Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едвард Френклін Олбі англ Edward Franklin Albee нар 12 березня 1928 19280312 м Вашингтон за сучасними дослідженнями штат

Едвард Олбі

Едвард Олбі

Едвард Френклін Олбі (англ. Edward Franklin Albee; нар. 12 березня 1928(19280312), м. Вашингтон, за сучасними дослідженнями — штат Вірджинія — 16 вересня 2016, Монток) — американський драматург. Серед найвідоміших п'єс: «Що трапилось у зоопарку» (1958), «Не боюсь Вірджинії Вулф» (1962) і п'єси, за які отримував Пулітцерівські премії, — «Хистка рівновага» (1966), «Морський краєвид» (1975), «Три високі жінки» (1991).

Едвард Олбі
англ. Edward Albee[1]
image
Ім'я при народженні англ. Edward Franklin Albee
Народився 12 березня 1928(1928-03-12)[5][6][…]
Вашингтон, США[7][1]
Помер 16 вересня 2016(2016-09-16)[2][3][4] (88 років)
Монток, Саффолк, Нью-Йорк, США[3]
·цукровий діабет[8]
Країна image США[9][10][…]
Місце проживання Вашингтон
Діяльність драматург, письменник, сценарист, викладач університету, театральний режисер
Alma mater d, d, d, d і d
Знання мов англійська[11][1][…]
Заклад Г'юстонський університет
Членство Американська академія мистецтв та літератури, Американська академія мистецтв і наук, Баварська академія витончених мистецтв і d
Роки активності з 1958
Magnum opus d і d
Родичі d[13]
Нагороди
image

d

d

d (1963)

 image

d (1967)

d (1975)

d (1994)

Літературна премія Сент-Луїса (1995)

 image

d (2002)

d (2002)

d (2008)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

d (14 травня 1996)

d

d

d

d

IMDb ID 0016361

Життєпис

Народився в одному з пологових будинків Вашингтона, за сучасними даними — десь у штаті Вірджинія. Батьки невідомі. Хлопця всиновила сім'я Ріда Олбі, який був антрепренером кількох театрів. Сім'я жила в достатку, Едвард Френклін навчався в престижних школах, віддаючи перевагу читанню, а не галасливим іграм чи спорту.

1944 року вступив в один із найкращих навчальних закладів країни «Чоат» (англ. «Choate»). Особливо цікавили та захоплювали заняття професора Ч. Pica — викладача англійської мови. Першу п'єсу створив у роки навчання у «Чоат». "Літературний журнал «Чоат» 1946 р. опублікував одноактову мелодраму Олбі «Розкол» («Schism»). Це п'єса про шляхи до Бога в умовах авторитаризму католицької церкви. Після закінчення «Чоат» Олбі отримав характеристику, у якій відзначалася його особлива чутливість до сприйняття прекрасного. Потім вступив у Триніті-коледж (штат Коннектикут), де успішне навчання поєднував із участю в аматорських постановках театральної групи коледжу. Уперше вийшов на сцену в ролі імператора Франца-Йосифа у п'єсі М. Андерсена «Маска короля». 1949 року вступив до Колумбійського університету, але через 6 місяців залишив його. Нетривале навчання у Вашингтонському університеті доповнило його академічну освіту. Після смерті бабусі юнак успадкував 7 тисяч доларів, але зберігав їх, воліючи заробляти самостійно.

