Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Турбелярії | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Ряди | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Турбеля́рії, або ві́йчасті че́рви (Turbellaria) — клас тварин типу плоскі черви (Platyhelminthes). Розміри тіла 2,5-15 см і більше. Зустрічаються в морях, прісних водоймах і вологому ґрунті. Мають аеробний тип дихання. Пристосування до умов існування:
- численні війки забезпечують пересування;
- органи чуття забезпечують можливість аналізувати навколишнє середовище і полювання;
- розвинена нервова система.
Більшість видів цих червів є вільноживучими. Морські війчасті черви, на відміну від планарії, мають непрямий розвиток — із яєць виходять личинки, які можуть плавати.
Турбелярії (Turbellaria) мають тіло (завдовжки 0,2-20 мм, іноді до 35-60 см), вкрите війками, здебільшого плескате, листоподібної або стьожкоподібної форми, іноді веретеноподібне або циліндричне. Шкірно-мускульний мішок у війчастих червів добре розвинений. Проміжки між внутрішніми органами заповнені паренхімою. Ротовий отвір здебільшого на черевній поверхні тіла. Задньопрохідного отвору немає; у примітивних війчастих червів (Acoela) відсутній і кишковий канал (травлення лише внутрішньоклітинне). Дихання шкірне. Кровоносної системи немає. Органи виділення — протонефридії. Нервова система у примітивних груп війчастих червів нагадує дифузну нервову систему кишковопорожнинних, у вищих — являє собою парний головний ганглій (нервовий вузол) з парними нервовими стовбурами (тип ортогон).
Гермафродити. Розмноження переважно статеве.
Відомо близько 3000 видів, об'єднаних в І2 рядів. Поширені по всій земній кулі (живуть в морях, прісних водах, у вологих місцях на суші). Турбелярій відрізняє висока регенераційна здатність. Так, навіть сота частинка їх тіла здатна відновлюватись в цілу тварину. Серед війчастих червів відомо багато симбіонтів, близько 100 видів — паразити риб та безхребетних тварин. Представники ряду Темноцефали (Temnocephalida) мешкають на тілі прісноводних ракоподібних, молюсків і черепах, не завдаючи їм шкоди.
Примітки
Джерела
- Щербак, Г. Й.; Царичкова, Д. Б.; Вервес, Ю. Г. (1995). Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 1. К.: Либідь.
- Рупперт Э. Э., Фокс Р. С., Барнс Р. Д. . Зоология беспозвоночных: функциональные и эволюционные аспекты. — М.: Издательский центр «Академия», 2007. — Т. 2. — С. 405—447. — .(рос.)
 | Це незавершена стаття про безхребетних. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turbelyariyi Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Dvobichno simetrichni Bilateria Pervinnoroti Protostomia Tip Ploski chervi Platyhelminthes Klas Vijchasti chervi Turbellaria Ehrenberg 1831 Ryadi Rhabdocoela Posilannya Vikishovishe Category Turbellaria Vikividi Turbellaria ITIS 53964 NCBI 166384 Turbelya riyi abo vi jchasti che rvi Turbellaria klas tvarin tipu ploski chervi Platyhelminthes Rozmiri tila 2 5 15 sm i bilshe Zustrichayutsya v moryah prisnih vodojmah i vologomu grunti Mayut aerobnij tip dihannya Pristosuvannya do umov isnuvannya chislenni vijki zabezpechuyut peresuvannya organi chuttya zabezpechuyut mozhlivist analizuvati navkolishnye seredovishe i polyuvannya rozvinena nervova sistema Bilshist vidiv cih cherviv ye vilnozhivuchimi Morski vijchasti chervi na vidminu vid planariyi mayut nepryamij rozvitok iz yayec vihodyat lichinki yaki mozhut plavati Turbelyariyi Turbellaria mayut tilo zavdovzhki 0 2 20 mm inodi do 35 60 sm vkrite vijkami zdebilshogo pleskate listopodibnoyi abo stozhkopodibnoyi formi inodi veretenopodibne abo cilindrichne Shkirno muskulnij mishok u vijchastih cherviv dobre rozvinenij Promizhki mizh vnutrishnimi organami zapovneni parenhimoyu Rotovij otvir zdebilshogo na cherevnij poverhni tila Zadnoprohidnogo otvoru nemaye u primitivnih vijchastih cherviv Acoela vidsutnij i kishkovij kanal travlennya lishe vnutrishnoklitinne Dihannya shkirne Krovonosnoyi sistemi nemaye Organi vidilennya protonefridiyi Nervova sistema u primitivnih grup vijchastih cherviv nagaduye difuznu nervovu sistemu kishkovoporozhninnih u vishih yavlyaye soboyu parnij golovnij ganglij nervovij vuzol z parnimi nervovimi stovburami tip ortogon Germafroditi Rozmnozhennya perevazhno stateve Vidomo blizko 3000 vidiv ob yednanih v I2 ryadiv Poshireni po vsij zemnij kuli zhivut v moryah prisnih vodah u vologih miscyah na sushi Turbelyarij vidriznyaye visoka regeneracijna zdatnist Tak navit sota chastinka yih tila zdatna vidnovlyuvatis v cilu tvarinu Sered vijchastih cherviv vidomo bagato simbiontiv blizko 100 vidiv paraziti rib ta bezhrebetnih tvarin Predstavniki ryadu Temnocefali Temnocephalida meshkayut na tili prisnovodnih rakopodibnih molyuskiv i cherepah ne zavdayuchi yim shkodi PrimitkiSherbak Carichkova Verves 1995 ta s 202 DzherelaSherbak G J Carichkova D B Verves Yu G 1995 Zoologiya bezhrebetnih Pidruchnik u 3 kn Kn 1 K Libid Ruppert E E Foks R S Barns R D Zoologiya bespozvonochnyh funkcionalnye i evolyucionnye aspekty M Izdatelskij centr Akademiya 2007 T 2 S 405 447 ISBN 978 5 7695 3493 5 ros Ce nezavershena stattya pro bezhrebetnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi