Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міські брами Львова заклали у XIV ст. при зведенні першої мурованої лінії оборони міста — Високого муру навколо Середмістя, яке розпланували на давньому торговому шляху від Балтики, Волині, столичних Холма і Володимира до столичного Галича, Поділля, Чорного моря, трансформованому серед рядової забудови міста у вісь вулиць Краківської і Галицької, що проходила через західну сторону площі Ринок. У місцях перетину осі вулиць з Високим муром були закладені дві міські брами, що отримали аналогічні назви — Краківська і Галицька.
Історія
Перші хроніки Львова, міські документи, доволі несистематичні археологічні дослідження дають підстави впевнено стверджувати про загосподарювання терену Середмістя ще у добу князя Лева І, який заклав тут Низький замок і свій палац. Через брак археологічних досліджень відкритим залишається питання про зведення Левом І укріплень навколо Середмістя і їхній гіпотетичний вигляд. Північне прясло укріплень Середмістя постало понад улогвиною потоку, над якою біля Низького замку мала б знаходитись переправа, трансформована у міст Краківської брами. Схожим чином біля Галицької брами мав би постати міст через ще один потік. Внутрішні частини обох брам сформувались у XV ст., наприкінці якого почали закладати їхні зовнішні частини на міському валі.
Галицька брама
Давній міський архів Львова згорів 1381 р., а у нових міських книгах вже 1382 р. було згадано Галицьку браму із звідним мостом. На 1407 р. було зведено мурований міст перед внутрішньою брамою, який очевидно повинен був вести до зовнішньої брами. Такий міст, званий шиєю, з двох сторін повинен був бути обмурований високим оборонним муром з бійницями, у якому йшов потаємний прохід. Вежу кравців понад брамою завершили до 1431 р., а за рік до цього у документах згадувався сурмач при годиннику на брамі. Падіння Константинополя, просування кордонів Османської імперії призвели у середині XV ст. до ускладнення міжнародної ситуації, через що біля зовнішньої брами на валі почали будувати круглий барбакан діаметром 21 м. Під час пожежі у червні 1527 р. у вежі кравців вибухнув запас пороху, що призвело до її руйнації, а під її закненими загинуло чимало міщан. До 1564 р. Габрієль Квадро відбудував вежу кравців, а біля зовнішньої брами звели малу вежу діаметром 12 м. У 1580-х роках майстер Себастьян Мочигемба збудував біля брами людвисарню для відливання гармат. У вежі Галицької брами проживав людвисар, який у вигляді плати що три роки повинен був безкоштовно відлити гармату з матеріалу наданого містом. Вздовж мурів шиї брами стояли ятки купців і ремісників, а у самій брамі торгували господарським знаряддям дрібні купці. На 1666 р. годинник брами стояв закинутим, а ще через десять років архітектор Мартин Годний відбудував браму і вежу від фундаментів.
Краківська брама
Краківську браму у документах вперше згадали 1386 р., але тоді вона, як і вулиця звалась Татарською. До 1404 р. збудували гранчасту вежу кушнірів понад брамою, до якої вів дерев'яний міст, згаданий 1407 р. На відміну від Галицької брами Краківська була довгастою, з подвійними воротами, осі прорізів яких не збігалися. Ян Шиндлер 1476 р. розпочав мурувати барбакан діаметром 19 м і малу вежу діаметром 10 м біля зовнішньої брами, сформувавши таким чином зовнішню частину брами на міському валі. Біля внутрішньої частини брами 1500 р. добудували другу малу вежу. У цих вежах знаходились скарбниці, до яких надходили зібрані у Львові податки — міські і королівські. На шиї Краківської брами, що мала ширину 12 м, до 1522 р. збудували вежу на Гребельці для захисту її з сторони внутрішнього міського рову. Під час пожежі 1527 р. комплекс Краківської брами майже не потерпів, чи не єдиний серед фортифікацій міста. Вежі Краківської брами 1628 р. відремонтував за свої кошти бургомістр Мартин Кампіан, а 1655 р. архітектор Андреа дель Аква звів нову круглу вежу кушнірів. Вогнем з веж Краківської брами 1695 р. відбили татарський напад на місто. При захопленні міста шведами у вересні 1704 р. єдина у місті обслуга вежі кушнірів загинула чи була розстріляна, але не здалась.
