Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гре (тямре, чамре, тьомкре, мойлюй, в'єт. H'rê) — один із корінних народів В'єтнаму, належить до числа гірських кхмерів. Здавна живе на Центральному нагір'ї Тейнгуєн (в'єт. Tây Nguyên), більшість у провінції Куангнгай. Близькі до банарів та седангів.
| Гре | |
|---|---|
| Кількість | 127 420 (2009, перепис) |
| Ареал |  В'єтнам, провінція Куангнгай |
| Раса | монголоїди |
| Близькі до: | седанги, банари, кор |
| Входить до | гірські кхмери |
| Мова | гре, в'єтнамська |
| Релігія | анімізм, християнство |
За переписом населення 2009 року чисельність гре становила 127 420 осіб, з них 115 268 у провінції Куангнгай, 9 201 у провінції Біньдінь, 1 547 у провінції Контум.
Мова
Говорять мовою гре, що належить до банарської гілки австроазійських мов. Вона є дуже близькою до мови седангів .
На початку XX ст. була створена писемність для мови гре на базі латинської абетки, проте суттєвого поширення вона не отримала.
Говорять також в'єтнамською.
Рівень писемності рідною мовою становить 1-5 %, в'єтнамською — 15-25 %.
Мовою гре ведуться програми на радіо.
Господарство
Гре займаються переважно гірським землеробством, вирощують рис, кукурудзу, бульби, овочі та ін. Інші традиційні заняття: тваринництво (велика рогата худоба), мисливство, рибальство, збиральництво. Серед ремесел розвинуті плетіння, ткацтво, ковальство.
Поселення
Гре живуть осіло в селах, які розташовуються над долиною, на схилах гір або пагорбів, поблизу біля джерел води. В кожному селі нараховується 40-50 хат, парканів між ними немає. Поруч із селами знаходяться рисові поля. Кидають свої села лише через епідемії хвороб.
Прямокутні в плані хати стоять на схилах гір, житлові приміщення підняті на палях на висоту близько одного метра над землею. Хата поділяється на декілька кімнат: центральна кімната, кімната для чоловіків і гостей, кімната для жінок та ін. Дах двосхилий, критий соломою, гребінь прикрашають зображення рогів буйвола.
Соціальна організація
Традиційна соціальна організація гре — сільська громада, яка зветься плей і побудована на давніх звичаях і традиціях. Плей є автономною спільнотою, очолює її старійшина (сільський голова), якого називають крагплей. Це досвідчена, заможна й шанована в громаді людина, що добре знає закони країни й місцеві правила. Крагплей користується великим авторитетом серед односельців й вирішує всі важливі питання громади, наприклад: прокладання дороги, встановлення огорожі села, прокладання водопроводу з бамбукових труб, а також вирішення виробничих проблем, розгляд скарг членів громади, координацію переселення громади на нове місце. При прийнятті рішень сільський голова часто проводить наради з радою старійшин, до якої входять голови родів, що проживають у селі. Посада крагплея не є спадковою, він обирається голосуванням односельців. Голова є духовною опорою всього села.
Ще одною шанованою людиною в селах гре є шаман, якого називають позау. Разом із крагплеєм він проводить в селі культові обряди.
Сім'я мала, хоча зберігаються пережитки великої сім'ї. До народження дитини пара проживає в хаті батьків, а після народження переходить жити у власну хату. Відлік спорідненості ведеться як за батьківською, так і за материнською лініями. Забороняються шлюби між родичами до п'ятого коліна. Дозволяються сорорат і левірат, існують звичаї уникання.
Гре живуть дружно й надають один одному допомогу в господарській діяльності та в повсякденному житті. Сім'ї підтримують родинні та сусідські зв'язки. Всі жителі села беруть воду з одного колодязя.
Побут
У минулому чоловіки носили пов'язку на стегнах та коротку сорочку. Часто ходили взагалі голими до талії, зав'язуючи хустку на голові. Жінки носили довгі спідниці, що складалися з двох незшитих між собою шматків тканини, блузки й так само, як і чоловіки, зав'язували хустку на голові. Також жінки часто вдягали традиційну в'єтнамську сукню аозай. Як чоловіки, так і жінки збирали волосся в пучок на потилиці й заколювали його гребінцем, шпилькою або пір'їною. Тепер гре вдягаються так само, як і в'єтнамці, але зберегли традицію зав'язувати хустку на голові. Чоловіки та жінки носять багато прикрас із срібла та бронзи.