1948 р. Едвард Олбі покинув рідний дім; причиною став розрив стосунків із матір'ю. Він оселився у Нью-Йорку, у Ґрініч Віллідж. Цей період свого життя Олбі згодом назве «роки — листковий пиріг». Писав музичні програми для радіо WNYC, продавав диски у магазині Влуменгталь, потім торгував книгами, винаймався службовцем у готель «Мангеттен-Тавер». Цей період для багатого молодика з Ґрініч-Віледж, «змушеного» працювати, став часом сподівань. Близько 10 років тривала ця смуга, надії танули. Майже у відчаї Олбі написав п'єсу «Що трапилось у зоопарку» («The Zoo Story», 1958). У Нью-Йорку п'єсу не взяли до постановки. Друзі Олбі переправили рукопис у Флоренцію, потім — у Цюрих, Франкфурт, Берлін. Зрештою, 25 вересня 1959 р. у Майстерні Шиллерівського театру відбулася прем'єра вистави: у першій частині була представлена п'єса «Остання стрічка Креппа» С. Беккета, у другій — «Що трапилось у зоопарку» Олбі. Американський театр Провінстаун (який відкрив Америці Ю. О'Ніла) репрезентував глядачам ту саму програму у січні 1960 р. Невипадковим було об'єднання цих творів. Відчуття безглуздості існування в розірваному, статичному світі — загальний настрій п'єс відомого французького і початкуючого американського драматургів. Олбі в спробі передати стан людини більш класичний, його рання творчість ближча до драматургії екзистенціальної, що використовує багаті традиції європейського театру. Однак п'єса «Що трапилось у зоопарку» — це вже початок експерименту, мета якого — зобразити світ, що втратив внутрішню цілісність. «Незвичайне, неймовірне, несподіване» — ось ті засади, на яких стоятиме театр Олбі. Незвичним є місце дії — зоопарк, де герой безуспішно шукає спілкування… з тваринами; неймовірний діалог героїв, позбавлений діалогічності; несподіваний фінал: погрожуючи ножем своєму співбесідникові, Джеррі вбиває себе; втративши контакт зі світом, герой відходить у небуття.

Після показу п'єси «Що трапилось у зоопарку» Олбі став відомим, його п'єси йдуть у багатьох театрах Європи й Америки, він дає інтерв'ю, виступає перед глядачами, багато подорожує, йому присуджують різноманітні премії та стипендії. Того самого 1960-го зроблено постановку п'єси «Смерть Бессі Сміт» («The Death of Bessie Smith»). Історія, розказана драматугром, мала під собою реальне підґрунтя: вона не лише про людську холодність, розмежованість, вона й про расову непримиренність, що призводить до смерті героїні.

Прем'єра п'єси «Не боюсь Вірджинії Вулф» («Who's Afraid of Virginia Woolfe?») у жовтні 1962 p. стала сенсацією. Це перша п'єса Олбі, поставлена на Бродвеї. Спектакль йшов упродовж 663 вечорів. Чимало театрів Європи здійснили постановку цієї п'єси. Двоє чоловіків і дві жінки розмовляють, п'ють, мріють і вбивають свої мрії. Один із чоловіків, «безвольний» Джордж, відчуває, що світ рухається до того стану, коли вже «не знайдеться місця для музики», а ідеалом людини буде здоровань Нік, холодний учений, котрий будує надцивілізацію.

Початком нового етапу творчості Олбі стала сюрреалістична п'єса «Крихітка Аліса» («Tiny Alice»), поставлена у 1965 р. Це твір, якого сам Олбі не міг пояснити. Це абсолютизація незвичного, неймовірного: місце дії — реальний замок чи вигадана конструкція. Над працею чимало сперечалися критики, режисери, зійшовшись на тому, що пояснити новий твір Олбі дійсно неможливо: це п'єса не лише про зіткнення видимого та сущого, у ній — не лише картини, що породжуються підсвідомістю кожної людини, це не лише гравійна слабкого чоловіка та сильної жінки. У цьому творі — ремінісценції з Біблії та «Аліси в країні чудес», теми Ф. Дюрренмата, ефекти на кшталт Ж. Жене. П'єса «Крихітка Аліса» так і залишилася загадкою. Олбі став одним із найвідоміших драматургів Америки, журналісти називали його «новим О'Нілом», «юним Стриндберґом», «Вільямсом півночі». Олбі залюбки дає інтерв'ю, розповідає про свої плани, розмірковує про ситуацію в театрі, говорить про те, що перед сучасним драматургом мають стояти два завдання: перше — спробувати вивчити і зобразити стан людини, друга — пізнати природу тієї форми мистецтва, до якої він звертається у своїй творчості. На думку критики, у виконанні другого завдання Олбі немає рівних серед сучасних драматургів Америки.

image

1966 року за п'єсу «Хистка рівновага» («Delicate Balance»), своєрідну інтерпретацію п'єси «Хто боїться Вірджинії Вулф?», Олбі отримав Пулітцерівську премію. Однак цей твір розчарував багатьох прихильників таланту Олбі. Того ж року драматурга обрано членом Національної Академії мистецтв і літератури.

