Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́ніц (босн. і хорв. Konjic, серб. Коњиц) — місто в Боснії і Герцеговині, у межах Федерації Боснії і Герцеговини. Центр однойменної громади, що входить до складу Герцеговинсько-Неретванського кантону. Місто розташоване на річці Неретві в північній Герцеговині, приблизно за 50 км на південний захід від Сараєво, у гористій, густо порослій лісами місцевості, на висоті 268 м над рівнем моря. Муніципалітет Коніц простягається по обидва боки Неретви. Місто Коніц вміщує близько третини загальної чисельності населення однойменного муніципального утвору.
| Коніц Konjic | |||
|---|---|---|---|
| — Місто — | |||
| Коніц | |||
 | |||
| |||
| Країна |  Боснія і Герцеговина | ||
| Суб'єкт конфедерації | Федерація Боснія і Герцеговина | ||
| Кантон | Герцеговинсько-Неретванський | ||
| Громада | Коніц | ||
| Уряд | |||
| - Голова громади | Емір Бубало (ПДД) | ||
| Площа | |||
| - Повна | (громада) 1 169 км² | ||
| Висота над р.м. | 268 м | ||
| Населення (2013) | |||
| - Усього | 11 165 | ||
| Часовий пояс | CET () | ||
| - Літній час | CEST () | ||
| Поштовий індекс | 88400 | ||
| Телефонний код(и) | +387 36 | ||
| Вебсайт: Офіційна вебсторінка громади | |||
 | |||
Історія
Вважається, що місцевість біля міста було заселено вже 4000 років тому. Тут було знайдено поселення двохтисячорічної давнини іллірійських племен, що подорожували вгору за течією річки Неретви. Найперша писемна згадка назви Коніц міститься в записах Рагузької республіки (сучасний Дубровник в Хорватії) від 16 червня 1382 р. Місто, що раніше входило до складу (Боснійського королівства), було згодом включено в Османську імперію, тривалою прикметою якої в місті (не рахуючи багатьох мечетей і принесення ісламської віри) був витворений в стилі османської архітектури міст, який відображено на міському гербі. Ще пізніше місто потрапило під владу Австро-Угорської імперії.
Під час Другої світової війни місто ввійшло до складу Незалежної Держави Хорватії, а після закінчення війни опинилося в Федеративній Народній Республіці Югославія. Містечко значно виросло і розквітало як пожвавлене, багатонаціональне місто з хорошим транспортним сполученням (Коніц розташувався на залізничній лінії між Сараєвом та Адріатичним морем), з великим заводом боєприпасів Ігман та казармами югославської армії. Ці фактори стали однією з головних місцевих причин конфлікту в 1990 рр.
Боснійська війна
Під час Боснійської війни муніципалітет Коніц мав стратегічне значення, оскільки там пролягали важливі канали зв'язку від Сараєва до півдня Боснії і Герцеговини. Під час облоги Сараєва маршрут через Коніц мав життєво важливе значення для військ боснійського уряду. Більше того, у Коніці містилися кілька стратегічних об'єктів, у тому числі завод зброї і боєприпасів Ігман, казарми ЮНА Люта, резервний командний пункт ЮНА, центр телекомунікації і зв'язку Златар та військові казарми і склади Челебічі.
Хоча в муніципалітеті Коніц сербське населення не становило більшості і він не входив до складу «сербських автономних областей», у березні 1992 р. самозваний «сербський муніципалітет Коніц» ухвалив рішення, що це сербська територія. Сербська демократична партія (СДП) у співпраці з ЮНА також активно озброювала сербське населення муніципалітету та проводила навчання воєнізованих підрозділів і ополченців. За словами доктора Ендрю Джеймса Гоу, експерта-свідка з боку обвинувачення, СДП роздала сербам в цьому районі близько 400 одиниць зброї.
Коніц також було зараховано до тих районів, на які претендувала ХДС у Боснії і Герцеговині, створюючи «Хорватську співдружність Герцег-Босна», попри те, що хорвати там теж не мали більшості населення (тільки чверть усього населення в 1991 році, оскільки муніципалітет був мішаним). До квітня 1992 року в муніципалітеті було створено і озброєно підрозділи хорватської армії, відомі як ХРО.