Події
Галицька брама у місті вважалась парадною і через неї до міста заїздили поважні персони, яких представники міста зустрічали перед її зовнішньою частиною. Галицьку браму прикрашали сім образів святих, геральдичний лев понад воротами, мармурова позолочена фігура св. Яна з Дуклі та фігура лева, встановлена на стовпі, що була аналогічна фігурі Лева Лоренцовича з-під ратуші. Для відновлення оздоблення вежі магістрат витратив у 1670-х роках величезну суму у 5765 золотих. Інколи годинник з Галицької брами переносили на вежу ратуші замість поламаного. Краківська брама була менш престижною. На час загрози ворожого нападу, чи фінансової скрути її зазвичай закривали. 17 серпня 1623 р. вигоріло все Краківське передмістя до Краківської брами. Вогонь не подолав незабудованого простору, двох міських ровів і не перекинувся на місто, але спасителем міста оголосили св. Станіслава Костку, чий образ висів на брамі і кого стали вважати одним з католицьких патронів міста. Перед розбиранням 1783 р. Краківську браму замалював невідомий автор.
Цельштадт
З початком спорудження Низького муру, призначеного для використання вогнепальної зброї, постало питання необхідності навчання міщан стрільби з неї. Тому біля зовнішньої частини Краківської брами у 1420-х роках спорудили Цельштадт (стрільниця) розміром 8 м на 15 м, звідки міщани мали стріляти з гармати по мішені, розміщеній у міському рові біля наріжної вежі Високого муру. Також вправлялись у стрільбі з лука, аркебузи чи мушкета, гаківниці по мішені у вигляді півня. Під загрозою покарання міщани декілька разів на рік повинні були вправлятись у стрільбі, причому покарання негідну поведінку, появу п'яним становило 20 грошів. Для заохочення міщан 1445 р. було створено братство куркове, символом якого був півень. Золотар Матіас 1495 р. виготовив срібного півня, якого встановили на даху Цельштадту.
Раз на рік ремісничі цехи після богослужіння у катедрі йшли урочистою ходою до ратуші, де до них приєднувались райці міста, і далі похід прямував до Цельштадту. Очолювали похід сурмачі і два полки гарнізону з полковниками. Останнім їхав сурмач і старий король куркового братства у короні, що була головним призом змагання. Згідно із затвердженими королем правилами проходили змагання на найкращого стрільця міста, який отримував корону короля куркового братства, на рік визначені магістратом і королем привілеї і грошову винагороду. За друге місце давали вола, за третє барана із золоченими рогами. З 1635 р. обирали гарматного короля. Австрійці заборонили вручати корону, оскільки в імперії носити корону мав право лише цісар.
Див. також
Література
- Вуйцик В. Галицька брама у Львові // Галицька брама. — Львів, 1998. — № 3.
- Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — Львів : Каменяр, 1979, 1991.
- Качор І., Качор Л. Львів крізь віки. — Львів : Центр Європи, 2004.
- Качор І., Качор Л. Марево давнього Львова. — Львів : Апріорі, 2009.
- Качор І., Качор Л. Середньовічний Львів. Фортифікації. — Львів : Апріорі, 2009.
- Стеців Т. Краківська брама в контексті розвитку міських фортифікацій Львова // Вісник Укрзахідпроектреставрація. — 2006. — Ч. 16.
- Panorama plastyczna dawnego Lwowa. Wydanie drugie. — Lwów : Nakładem towarzystwa budowy panoramy plastycznej dawnego Lwowa, 1938.
- Tomkiewicz W. Dzieje obwarowań miejskich Lwowa // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. — T. XVI. — 1971.