Створив п'єси на основі романів Дж. Парді «Малькгольм» («Malcholm», 1966), Дж. Купера «Усі в саду» («Everything in the Garden», 1967), дещо раніше здійснив драматургічну переробку повісті К. Маккалерс «Балада про невеселий шинок» («The Ballad of the Sad Cafe». 1963). Ці роботи мали успіх, однак оцінка критики не була високою. Дві одноактові п'єси. поставлені 1969 р., «Ящик» («Box») і «Цитати голови Mao» («Quotations from Chairman Мао Tsetung») — новий крок у творчості Олбі на шляху пошуку місткішої виразної форми за максимальної умовності змісту.

1969 року Едвард Олбі відвідав Радянський Союз, побувавши у Москві, Києві, Одесі, Ленінграді, мав можливість познайомитися з літературою «відлиги», письменниками, невідомими у Європі й Америці.

П'єса 1970 р. «Все скінчено» («All Over») — один із найвизначніших творів Олбі, його постановкою було відзначено десятиріччя творчого шляху драматурга. Однак вона не була належне оцінена публікою.

Після чотирирічної перерви у 1975 р. Олбі виніс на суд глядачів свій новий твір — драму «Морський краєвид» («Seascape»), що викликала неоднозначні відгуки в пресі. Драматурга звинувачували у невмінні вибудовувати інтригу, у нездатності створювати характери, що нібито перетворює його п'єсу в «умисне мудрування». Схожі на двох морських ящірок, персонажі драми «Морський краєвид» прагнуть до усамітнення у світі. Трагічні наслідки некомунікабельності — тема, що пройшла через усю творчість Олбі. Тепер драматург більш оптимістично дивиться на світ, зауважуючи покращення естетичних смаків американців. У 1996 році драматург отримав нагороду Центру Кеннеді за плідно прожите життя, а наступного року президент Білл Клінтон вручив йому Національну медаль за досягнення в галузі мистецтва.

Один з останніх творів Олбі «П'єса про немовля» («The Play About the Baby», 2000) було поставлено в Нью-Йорку 2001 року.

Переклади українською

  • Смерть Бессі Сміт // Всесвіт. — 1964. — № 6
  • Не боюсь Вірджинії Вулф // Всесвіт. — 1994. — № 10
  • В 2018 році Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки презентував виставу "Що трапилося в зоопарку"

Примітки

  1. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 39. —
    d:Track:Q28924058d:Track:Q2696397d:Track:Q3372503
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2016/09/17/l-auteur-de-qui-a-peur-de-virginia-woolf-est-decede_4999146_3382.html
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  6. http://www.nytimes.com/2016/09/17/arts/edward-albee-playwright-of-a-desperate-generation-dies-at-88.html
  7. Deutsche Nationalbibliothek Record #118501380 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  8. Edward Albee, Trenchant Playwright Who Laid Bare Modern Life, Dies at 88 — 2016.
  9. http://www.nytimes.com/1989/01/10/obituaries/richard-barr-71-stage-producer-and-theater-league-head-dies.html
  10. http://www.nndb.com/people/380/000026302/bibliography/
  11. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  12. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  13. doollee.com
    d:Track:Q29585873

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Едвард Олбі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едвард Олбі
  • Ардаб'єва А. Олбі Едвард Френклін // Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 289—291