Після міжнародного визнання незалежної держави Боснії і Герцеговини та виходу представників СДП зі складу Муніципальних зборів було сформовано Воєнні збори, покликані взяти відповідальність за захист муніципалітету. У період з 20 квітня і до початку травня 1992 р. боснійські урядові війська захопили контроль над більшою частиною стратегічних об'єктів муніципалітету та деяке озброєння. Проте сербські сили контролювали основні точки доступу до муніципалітету, успішно відрізаючи його від зовнішніх джерел постачання. З віддалених районів муніципалітету почали прибувати боснійські біженці, вигнані сербами, тоді як сербські жителі міста переїжджали в контрольовані сербами села відповідно до рішення, прийнятого сербським керівництвом.
4 травня 1992 р. на місто Коніц впали перші снаряди, випущені ЮНА та іншими сербськими військами зі схилів Борашніца і Кісера. Цей обстріл, який тривав щоденно протягом понад трьох років аж до підписання Дейтонської мирної угоди, заподіяв значного збитку і призвів до численних людських жертв, а також зробив ще більш нестерпними умови для виживання населення. Місто розпирало від напливу біженців, гостро не вистачало житла, продуктів харчування та інших предметів першої необхідності. Благодійні організації безуспішно намагалися забезпечити місцеве населення достатнім харчуванням. Всі шляхи сполучення і зв'язку з рештою держави було відрізано. Отож, безумовним пріоритетом для влади муніципалітету Коніц було розблокування маршрутів до Сараєва і Мостара. Це завдання вимагало, щоб сербські сили, які утримували села Брадіна та Донє Село, а також і в інших стратегічних точках, було роззброєно. Спочатку було вчинено спробу провести переговори з СДП та іншими представниками сербського народу в селах Брадіна та Донє Село. Однак це не увінчалося успіхом для влади Коніца, тому було розроблено плани для початку військових дій з боку Об'єднаного командування.
Першою ціллю, на яку було спрямовано удар, стало село Донє Село. 20 травня 1992 р. війська (ТО) і ХРО увійшли в село. Населене сербами село Брадіна було обстріляно в другій половині дня та ввечері 25 травня, а потім з'явилися вояки в камуфляжі і чорних уніформах, стріляючи зі зброї і підпалюючи будинки. Багато хто з жителів вдався до втечі, а дехто відступив до центру села. Тим не менше, цих людей було заарештовано у різний час приблизно 27 і 28 травня вояками ТО, ХРО і поліціянтами МВС.
Ці військові дії призвели до арешту багатьох представників сербського населення, і в цьому контексті постала необхідність створити заклад, у якому вони б могли бути ув'язнені і допитані про свою роль у воєнних злочинах під час облоги Коніца. Як відповідні приміщення для утримання в'язнів у межах Коніца було обрано колишній польовий табір ЮНА Челебічі. Більшість ув'язнених, яких було затримано в період з квітня по грудень 1992 року, були люди, захоплені під час і після військових дій в селах Брадіна та Донє Село та прилеглих до них місцевостях. Під кінець травня в табір Челебічі було переведено декілька груп з різних місць. Після того, як з'явилася інформація, що деяких сербських ув'язнених охоронці табору били, піддавали тортурам, декого вбили, а двох жінок в таборі було зґвалтовано, в'язницю було закрито відповідно до рішення уряду Боснії і Герцеговини в грудні 1992 року, а в'язнів, що залишалися, було випущено.
Етнічний розподіл
1971
Загалом 40 879 мешканців:
- Босняки (мусульмани) — 21 599 (52,83 %)
- Хорвати — 12 034 (29,43 %)
- Серби — 6 669 (16,31 %)
- Югослави — 202 (0,49 %)
- Інші — 375 (0,94 %)
1991
За даними перепису 1991 р. , муніципалітет Коніц налічував 43 878 жителів: 23 815 боснійців (54,3 %), 11 513 хорватів (26,2 %), 6 620 сербів (15,1 %), а також 1 930 інших (4,4 %).