Існували звичаї підпилювання зубів, видалення шести верхніх зубів.
Вірування й традиційні обряди
Більшість гре дотримується традиційних вірувань, близько 10 % — християни (70 % серед них католики).
Гре вважають, що всі предмети мають душу, тому виконання культових ритуалів, присвячених духові рису, духові землі, духові води тощо, має для них велике значення. Найважливішими ритуалами є шанування померлих і предків, обряд новосілля, обряд шанування духа рису. Гре звертаються до вищих сил із проханням захистити їх від невдачі та нещастя, дати їм здоров'я та благополуччя, дарувати сприятливі умови для ведення сільського господарства і торгівлі. Вони вважають, що вищі (надприродні) сили постійно слідкують за діяльністю людей та їх повсякденним життям.
Церемонії супроводжуються ритуалом принесення в жертву тварин. Найважливішою є жертва буйвола, дорогоцінного активу для гре, їх найкращого помічника в роботі. Жертву буйвола присвячують найвизначнішим подіям: закінчення будівництва громадської хати, святкування гарного врожаю тощо. Через цей ритуал люди прагнуть виявити свою вдячність вищим силам за їх благословення й заступництво. Ритуал приношення в жертву буйвола збирає разом усю громаду.
Головною продовольчою культурою гре є рис. Тому духовне й релігійне життя народу тісно пов'язане з духом рису. Проводять спеціальні церемонії під час сівби, збирання врожаю, закладання рису до комори. Головною серед них є церемонія, пов'язана зі збиранням врожаю. Жінка у гре є «хазяйкою рису», вона має містичний зв'язок з духом рису, і саме тому вона відповідає в сім'ї за продукти харчування. У день проведення ритуалу «хазяйка рису» йде у поле, збирає рис, обчищає його від лушпиння, тоді варить рис у «священному горщику», виконує ритуал поклоніння духу й сама їсть цей рис. Тільки вона має право вкласти першу в'язку рису до комори.
Важливою подією є новосілля, і не лише для хазяїна нової хати, а й для усієї громади. Воно супроводжується проведенням спеціальної церемонії, яка складається з двох частин: урочистої та святкової. Під час урочистої частини шаман проводить культові ритуали зовні та всередині хати; при цьому жертвують свиню, курку, рис та алкоголь. Після закінчення ритуалу хазяїн хати запрошує всіх на бенкет. Жителі села сідають разом за стіл, п'ють місцевий самогон, виконують традиційні танці, вітають хазяїна з новосіллям. Танцюють під звуки гонгів усю ніч.
Новий рік гре відзначають у лютому-березні за місячним календарем. Кожне село може призначати власну дату початку нового року. Скрізь панує атмосфера щастя і свята. До Нового року люди не лише готують їжу та напої, а й прибирають хати, дороги, чистять музичні інструменти, шиють собі нарядне вбрання, а ще підіймають бамбукову жердину неу. Влаштовуючи велике прибирання, люди намагаються прогнати невдачі й затримати успіх. Вони виявляють подяку предкам, моляться, щоб ті принесли їм у новому році щастя й добробут.
Мистецькі традиції
Гре мають багатий пісенний і музичний фольклор, казки і перекази. Люди живуть у гармонії з природою, мають багате культурне й духовне життя. Вони люблять співати, самі складають до пісень слова і музику. Люди співають скрізь: на роботі, у вільну годину, на свята.
Основними пісенними стилями є качой і калеу. Обидва мають свій ритм і темп. При виконанні пісень співаки імпровізують залежно від ситуації. На свята гре п'ють місцеву гірку настоянку кан і змагаються в майстерності співів. Хлопці й дівчата, які мають талант до цього, можуть у формі діалогу співати цілу ніч. Народні пісні гре мають ліричний характер, в них ідеться про рідну землю, життя, роботу, кохання.
Гре мають різні народні музичні інструменти. Серед яких броок, бамбуковий гонг тинь-кала, флейти лінгла і талія, жіночий музичний інструмент бобут, духові музичні інструменти равай, попел, щипковий інструмент раданг на дві струни, барабани та ін. Майже всі вони використовуються для супроводження народних пісень. Особливо популярними є гонги.