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Edvard Frenklin Olbi angl Edward Franklin Albee nar 12 bereznya 1928 19280312 m Vashington za suchasnimi doslidzhennyami shtat Virdzhiniya 16 veresnya 2016 Montok amerikanskij dramaturg Sered najvidomishih p yes Sho trapilos u zooparku 1958 Ne boyus Virdzhiniyi Vulf 1962 i p yesi za yaki otrimuvav Pulitcerivski premiyi Histka rivnovaga 1966 Morskij krayevid 1975 Tri visoki zhinki 1991 Edvard Olbiangl Edward Albee 1 Im ya pri narodzhenni angl Edward Franklin AlbeeNarodivsya 12 bereznya 1928 1928 03 12 5 6 Vashington SShA 7 1 Pomer 16 veresnya 2016 2016 09 16 2 3 4 88 rokiv Montok Saffolk Nyu Jork SShA 3 cukrovij diabet 8 Krayina SShA 9 10 Misce prozhivannya VashingtonDiyalnist dramaturg pismennik scenarist vikladach universitetu teatralnij rezhiserAlma mater d d d d i dZnannya mov anglijska 11 1 Zaklad G yustonskij universitetChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv ta literaturi Amerikanska akademiya mistectv i nauk Bavarska akademiya vitonchenih mistectv i dRoki aktivnosti z 1958Magnum opus d i dRodichi d 13 Nagorodi d d d 1963 d 1967 d 1975 d 1994 Literaturna premiya Sent Luyisa 1995 d 2002 d 2002 d 2008 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d d 14 travnya 1996 d d d dIMDb ID 0016361Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v odnomu z pologovih budinkiv Vashingtona za suchasnimi danimi des u shtati Virdzhiniya Batki nevidomi Hlopcya vsinovila sim ya Rida Olbi yakij buv antreprenerom kilkoh teatriv Sim ya zhila v dostatku Edvard Frenklin navchavsya v prestizhnih shkolah viddayuchi perevagu chitannyu a ne galaslivim igram chi sportu 1944 roku vstupiv v odin iz najkrashih navchalnih zakladiv krayini Choat angl Choate Osoblivo cikavili ta zahoplyuvali zanyattya profesora Ch Pica vikladacha anglijskoyi movi Pershu p yesu stvoriv u roki navchannya u Choat Literaturnij zhurnal Choat 1946 r opublikuvav odnoaktovu melodramu Olbi Rozkol Schism Ce p yesa pro shlyahi do Boga v umovah avtoritarizmu katolickoyi cerkvi Pislya zakinchennya Choat Olbi otrimav harakteristiku u yakij vidznachalasya jogo osobliva chutlivist do sprijnyattya prekrasnogo Potim vstupiv u Triniti koledzh shtat Konnektikut de uspishne navchannya poyednuvav iz uchastyu v amatorskih postanovkah teatralnoyi grupi koledzhu Upershe vijshov na scenu v roli imperatora Franca Josifa u p yesi M Andersena Maska korolya 1949 roku vstupiv do Kolumbijskogo universitetu ale cherez 6 misyaciv zalishiv jogo Netrivale navchannya u Vashingtonskomu universiteti dopovnilo jogo akademichnu osvitu Pislya smerti babusi yunak uspadkuvav 7 tisyach dolariv ale zberigav yih voliyuchi zaroblyati samostijno 1948 r Edvard Olbi pokinuv ridnij dim prichinoyu stav rozriv stosunkiv iz matir yu Vin oselivsya u Nyu Jorku u Grinich Villidzh Cej period svogo zhittya Olbi zgodom nazve roki listkovij pirig Pisav muzichni programi dlya radio WNYC prodavav diski u magazini Vlumengtal potim torguvav knigami vinajmavsya sluzhbovcem u gotel Mangetten Taver Cej period dlya bagatogo molodika z Grinich Viledzh zmushenogo pracyuvati stav chasom spodivan Blizko 10 rokiv trivala cya smuga nadiyi tanuli Majzhe u vidchayi Olbi napisav p yesu Sho trapilos u zooparku The Zoo Story 1958 U Nyu Jorku p yesu ne vzyali do postanovki Druzi Olbi perepravili rukopis u Florenciyu potim u Cyurih Frankfurt Berlin Zreshtoyu 25 veresnya 1959 r u Majsterni Shillerivskogo teatru vidbulasya prem yera