1997
За оцінками, в 1997 році було 32 000 жителів. 92,7 % боснійців, 4,7 % хорватів, 2,4 % сербів та 0,2 % інших.
2005
У 2005 році 92 % населення муніципалітету були етнічними боснійцями.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Самир Дуро (* 1977) — боснійський футболіст.
- Нермін Нікшич (* 1960) — боснійський політик.
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2009. Процитовано 9 вересня 2011.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2008. Процитовано 9 вересня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 13 серпня 2009. Процитовано 7 вересня 2011.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2009. Процитовано 7 вересня 2011.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2009. Процитовано 7 вересня 2011.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2009. Процитовано 7 вересня 2011.
Посилання
- Муніципальна вебсторінка Коніц [ 4 квітня 2013 у Wayback Machine.] (босн.)
- Вебсторінка Коніц [ 7 серпня 2018 у Wayback Machine.] (босн.) (англ.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коніц |
Координати: 43°39′00″ пн. ш. 17°58′01″ сх. д. / 43.650° пн. ш. 17.967° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko nic bosn i horv Konjic serb Koњic misto v Bosniyi i Gercegovini u mezhah Federaciyi Bosniyi i Gercegovini Centr odnojmennoyi gromadi sho vhodit do skladu Gercegovinsko Neretvanskogo kantonu Misto roztashovane na richci Neretvi v pivnichnij Gercegovini priblizno za 50 km na pivdennij zahid vid Sarayevo u goristij gusto poroslij lisami miscevosti na visoti 268 m nad rivnem morya Municipalitet Konic prostyagayetsya po obidva boki Neretvi Misto Konic vmishuye blizko tretini zagalnoyi chiselnosti naselennya odnojmennogo municipalnogo utvoru Konic Konjic Misto Konic Vid na Konic z mostu cherez NeretvuVid na Konic z mostu cherez Neretvu Prapor Gerb Krayina Bosniya i GercegovinaSub yekt konfederaciyiFederaciya Bosniya i GercegovinaKantonGercegovinsko NeretvanskijGromadaKonic Uryad Golova gromadiEmir Bubalo PDD Plosha Povna gromada 1 169 km Visota nad r m 268 m Naselennya 2013 Usogo 11 165 Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij indeks 88400 Telefonnij kod i 387 36 Vebsajt Oficijna vebstorinka gromadi Roztashuvannya gromadi Konic u mezhah Bosniyi i Gercegovini Roztashuvannya gromadi Konic u mezhah Bosniyi i Gercegovini IstoriyaKrayevid u gromadi Konic Vvazhayetsya sho miscevist bilya mista bulo zaseleno vzhe 4000 rokiv tomu Tut bulo znajdeno poselennya dvohtisyachorichnoyi davnini illirijskih plemen sho podorozhuvali vgoru za techiyeyu richki Neretvi Najpersha pisemna zgadka nazvi Konic mistitsya v zapisah Raguzkoyi respubliki suchasnij Dubrovnik v Horvatiyi vid 16 chervnya 1382 r Misto sho ranishe vhodilo do skladu Bosnijskogo korolivstva bulo zgodom vklyucheno v Osmansku imperiyu trivaloyu prikmetoyu yakoyi v misti ne rahuyuchi bagatoh mechetej i prinesennya islamskoyi viri buv vitvorenij v stili osmanskoyi arhitekturi mist yakij vidobrazheno na miskomu gerbi She piznishe misto potrapilo pid vladu Avstro Ugorskoyi imperiyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni misto vvijshlo do skladu Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiyi a pislya zakinchennya vijni opinilosya v Federativnij Narodnij Respublici