Старійшини гре водночас є хранителями культурних традицій народу. Зазвичай вони можуть виконувати пісні різних жанрів, вміють виготовляти традиційні музичні інструменти й добре володіють ними.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гре (народ) |
Джерела
- О. В. Егорунин. Хрэ. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 603-604. (рос.)
- То Туан. Специфические черты народности Хрэ. VOVworld (рос.)
- То Туан. Сообщество народности Хрэ. VOVworld (рос.)
- То Туан. Духовная и религиозная жизнь народности Хрэ. VOVworld (рос.)
- То Туан. Народные песни народности Хрэ. VOVworld (рос.)
Примітки
- Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO (в'єтн.), (англ.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Hre. A language of Viet Nam (англ.)
- Hre in Vietnam [ 27 квітня 2018 у Wayback Machine.]. Joshua Project (англ.)
Посилання
- American University, Washington, D.C. Cultural Information Analysis Center. Minority groups in the Republic of Vietnam. Ethnographic study series, pp. 161-214: The Hre. Washington: Headquarters, Department of the Army, 1966 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gre tyamre chamre tomkre mojlyuj v yet H re odin iz korinnih narodiv V yetnamu nalezhit do chisla girskih khmeriv Zdavna zhive na Centralnomu nagir yi Tejnguyen v yet Tay Nguyen bilshist u provinciyi Kuangngaj Blizki do banariv ta sedangiv GreKilkist 127 420 2009 perepis Areal V yetnam provinciya KuangngajRasa mongoloyidiBlizki do sedangi banari korVhodit do girski khmeriMova gre v yetnamskaReligiya animizm hristiyanstvo Za perepisom naselennya 2009 roku chiselnist gre stanovila 127 420 osib z nih 115 268 u provinciyi Kuangngaj 9 201 u provinciyi Bindin 1 547 u provinciyi Kontum MovaGovoryat movoyu gre sho nalezhit do banarskoyi gilki avstroazijskih mov Vona ye duzhe blizkoyu do movi sedangiv Na pochatku XX st bula stvorena pisemnist dlya movi gre na bazi latinskoyi abetki prote suttyevogo poshirennya vona ne otrimala Govoryat takozh v yetnamskoyu Riven pisemnosti ridnoyu movoyu stanovit 1 5 v yetnamskoyu 15 25 Movoyu gre vedutsya programi na radio GospodarstvoGre zajmayutsya perevazhno girskim zemlerobstvom viroshuyut ris kukurudzu bulbi ovochi ta in Inshi tradicijni zanyattya tvarinnictvo velika rogata hudoba mislivstvo ribalstvo zbiralnictvo Sered remesel rozvinuti pletinnya tkactvo kovalstvo PoselennyaGre zhivut osilo v selah yaki roztashovuyutsya nad dolinoyu na shilah gir abo pagorbiv poblizu bilya dzherel vodi V kozhnomu seli narahovuyetsya 40 50 hat parkaniv mizh nimi nemaye Poruch iz selami znahodyatsya risovi polya Kidayut svoyi sela lishe cherez epidemiyi hvorob Pryamokutni v plani hati stoyat na shilah gir zhitlovi primishennya pidnyati na palyah na visotu blizko odnogo metra nad zemleyu Hata podilyayetsya na dekilka kimnat centralna kimnata kimnata dlya cholovikiv i gostej kimnata dlya zhinok ta in Dah dvoshilij kritij solomoyu grebin prikrashayut zobrazhennya rogiv bujvola Socialna organizaciyaTradicijna socialna organizaciya gre silska gromada yaka zvetsya plej i pobudovana na davnih zvichayah i tradiciyah Plej ye avtonomnoyu spilnotoyu ocholyuye yiyi starijshina silskij golova yakogo nazivayut kragplej Ce dosvidchena zamozhna j shanovana v gromadi lyudina sho dobre znaye zakoni krayini j miscevi pravila Kragplej koristuyetsya velikim avtoritetom sered odnoselciv j virishuye vsi vazhlivi pitannya gromadi napriklad prokladannya dorogi vstanovlennya ogorozhi sela prokladannya vodoprovodu z bambukovih trub a takozh virishennya