vistavi u pershij chastini bula predstavlena p yesa Ostannya strichka Kreppa S Bekketa u drugij Sho trapilos u zooparku Olbi Amerikanskij teatr Provinstaun yakij vidkriv Americi Yu O Nila reprezentuvav glyadacham tu samu programu u sichni 1960 r Nevipadkovim bulo ob yednannya cih tvoriv Vidchuttya bezgluzdosti isnuvannya v rozirvanomu statichnomu sviti zagalnij nastrij p yes vidomogo francuzkogo i pochatkuyuchogo amerikanskogo dramaturgiv Olbi v sprobi peredati stan lyudini bilsh klasichnij jogo rannya tvorchist blizhcha do dramaturgiyi ekzistencialnoyi sho vikoristovuye bagati tradiciyi yevropejskogo teatru Odnak p yesa Sho trapilos u zooparku ce vzhe pochatok eksperimentu meta yakogo zobraziti svit sho vtrativ vnutrishnyu cilisnist Nezvichajne nejmovirne nespodivane os ti zasadi na yakih stoyatime teatr Olbi Nezvichnim ye misce diyi zoopark de geroj bezuspishno shukaye spilkuvannya z tvarinami nejmovirnij dialog geroyiv pozbavlenij dialogichnosti nespodivanij final pogrozhuyuchi nozhem svoyemu spivbesidnikovi Dzherri vbivaye sebe vtrativshi kontakt zi svitom geroj vidhodit u nebuttya Pislya pokazu p yesi Sho trapilos u zooparku Olbi stav vidomim jogo p yesi jdut u bagatoh teatrah Yevropi j Ameriki vin daye interv yu vistupaye pered glyadachami bagato podorozhuye jomu prisudzhuyut riznomanitni premiyi ta stipendiyi Togo samogo 1960 go zrobleno postanovku p yesi Smert Bessi Smit The Death of Bessie Smith Istoriya rozkazana dramatugrom mala pid soboyu realne pidgruntya vona ne lishe pro lyudsku holodnist rozmezhovanist vona j pro rasovu neprimirennist sho prizvodit do smerti geroyini Prem yera p yesi Ne boyus Virdzhiniyi Vulf Who s Afraid of Virginia Woolfe u zhovtni 1962 p stala sensaciyeyu Ce persha p yesa Olbi postavlena na Brodveyi Spektakl jshov uprodovzh 663 vechoriv Chimalo teatriv Yevropi zdijsnili postanovku ciyeyi p yesi Dvoye cholovikiv i dvi zhinki rozmovlyayut p yut mriyut i vbivayut svoyi mriyi Odin iz cholovikiv bezvolnij Dzhordzh vidchuvaye sho svit ruhayetsya do togo stanu koli vzhe ne znajdetsya miscya dlya muziki a idealom lyudini bude zdorovan Nik holodnij uchenij kotrij buduye nadcivilizaciyu Pochatkom novogo etapu tvorchosti Olbi stala syurrealistichna p yesa Krihitka Alisa Tiny Alice postavlena u 1965 r Ce tvir yakogo sam Olbi ne mig poyasniti Ce absolyutizaciya nezvichnogo nejmovirnogo misce diyi realnij zamok chi vigadana konstrukciya Nad praceyu chimalo sperechalisya kritiki rezhiseri zijshovshis na tomu sho poyasniti novij tvir Olbi dijsno nemozhlivo ce p yesa ne lishe pro zitknennya vidimogo ta sushogo u nij ne lishe kartini sho porodzhuyutsya pidsvidomistyu kozhnoyi lyudini ce ne lishe gravijna slabkogo cholovika ta silnoyi zhinki U comu tvori reminiscenciyi z Bibliyi ta Alisi v krayini chudes temi F Dyurrenmata efekti na kshtalt Zh Zhene P yesa Krihitka Alisa tak i zalishilasya zagadkoyu Olbi stav odnim iz najvidomishih dramaturgiv Ameriki zhurnalisti nazivali jogo novim O Nilom yunim Strindbergom Vilyamsom pivnochi Olbi zalyubki daye interv yu rozpovidaye pro svoyi plani rozmirkovuye pro situaciyu v teatri govorit pro te sho pered suchasnim dramaturgom mayut stoyati dva zavdannya pershe sprobuvati vivchiti i zobraziti stan lyudini druga piznati prirodu tiyeyi formi mistectva do yakoyi vin zvertayetsya u svoyij tvorchosti Na dumku kritiki u vikonanni drugogo zavdannya Olbi nemaye rivnih sered suchasnih dramaturgiv Ameriki 1966 roku za p yesu Histka rivnovaga