- Witwicki J. Obwarowania śródmieścia Lwowa // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. — T. XVI. — 1971.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miski brami Lvova zaklali u XIV st pri zvedenni pershoyi murovanoyi liniyi oboroni mista Visokogo muru navkolo Seredmistya yake rozplanuvali na davnomu torgovomu shlyahu vid Baltiki Volini stolichnih Holma i Volodimira do stolichnogo Galicha Podillya Chornogo morya transformovanomu sered ryadovoyi zabudovi mista u vis vulic Krakivskoyi i Galickoyi sho prohodila cherez zahidnu storonu ploshi Rinok U miscyah peretinu osi vulic z Visokim murom buli zakladeni dvi miski brami sho otrimali analogichni nazvi Krakivska i Galicka Igor Kachor Miski brami na plastichnij panorami Lvova seredini XVIII st IstoriyaShema Galickoyi brami z planu 1622 roku Pershi hroniki Lvova miski dokumenti dovoli nesistematichni arheologichni doslidzhennya dayut pidstavi vpevneno stverdzhuvati pro zagospodaryuvannya terenu Seredmistya she u dobu knyazya Leva I yakij zaklav tut Nizkij zamok i svij palac Cherez brak arheologichnih doslidzhen vidkritim zalishayetsya pitannya pro zvedennya Levom I ukriplen navkolo Seredmistya i yihnij gipotetichnij viglyad Pivnichne pryaslo ukriplen Seredmistya postalo ponad ulogvinoyu potoku nad yakoyu bilya Nizkogo zamku mala b znahoditis pereprava transformovana u mist Krakivskoyi brami Shozhim chinom bilya Galickoyi brami mav bi postati mist cherez she odin potik Vnutrishni chastini oboh bram sformuvalis u XV st naprikinci yakogo pochali zakladati yihni zovnishni chastini na miskomu vali Galicka bramaVezha kravciv na panorami 1608 roku Galicka brama na plastichnij panorami gotichnogo Lvova I Kachora Maket vnutrishnoyi chastini Galickoyi brami Avtor I Kachor Davnij miskij arhiv Lvova zgoriv 1381 r a u novih miskih knigah vzhe 1382 r bulo zgadano Galicku bramu iz zvidnim mostom Na 1407 r bulo zvedeno murovanij mist pered vnutrishnoyu bramoyu yakij ochevidno povinen buv vesti do zovnishnoyi brami Takij mist zvanij shiyeyu z dvoh storin povinen buv buti obmurovanij visokim oboronnim murom z bijnicyami u yakomu jshov potayemnij prohid Vezhu kravciv ponad bramoyu zavershili do 1431 r a za rik do cogo u dokumentah zgaduvavsya surmach pri godinniku na brami Padinnya Konstantinopolya prosuvannya kordoniv Osmanskoyi imperiyi prizveli u seredini XV st do uskladnennya mizhnarodnoyi situaciyi cherez sho bilya zovnishnoyi brami na vali pochali buduvati kruglij barbakan diametrom 21 m Pid chas pozhezhi u chervni 1527 r u vezhi kravciv vibuhnuv zapas porohu sho prizvelo do yiyi rujnaciyi a pid yiyi zaknenimi zaginulo chimalo mishan Do 1564 r Gabriyel Kvadro vidbuduvav vezhu kravciv a bilya zovnishnoyi brami zveli malu vezhu diametrom 12 m U 1580 h rokah majster Sebastyan Mochigemba zbuduvav bilya brami lyudvisarnyu dlya vidlivannya garmat U vezhi Galickoyi brami prozhivav lyudvisar yakij u viglyadi plati sho tri roki povinen buv bezkoshtovno vidliti garmatu z materialu nadanogo mistom Vzdovzh muriv shiyi brami stoyali yatki kupciv i remisnikiv a u samij brami torguvali gospodarskim znaryaddyam dribni kupci Na 1666 r godinnik brami stoyav zakinutim a she cherez desyat rokiv arhitektor Martin Godnij vidbuduvav bramu i vezhu vid fundamentiv Krakivska bramaGranchasta vezha kushniriv na panorami 1608 roku Malyunok Krakivskoyi brami Yezhego Glogovskogo 1910 rik Krakivsku bramu u dokumentah vpershe zgadali 1386 r ale todi vona yak i vulicya zvalas Tatarskoyu Do 1404 r zbuduvali granchastu vezhu kushniriv ponad bramoyu do yakoyi viv derev yanij mist zgadanij 1407 r Na vidminu vid Galickoyi brami Krakivska bula dovgastoyu z podvijnimi vorotami osi proriziv yakih ne zbigalisya Yan Shindler 1476 r rozpochav muruvati barbakan diametrom 19 m i malu vezhu diametrom 10 m bilya zovnishnoyi brami sformuvavshi takim chinom zovnishnyu chastinu brami na miskomu vali Bilya vnutrishnoyi chastini brami 1500 r dobuduvali drugu malu vezhu U cih vezhah znahodilis skarbnici do yakih nadhodili zibrani u Lvovi podatki miski i korolivski Na shiyi Krakivskoyi brami sho mala shirinu 12 m do 1522 r zbuduvali vezhu na Grebelci dlya zahistu yiyi z