virobnichih problem rozglyad skarg chleniv gromadi koordinaciyu pereselennya gromadi na nove misce Pri prijnyatti rishen silskij golova chasto provodit naradi z radoyu starijshin do yakoyi vhodyat golovi rodiv sho prozhivayut u seli Posada kragpleya ne ye spadkovoyu vin obirayetsya golosuvannyam odnoselciv Golova ye duhovnoyu oporoyu vsogo sela She odnoyu shanovanoyu lyudinoyu v selah gre ye shaman yakogo nazivayut pozau Razom iz kragpleyem vin provodit v seli kultovi obryadi Sim ya mala hocha zberigayutsya perezhitki velikoyi sim yi Do narodzhennya ditini para prozhivaye v hati batkiv a pislya narodzhennya perehodit zhiti u vlasnu hatu Vidlik sporidnenosti vedetsya yak za batkivskoyu tak i za materinskoyu liniyami Zaboronyayutsya shlyubi mizh rodichami do p yatogo kolina Dozvolyayutsya sororat i levirat isnuyut zvichayi unikannya Gre zhivut druzhno j nadayut odin odnomu dopomogu v gospodarskij diyalnosti ta v povsyakdennomu zhitti Sim yi pidtrimuyut rodinni ta susidski zv yazki Vsi zhiteli sela berut vodu z odnogo kolodyazya PobutSribni brasleti gre provinciya Kuangngaj U minulomu choloviki nosili pov yazku na stegnah ta korotku sorochku Chasto hodili vzagali golimi do taliyi zav yazuyuchi hustku na golovi Zhinki nosili dovgi spidnici sho skladalisya z dvoh nezshitih mizh soboyu shmatkiv tkanini bluzki j tak samo yak i choloviki zav yazuvali hustku na golovi Takozh zhinki chasto vdyagali tradicijnu v yetnamsku suknyu aozaj Yak choloviki tak i zhinki zbirali volossya v puchok na potilici j zakolyuvali jogo grebincem shpilkoyu abo pir yinoyu Teper gre vdyagayutsya tak samo yak i v yetnamci ale zberegli tradiciyu zav yazuvati hustku na golovi Choloviki ta zhinki nosyat bagato prikras iz sribla ta bronzi Isnuvali zvichayi pidpilyuvannya zubiv vidalennya shesti verhnih zubiv Viruvannya j tradicijni obryadiBilshist gre dotrimuyetsya tradicijnih viruvan blizko 10 hristiyani 70 sered nih katoliki Gre vvazhayut sho vsi predmeti mayut dushu tomu vikonannya kultovih ritualiv prisvyachenih duhovi risu duhovi zemli duhovi vodi tosho maye dlya nih velike znachennya Najvazhlivishimi ritualami ye shanuvannya pomerlih i predkiv obryad novosillya obryad shanuvannya duha risu Gre zvertayutsya do vishih sil iz prohannyam zahistiti yih vid nevdachi ta neshastya dati yim zdorov ya ta blagopoluchchya daruvati spriyatlivi umovi dlya vedennya silskogo gospodarstva i torgivli Voni vvazhayut sho vishi nadprirodni sili postijno slidkuyut za diyalnistyu lyudej ta yih povsyakdennim zhittyam Ceremoniyi suprovodzhuyutsya ritualom prinesennya v zhertvu tvarin Najvazhlivishoyu ye zhertva bujvola dorogocinnogo aktivu dlya gre yih najkrashogo pomichnika v roboti Zhertvu bujvola prisvyachuyut najviznachnishim podiyam zakinchennya budivnictva gromadskoyi hati svyatkuvannya garnogo vrozhayu tosho Cherez cej ritual lyudi pragnut viyaviti svoyu vdyachnist vishim silam za yih blagoslovennya j zastupnictvo Ritual prinoshennya v zhertvu bujvola zbiraye razom usyu gromadu Golovnoyu prodovolchoyu kulturoyu gre ye ris Tomu duhovne j religijne zhittya narodu tisno pov yazane z duhom risu Provodyat specialni ceremoniyi pid chas sivbi zbirannya vrozhayu zakladannya risu do komori Golovnoyu sered nih ye ceremoniya pov yazana zi zbirannyam vrozhayu Zhinka u gre ye hazyajkoyu risu vona maye mistichnij zv yazok z duhom risu i same tomu vona vidpovidaye v sim yi za produkti harchuvannya U den provedennya ritualu hazyajka risu jde u pole zbiraye ris obchishaye jogo vid lushpinnya todi varit ris u svyashennomu gorshiku