Delicate Balance svoyeridnu interpretaciyu p yesi Hto boyitsya Virdzhiniyi Vulf Olbi otrimav Pulitcerivsku premiyu Odnak cej tvir rozcharuvav bagatoh prihilnikiv talantu Olbi Togo zh roku dramaturga obrano chlenom Nacionalnoyi Akademiyi mistectv i literaturi Stvoriv p yesi na osnovi romaniv Dzh Pardi Malkgolm Malcholm 1966 Dzh Kupera Usi v sadu Everything in the Garden 1967 desho ranishe zdijsniv dramaturgichnu pererobku povisti K Makkalers Balada pro neveselij shinok The Ballad of the Sad Cafe 1963 Ci roboti mali uspih odnak ocinka kritiki ne bula visokoyu Dvi odnoaktovi p yesi postavleni 1969 r Yashik Box i Citati golovi Mao Quotations from Chairman Mao Tsetung novij krok u tvorchosti Olbi na shlyahu poshuku mistkishoyi viraznoyi formi za maksimalnoyi umovnosti zmistu 1969 roku Edvard Olbi vidvidav Radyanskij Soyuz pobuvavshi u Moskvi Kiyevi Odesi Leningradi mav mozhlivist poznajomitisya z literaturoyu vidligi pismennikami nevidomimi u Yevropi j Americi P yesa 1970 r Vse skincheno All Over odin iz najviznachnishih tvoriv Olbi jogo postanovkoyu bulo vidznacheno desyatirichchya tvorchogo shlyahu dramaturga Odnak vona ne bula nalezhne ocinena publikoyu Pislya chotiririchnoyi perervi u 1975 r Olbi vinis na sud glyadachiv svij novij tvir dramu Morskij krayevid Seascape sho viklikala neodnoznachni vidguki v presi Dramaturga zvinuvachuvali u nevminni vibudovuvati intrigu u nezdatnosti stvoryuvati harakteri sho nibito peretvoryuye jogo p yesu v umisne mudruvannya Shozhi na dvoh morskih yashirok personazhi drami Morskij krayevid pragnut do usamitnennya u sviti Tragichni naslidki nekomunikabelnosti tema sho projshla cherez usyu tvorchist Olbi Teper dramaturg bilsh optimistichno divitsya na svit zauvazhuyuchi pokrashennya estetichnih smakiv amerikanciv U 1996 roci dramaturg otrimav nagorodu Centru Kennedi za plidno prozhite zhittya a nastupnogo roku prezident Bill Klinton vruchiv jomu Nacionalnu medal za dosyagnennya v galuzi mistectva Odin z ostannih tvoriv Olbi P yesa pro nemovlya The Play About the Baby 2000 bulo postavleno v Nyu Jorku 2001 roku Perekladi ukrayinskoyuSmert Bessi Smit Vsesvit 1964 6 Ne boyus Virdzhiniyi Vulf Vsesvit 1994 10 V 2018 roci Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Lesi Ukrayinki prezentuvav vistavu Sho trapilosya v zooparku PrimitkiRoux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 39 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 https www lemonde fr disparitions article 2016 09 17 l auteur de qui a peur de virginia woolf est decede 4999146 3382 html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 http www nytimes com 2016 09 17 arts edward albee playwright of a desperate generation dies at 88 html Deutsche Nationalbibliothek Record 118501380 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Edward Albee Trenchant Playwright Who Laid Bare Modern Life Dies at 88 2016 http www nytimes com 1989 01 10 obituaries richard barr 71 stage producer and theater league head dies html http www nndb com people 380 000026302 bibliography Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 doollee com d Track Q29585873DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Edvard Olbi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Edvard Olbi Ardab yeva A Olbi Edvard Frenklin Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik U 2 t T 2 L Ya red N Mihalska Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 S 289 291

Дата публікації:
Топ