Yugoslaviya Mistechko znachno viroslo i rozkvitalo yak pozhvavlene bagatonacionalne misto z horoshim transportnim spoluchennyam Konic roztashuvavsya na zaliznichnij liniyi mizh Sarayevom ta Adriatichnim morem z velikim zavodom boyepripasiv Igman ta kazarmami yugoslavskoyi armiyi Ci faktori stali odniyeyu z golovnih miscevih prichin konfliktu v 1990 rr Bosnijska vijna Pid chas Bosnijskoyi vijni municipalitet Konic mav strategichne znachennya oskilki tam prolyagali vazhlivi kanali zv yazku vid Sarayeva do pivdnya Bosniyi i Gercegovini Pid chas oblogi Sarayeva marshrut cherez Konic mav zhittyevo vazhlive znachennya dlya vijsk bosnijskogo uryadu Bilshe togo u Konici mistilisya kilka strategichnih ob yektiv u tomu chisli zavod zbroyi i boyepripasiv Igman kazarmi YuNA Lyuta rezervnij komandnij punkt YuNA centr telekomunikaciyi i zv yazku Zlatar ta vijskovi kazarmi i skladi Chelebichi Hocha v municipaliteti Konic serbske naselennya ne stanovilo bilshosti i vin ne vhodiv do skladu serbskih avtonomnih oblastej u berezni 1992 r samozvanij serbskij municipalitet Konic uhvaliv rishennya sho ce serbska teritoriya Serbska demokratichna partiya SDP u spivpraci z YuNA takozh aktivno ozbroyuvala serbske naselennya municipalitetu ta provodila navchannya voyenizovanih pidrozdiliv i opolchenciv Za slovami doktora Endryu Dzhejmsa Gou eksperta svidka z boku obvinuvachennya SDP rozdala serbam v comu rajoni blizko 400 odinic zbroyi Konic takozh bulo zarahovano do tih rajoniv na yaki pretenduvala HDS u Bosniyi i Gercegovini stvoryuyuchi Horvatsku spivdruzhnist Gerceg Bosna popri te sho horvati tam tezh ne mali bilshosti naselennya tilki chvert usogo naselennya v 1991 roci oskilki municipalitet buv mishanim Do kvitnya 1992 roku v municipaliteti bulo stvoreno i ozbroyeno pidrozdili horvatskoyi armiyi vidomi yak HRO Pislya mizhnarodnogo viznannya nezalezhnoyi derzhavi Bosniyi i Gercegovini ta vihodu predstavnikiv SDP zi skladu Municipalnih zboriv bulo sformovano Voyenni zbori poklikani vzyati vidpovidalnist za zahist municipalitetu U period z 20 kvitnya i do pochatku travnya 1992 r bosnijski uryadovi vijska zahopili kontrol nad bilshoyu chastinoyu strategichnih ob yektiv municipalitetu ta deyake ozbroyennya Prote serbski sili kontrolyuvali osnovni tochki dostupu do municipalitetu uspishno vidrizayuchi jogo vid zovnishnih dzherel postachannya Z viddalenih rajoniv municipalitetu pochali pribuvati bosnijski bizhenci vignani serbami todi yak serbski zhiteli mista pereyizhdzhali v kontrolovani serbami sela vidpovidno do rishennya prijnyatogo serbskim kerivnictvom 4 travnya 1992 r na misto Konic vpali pershi snaryadi vipusheni YuNA ta inshimi serbskimi vijskami zi shiliv Borashnica i Kisera Cej obstril yakij trivav shodenno protyagom ponad troh rokiv azh do pidpisannya Dejtonskoyi mirnoyi ugodi zapodiyav znachnogo zbitku i prizviv do chislennih lyudskih zhertv a takozh zrobiv she bilsh nesterpnimi umovi dlya vizhivannya naselennya Misto rozpiralo vid naplivu bizhenciv gostro ne vistachalo zhitla produktiv harchuvannya ta inshih predmetiv pershoyi neobhidnosti Blagodijni organizaciyi bezuspishno namagalisya zabezpechiti misceve naselennya dostatnim harchuvannyam Vsi shlyahi spoluchennya i zv yazku z reshtoyu derzhavi bulo vidrizano Otozh bezumovnim