Вівтар Святої Марії в Кракові (Ołtarz Mariacki) — один з найбільших готичних вівтарів у Європі та національний скарб Польщі. Він розташований за Великим вівтарем базиліки Святої Марії в Кракові.
Вівтар Святої Марії | |
---|---|
| |
50°03′42″ пн. ш. 19°56′21″ сх. д. / 50.06170000002777698° пн. ш. 19.93920000002777826° сх. д.Координати: 50°03′42″ пн. ш. 19°56′21″ сх. д. / 50.06170000002777698° пн. ш. 19.93920000002777826° сх. д. | |
Країна | Республіка Польща |
Розташування | Краків |
Тип | скульптура[d] і d |
Висота | 13 м |
Матеріал | d, лиственниця[d] і d |
Дата заснування | 1477, 1489 і 1477[1] |
Вівтар Святої Марії Вівтар Святої Марії (Польща) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Вівтарну картину вирізав між 1477 і 1489 роками німецький скульптор Вейт Штосс (відомий по-польськи Віт Ствош), який жив і працював у місті понад 20 років.
Друга Світова війна
За кілька тижнів до початку Другої світової війни та німецької окупації Ящики були розташовані нацистським підрозділом під назвою Sonderkommando Paulsen, розграбованим і перевезеним до Третього рейху, ймовірно, до Берліна. Панелі також були знайдені та відправлені до Німеччини. Їх поставили в підвалі Нюрнберзького замку. У замку польські в'язні надсилали повідомлення членам польського опору про те, що там захований шанований вівтар. Вівтарна фігура пережила війну, незважаючи на сильні бомбардування Нюрнберга, і була виявлена графом Емериком Хаттен-Чапським, який був приєднаний до польської 1-ї бронетанкової дивізії, і повернута до Польщі в 1946 році де вона зазнала значної реставрації. Він був повернутий до базиліки Святої Марії в 1957 році. Поляки розібрали вівтарну частину та зберігали її основні статуї в ящиках, розпорошених по всій країні. У 1941 році, під час німецької окупації, демонтований вівтар був відправлений до Третього рейху. Знайшли вівтор у 1946 році в Баварії, захований у підвалі сильно бомбардованого Нюрнберзького замку. Великий вівтар пройшов серйозні реставраційні роботи в Польщі і був повернутий на місце в базиліці через 10 років.
Вівтарну картину за свою історію відновлювали кілька разів, не лише після закінчення Другої світової війни. Вперше вона була відреставрована до 1600 року, потім у 1866–1870, 1932—1933, 1946—1949, 1999 і, нарешті, у 2017 році.
Іоанна Канція в Чикаго, історична церква в стилі «польського собору» містить детальну копію цього шедевра.
Опис
Вівтарний малюнок Фейта Стосса має висоту 13 м і ширину 11 м, коли панелі триптиху повністю відкриті. Реалістично скульптурні фігури становлять 2,7 м (більше 12 футів.) високий; кожен був вирізаний із стовбура дерева вапна (липи). Інші частини вівтаря зроблені з дерева дуба, а фон — з дерева модрини. У закритому режимі панелі відображають 12 сцен із життя Ісуса та Марії.
Сцена внизу головного вівтаря (в центрі) показує Успіння матері Ісуса, Марії, у присутності Дванадцятьох Апостолів. Верхня центральна частина ілюструє Успіння Мадонни. У самому верху, за межами основної рамки, зображена коронація Марії, оточена фігурами святого Станіслава та святого Адальберта Празького . На бічних панелях показано шість сцен Радісті Марії:
Фотографії
- Огляд
- Центр вівтарної картини
- Марії
- Успіння Марії, деталь
- Успіння Марії
- Коронація Марії зі святим Станіславом та святим Адальбертом
- Благовіщення
- Вертеп
- Три мудреці
- Воскресіння Христа
- Вознесіння Христа
- Зішестя Святого Духа
У 2021 році
- Ліве крило
- Центр вівтарної картини
- Праве крило
Посилання
- Make Lists, Not War — 2013.
- Kurtz, Michael J. (2006). America and the return of Nazi contraband. Cambridge University Press. с. 25.
Список літератури
- Буркхард, Артур. Краківський вівтар Фейт Стосс. Мюнхен, Ф. Брукманн, 1972.