vikonuye ritual pokloninnya duhu j sama yist cej ris Tilki vona maye pravo vklasti pershu v yazku risu do komori Vazhlivoyu podiyeyu ye novosillya i ne lishe dlya hazyayina novoyi hati a j dlya usiyeyi gromadi Vono suprovodzhuyetsya provedennyam specialnoyi ceremoniyi yaka skladayetsya z dvoh chastin urochistoyi ta svyatkovoyi Pid chas urochistoyi chastini shaman provodit kultovi rituali zovni ta vseredini hati pri comu zhertvuyut svinyu kurku ris ta alkogol Pislya zakinchennya ritualu hazyayin hati zaproshuye vsih na benket Zhiteli sela sidayut razom za stil p yut miscevij samogon vikonuyut tradicijni tanci vitayut hazyayina z novosillyam Tancyuyut pid zvuki gongiv usyu nich Novij rik gre vidznachayut u lyutomu berezni za misyachnim kalendarem Kozhne selo mozhe priznachati vlasnu datu pochatku novogo roku Skriz panuye atmosfera shastya i svyata Do Novogo roku lyudi ne lishe gotuyut yizhu ta napoyi a j pribirayut hati dorogi chistyat muzichni instrumenti shiyut sobi naryadne vbrannya a she pidijmayut bambukovu zherdinu neu Vlashtovuyuchi velike pribirannya lyudi namagayutsya prognati nevdachi j zatrimati uspih Voni viyavlyayut podyaku predkam molyatsya shob ti prinesli yim u novomu roci shastya j dobrobut Mistecki tradiciyiNarodnij shipkovij instrument na dvi struni Gre mayut bagatij pisennij i muzichnij folklor kazki i perekazi Lyudi zhivut u garmoniyi z prirodoyu mayut bagate kulturne j duhovne zhittya Voni lyublyat spivati sami skladayut do pisen slova i muziku Lyudi spivayut skriz na roboti u vilnu godinu na svyata Osnovnimi pisennimi stilyami ye kachoj i kaleu Obidva mayut svij ritm i temp Pri vikonanni pisen spivaki improvizuyut zalezhno vid situaciyi Na svyata gre p yut miscevu girku nastoyanku kan i zmagayutsya v majsternosti spiviv Hlopci j divchata yaki mayut talant do cogo mozhut u formi dialogu spivati cilu nich Narodni pisni gre mayut lirichnij harakter v nih idetsya pro ridnu zemlyu zhittya robotu kohannya Gre mayut rizni narodni muzichni instrumenti Sered yakih brook bambukovij gong tin kala flejti lingla i taliya zhinochij muzichnij instrument bobut duhovi muzichni instrumenti ravaj popel shipkovij instrument radang na dvi struni barabani ta in Majzhe vsi voni vikoristovuyutsya dlya suprovodzhennya narodnih pisen Osoblivo populyarnimi ye gongi Starijshini gre vodnochas ye hranitelyami kulturnih tradicij narodu Zazvichaj voni mozhut vikonuvati pisni riznih zhanriv vmiyut vigotovlyati tradicijni muzichni instrumenti j dobre volodiyut nimi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gre narod DzherelaO V Egorunin Hre Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 603 604 ISBN 5 85270 155 6 ros To Tuan Specificheskie cherty narodnosti Hre VOVworld ros To Tuan Soobshestvo narodnosti Hre VOVworld ros To Tuan Duhovnaya i religioznaya zhizn narodnosti Hre VOVworld ros To Tuan Narodnye pesni narodnosti Hre VOVworld ros PrimitkiTable 5 Population by urban rural residence sex ethnic group socio economic region and province city 1 4 2009 Center for Statistical Information Technology N I GSO v yetn angl Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World Twenty first edition Dallas Texas SIL International Online version Hre A language of Viet Nam angl Hre in Vietnam 27 kvitnya 2018 u Wayback Machine Joshua Project angl PosilannyaAmerican University Washington D C Cultural Information Analysis Center Minority groups in the Republic of Vietnam Ethnographic study series pp 161 214 The Hre Washington Headquarters Department of the Army 1966 angl