storoni vnutrishnogo miskogo rovu Pid chas pozhezhi 1527 r kompleks Krakivskoyi brami majzhe ne poterpiv chi ne yedinij sered fortifikacij mista Vezhi Krakivskoyi brami 1628 r vidremontuvav za svoyi koshti burgomistr Martin Kampian a 1655 r arhitektor Andrea del Akva zviv novu kruglu vezhu kushniriv Vognem z vezh Krakivskoyi brami 1695 r vidbili tatarskij napad na misto Pri zahoplenni mista shvedami u veresni 1704 r yedina u misti obsluga vezhi kushniriv zaginula chi bula rozstrilyana ale ne zdalas PodiyiZovnishnya chastina Krakivskoyi brami z Celshtadtom Avtor Kachor I V Galicka brama u misti vvazhalas paradnoyu i cherez neyi do mista zayizdili povazhni personi yakih predstavniki mista zustrichali pered yiyi zovnishnoyu chastinoyu Galicku bramu prikrashali sim obraziv svyatih geraldichnij lev ponad vorotami marmurova pozolochena figura sv Yana z Dukli ta figura leva vstanovlena na stovpi sho bula analogichna figuri Leva Lorencovicha z pid ratushi Dlya vidnovlennya ozdoblennya vezhi magistrat vitrativ u 1670 h rokah velicheznu sumu u 5765 zolotih Inkoli godinnik z Galickoyi brami perenosili na vezhu ratushi zamist polamanogo Krakivska brama bula mensh prestizhnoyu Na chas zagrozi vorozhogo napadu chi finansovoyi skruti yiyi zazvichaj zakrivali 17 serpnya 1623 r vigorilo vse Krakivske peredmistya do Krakivskoyi brami Vogon ne podolav nezabudovanogo prostoru dvoh miskih roviv i ne perekinuvsya na misto ale spasitelem mista ogolosili sv Stanislava Kostku chij obraz visiv na brami i kogo stali vvazhati odnim z katolickih patroniv mista Pered rozbirannyam 1783 r Krakivsku bramu zamalyuvav nevidomij avtor CelshtadtCelshtadt vgori na plani Krakivskoyi brami Celshtadt na panorami gotichnogo Lvova I Kachora Z pochatkom sporudzhennya Nizkogo muru priznachenogo dlya vikoristannya vognepalnoyi zbroyi postalo pitannya neobhidnosti navchannya mishan strilbi z neyi Tomu bilya zovnishnoyi chastini Krakivskoyi brami u 1420 h rokah sporudili Celshtadt strilnicya rozmirom 8 m na 15 m zvidki mishani mali strilyati z garmati po misheni rozmishenij u miskomu rovi bilya narizhnoyi vezhi Visokogo muru Takozh vpravlyalis u strilbi z luka arkebuzi chi mushketa gakivnici po misheni u viglyadi pivnya Pid zagrozoyu pokarannya mishani dekilka raziv na rik povinni buli vpravlyatis u strilbi prichomu pokarannya negidnu povedinku poyavu p yanim stanovilo 20 groshiv Dlya zaohochennya mishan 1445 r bulo stvoreno bratstvo kurkove simvolom yakogo buv piven Zolotar Matias 1495 r vigotoviv sribnogo pivnya yakogo vstanovili na dahu Celshtadtu Raz na rik remisnichi cehi pislya bogosluzhinnya u katedri jshli urochistoyu hodoyu do ratushi de do nih priyednuvalis rajci mista i dali pohid pryamuvav do Celshtadtu Ocholyuvali pohid surmachi i dva polki garnizonu z polkovnikami Ostannim yihav surmach i starij korol kurkovogo bratstva u koroni sho bula golovnim prizom zmagannya Zgidno iz zatverdzhenimi korolem pravilami prohodili zmagannya na najkrashogo strilcya mista yakij otrimuvav koronu korolya kurkovogo bratstva na rik viznacheni magistratom i korolem privileyi i groshovu vinagorodu Za druge misce davali vola za tretye barana iz zolochenimi rogami Z 1635 r obirali garmatnogo korolya Avstrijci zaboronili vruchati koronu oskilki v imperiyi nositi koronu mav pravo lishe cisar Div takozhMiski hvirtki LvovaLiteraturaVujcik V Galicka brama u Lvovi Galicka brama Lviv 1998 3 Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi Lviv Kamenyar 1979 1991 Kachor I Kachor L Lviv kriz viki Lviv Centr Yevropi 2004 Kachor I Kachor L Marevo davnogo Lvova Lviv Apriori 2009 Kachor I Kachor L Serednovichnij Lviv Fortifikaciyi Lviv Apriori 2009 Steciv T Krakivska brama v konteksti rozvitku miskih fortifikacij Lvova Visnik Ukrzahidproektrestavraciya 2006 Ch 16 Panorama plastyczna dawnego Lwowa Wydanie drugie Lwow Nakladem towarzystwa budowy panoramy plastycznej dawnego Lwowa 1938 Tomkiewicz W Dzieje obwarowan miejskich Lwowa Kwartalnik Architektury i Urbanistyki T XVI 1971 Witwicki J Obwarowania srodmiescia Lwowa Kwartalnik Architektury i Urbanistyki T XVI 1971 Lviv u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Proyekt Lviv