді» 2019–2020 «Сересо Осака» 2021– «Сімідзу С-Палс»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Лотіна народився в місті Меньяка, Країна Басків, і почав грати в футбол у невеликих аматорських басконських командах «Мунгія» та .

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Логроньєс», до складу якого приєднався 1978 року. Відіграв за клуб з Логроньйо наступні три сезони своєї ігрової кар'єри у Сегунді Б.

Влітку 1981 року Лотіна перейшов у «Кастельйон». У свій єдиний сезон у Прімері Мігель забив три голи в 21 грі за клуб, але клуб зайняв 18-е місце і вилетів до Сегунди, де Мігель провів наступний сезон.

Влітку 1983 року повернувся до клубу «Логроньєс», за який відіграв 5 сезонів. У складі «Логроньєса» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,35 гола за гру першості і допоміг команді піднятись з Сегунди Б до Прімери. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Логроньєс» у 1988 році, так і не зігравши за клуб у вищому дивізіоні.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу по завершенні кар'єри гравця, залишившись у «Логроньєсі», де тренував молодіжну, а потім резервну команду. Також у грудні 1992 року недовго був в.о. головного тренера першої команди після звільнення Давіда Відаля. У своєму першому та короткому досвіді на посаді тренера клубу Прімери його команда зазнала дві поразки у двох матчах.

1993 року Лотіна став головним тренером «Нумансії», яка виступала у Сегунді Б. У сезоні 1995/96 він допоміг «Нумансії» вийти в чвертьфінал Кубка Іспанії, здолавши по шляху клуби вищого дивізіону «Реал Сосьєдад», «Расінг» і «Спортінг Хіхон» і програвши лише "Барселоні" 3:5 за сумою двох матчів.

У сезоні 1996/97 Лотіна повернувся до «Логроньєса», ставши одним з п'яти тренерів, які тренували клуб в тому сезоні. Мігель тренував команду у червні-жовтні 1996 року, а вже без нього клуб посів останнє 22-е місце і вилетів з Прімери.

Надалі Лотіна тренував клуби Сегунди «Бадахос», «Нумансію» та «Осасуну». «Нумансії» в 1999 році він допоміг вперше в історії вийти в Прімеру, а в наступному році зробив те ж саме з «Осасуною», яка шість років до того була відсутня у вищому дивізіоні країни. Після цього Лотіна залишався у складі клубу з Памплони два наступні сезони, зберігши їм прописку в елітному дивізіоні.

Влітку 2002 року Мігель очолив «Сельту», з якою у сезоні 2002/03 посів 4 місце і вперше вивів клуб в Лігу чемпіонів. В головному єврокубковому турнірі наступного сезону команда виступила дуже успішно, спочатку пройшовши кваліфікацію, а потім посівши 2 місце у групі та вийшовши до плей-оф, однак в чемпіонаті команда виступала вкрай невдало, через що клуб в результаті покинув Прімеру, а Лотіна був звільнений ще взимку після 21-го туру.

Влітку 2004 року Лотіна прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Еспаньйол». У сезоні 2004/05 клуб посів 5-е місце і кваліфікувався до Кубка УЄФА, а у наступному сезоні Лотіна здобув перший трофей у своїй кар'єрі — барселонська команда виграла Кубок Іспанії, обігравши у фіналі «Сарагосу» (4:1).

2007 року був запрошений керівництвом клубу «Депортіво» (Ла-Корунья) очолити його команду, з якою пропрацював до 2011 року. Після вильоту з Прімери, 23 травня того ж року Лотіна оголосив про свій відхід з клубу.

19 березня 2012 року Лотіна став третім за сезон тренером «Вільярреала», змінивши Хосе Франсіско Моліну. В кінцевому підсумку клуб посыв 18-е місце і вилетів з Прімери, після чого Мігель покинув команду.

30 грудня 2013 року Лотіна очолив кіпрську «Омонію», але тренував нікосійську команду лише 38, оскільки вже на початку лютого був звільнений через незадовільні результати — під його керівництвом команда провела 9 ігор і здобула лише 3 перемоги, опустившись на 6 місце.

З 2014 по 2016 рік з невеликою перервою Лотіна очолював катарський клуб , після чого відправився до Японії, де тренував місцеві клуби «Токіо Верді», «Сересо Осака» та «Сімідзу С-Палс».

Титули і досягнення

Як тренера

• Володар Кубка Іспанії (1):

«Еспаньйол»: 2005/06

Примітки

1. García Jiménez, Luis (4 січня 1982). [1–3: Castellón shocker!]. Mundo Deportivo (ісп.). Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
2. [Quini, scorer of Barça's 3000th goal in League]. Mundo Deportivo (ісп.). 25 січня 1982. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
3. [Soria celebrates Cup exploit 10 years later] (ісп.). Diario AS. 21 лютого 2006. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
4. País, El (30 листопада 1997). . El País (ісп.). Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
5. Hito histórico del Numancia (Historical achievement from Numancia) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; El Mundo Deportivo, 21 June 1999 (ісп.)
6. Arri, Eduardo Ortiz de (5 травня 2002). . El País (ісп.). Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2021.
7. . www.elmundo.es. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
8. . www.elmundo.es. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
9. Llega Lotina y se va Luis (Lotina arrives and Luis leaves) [ 12 липня 2021 у Wayback Machine.]; El Mundo Deportivo, 11 June 2004 (ісп.)
10. [¡Incredible Espanyol!] (ісп.). El Mundo Deportivo. 13 квітня 2006. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 6 березня 2014.
11. Lotina se despide: 'No he descendido yo sino el Depor' (Lotina says goodbye: 'I have not been relegated, Depor has') [ 18 серпня 2011 у Wayback Machine.]; Diario AS. 23 May 2011 (ісп.)
12. Villarreal appoint Lotina [ 23 березня 2012 у Wayback Machine.]; ESPN Soccernet. 19 March 2012
13. MOÑINO, LADISLAO J. (13 травня 2012). . El País (ісп.). Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 7 серпня 2021.
14. . Mundo Deportivo (ісп.). 30 грудня 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
15. . La Voz de Galicia (ісп.). 7 лютого 2014. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 7 серпня 2021.
16. Al Shahaniya appoint Miguel Lotina as new head coach. . 23 червня 2014. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 27 червня 2014.
17. Barreiros, Pedro (9 грудня 2017). [Miguel Ángel Lotina: "I had never had this much fun as a manager"]. (ісп.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 26 серпня 2020.
18. . Japan Times. 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
19. . MARCA (ісп.). 24 грудня 2020. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.

Посилання

• Мігель Анхель Лотіна на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Мігель Анхель Лотіна на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Мігель Анхель Лотіна на сайті BDFutbol.com (англ.)