- Буяк, Адам — Рожек, Міхал (текст). Краків — Базиліка Святої Марії . Бялий Крук, 2001,
- Encyklopedia Krakowa, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa-Kraków 2000,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vivtar Svyatoyi Mariyi v Krakovi Oltarz Mariacki odin z najbilshih gotichnih vivtariv u Yevropi ta nacionalnij skarb Polshi Vin roztashovanij za Velikim vivtarem baziliki Svyatoyi Mariyi v Krakovi Vivtar Svyatoyi Mariyi50 03 42 pn sh 19 56 21 sh d 50 06170000002777698 pn sh 19 93920000002777826 sh d 50 06170000002777698 19 93920000002777826 Koordinati 50 03 42 pn sh 19 56 21 sh d 50 06170000002777698 pn sh 19 93920000002777826 sh d 50 06170000002777698 19 93920000002777826Krayina Respublika PolshaRoztashuvannya KrakivTip skulptura d i dVisota 13 mMaterial d listvennicya d i dData zasnuvannya 1477 1489 i 1477 1 Vivtar Svyatoyi MariyiVivtar Svyatoyi Mariyi Polsha Mediafajli u Vikishovishi Vivtarna kartina Vejta StossaIstoriyaKviten 1946 r nimecki robitniki ta ohoronci GI ostannij raz poglyadayut na golovnu figuru z vivtarnoyi kartini Vivtarnu kartinu virizav mizh 1477 i 1489 rokami nimeckij skulptor Vejt Shtoss vidomij po polski Vit Stvosh yakij zhiv i pracyuvav u misti ponad 20 rokiv Druga Svitova vijna Za kilka tizhniv do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta nimeckoyi okupaciyi Yashiki buli roztashovani nacistskim pidrozdilom pid nazvoyu Sonderkommando Paulsen rozgrabovanim i perevezenim do Tretogo rejhu jmovirno do Berlina Paneli takozh buli znajdeni ta vidpravleni do Nimechchini Yih postavili v pidvali Nyurnberzkogo zamku U zamku polski v yazni nadsilali povidomlennya chlenam polskogo oporu pro te sho tam zahovanij shanovanij vivtar Vivtarna figura perezhila vijnu nezvazhayuchi na silni bombarduvannya Nyurnberga i bula viyavlena grafom Emerikom Hatten Chapskim yakij buv priyednanij do polskoyi 1 yi bronetankovoyi diviziyi i povernuta do Polshi v 1946 roci de vona zaznala znachnoyi restavraciyi Vin buv povernutij do baziliki Svyatoyi Mariyi v 1957 roci Polyaki rozibrali vivtarnu chastinu ta zberigali yiyi osnovni statuyi v yashikah rozporoshenih po vsij krayini U 1941 roci pid chas nimeckoyi okupaciyi demontovanij vivtar buv vidpravlenij do Tretogo rejhu Znajshli vivtor u 1946 roci v Bavariyi zahovanij u pidvali silno bombardovanogo Nyurnberzkogo zamku Velikij vivtar projshov serjozni restavracijni roboti v Polshi i buv povernutij na misce v bazilici cherez 10 rokiv Vivtarnu kartinu za svoyu istoriyu vidnovlyuvali kilka raziv ne lishe pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Vpershe vona bula vidrestavrovana do 1600 roku potim u 1866 1870 1932 1933 1946 1949 1999 i nareshti u 2017 roci Ioanna Kanciya v Chikago istorichna cerkva v stili polskogo soboru mistit detalnu kopiyu cogo shedevra OpisVivtarnij malyunok Fejta Stossa maye visotu 13 m i shirinu 11 m koli paneli triptihu povnistyu vidkriti Realistichno skulpturni figuri stanovlyat 2 7 m bilshe 12 futiv visokij kozhen buv virizanij iz stovbura dereva vapna lipi Inshi chastini vivtarya zrobleni z dereva duba a fon z dereva modrini U zakritomu rezhimi paneli vidobrazhayut 12 scen iz zhittya Isusa ta Mariyi Scena vnizu golovnogo vivtarya v centri pokazuye Uspinnya materi Isusa Mariyi u prisutnosti Dvanadcyatoh Apostoliv Verhnya centralna chastina ilyustruye Uspinnya Madonni U samomu verhu za mezhami osnovnoyi ramki zobrazhena koronaciya Mariyi otochena figurami svyatogo Stanislava ta svyatogo Adalberta Prazkogo Na bichnih panelyah pokazano shist scen Radisti Mariyi Blagovishennya Vertep Tri mudreci Centralna scena Uspinnya Mariyi Mati Isusa v prisutnosti Dvanadcyatoh Apostoliv Voskresinnya Hrista Voznesinnya Hrista Zishestya Svyatogo DuhaFotografiyiOglyad Centr vivtarnoyi kartini Mariyi Uspinnya Mariyi detal Uspinnya Mariyi Koronaciya Mariyi zi svyatim Stanislavom ta svyatim Adalbertom Blagovishennya Vertep Tri mudreci Voskresinnya Hrista Voznesinnya Hrista Zishestya Svyatogo DuhaU 2021 rociLive krilo Centr vivtarnoyi kartini Prave kriloPosilannyaMake Lists Not War 2013 d Track Q97309629 Kurtz Michael J 2006 America and the return of Nazi contraband Cambridge University Press s 25 Spisok literaturi Burkhard Artur Krakivskij vivtar Fejt Stoss Myunhen F Brukmann 1972 Buyak Adam Rozhek Mihal tekst Krakiv Bazilika Svyatoyi Mariyi Byalij Kruk 2001 ISBN 83 914021 8 5 Encyklopedia Krakowa Wydawnictwo Naukowe PWN Warszawa Krakow 2000 ISBN 83 01 13325 2