prioritetom dlya vladi municipalitetu Konic bulo rozblokuvannya marshrutiv do Sarayeva i Mostara Ce zavdannya vimagalo shob serbski sili yaki utrimuvali sela Bradina ta Donye Selo a takozh i v inshih strategichnih tochkah bulo rozzbroyeno Spochatku bulo vchineno sprobu provesti peregovori z SDP ta inshimi predstavnikami serbskogo narodu v selah Bradina ta Donye Selo Odnak ce ne uvinchalosya uspihom dlya vladi Konica tomu bulo rozrobleno plani dlya pochatku vijskovih dij z boku Ob yednanogo komanduvannya Pershoyu cillyu na yaku bulo spryamovano udar stalo selo Donye Selo 20 travnya 1992 r vijska TO i HRO uvijshli v selo Naselene serbami selo Bradina bulo obstrilyano v drugij polovini dnya ta vvecheri 25 travnya a potim z yavilisya voyaki v kamuflyazhi i chornih uniformah strilyayuchi zi zbroyi i pidpalyuyuchi budinki Bagato hto z zhiteliv vdavsya do vtechi a dehto vidstupiv do centru sela Tim ne menshe cih lyudej bulo zaareshtovano u riznij chas priblizno 27 i 28 travnya voyakami TO HRO i policiyantami MVS Ci vijskovi diyi prizveli do areshtu bagatoh predstavnikiv serbskogo naselennya i v comu konteksti postala neobhidnist stvoriti zaklad u yakomu voni b mogli buti uv yazneni i dopitani pro svoyu rol u voyennih zlochinah pid chas oblogi Konica Yak vidpovidni primishennya dlya utrimannya v yazniv u mezhah Konica bulo obrano kolishnij polovij tabir YuNA Chelebichi Bilshist uv yaznenih yakih bulo zatrimano v period z kvitnya po gruden 1992 roku buli lyudi zahopleni pid chas i pislya vijskovih dij v selah Bradina ta Donye Selo ta prileglih do nih miscevostyah Pid kinec travnya v tabir Chelebichi bulo perevedeno dekilka grup z riznih misc Pislya togo yak z yavilasya informaciya sho deyakih serbskih uv yaznenih ohoronci taboru bili piddavali torturam dekogo vbili a dvoh zhinok v tabori bulo zgvaltovano v yaznicyu bulo zakrito vidpovidno do rishennya uryadu Bosniyi i Gercegovini v grudni 1992 roku a v yazniv sho zalishalisya bulo vipusheno Etnichnij rozpodil1971 Zagalom 40 879 meshkanciv Bosnyaki musulmani 21 599 52 83 Horvati 12 034 29 43 Serbi 6 669 16 31 Yugoslavi 202 0 49 Inshi 375 0 94 1991 Za danimi perepisu 1991 r municipalitet Konic nalichuvav 43 878 zhiteliv 23 815 bosnijciv 54 3 11 513 horvativ 26 2 6 620 serbiv 15 1 a takozh 1 930 inshih 4 4 1997 Za ocinkami v 1997 roci bulo 32 000 zhiteliv 92 7 bosnijciv 4 7 horvativ 2 4 serbiv ta 0 2 inshih 2005 U 2005 roci 92 naselennya municipalitetu buli etnichnimi bosnijcyami Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Samir Duro 1977 bosnijskij futbolist Nermin Nikshich 1960 bosnijskij politik Primitki Arhiv originalu za 19 lyutogo 2009 Procitovano 9 veresnya 2011 Arhiv originalu za 2 chervnya 2008 Procitovano 9 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 13 serpnya 2009 Procitovano 7 veresnya 2011 Arhiv originalu za 13 serpnya 2009 Procitovano 7 veresnya 2011 Arhiv originalu za 13 serpnya 2009 Procitovano 7 veresnya 2011 Arhiv originalu za 13 serpnya 2009 Procitovano 7 veresnya 2011 PosilannyaMunicipalna vebstorinka Konic 4 kvitnya 2013 u Wayback Machine bosn Vebstorinka Konic 7 serpnya 2018 u Wayback Machine bosn angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Konic Koordinati 43 39 00 pn sh 17 58 01 sh d 43 650 pn sh 17 967 sh d 43 650 17 967